Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про повернення позовної заяви
24 квітня 2026 р. Справа № 520/8847/26
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Рубан В.В., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_2 ), Військової частини НОМЕР_3 , Військової частини НОМЕР_4 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1 , з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_3 , Військової частини НОМЕР_4 , в якому просить суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову військово-лікарської комісії, оформлену у вигляді довідки військово-лікарської комісії від 13.01.2026 за результатами проведеного медичного огляду ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним та скасувати наказ ІНФОРМАЦІЯ_2 в частині призову громадянина ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації та направлення для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_3 ;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_3 або НОМЕР_4 звільнити громадянина ОСОБА_1 з військової служби з подальшим виключенням його зі списків особового складу військової частини НОМЕР_3 або НОМЕР_4 .
Ухвалою від 20.04.2026р. адміністративний позов залишено без руху. Надано позивачу строк для усунення викладених в ухвалі недоліків протягом трьох днів з моменту отримання ухвали. Повідомлено позивача про можливість виправлення недоліків позовної заяви шляхом подачі до суду:
- документу про сплату судового збору на суму 3194,88грн. за вимоги немайнового характеру за наступними реквізитами: отримувач коштів ГУК Харків обл/мХар Основ"ян/22030101 код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37874947; банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача UA678999980313141206084020661; код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу - "*;101; (код платника); судовий збір за позовом (ім'я/назва платника), Харківський окружний адміністративний суд" або докази звільнення особи від сплати судового збору;
- уточненої позовної заяви в якій вказати: ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України відносно відповідачів військових частин, в уточненій позовній заяві усунути розбіжності в прізвищі позивача, зазначити найменування військово - лікарської комісії та визначити вказану комісію в якості відповідача з урахуванням вимог п.2 ч.5 ст.160 КАС України, вказати дати та номеру спірного наказу та спірної постанову військово-лікарської комісії;
- копій спірної постанови військово-лікарської комісії, оформлену у вигляді довідки військово-лікарської комісії від 13.01.2026 за результатами проведеного медичного огляду ОСОБА_1 та спірного наказу ІНФОРМАЦІЯ_2 в частині призову громадянина ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації та направлення для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_3 ;
- доказів, що ОСОБА_1 на даний час проходить військову службу у військовій частині та конкретизувати в якій саме;
- клопотання про залучення до участі в справі в якості третьої особи - ІНФОРМАЦІЯ_3 з обґрунтуванням, яким чином судове рішення в даній справі може вплинути на права та обов'язки зазначених особи;
- доказів направлення відповідачам військовим частинам та військово - лікарської комісії копії позовної заяви з доданими до неї документами в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи (направлення зазначених документів до електронного кабінету відповідача у підсистемі “Електронний суд»), а у разі відсутності у відповідачів електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення на адресу місцезнаходження відповідача.
Копію ухвали від 20.04.2026р. отримано представником позивача в електронному кабінеті 20.04.2026р., про що свідчить Довідка про доставку електронного листа.
На виконання вимог ухвали суду представником позивача 24.04.2026р. надано заяву про усунення недоліків та уточнену позовну заяву.
Так, згідно заяви про усунення недоліків позовної заяви представником позивача визначено в якості відповідачів: ІНФОРМАЦІЯ_4 , Військову частинау НОМЕР_3 , Військову частину НОМЕР_4 та 12-у регіональну військово-лікарську комісію при Міністерстві оборони України.
Уточнені позовні вимоги викладені в такій редакції:
- визнати протиправною та скасувати постанову 12 регіональної військово-лікарської комісії, оформлену у вигляді довідки військово-лікарської комісії від 13.01.2026 за результатами проведеного медичного огляду ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним та скасувати наказ ІНФОРМАЦІЯ_2 в частині призову громадянина ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації та направлення для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_3 ;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_3 або НОМЕР_4 звільнити громадянина ОСОБА_1 з військової служби з подальшим виключенням його зі списків особового складу військової частини НОМЕР_3 або НОМЕР_4 .
Крім того, представником позивача в заяві про усунення недоліків вказано: "прошу зважити суд на велику завантаженість представника позивача у інших справах, а тому не все вдалось усунути на виконання ухвали суду в ці короткі 3 дні, але решта недоліків будуть усунуті в ході підготовчої стадії судового процесу; задовольнити заяву про усунення недоліків на виконання ухвали суду від 20.04.26 та відкрити провадження у справі та надати позивачу додатковий строк до 27.04.26 включно для оплати судового збору через скрутне матеріальне становище сім'ї позивача."
Суд, дослідивши вказану заяву, зазначає наступне.
Щодо клопотання представника позивача про відстрочення сплати судового збору з посиланням на скрутне матеріальне становище.
Як встановлено ч.1 ст. 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
При цьому, згідно з ч.ч. 1,2 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
За правилами ст. 2 Закону України “Про судовий збір» платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Відповідно до ч.1 ст. 8 Закону України “Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Зі змісту заяви про усунення недоліків вбачається, що представник позивача в якості підстави для відстрочення сплати судового збору посилається на скрутне матеріальне становище сім'ї позивача та його дружини. Проте, до суду не надано жодного доказу на підтвердження вказаних обставин.
При цьому, суд звертає увагу, що позивачем в даній справі та платником судового збору є ОСОБА_1 , а не його дружина.
Щодо наданого до матеріалів справи посвідчення багатодітної сім'ї, суд зазначає, що дія вказаного посвідчення закінчилось 31.12.2025р.
Отже, суд приходить до висновку, що представником позивача не надано доказів з яких можна зробити висновок, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік або доказів скрутного майнового стану або доказів звільнення особи від сплати судового збору.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідно до приписів ч. 1 ст. 133 КАС України повинні мати місце відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 р. у справі "Креуз проти Польщі", вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
З огляду на вищевикладене, клопотання представника позивача про відстрочення сплати судового збору не підлягає задоволенню.
Щодо посилання представника позивача, на те що не може вказати дати та номеру спірного наказу та спірної постанову військово-лікарської комісії ні представник позивача, ні позивач, ні його сім'я не може, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_5 та 12 ВЛК не надають такі відомості, в тому числі і на адвокатський запит, про що буде подане окреме клопотання про витребування вказаних документів, суд зауважує, що матеріали справи не містять доказів звернення позивача або його представника до ІНФОРМАЦІЯ_6 з вказаного питання, як і не містять відмови ІНФОРМАЦІЯ_6 надати вказані докази.
Суд зазначає, що матеріали справи також не містять жодного доказу звернення до військової частини НОМЕР_3 або НОМЕР_4 з питань надання доказів, що ОСОБА_1 на даний час проходить військову службу у вказаній військовій частині, як і не містять відмови вказаних військових частин надати докази.
Крім того, в уточненій позовній заяві міститься клопотанням про витребування у Чугуївського РТЦКтаСП наказ про призив ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_7 на військову службу під час мобілізації, з цього приводу суд зазначає наступне.
Так, відповідно до ч.4. ст. 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно ч.1 ст. 79 КАС України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.(ч.2)
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.(ч.4)
Відповідно до ст. 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
У клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Суд зазначає, що представником позивача на підтвердження вказаних в позові обставин не надано відповідних доказів. Проте представником позивача не вказано заходи, яких він вжив для отримання цих доказів самостійно, не надано доказів вжиття таких заходів, не зазначено причини неможливості самостійного отримання цих доказів та не надано доказів, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідних доказів. Посилання представника позивача на велику завантаженість його у інших справах не є поважною причиною для своєчасного ненадання доказів.
Щодо посилання представника позивача, на те, що строк для усунення недоліків позивної заяви згідно ч. 2 ст. 169 КАС України має складати 10 дні, суд зазначає, що відповідно до положень ч.2 ст.169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, тобто строк для усунення недоліків не повинен перевищувати десяти днів та може бути на розсуд суду встановлений в цьому проміжку.
Крім того, суд враховує, що відповідно до положень ч. 3 ст. 160 КАС України при зверненні до суду разом з позовом позивач повинен додати документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, що позивачем зроблено не було. Також позовна заява повинна відповідати вимогам ст. 160, 161 КАС України при подачі її до суду.
Окремо суд враховує, що позовна заява подана до суду адвокатом.
Згідно пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
З урахуванням викладеного суд зазначає, що у встановлений судом строк та станом на 24.04.2026р. представник позивач не усунув всі недоліки позовної заяви, яку залишено без руху та сукупність допущених недоліків у позовній заяві та додатках до неї, а також їхнє неусунення на виконання ухвали суду про залишення позову без руху, слугують достатніми та самостійними підставами для повернення позовної заяви.
При цьому, суд враховує, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Отже, після приведення позовної заяви у відповідність до положень КАС України позивач не позбавлений можливості повторно звернутися в даним позовом до суду.
Окремо суд зазначає, що згідно ч. 2 ст. 160 КАС України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до ст. 55 КАС України сторона може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Відповідно до ч.ч. 1 -3 ст. 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник. У справах незначної складності та в інших випадках, визначених цим Кодексом, представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 43 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність. Органи або інші особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, представляють у суді їх посадові особи, крім випадків, коли такі органи та особи є стороною чи третьою особою у справі.
Частиною 1 ст. 59 КАС України передбачено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами:
1) довіреністю фізичної або юридичної особи;
2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.
Довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою (ч. 2 ст. 59 КАС України).
Згідно ч. 4 ст. 59 КАС України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
Відповідно до ст. 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги.
Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правничої допомоги, можуть бути:
1) договір про надання правничої допомоги;
2) довіреність;
3) ордер;
4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги.
Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
Повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.
Адвокат зобов'язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 20 Закону №5076-VI під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об'єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами.
В ухвалі від 22.10.2018 по справі №826/3582/17 Верховний Суд зазначив, що звернення до суду, з використанням правничої допомоги інших осіб, при реалізації права на справедливий суд передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи на право надання правничої допомоги.
Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності таких повноважень на момент вчинення певної процесуальної дії, а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, що делеговані йому особою, що реалізує право на справедливий суд. Представник повинен демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво, а також не позбавляти довірителя права знати про дії представника, зокрема, стосовно звернення до суду.
Як встановлено судом, позовну заяву подано представника позивача - адвокатом Міліруд Євгеном Олександровичем через підсистему «Електронний суд» та підписано ним.
На підтвердження своїх повноважень адвокат Міліруд Євген Олександрович надав ордер про надання правничої допомоги серії АХ № 1340941 на представництво інтересів ОСОБА_1 на підставі договору про надання правової допомоги № 624001 від 10.04.2026 в Харківському окружному адміністративному суді та Другому апеляційному адміністративному суді, який датований 13.04.2026 року.
При цьому, в заяві про усунення недоліків від 23.04.2026 року представником позивача зазначено, що: "представник позивача не може надати суду докази де наразі ОСОБА_1 проходить військову службу, оскільки його переміщували з дня мобілізації більше 8 раз у різні військові частини Житомирської, Київської, Черкаської, Дніпропетровської, Одеської областей, а останнє місце його перебування у Сумській області співслужбовець кілька днів назад повідомив дружині ОСОБА_1 . Сам позивач на зв'язок не виходить більше 2 місяців підряд..."
Вказане викликає сумнів у суду стосовно дійсності волевиявлення позивача стосовно звернення з даним позовом до суду та чинності повноважень представника позивача на момент звернення з даним позовом до суду в інтересах ОСОБА_1 .
Викладене, у свою чергу, свідчить, що до позовної заяви не додано доказів, які б підтверджували волевиявлення ОСОБА_1 на надання повноважень адвокату Міліруд Євгену Олександровичу, щодо його представництва та права підпису процесуальних документів, які подаються до суду. Отже, позовна заява підписана особою, яка не має права її підписувати, що є самостійною підставою для повернення позовної заяви.
Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
З урахуванням викладено, суд прийшов до висновку, що позовна заява підлягає поверненню.
На підставі викладеного та керуючись ст. 169, 248, 256, 293, 295 КАС України, суд, -
Позовну заяву - повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Рубан В.В.