Справа № 686/11776/26
Провадження № 1-кс/686/4066/26
23 квітня 2026 року м. Хмельницький
Слідча суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , скаржника ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу ОСОБА_4 на бездіяльність уповноважених осіб Окружної прокуратури м. Хмельницького, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, -
ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду із скаргою на бездіяльність уповноважених осіб Окружної прокуратури м. Хмельницького, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Скаргу обґрунтовує тим, що 16.04.2026 звернувся до Окружної прокуратури м. Хмельницького із повідомленням про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 372 КК України в порядку ст. 214 КПК України.
Однак відомості до ЄРДР внесено не було, з чим не погоджується.
Просить: визнати бездіяльність прокурора Окружної прокуратури м. Хмельницького ОСОБА_5 та зобов'язати її, відповідно до вимог ст. 214 КПК України, внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про кримінальне правопорушення на підставі повідомлення ОСОБА_3 від 16.04.2026 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 372 КК України, яке було зареєстровано у прокуратурі 16.04.2026.
Скаржник в судовому засіданні підтримав вимоги скарги та просив її задовольнити.
Уповноважена особа Окружної прокуратури м. Хмельницького у судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду клопотання повідомлена належним чином, причини неявки суду невідомі.
Заслухавши думку скаржника, дослідивши матеріали скарги, приходжу до висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Із матеріалів скарги слідує, що 16.04.2026 ОСОБА_3 звернувся до Окружної прокуратури м. Хмельницького із заявою про вчинення слідчим СВ Хмельницького РУП ГУНП у Хмельницькій області ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 372 КК України.
У заяві зазначав, що слідчий СВ Хмельницького РУП ГУНП у Хмельницькій області ОСОБА_6 11.03.2025, провівши огляд місця події в приміщенні Хмельницького міськрайонного суду по вул. Героїв Майдану, 54, до якого залучив спеціаліста-криміналіста СВ Хмельницького РУП ГУНП у Хмельницькій області ОСОБА_7 , всупереч вимогам ч. 3 ст. 107 КПК України не забезпечив зберігання технічних носіїв інформації, на яких зафіксовано проведення фотозйомки приміщення Хмельницького міськрайонного суду, не долучив до матеріалів кримінального провадження № 12025243000000683 та допустив їх знищення, а до протоколу огляду місця події від 11.03.2025 вибірково долучив 7 фотографій, на яких відсутні зображення 3 поверху приміщення суду, вчинивши це з метою фальсифікації доказів та притягнення завідомо невинного ОСОБА_3 до кримінальної відповідальності.
Заява ОСОБА_3 була зареєстрована у Окружній прокуратурі м. Хмельницького 16.04.2025 за вих. № 2921-26 та направлена до ТУ ДБР, розташованого у м. Хмельницькому, для прийняття рішення в межах компетенції листом за підписом Першого заступника керівника Окружної прокуратури м. Хмельницького ОСОБА_8 № 55-3152ВИХ-26 55-р-26 від 16.04.2026.
Положеннями частини 1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Згідно з пунктом 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого або прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 214 КПК України досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення затверджуються Генеральною прокуратурою України за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національним антикорупційним бюро України, органом, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.
До Єдиного реєстру досудових розслідувань, зокрема, має бути внесено короткий виклад обставин про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела (ч. 5 ст. 214 КПК України).
Із цими приписами Кримінального процесуального закону кореспондуються викладені у п.2 Розділу ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора № 298 від 30.06.2020 норми, згідно з якими відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п'ятої статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Це слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Відповідно до висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
У своїй постанові від 16.05.2019 Верховний Суд у складі колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду (справа № 761/20985/18, провадження № 51-8007км18) вказав: «...положеннями ст. 3 КПК визначено, що кримінальне провадження це досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв'язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність. Досудове розслідування - це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується, серед іншого, закриттям кримінального провадження. Якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження було розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин.....».
Отже ініціювати процедуру кримінального переслідування та застосувати державний механізм для здійснення досудового розслідування доцільно лише у випадку, коли наявні підстави вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення. Безпідставне відкриття кримінального провадження є недопустимим і може порушувати права конкретних осіб, відносно яких таке провадження ініційоване, та є неефективним з точки зору використання державних ресурсів.
Ч. 2 ст. 372 КК України передбачено кримінальну відповідальність за притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності слідчим, прокурором чи іншою уповноваженою на те законом особою, поєднане з обвинуваченням у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, а також поєднане зі штучним створенням доказів обвинувачення або іншою фальсифікацією.
На думку слідчої судді, заява ОСОБА_3 про вчинення слідчим СВ Хмельницького РУП ГУНП у Хмельницькій області ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 372 КК України, не містить конкретних фактичних даних, які б свідчили про існування обставин, що дають підстави для кваліфікації його дій за відповідною статтею Кримінального кодексу України.
Аргументи ОСОБА_3 про можливе вчинення слідчим, який здійснював досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025243000000683, кримінального правопорушення, ґрунтуються на переконанні скаржника про злочинність дій у зв'язку із не збереженням технічних носіїв інформації, на яких зафіксовано проведення фотозйомки приміщення Хмельницького міськрайонного суду по вул. Героїв Майдану, 54 під час його огляду 11.03.2025 та не дорученням їх до матеріалів кримінального провадження.
Однак зазначене не свідчить про штучне створення доказів обвинувачення або їх фальсифікацію, може бути, у разі доведення вказаних обставин у встановленому порядку, наслідком недбалості та/або неналежного виконання слідчим службових обов'язків, що не містить ознак суспільно небезпечного діяння.
Із долученого до скарги листа першого заступника начальника управління - начальника СВ Хмельницького РУП ГУНП у Хмельницькій області ОСОБА_9 від 17.03.2026 з'ясовано, що оригінальний примірник технічного носія інформації (карта памяті), на якій зафіксовано огляд місці події шляхом проведення фотозйомки приміщення Хмельницького міськрайонного суду по вул. Героїв Майдану, 54, а також електронні файли із зафіксованою інформацією щодо проведеного огляду не збереглися у зв'язку із тривалим проміжком часу, носій інформації було неодноразово форматовано та перезаписано.
Разом з тим, оцінка наявності факту незбереження оригінального примірника технічного носія інформації, на якому зафіксовано проведення огляду місці події, має бути надана судом у ході розгляду кримінального провадження № 12025243000000683 під час аналізу доказу на предмет його допустимості.
Також слідчою суддею взято до уваги, що кримінальна відповідальність за ст. 372 КК України передбачена за притягнення до кримінальної відповідальності особи, яка є завідомо невинною для слідчого, прокурора чи іншої уповноваженої особи.
Проте, у заяві про злочин не наведено обставин, які б указували на те, що ОСОБА_3 у розумінні слідчого був завідомо невинною особою станом на момент проведення першопочаткової слідчої дії - огляду місці події у приміщенні Хмельницького міськрайонного суду по вул. Героїв Майдану, 54 та наразі обвинувальний акт щодо ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 259 КК України перебуває на розгляді у Хмельницькому міськрайонному суді, який має ухвалити судове рішення відносно винуватості особи.
Отже, по суті заявником оскаржуються процесуальні дії слідчого в ході здійснення досудового розслідування у конкретному кримінальному провадженні, а заява про вчинення кримінального правопорушення містить лише суб'єктивний виклад обставин та не містить відомостей, за якими можна визначити наявність складу кримінального правопорушення, оскільки злочинність таких дій не підтверджується достатніми даними, обґрунтованими та допустимими доказами.
Зазначені скаржником відомості у даному випадку не є належною підставою для ініціювання кримінального провадження та є необґрунтованим застосуванням заходу кримінально-правового примусу, а відтак підстави для внесення відомостей до ЄРДР та задоволення скарги відсутні.
З огляду на викладене, підстави для внесення відповідних відомостей до ЄРДР відсутні.
Керуючись статтями 214, 303- 307, 309, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_4 на бездіяльність уповноважених осіб Окружної прокуратури м. Хмельницького, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції..
Слідчий суддя