Чортківський районний суд Тернопільської області
копія
"24" квітня 2026 р. Справа № 608/2453/15-к
Номер провадження1-кп/608/3/2026
Чортківський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1
з участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чорткові в режимі відеоконференції з Державною установою «Львівська установа виконання покарань № 19» клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальних провадженнях, внесених у Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12015210190000484 від 07 жовтня 2015 року та №12016210190000075 від 08 лютого 2016 року, про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 190, ч. 2 ст. 199, ст. 395 Кримінального кодексу України,
В провадженні Чортківського районного суду Тернопільської області перебуває об'єднане кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 199, ст. 395 Кримінального кодексу України.
Прокурор ОСОБА_3 надала суду клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою терміном на шістдесят діб. В клопотанні, зокрема зазначила, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190 КК України: умисне заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно; ч. 2 ст. 199 КК України: зберігання, збут підроблених грошей, вчинене повторно; ст. 395 КК України: порушення правил адміністративного нагляду. Ухвалою Чортківського районного суду від 24 травня 2019 року ОСОБА_4 було оголошено у розшук, а судове провадження зупинено до розшуку обвинуваченого. Ухвалою Чортківського районного суду від 11.08. 2022 ОСОБА_4 оголошено у міжнародний розшук, а судове провадження зупинено на час розшуку обвинуваченого. Ухвалою Чортківського районного суду від 12.08.2022 ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а судове провадження зупинено на час розшуку обвинуваченого. Ухвалою Чортківського районного суду від 05 квітня 2024 року ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з можливістю внесення застави у сумі 121 120 гривень із покладенням обов'язків. 05 червня 2024 року обвинувачений ОСОБА_4 звільнений із Державної установи «Чортківська УВП №26» на підставі ч.4 ст.202 КПК України, у зв'язку із внесенням застави. Ухвалою Чортківського районного суду від 11 вересня 2025 року було задоволено клопотання прокурора, звернуто в дохід держави заставу у сумі 121 120 грн., внесену заставодавцем ОСОБА_5 за обвинуваченого ОСОБА_4 згідно ухвали Чортківського районного суду від 23 травня 2024 року та застосовано відносно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на два місяці, тобто до 09.11.2025 включно без визначення застави. Ухвалою Тернопільського апеляційного суду від 20.11.2025 апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_4 адвоката залишено без задоволення, а ухвалу Чортківського районного суду від 11.09.2025 - без змін.
Ухвалою Чортківського районного суду Тернопільської області від 26.02.2026 клопотання прокурора задоволено, обвинуваченому ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на два місяці, тобто до 26 квітня 2026 року включно без визначення застави.
У вказаному кримінальному провадженні триває судовий розгляд.
Зазначає, що відповідно до вимог п.4 ч. 1 ст. 184 КПК України встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме: п.1 ст.177 КПК України - переховуватися від суду, оскільки ОСОБА_4 вчинив злочини, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком більше п'яти років, уникав явки в судові засідання Чортківського районного суду та з 24.05.2020 перебував у розшуку (екстрадований з Республіки Польща 04.04.2024 о 14:00 в міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення «Краківець-Корчова» Львівської області); п. 3 ст. 177 КПК України - незаконно впливати на потерпілих, свідків у цьому ж кримінальному провадженні, так як ОСОБА_4 , будучи на волі, знає адреси та особисті дані, як потерпілих так і свідків у вказаному кримінальному провадженні; пп. 4, 5 ст. 177 КПК України - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчиняти інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_4 , перебуваючи на волі та будучи неодноразово судимим, може продовжити свою злочинну діяльність та вчинити нові злочини (обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 у межах кримінального провадження №12024141360002866 від 28.09.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190, ч.4 ст.190 КК України направлено на розгляд до Франківського районного суду м. Львова).
У зв'язку із наявністю ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, вважає, що обрання іншого запобіжного заходу аніж тримання під вартою на зможе забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого, а тому є підстави продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на шістдесят днів без визначення розміру застави.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримує, з підстав наведених у ньому.
Обвинувачений ОСОБА_4 заперечив щодо задоволення клопотання прокурора. Вважає відношення прокурора щодо нього упередженим. Вказує на те, що у клопотанні відсутнє обґрунтування наявності ризиків, оскільки, він перебуває під вартою, та не може вчиняти дій, на які вказує прокурор. Просить застосувати більш м'який запобіжний захід.
Суд, розглянувши клопотання прокурора, заслухавши думку обвинуваченого, прийшов до наступного висновку.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 190, ч. 2 ст. 199, ст. 395 Кримінального кодексу України,
Ухвалою Чортківського районного суду Тернопільської області від 26 лютого 2026 року продовжено застосований до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 26 квітня 2026 року включно без визначення розміру застави.
Вирішуючи питання про продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд враховує вимоги ст. 29 Конституції України, ст. 9 Загальної Декларації прав людини, ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод і ст.12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.
Згідно з вимогами ст. 331 КПК України, до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Підставою для продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою згідно ухвали суду від 26 лютого 2026 року, стали достатні підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_4 може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, потерпілих у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчиняти інше кримінальне правопорушення.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на презумпцію невинуватості переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини «Тейс проти Румунії» автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження ОСОБА_4 строку тримання під вартою, суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, а саме: запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, потерпілих у цьому ж кримінальному провадженні,перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчиняти інше кримінальне правопорушення.
За змістом ст. 199 КПК України, підставою для продовження строку тримання під вартою є обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
З моменту взяття обвинуваченого ОСОБА_4 під варту, і продовження такого запобіжного заходу та до моменту вирішення вказаного клопотання не змінилися обставини, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та не змінилася обстановка, яка дає суду підстави вважати, що належну процесуальну поведінку обвинуваченого може забезпечити і більш м'який запобіжний захід.
Приймаючи до уваги запровадження в Україні воєнного стану, ускладненість контролю за зобов'язаннями обвинуваченого ОСОБА_4 , такі обставини у своїй сукупності свідчать про наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України.
Суд вважає, що доводи обвинуваченого про відсутність доказів щодо наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, є необґрунтованими, оскільки при розгляді клопотання прокурора встановлено об'єктивне існування обставин, які виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою та встановлена наявність ризиків, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України, які є наявними та актуальними, а будь-яких об'єктивних даних, які б безумовно свідчили про зміну або відсутність обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, які раніше слугували підставою для обрання та подальшого продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, ним не наведено.
Будь-яких інших даних про зменшення чи відсутність ризиків для застосування обвинуваченому ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.
Таким чином, враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_4 , його характеризуючі дані, ризики, які стали підставою для обрання і надалі продовження щодо нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою, які продовжують існувати і не зменшилися, а також те, що останній обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, є підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_4 може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, потерпілих у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчиняти інше кримінальне правопорушення.
Застосування до обвинуваченого іншого запобіжного заходу, за даних обставин суд вважає недоцільним, оскільки, більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти зазначеним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_4 , яка наразі забезпечується визначеним судом запобіжним заходом, а тому строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід продовжити.
Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177, 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.
Задовольняючи клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує те, що запобіжний захід у вигляді застави був порушений ОСОБА_4 та застава звернута в дохід держави, а тому вважає за необхідне не визначати обвинуваченому розмір застави.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 331 Кримінального процесуального кодексу України, суд
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Полівці Чортківського району Тернопільської області, жителю АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на два місяці, тобто до 22 червня 2026 року включно без визначення застави.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Тернопільського апеляційного суду через Чортківський районний суд Тернопільської області протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду не зупиняє її виконання.
Копію ухвали направити прокурору, обвинуваченому ОСОБА_4 .
Згідно з оригіналом
Суддя:/підпис/
Оригінал ухвали знаходиться в Чортківському районному суді Тернопільської області в матеріалах справи № 608/2453/15-к.
Ухвала набрала законної сили «_____»_______________року.
Суддя: ОСОБА_1