. 23 квітня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/4023/26
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Чеснокової А.О., розглянувши заяву Департаменту захисту економіки Національної поліції України від 22.04.2026 про відвід судді у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту захисту економіки Національної поліції України (Ліквідаційної комісії Департаменту захисту економіки Національної поліції України), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
07 квітня 2026 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Департаменту захисту економіки Національної поліції України (Ліквідаційної комісії Департаменту захисту економіки Національної поліції України), відповідно до якої просить:
визнати протиправною бездіяльність Департаменту захисту економіки Національної поліції України (Ліквідаційна комісія Департаменту захисту економіки Національної поліції України) щодо не внесення змін до грошового атестату ОСОБА_1 від 25.09.2023 №9 (направленого до Головного управління Пенсійного Фонду України Полтавській області супровідним листом від 27.09.2023 №354/39/03-2023 після виконання Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.09.2023 у Справі №440/7499/22) шляхом виготовлення оновленого грошового атестату з відображенням окремого збільшення кожної складової місячного грошового забезпечення, передбаченої підпунктом 3 та підпунктом 4 пункту 3 Розділу І Наказу МВС України від 06.04.2016 №260 «Про затвердження Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання» та не направлення такого грошового атестату до Головного управління Пенсійного фонду Полтавській області для перерахунку пенсії з 02.10.2019.
зобов'язати Департамент захисту економіки Національної поліції України (Ліквідаційної комісії Департаменту захисту економіки в Національної поліції України) внести зміни до грошового атестату ОСОБА_1 від 25.09.2023 №9 (направленого до Головного управління Пенсійного Фонду України в Полтавській області супровідним листом від 27.09.2023 №354/39/03-2023) шляхом виготовлення оновленого грошового атестату з відображенням окремого збільшення кожної складової місячного грошового забезпечення, передбаченої підпунктом 3 та підпунктом 4 пункту 3 Розділу І Наказу МВС України від 06.04.2016 №260 «Про затвердження Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання», а саме: відсоткове підвищення посадового окладу, надбавки, які мають постійний характер та премії на загальну суму 419 841,99 грн. за місяць (жовтень 2019) звільнення та направити оновлений грошовий атестат до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області для перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 02.10.2019 у бік збільшення.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та провадження у справі відкрито. Вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Залучено Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача.
20 квітня 2026 до суду надійшла заява представника позивача - адвоката Кіяшко Т.М. про уточнення позовних вимог, у якій просить прийняти дану заяву про уточнення позовних вимог, в частині збільшення розміру позовних вимог, та прийняти наступну остаточну редакцію позовних вимог з урахуванням уточнення:
визнати протиправною бездіяльність Департаменту захисту економіки Національної поліції України (Ліквідаційна комісія Департаменту захисту економіки Національної поліції України) щодо не внесення змін до грошового атестату ОСОБА_1 від 25.09.2023 № (направленого до Голосного управління Пенсійного Фонду України в Полтавській області супровідним листом від 27.09.2023 №354/39/03-2023 після виконання Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.09.2023 у справі №440/7499/22) шляхом виготовлення оновленого грошового атестату з відображенням окремого збільшення кожної складової місячного грошового забезпечення, передбаченої підпунктом 3 та підпунктом 4 пункту 3 Розділу І Наказу МВС України від 06.04.2016 №260 «Про затвердження Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання» та не направлення такого грошового атестату до Головного управління Пенсійного фонду в Полтавській області для перерахунку пенсії з 02.10.2019;
зобов'язати Департамент захисту економіки Національної поліції України (Ліквідаційної комісії Департаменту захисту економіки Національної поліції України) внести зміни до грошового атестату ОСОБА_1 від 25.09.2023 №9 (направленого до Головного управління Пенсійного Фонду України в Полтавській області супровідним листом від 27 09.2023 №3 54/39/03-2023) шляхом виготовлення оновленого грошового атестату з відображенням у ньому місячного розміру (за жовтень 2019) відсоткового підвищення посадового окладу - 139 521,77 грн місячного розміру (за жовтень 2019) надбавки за стаж служби - 57 688,71 грн. та збільшених пропорційно розмірів надбавки за специфічні умови проходження служби, надбавки до посадового окладу за роботу в умовах режимних обмежень, які мають постійний характер та премії, установлених на день звільнення, у абсолютних (не відсоткових) величинах та направити оновлений грошовий атестат до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області для перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 02.10.2019 у бік збільшення.
Ухвалами суду від 20 квітня 2026 року заяву представника позивача - адвоката Кіяшко Т.М. про уточнення позовних вимог у справі №440/4023/26 прийнято до розгляду, а також витребувано у позивача та його представника належним чином засвідчені копії інформаційної довідки про потребу в коштах на виплату одноразової грошової допомоги при звільненні Департаменту захисту економіки Національної поліції України станом на 24 серпня 2023 року та листа Департаменту режиму та технічного захисту Національної поліції України від 06.03.2026 належної якості (читкі). Вказані докази встановлено надати до суду у десятиденний строк з дати отримання даної ухвали суду.
Ухвалою суду від 21 квітня 2026 року клопотання представника Департаменту захисту економіки Національної поліції України про розгляд у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін справи №440/4023/26 залишено без задоволення.
23 квітня 2026 року Полтавським окружним адміністративним судом зареєстровано подану через підсистему "Електронний суд" заяву Департаменту захисту економіки Національної поліції України про відвід судді Ясиновського І.Г. від 22.04.2026, посилаючись на те, що в даній справі наявні обставини, які викликають сумнів у неупередженості судді та об'єктивності під час прийняття рішень за результатами розгляду деяких процесуальних документів, зокрема, прийняття заяви про уточнення позовних вимог х порушенням процесуального законодавства та необґрунтованою відмовою судді у розгляді справи або в загальному позовному провадженні або у спрощеному позовному провадженні з викликом сторін.
Наведені вище обставини, як на думку відповідача, свідчать про порушення права останнього на справедливий суд, зокрема, на розгляд судом справи за його участю.
Згідно з частинами третьою, четвертою статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2026 року (суддя Ясиновський І.Г.) для вирішення по суті заяви відповідача про відвід судді Ясиновського І.Г. передано справу до відповідного підрозділу Полтавського окружного адміністративного суду для визначення складу суду у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями 23 квітня 2026 року головуючим суддею з розгляду заяви відповідача Департаменту захисту економіки Національної поліції України про відвід судді Ясиновського І.Г. у справі № 440/4023/26 визначено суддю Полтавського окружного адміністративного суду Чеснокову А.О., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 квітня 2026 року.
Відповідно до частин восьмої та одинадцятої статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід. Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне розглянути заяву відповідача Департаменту захисту економіки Національної поліції України про відвід судді Ясиновського І.Г. у справі № 440/4023/26 в порядку письмового провадження.
Оцінивши доводи заяви про відвід судді Ясиновського І.Г. у справі № 440/4023/26, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до частин першої та другої статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід. За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи.
Частиною третьою статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Згідно з частинами першою, другою статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Враховуючи те, що головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, сторона повинна навести обґрунтовані аргументи, що свідчать про наявність відповідних суб'єктивних та об'єктивних чинників.
У цьому світлі необхідно звернути увагу на те, що стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово “неупереджений» передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб'єктивної.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:
- “об'єктивним критерієм», який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з'ясовано, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Тим часом вирішальною є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;
- “суб'єктивним критерієм», який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.
Для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб'єктивних та/або об'єктивних елементів стандарту неупередженості. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.
При об'єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. При цьому, вирішальним є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою але не вирішальною. Суб'єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
Так, в рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Мироненко та Мартиненко проти України» у пунктах 66, 67 вказано, що згідно з усталеною практикою Суду наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, такі природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім. Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 3 травня 2007 року у справі “Бочан проти України» вказав, що Суд далі нагадує, що “безсторонність», в сенсі пункту 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто жоден із членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу.
У рішенні у справі “Білуха проти України» від 9 листопада 2006 року Європейський суд з прав людини зазначив, що стосовно суб'єктивного критерію особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (пункт 50).
Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (див. вищевказане рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), пункт 43)".
Слід зауважити, що особа яка подала заяву про відвід судді, повинна довести на підставі доказів факт упередженості чи зацікавленості судді у розгляді справи. Відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Отже, не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
Так, зі змісту заяви представника позивача про відвід судді слідує, що обставинами, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді, є тривалий розгляд справи.
Оцінюючи такі доводи, суд констатує, що вони фактично зводяться до незгоди представника позивача з процесуальними діями судді.
Єдиним доводом відповідача, покладеним в основу заяви про відвід судді від 22.04.2026, є твердження представника відповідача, що суд ухвалою від 20.04.2026 прийняв до розгляду заяву представника позивача, адвоката Кіяшко Т.М. про уточнення позовних вимог у справі № 440/4023/26, встановивши Департаменту п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання до суду відзиву, у той момент коли така заява про уточнення позовних вимог до електронного кабінету Департаменту станом на 22.04.2026 не надходила.
Зокрема, представник відповідача стверджує, що ухвала суду від 20.04.2026 у справі № 440/4023/26 прийнята з грубим порушенням ряду норм процесуального права, що свідчить про упередженість та необ'єктивність судді Ясиновського І.Г. як головуючого судді в даній справі. Так, відповідно до картки руху документа ухвала Полтавського окружного адміністративного суду від 20.04.2026 про прийняття до розгляду заяви представника позивача, адвоката Кіяшко Т.М. про уточнення позовних вимог у справі № 440/4023/26 надійшла до електронного кабінету Департаменту в підсистемі «Електронний суд» 20.04.2026 о 19:39 (після закінчення робочого часу). У тексті ухвали суду від 20.04.2026 в даній справі вказано, що зазначена заява від представника позивача в даній справі, адвоката Кіяшко Т.М., надійшла до суду також 20.04.2026. Разом з тим, відповідно до скріншоту наявних в електронному кабінеті Департаменту в підсистемі «Електронний суд» документів у справі № 440/4023/26, заява представника позивача, адвоката Кіяшко Т.М. про уточнення позовних вимог до електронного кабінету Департаменту станом на 22.04.2026 не надходила.
У цій частині доводів, суд наголошує, що заява про уточнення позовних вимог надійшла до суду у паперовому вигляді (як власне і первинна позовна заява) разом з доказами її направлення поштовим зв'язком (АТ Укрпошта) з описом вкладення до цінного листа та квитанцією про оплату послуг поштового зв'язку від 20.04.2026 (08:24). Згідно долученої до такої заяви про уточнення позовних вимог від 20.04.2026 накладної АТ Укрпошти №3600300212954 здійснено операцію: "Приймання" дата: 20.04.2026 8:23:30. Відправник: адвокат Кіяшко Тетяна Миколаївна (адреса), Одержувач: Департамент захисту економіки Національної поліції України (адреса). Згідно фіскального чеку від 20.04.2026 08:24:47, долученого до такої заяви про уточнення позовних вимог від 20.04.2026, Лист з огол. цінн. пріор #3600300212954, здійснено сплату за вказану послугу в сумі 144,00 грн. Згідно опису вкладення до цінного листа на ім'я Департамент захисту економіки Національної поліції України (Ліквідаційна комісія Департаменту захисту економіки Національної поліції України), за формою 107, на ім'я одержувача направлено 12 документів, у тому числі - заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Тетяни Кіяшко про уточнення позовних вимог від 20.04.2026 по справі №440/4023/26, проставлено підпис працівника відділенні Укрпошти та печатку Укрпошти з датою 20.04.2026.
Аналогічні документи складено і щодо направлення заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Тетяни Кіяшко про уточнення позовних вимог від 20.04.2026 по справі №440/4023/26 третій особі по справі - Головному управлінню Пенсійного Фонду України в Полтавській області.
Згідно з частиною першою статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частини третьої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п'ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Враховуючи вказані вимоги законодавства, а також наявність доказів направлення заяви про уточнення позовних вимог (та додатків) для інших учасників справи, та враховуючи, що провадження у цій справі відкрито 10 квітня 2026 року, судом констатовано, що заяву представника позивача - адвоката Кіяшко Т.М. від 20.04.2026 про уточнення позовних вимог подано у строк, визначений законом та відповідно у процесуальний спосіб вирішено питання щодо її прийняття.
Окрім того, ухвалою суду від 20.04.2026 визначено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання до суду відзиву на заяву представника позивача - адвоката Кіяшко Т.М. про уточнення позовних вимог, тобто у порядку та спосіб визначений КАС України, забезпечено необхідний строк для подання відзиву саме починаючи від дати отримання ухвали від 20.04.2026.
Щодо тверджень представника відповідача про надходження ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 20.04.2026 про прийняття до розгляду заяви представника позивача, адвоката Кіяшко Т.М. про уточнення позовних вимог у справі № 440/4023/26 до електронного кабінету Департаменту в підсистемі «Електронний суд» 20.04.2026 о 19:39 після закінчення робочого часу, то вказана обставина жодним чином залежить від дій безпосередньо того чи іншого судді, зокрема Ясиновського І.Г.
Щодо посилання відповідача в заяві про відвід на порушення суддею Ясиновським І.Г. норм процесуального законодавства через відмову в призначенні справи в порядку загального позовного провадження або розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, суд зазначає наступне.
Виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи, перелік яких наведений в частині четвертій статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, до числа яких даний спір не входить.
В силу частини другої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
При цьому, за змістом частини п'ятої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
Пунктом 10 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність.
Таким чином, вирішуючи питання про відкриття провадження у даній справі суд з урахуванням критеріїв визначених частиною третьою статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, приходить до висновку про її складність, та вирішує здійснювати розгляд за правилами загального позовного провадження чи спрощеного позовного провадження.
Доводи відповідача, що наведені в обґрунтування заяви про відвід судді проти розгляду за правилами спрощеного провадження без виклику сторін, не є обставинами, що свідчать про недоцільність розгляду справи у спрощеному позовному провадженні. Заперечення відповідача не містять обґрунтованих аргументів та доказів на їх підтвердження. Крім того, суд наголошує, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін не позбавляє та не обмежує учасників справи у наданні письмових заяв, клопотань та додаткових пояснень по суті позову.
Таким чином, усі доводи заявника є суб'єктивними, посилання заявника на нібито упередженість та необ'єктивність судді Ясиновського І.Г. ґрунтуються виключно на суб'єктивних припущеннях заявника та будь-якими доказами не підтверджуються.
Враховуючи зазначене, а також зважаючи на відсутність доказів наявності обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді Ясиновського І.Г., інших підстав, визначених статтями 36-37 Кодексу адміністративного судочинства України, які могли б бути підставою для відводу судді Ясиновського І.Г., суд дійшов висновку, що заява відповідача від 22.04.2026 про відвід судді Ясиновського І.Г. у справі №440/4023/26 необґрунтована, а тому задоволенню не підлягає.
Частиною дванадцять статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
На підставі викладеного, керуючись статтями 36, 37, 39, 40, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,
У задоволенні заяви Департаменту захисту економіки Національної поліції України від 22.04.2026 про відвід судді Ясиновського І.Г. у справі №440/4023/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту захисту економіки Національної поліції України (Ліквідаційної комісії Департаменту захисту економіки Національної поліції України), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії відмовити.
Копію ухвали направити сторонам.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та окремо не оскаржується.
Головуючий суддя А.О. Чеснокова