Справа № 420/36914/25
24 квітня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Попова В.Ф., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ТОВ “ТерраТарса Україна» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,
встановив:
Позивач звернувся з позовною заявою до Одеської митниці, в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати прийняте Одеською митницею рішення про коригування митної вартості товарів від 17.07.2025 року № UA500080/2025/000049/1;
- визнати протиправною та скасувати оформлену Одеською митницею картку відмови у митному оформленні (випуску) товарів від 17.07.2025 № UA500080/2025/000159.
Одеською митницею заявлено клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін, яке обґрунтовано тим, що розмір скорегованої митної вартості становить 109682,72 грн., а обставини по справі потребують надання усних пояснень, бажають брати участь у досліджені доказів, виступити зі вступним словом, ставити питання та надавати відповіді.
Суд відхиляє заявлене клопотання, оскільки предметом спору у цій справі є митне оформлення товару яке здійснювалось на підставі електронних митних декларацій, письмових документів наданих позивачем до митного органу. Контактування позивача з митними органом щодо розмитнення товару, в тому числі прийняття картки відмови, корегування митної вартості відбувалась через електронний кабінет.
У цій справі, сторони у своїх заявах по суті, а саме - у позовній заяві, відзиві, відповіді на відзив та запереченнях, обґрунтовують свої правові позиції посилаючись на первинні документи які є ідентичними та наявні у обох сторін і які надані суду. Інших письмових доказів вже не може бути надано в силу їх відсутності. Таким чином, кожна зі сторін детально виклала свою правову позицію по суті спору, а також по кожному письмовому доказу, що виключає потребу їх дослідження безпосередньо в судовому засіданні.
Суд зазначає, що викладення своєї позиції митним органом письмово у відзиві, не обмежує його можливості викласти її ґрунтовно, а тому проголошення такої ж позиції в судовому засіданні усно зі вступним словом та шляхом зчитування відзиву, не є на думку суду переконливим аргументом для слухання справи в судовому засіданні. Крім того, митним органом подано не тільки відзив на позовну заяву, а і заперечення на відповідь на відзив, що є ще однією із процесуальних можливостей належного обґрунтування стороною своєї позиції.
Суд відхиляє посилання відповідача на те, що розгляд справи в письмовому провадженні порушує його права, оскільки наведені ними аргументи, щодо можливості виступити усно та переконливо, ставити питання та висловлювати думку щодо заявлених клопотань не є такими, що дають підстави слухати справу в судовому засіданні. Розгляд справи у письмовому провадженні є однією із форм здійснення судочинства і не позбавляє сторони заявляти клопотання по справі у письмовому вигляді, не зменшує обсяг дослідження доказів та не впливає на їх оцінку судом.
Жодних клопотань у цій справі окрім даного, сторонами не заявлено, справа є незначної складності, а тому її розгляд у письмовому провадженні не впливає на доступ до правосуддя та не обмежує права сторін.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивачі зазначили, що 11.07.2025 року до Одеської митниці було подано митну декларацію (МД) № 25UA500080007893U9, щодо постачання товару на умовах FCA, а саме мінеральних добрив, придбаних за контрактом № DRT2025FCA у компанії «ДОКТОР ТАРСА ТАРІМ САНАЇ ВЕ ТІГАРЕТ АНОНІМ СІРКЕТІ». Відповідачем було направлено повідомлення декларантові, в якому вимагались додаткові документи, окрім тих документів, що були подані. Позивач направив на цю вимогу документи та пояснення. Митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації які є протиправними, оскільки надали всі необхідні документи для митного оформлення за основним (першим) методом - за ціною договору (контракту). Просять задовольнити позовні вимоги.
Відповідачем надано відзив на позовну заяву, відповідно до якого позовні вимоги не визнали та зазначили, що під час здійснення митного оформлення за митною декларацією № 25UA500080007893U9 від 11.07.2025 року було опрацьовано інформацію, що міститься у поданих до митного оформлення документах та встановлено, що в них містяться розбіжності, вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, про що повідомлено декларанту та обґрунтовано у Рішенні про коригування митної вартості товарів. На вимогу митного органу позивачем не подані усі документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МКУ, поданими розбіжності не спростовано, а тому були застосовані другорядні методи визначення митної вартості. Просять відмовити у задоволенні позовних вимог.
Позивачі надали відповідь на відзив в якому зазначили, що заперечення проти позовних вимог ТОВ «ТерраТарса Україна» зводяться до наведення митним органом у відзиві на позовну заяву змісту оскаржуваного рішення та підстав його прийняття у відриві від викладених позивачем обставин та правових підстав позову.
Одеська митниця подала заперечення, де спростовують викладені позивачем позовні вимоги та зазначають, що Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500080/2025/000049/1 від 17.07.2025 складено посадовою особою митного органу відповідно до чинного законодавства України та відповідно до рекомендацій Державної митної служби України.
Судом встановлені такі обставини по справі.
Між ТОВ “ТЕРРАТАРСА УКРАЇНА» (Покупець) та компанією “ДОКТОР ТАРСА ТАРІМ САНАЇ ВЕ ТІГАРЕТ АНОНІМ СІРКЕТІ» (Продавець) 24.10.2024 року було укладено контракт № DRT2025FCA, відповідно до якого Продавець продає, а Покупець придбає мінеральні добрива в асортименті, надалі "Товар", специфікації яких надаються у Додатках та/або Додаткових угодах на кожну окрему партію товару, які є невід'ємними частинами даного контракту.
Відповідно п. 2.1. Контракту № DRT2025FCA, Товар постачається на умовах FCA склад продавця в м. Анталья (Туреччина) згідно Інкотермс 2020.
Даний товар був поставлений 01.07.2025, а 07.07.2025 поміщений товариством в митний режим митного складу, що підтверджується CMR № 400161 від 01.07.2025 та митною декларацією № 25UA500080007710U8 від 07.07.2025.
11.07.2025 з метою випуску придбаного товару у вільний обіг, декларантом позивача до Одеської митниці була подана митна декларація № 25UA500080007893U9.
На підтвердження митної вартості декларованого товару, до даної митної декларації були додані копії таких документів: (1) сертифікат аналізу на партію товару № ІЕМ 58869 від 30.06.2025; (2) пакувального листа від 30.06.2025 до інвойсу № EXP2025000000254 від 30.06.2025; (3) інвойсу № EXP2025000000254 від 30.06.2025; (4) CMR № 400161 від 01.07.2025; (5) сертифіката походження товару № С1889613 від 30.06.2025; (6) довідки про нестрахування № 570 від 03.07.2025; (7) рахунку на транспортно-експедиційні послуги № 263 від 30.06.25; (8) довідки про транспортноекспедиційні витрати № 263 від 30.06.2025; (9) зовнішньоекономічного контракту № DRT2025FCA від 24.10.2024; (10) додатку № 31 від 08.05.2025 до зовнішньоекономічного контракту № DRT2025FCA від 24.10.2024; (11) договору на перевезення вантажу № 831 від 27.06.2025 між перевізником та субперевізником; (12) контракту на перевезення вантажу № ALMRK-01 від 01.12.2022 між експедитором та перевізником; (13) договору з транспортного перевезення та експедирування вантажів № М120123 від 12.01.2023; (14) заявки на транспортноекспедиційні послуги № Т 2300-1 від 26.06.2025 та (15) експортної митної декларації країни відправлення № 25070100EX00014517 від 30.06.2025.
Митна вартість оцінюваних товарів була визначена товариством за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) відповідно до статті 58 Митного кодексу України (далі - МК України).
Під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) № 25UA500080007893U9 від 11.07.2025 встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності та не містяться всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500080/2025/000049/1 від 17.07.2025, а саме:
Оцінювана партія товару декларується на підставі зовнішньоекономічного контракту з виробником Doktor Tarsa Tarim Sanayi Ve Tic. A.S (Туреччина), торговельна марка Multicrop.
Згідно відомостей офіційного сайту імпортера, компанія Doktor Tarsa Tarim Sanayi Ve Ticaret A.S та ТОВ"ТЕРРАТАРСА УКРАЇНА" є взаємопов'язаними. Заявлений рівень митної вартості оцінюваних товарів є нижчим ніж вартість подібних товарів, які імпортувалися іншими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності на митну територію України. Декларантом у графі 9(а) та 9(б) декларації митної вартості до ЕМД 25UA500080007893U9 заявлено відомості щодо пов'язаності продавця та покупця у розумінні статті 15 положень статті VII Генеральної угоди з тарифів та торгівлі та Угоди про застосування статті VII ГАТТ, а також щодо відсутності впливу на заявлену вартість такої взаємопов'язаності. Наразі, умови продажу товару із відстрочення оплати за товар 180 днів, рівень вартості оцінюваних товарів нижче ніж рівень митної вартості подібних товарів - дають обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену митну вартість товару. З урахуванням положень ч.18 ст.58 МКУ при продажу товарів між пов'язаними особами вартість операції береться за основу для визначення митної вартості оцінюваного товару за першим методом, якщо декларант покаже, що така вартість є близькою до вартості операцій, які здійснювались одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваним товаром, при продажу непов'язаним покупцям подібних товарів для експорту в Україну, або митної вартості ідентичних або подібних товарів, визначеної згідно з положеннями статей 62 чи 63 Кодексу. Не надання документів, які доводять відсутність впливу взаємозв'язку на вартість товару,- свідчить про недотримання декларантом вимог ч.18 ст.58 МКУ при застосуванні основного методу визначення митної вартості товарів.
Вартість доставки партії товару згідно Заявки T 2300-1 по маршруту Анталія, Туреччина - п/п Орлівка - Чорноморськ складає 3700Дол.США, що не відповідає вартості доставки за розрахунком 180,56Дол.США х 22,21387т = 4010,94Дол.США для заявленої ваги брутто, який здійснено згідно п.2 довідки ТОВ"ТЕРРАТАРСА УКРАЇНА" про складові вартості товару від 18.06.2025 №1806-М1. Крім того, у рахунку на перевезення від 30.06.2025 № 263 зазначено, що імпортером має бути оплачено транспортно- експедиційні послуги на суму 153377,31 грн. де сума послуг БЕЗ ПДВ складає 149907,23грн.. Зазначене свідчить, що фактично суму 149907,23грн.(а не 119925,79грн., як заявлено у ЕМД) сплачено за послуги, надані за межами митної території України, і відповідно до вимог ч.10 статті 58 МКУ,- саме її має бути включено до заявленої митної вартості товарів.
Одеською митницею повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості.
16.07.2025 декларант додатково надіслав: прайс калькуляцію виробника; прайс лист виробника; виписку з бухгалтерської документації по рахунку 361, видаткові накладні до рахунків українському покупцю, специфікацію до договору, обігово-сальдову відомість по рахунку 6811, рахунок на оплату та банківські платіжні документи,- до внутрішнього договору поставки від 27.05.2025 № 05/27-1; довідку ТОВ"ТЕРРАТАРСА УКРАЇНА" про складові вартості товару від 01.07.2025 №599-М1 де вартість доставки зазначена за вагу нетто і складає 169,96Дол.США за тонну нетто, що не відповідає інформації у Заявці на перевезення №T 2300-1; акт надання послуг з міжнародного експедирування та перевезення; банківський платіжний документ, що підтверджує оплату витрат на транспортно- експедиційні послуги від 08.07.2025 №1618; виписку з картки рахунку 287 «товари на МЛС», бухгалтерську довідку по рахунку 289 «товари в дорозі»; виписку щодо бухгалтерських операцій: з рахунку 289 «товари в дорозі» на рахунок 287 «митний склад», з рахунку 632 «розрахунки з постачальниками», де зазначено відомості лише щодо наявності кредиту по заявленому інвойсу; видаткові накладні, рахунки та банківські платіжні документи на оплату, щодо продажу товару українському резиденту.
Одеською митницею за результатами розгляду додатково наданих документів, повідомлено наступне: "Згідно бухгалтерської довідки товар оприбутковано на рахунок 289 «Товар в дорозі», при цьому, витяг рахунку 289 не надано митному органу, що унеможливлює здійснення перевірки заявлених відомостей. Згідно з п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені цим пунктом. У відповідності до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Надані бухгалтерські довідки не відображають господарську операції - факт оприбуткування товару, що оцінюється, та не відображають рух активів на відповідних рахунках бухгалтерського обліку підприємства. 17.07.2025 у своєму електронному повідомленні декларант зазначив, що надав вичерпний перелік наявних у нього документів."
Оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митною декларацією (МД) № 25UA500080007893U9 від 11.07.2025 містились розбіжності, та не містилися всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 МКУ, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.
За результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом у відношенні товарів застосовано резервний метод (метод 2 ґ).
Оскільки декларант надіслав електронне повідомлення в якому зазначив, що надав вичерпний перелік наявних у нього документів, то, на підставі аналізу наявної у митного органу інформації згідно з положеннями ч.1 ст.55 МКУ, митним органом здійснено коригування до рівня митної вартості подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, з заявленої декларантом 0.7738дол.США/ кг до 1.2401дол.США/ кг (МД 25UA209140008115U9 від 02.04.2025 «Рідке водорозчинне мінеральне добриво з вмістом загального Азоту (N) - 11%» виробник Європейський Союз партія товару 23800кг - 1.2401дол.США/ кг, 25UA205030002960U0 від 08.03.2025 «Добрива мінеральні із вмістом азоту - 15.0%, оксиду фосфору15.0%, К2О - оксид калію 15.0. Розфасовані у мішки по 25 кг» виробник Європейський Союз за ціною угоди з виробником партія товару 20000 кг - 1.9402дол.США/кг), - з урахуванням: опису товару, об'єму фасування, концентрації діючої речовини та розміру партії, умови поставки FCА, митна вартість визнана митним органом за резервним методом. Джерело коригування обрано згідно вимог п.6 ч.3 та ч.2 статті 64 МКУ. Митна вартість, визначена згідно з положеннями ст. 64 МКУ, ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях та є мінімальною.
Вирішуючи питання про правомірність прийнятого відповідачем рішення про коригування митної вартості товару, суд враховує такі приписи діючого законодавства.
Відповідно до ч. 3 ст. 318 МК України, митний контроль передбачає мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Статтею 49 МК України визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з частинами 4 та 5 ст. 58 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Відповідно до ч. 2 ст. 52 МК України декларант який заявляє митну вартість товару зобов'язаний подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Відповідно до п.6 ст. 54 МКУ, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Стаття 57 МК України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю.
До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.
Згідно з ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Частиною 2 встановлений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Зокрема, статтею 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: (далі йде їх перелік).
Також, згідно з частиною 6 вищевказаної статті, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Таким чином, витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відтак, наведені приписи зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Як встановлено у цій справі, при декларуванні товару позивач визначив його митну вартість виходячи саме з ціни угоди, що підлягала сплаті згідно до умов контракту, інвойсу та інших документів постачальника.
Відповідач в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості зазначив, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності.
Проте суд не погоджується з зазначеними висновками відповідача з огляду на наступне.
Щодо твердження відповідача про недотримання декларантом вимог ч. 18 ст. 58 МКУ при застосуванні основного методу визначення митної вартості товарів суд зазначає таке.
Сторонами не заперечується, що ТОВ “ТерраТарса Україна» та продавець оцінюваних товарів є пов'язаними особами.
Відповідно до ч. 18 ст. 58 МК України при продажу товарів між пов'язаними особами вартість операції береться за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів за першим методом, якщо декларант покаже, що така вартість є близькою до вартості однієї з нижчезазначених операцій, яка здійснювалася одночасно або майже одночасно з операцією з оцінюваними товарами:
1) вартості операції при продажу непов'язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну;
2) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 62 цього Кодексу;
3) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 63 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 62 МК України у разі якщо оцінювані або ідентичні чи подібні (аналогічні) імпортні товари продаються (відчужуються) на митній території України у незмінному стані, для визначення митної вартості товарів за цим методом за основу береться ціна одиниці товару, за якою оцінювані або ідентичні чи подібні (аналогічні) імпортовані товари продаються на території України у найбільших загальних кількостях покупцю, який не є пов'язаною з продавцем особою, одночасно або у час, наближений до дати ввезення оцінюваних товарів, за умови вирахування, якщо вони можуть бути виділені, таких компонентів:
1) витрат на виплату комісійних, що звичайно сплачуються або підлягають сплаті, чи звичайних торговельних надбавок, які робляться для одержання прибутку та покриття загальних витрат у зв'язку з продажем на митній території України товарів того ж класу та виду. Товарами одного класу та виду є товари, які підпадають під групу або спектр товарів, що виробляються конкретною галуззю чи сектором промисловості та включають ідентичні або подібні (аналогічні) товари. Термін “товари того ж класу або виду» включає товари, імпортовані з тієї ж країни, що й оцінювані товари, а також товари, імпортовані з інших країн.
Сума прибутку та загальних витрат, до яких належать прямі та непрямі витрати, пов'язані із збутом зазначених товарів, повинна братися в цілому. Числове значення витрат для цілей вирахування цієї суми визначається на основі інформації, наданої декларантом, якщо тільки ця інформація не є несумісною з даними, одержаними при продажу в Україні ввезених (імпортованих) товарів того ж класу або виду. У разі якщо інформація, надана декларантом, є несумісною з такими даними, сума для обчислення прибутку та загальних витрат може ґрунтуватися на іншій відповідній інформації, а не тій, що надана декларантом.
При визначенні комісійних або звичайних прибутків та загальних витрат віднесення товарів до “товарів того ж класу або виду» повинно здійснюватися у кожному конкретному випадку з посиланням на відповідні обставини; 2) звичайних витрат, понесених в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування, та інших пов'язаних з такими операціями витрат; 3) сум податків, що підлягають сплаті в Україні у зв'язку з ввезенням (імпортом) чи продажем (відчуженням) товарів.
Суд враховує та бере до уваги пояснення позивача, що оцінювані товари поставлялися ТОВ “ТерраТарса Україна» непов'язаному з ним покупцю в Україні - ТОВ “Вітмарк Агро» за ціною 45 815,00 грн за 1 тонну (без податку на додану вартість). Вказана операція відбувалася майже одночасно з декларуванням оцінюваних товарів.
Дані обставини підтверджується договором поставки № 05/27-1 від 27.05.2025 із специфікацією № 3 до нього, рахунком на оплату № 1263 від 27.05.2025, платіжними інструкціями № 1330 від 05.06.2025 та № 77310 від 08.07.2025, оборотно-сальдовою відомістю по бухгалтерському рахунку позивача № 6811 щодо контрагента - ТОВ «Вітмарк Агро» за період з 01.05.2025 по 14.07.2025 та листом-роз'ясненням товариства № 150525/02 від 15.07.2025.
Також, ТОВ «ТерраТарса Україна» за такою самою ціною цьому самому вітчизняному покупцю поставлялися й ідентичні товари, і також майже одночасно з декларуванням оцінюваних товарів, що підтверджується специфікацією № 1 до зазначеного договору поставки, рахунком на оплату № 1261 від 27.05.2025, платіжними інструкціями № 1310 від 05.06.2025 і № 1620 від 12.06.2025, видатковими накладними № 1637 від 18.06.2025 і № 1649 від 19.06.2025 та випискою з бухгалтерської документації позивача по рахунку № 361 від 14.07.2025.
Згідно з розрахунком-калькуляцією № 599-М1 від 01.07.2025, розмір звичайних торговельних надбавок, які робляться для одержання прибутку та покриття загальних витрат у зв'язку з продажем позивачем 1 тони оцінюваних (ідентичних) товарів на митній території України, звичайних витрат, понесених в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, та інших пов'язаних з такими операціями витрат, а також сум податків, що підлягають сплаті в Україні у зв'язку з ввезенням (імпортом) цих товарів склав (в доларах США) 413,09, в тому числі транспортно-експедиторське обслуговування - 169,96, мито при імпорті - 38,66, вантажні роботи - 9,00, супутні витрати - 10,19, вартість зберігання на митному складі - 8,45, витрати на збут - 40,50, адміністративні витрати - 40,50 та розрахункова норма прибутку (10 %) - 95,83.
Віднімання цих витрат від ціни продажу ТОВ «ТерраТарса Україна» на внутрішньому ринку непов'язаному покупцю 1 тонни оцінюваних (ідентичних) товарів на рівні 45 815,00 грн або 1095,44 доларів США за встановленим Національним банком України на день подання митної декларації № 25UA500080007893U9 курсом - 41,8232 грн за 1 долар США дорівнює 682,35 доларам США (1095,44 - 413,09), що є об'єктивно співставним із заявленою митною вартістю цього обсягу оцінюваних товарів на рівні 641 долара США в частині ціни, яка підлягала сплаті їх продавцю і абсолютно не корелюється з митною вартістю, яка була визначена відповідачем в оскаржуваному рішенні на рівні 1240,10 доларів США за 1 тонну оцінюваних товарів.
Відповідно до частини першої статті 63 МК України для визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) за основу береться надана виробником товарів, що оцінюються, або від його імені інформація про їх вартість, яка повинна складатися із сум:
1) вартості матеріалів та витрат, понесених виробником при виробництві оцінюваних товарів. Така інформація повинна базуватися на комерційних рахунках виробника за умови, що такі рахунки сумісні із загальновизнаними принципами бухгалтерського обліку, які застосовуються в країні, де ці товари виробляються;
2) обсягу прибутку та загальних витрат, що дорівнює сумі, яка звичайно відображається при продажу товарів того ж класу або виду, що й оцінювані товари, які виготовляються виробниками у країні експорту для експорту в Україну;
3) загальних витрат при продажу в Україну з країни вивезення товарів того ж класу або виду, тобто витрат на завантаження, розвантаження та обробку оцінюваних товарів, їх транспортування до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, витрат на страхування цих товарів.
Згідно з калькуляцією вартості декларованих товарів від їх виробника № 1833 від 13.06.2025, вартість продажу 1 тони оцінюваних товарів на умовах FCA Анталія дорівнювала 641 долару США, в тому числі такі її складові (в доларах США): сировина - 408,20, пакування - 47,80, заробітна плата та збори - 29,60, контроль якості - 1,85, витрати на електроенергію - 35,90, амортизація обладнання - 4,23, загальні витрати на виробництво - 21,90, складські витрати - 5,44, інші витрати на продаж - 10,99, загальні адміністративні витрати - 10,99 та торгова націнка - 64,10, що повністю дорівнює митній вартості цих товарів, яка була заявлена ТОВ «ТерраТарса Україна» в частині ціни, яка підлягала сплаті їх продавцю за додатком № 31 до контракту № DRT2025FCA.
Суд погоджується з наведеними обґрунтуваннями позивача і зазначає, що наведеними документами у їх сукупності підтверджується виконання товариством вимог частини вісімнадцятої статті 58 МК України, з яким (виконанням) пов'язується можливість визначення митної вартості оцінюваних товарів за першим методом. Визначена митна вартість є близькою до вартості ідентичних товарів одразу за двома операціями - як за передбаченою статтею 62 МК України, так і статтею 63 МК України.
Щодо витрат на транспортування позивач зазначив, що дійсно цей числовий показник був визначений ТОВ «ТерраТарса Україна» на рівні 119 925,79 грн. В основу такого визначення були покладені відомості, які містилися у заявці на транспортно-експедиційні послуги № Т 2300-1 від 26.06.2025, рахунку на транспортно-експедиційні послуги № 263 від 30.06.25, довідці про транспортноекспедиційні витрати № 263 від 30.06.2025, акті про надані транспортно-експедиційні послуги № 263 від 07.07.2025 та платіжній інструкції на оплату транспортноекспедиційних послуг № 1618 від 08.07.2025.
Так, розмір плати за послуги ТОВ «Марк Мультімодал Україна» по транспортноекспедиційному обслуговуванню оцінюваних товарів склав 154 071,33 грн або 3 700 доларів США за встановленим Національним банком України на дату рахунку (30.06.25) курсом - 41,6409 грн за 1 долар США, як це і було передбачено п. 18 заявки на транспортно-експедиційні послуги. Разом з тим, відповідно до довідки експедитора про транспортно-експедиційні витрати, такі витрати до місця ввезення оцінюваних товарів на митну територію України склали саме 119 925,79 грн. Рештою, 29 981,44 грн та 4 164,10 грн (в тому числі податок на додану вартість 694,02 грн), були витрати на транспортування оцінюваних товарів по території України та експедиторська винагорода по території України відповідно, а загальна сума цих витрат і склала 154 071,33 грн (119 925,79 грн + 29 981,44 грн + 4 164,10 грн), яка була повністю сплачена ТОВ «ТерраТарса Україна» ТОВ «Марк Мультімодал Україна» вказаною платіжною інструкцією 08.07.2025.
Як зазначає позивач, товариство враховувало, що перевезення оцінюваних товарів здійснювалося субперевізником на підставі договору субперевезення № 831 від 27.06.2025, укладеного з ним залученим експедитором до перевезення оцінюваних товарів транспортером. Можливість такої організації перевезення декларованих товарів передбачалася пунктом 1.2 контракту перевезення вантажу автомобільним транспортом № ALMRK01 від 01.12.2022 між експедитором та транспортером.
З огляду на наведене не може вважатися вірним висновок митного органу про необхідність додавання до митної вартості цього її числового показника на рівні 149 907,23 грн, що дорівнює вартості експедиторських (транспортних) послуг по всьому маршруту перевезення оцінюваних товарів (119 925,79 грн + 29 981,44 грн).
Суд погоджується з обґрунтуваннями позивача щодо транспортних витрат і зазначає, що митний орган виявив лише розбіжності у поданих документах не даючи аналізу цим документам та фактичним транспортним витратам декларанта на транспортування оцінюваних товарів до митного кордону України та по території України.
Відповідно до пункту 5 частини десятої статті 58 МК України, ця складова митної вартості включає тільки витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, а не витрати на перевезення по митний території України.
З огляду на наведене не може вважатися вірним висновок митного органу про необхідність додавання до митної вартості цього її числового показника на рівні 149 907,23 грн, що дорівнює вартості експедиторських (транспортних) послуг по всьому маршруту перевезення оцінюваних товарів (119 925,79 грн + 29 981,44 грн).
Щодо інших зауважень митного органу позивач вказує наступне.
Зазначаючи в оскаржуваному рішенні про ненадання товариством митному органу витягу з бухгалтерського рахунку 289, поза увагою відповідача лишилася та обставина, що такий витяг був наданий товариством Одеській митниці 16.07.2025 за результатами розгляду її письмової вимоги про надання додаткових документів від 11.07.2025.
Вказуючи у рішенні про коригування митної вартості про невідповідність наданих товариством бухгалтерських довідок вимогам ПК України та Закону України «Про бухгалтерський облік» відповідач не врахував, що ніякі бухгалтерські довідки ТОВ «ТерраТарса Україна» Одеській митниці під час митного оформлення оцінюваних товарів не надавалися.
Суд зазначає, що вказані обґрунтування відповідачем не спростовані, а тому приймає заперечення позивача в повному обсязі.
Верховний Суд у постанові від 03.12.2020 у справі N 810/2749/16 зазначив, що приписи МК України зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Разом з тим, саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.
Як вже було зазначено, відповідно до ч. 3 ст. 318 МК України, митний контроль передбачає мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Приписи вказаної статті митним органом порушені, оскільки саме формальний підхід до наданих документів, їх суб'єктивне оцінювання та опрацювання стали причиною прийняття протиправного рішення.
Вивчивши позиції сторін викладені у їх заявах по суті, дослідивши письмові докази надані сторонами та враховуючи приписи діючого законодавства, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню, оскільки позивачем доведені ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.
В той же час, відповідач не надав суду належні та допустимі докази, не навів правові обгрунтування правомірності прийнятого рішення, яке на думку суду не відповідає вимогам зазначеним у ч. 2 ст. 2 КАС України.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач зазначає про те, що обов'язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу з чим суд погоджується, оскільки це вимога закону. Але, на думку суду такий обов'язок виникає тільки за умови неможливості визначення ціни товару на підставі поданих позивачем до митного органу документів. Оскільки суд приходить до висновку, що позивач разом з митною декларацією було подано достатньо документів які в повній мірі відображають ціну товару, то такий обов'язок позивач виконав ще до звернення до суду.
Судові витрати у вигляді судового збору підлягають стягненню на користь позивача.
Керуючись ст. 242- 246 КАС України, суд
вирішив:
Адміністративний позов ТОВ «ТерраТарса Україна» задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати прийняте Одеською митницею рішення про коригування митної вартості товарів від 17.07.2025 року № UA500080/2025/000049/1.
Визнати протиправною та скасувати оформлену Одеською митницею картку відмови у митному оформленні (випуску) товарів від 17.07.2025 № UA500080/2025/000159.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці (код ЄДРПОУ 44005631) на користь ТОВ “ТЕРРАТАРСА УКРАЇНА» (Люстдорфська дорога, будинок 140, корпус А, м. Одеса, 65114, код ЄДРПОУ 37871328) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Попов В.Ф.