Справа № 420/9223/26
про повернення позовної заяви
24 квітня 2026 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Бездрабко О.І., перевіривши виконання вимог статей 160-161 КАС України за позовною заявою ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 , військової частини НОМЕР_3 про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся з позовною заявою до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 , військової частини НОМЕР_3 , в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 30.06.2024 р. про результати службового розслідування;
- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 30.09.2024 р. про притягнення до дисциплінарної відповідальності;
- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_2 від 08.10.2024 р. про виключення ОСОБА_2 з усіх видів забезпечення;
- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 03.12.2024 р. про призначення службового розслідування;
- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 20.12.2024 р. про результати службового розслідування;
- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 25.12.2024 р. про результати службового розслідування;
- визнати протиправними дії щодо припинення виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 ;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 06.10.2024 р. по день фактичного відновлення виплат.
Ухвалою 03.04.2026 р. позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк на усунення недоліків, а саме: подання до суду позовної заяви у новій редакції у відповідності до вимог ч.5 ст.160 КАС України; заяви про поновлення строку звернення до суду з доказами поважності причин його пропуску.
22.05.2026 р. на виконання ухвали позивач надіслав до суду оновлений варіант позовної заяви та клопотання про поновлення строку звернення до суду. В обґрунтування вказаного клопотання позивач зазначає, що оскаржувані у даній справі накази прийнято у 2024 році під час проходження позивачем військової служби, у період активних бойових дій та виконання ним бойових завдань. Крім того, прийняття оскаржуваних наказів супроводжувалося проведенням службових розслідувань, матеріали яких позивачу не надавалися у повному обсязі, а їх зміст доводився частково або формально. Висновки службових розслідувань, які стали підставою для обмеження його прав, зокрема у сфері грошового забезпечення, не були належним чином доведені до позивача разом із повним обсягом доказів, що позбавило його можливості своєчасно оцінити їх правову природу та сформувати обґрунтовану правову позицію. Більше того, частина рішень носила взаємопов'язаний та похідний характер, а остаточні правові наслідки для позивача настали лише після фактичного припинення виплати грошового забезпечення, підтверджується довідкою військової частини НОМЕР_3 від 14.01.2026 р. Саме з цього моменту позивач стверджує, що об'єктивно дізнався про реальне порушення своїх майнових прав та його обсяг, оскільки до цього часу у нього були відсутні належні та достатні відомості про підстави, порядок та правові наслідки прийнятих рішень.
При вирішенні даного клопотання суддя виходить з наступного.
Частиною 1 статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Проте, процесуальним законом передбачені певні обмеження такого права, зокрема, шляхом встановлення строку звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав.
Відповідно до ст.118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
За ч.ч.1, 2 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч.3 ст.122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у ч.2 ст.122 цього Кодексу.
Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений ч.5 ст.122 КАС України.
Предметом позовних вимог ОСОБА_1 є оскарження наказів від 30.06.2024 р., 30.09.2024 р., 08.10.2024 р., 03.12.2024 р., 20.12.2024 р., 25.12.2024 р., а з даною позовною заявою позивач звернувся до суду 26.03.2026 р. (згідно накладної Укрпошти про відправлення), тобто з порушенням місячного строку звернення до суду.
Відповідно до ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані ст.123 КАС України, відповідно до ч.2 якої, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. У разі неподання особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Аналогічна позиція застосована Верховним Судом, зокрема, у постановах від 14.05.2019 р. у справі № 826/26174/15, від 21.12.2019 р. у справі № 826/12776/15 та від 05.05.2022 р. у справі № 240/10663/20.
Водночас для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Як вбачається із клопотання, поданого позивачем на усунення недоліків, про порушення своїх прав позивач дізнався в повній мірі 14.01.2026 р. Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку, позивач посилається на специфіку проходження військової служби в умовах воєнного стану, безпосередню участь у бойових завданнях, а також на несвоєчасність та неповноту ознайомлення з матеріалами службових розслідувань, що, на думку позивача, створило об'єктивні перешкоди для своєчасного формування правової позиції.
Оцінюючи наведені аргументи, суддя зазначає, що за змістом ст.122 КАС України, термін "дізнався або повинен був дізнатися" передбачає не лише фактичну обізнаність, а й обов'язок особи проявляти належний рівень обачності та зацікавленості у стані своїх прав та законних інтересів.
Щодо посилань позивача на проходження військової служби та участь у бойових діях, суддя зазначає, що в даному випадку, між видачею оскаржуваних наказів (червень-грудень 2024 року) та зверненням до суду (березень 2026 року) минуло понад 14 місяців. При цьому, позивач не надав належних доказів наявності об'єктивних перешкод для звернення до суду із позовом у зв'язку з проходженням військової служби та не навів поважних обставин, які не залежали від його волевиявлення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами, що перешкоджали звернутись до суду в межах встановленого строку (як-то, факт перебування позивача в зонах проведення бойових дій та безпосереднє залучення його до здійснення функцій із захисту держави під час дії воєнного стану в Україні у відповідний період; перебування позивача на лікуванні, тощо).
За відсутності документів, які свідчать про наявність безпосереднього та прямого причинного зв'язку між пропуском позивачем строку звернення до суду і несенням позивачем військової служби, вказана позивачем причина не може бути визнана суддею як поважна причина пропуску строку звернення до суду з цим позовом.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 09.03.2026 р. у справі № 460/9170/24.
Також не може бути визнано суддею як поважна причина не ознайомлення позивача з матеріалами службових розслідувань, оскільки зі змісту самого клопотання вбачається, що про факт винесення оскаржуваних наказів позивачу було достеменно відомо. Натомість знання повного змісту висновків розслідування є вторинним фактом порівняно з фактом прийняття самих наказів, які безпосередньо породжують правові наслідки. Суддя зазначає, що тривала пасивна поведінка особи, яка не виявляє інтересу до стану своїх прав та не вживає заходів щодо їх захисту протягом тривалого часу, не може бути виправдана посиланням на складність внутрішніх процедур ознайомлення з документами.
Суддя наголошує, що причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, при цьому такі обставини повинні бути підтверджені належним чином.
Правова позиція аналогічного змісту наведена у постанові Верховного Суду від 22.06.2021 р. у справі № 120/5780/20-а.
Суддею не встановлено обставин, що перешкоджали позивачу своєчасно звернутись до суду в межах строку встановленого законом.
Згідно з положеннями ч.2 ст.123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до п.9 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 КАС України.
Пунктом 1 частини 4 статті 169 КАС України визначено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Отже, враховуючи те, що ОСОБА_1 пропущений встановлений законом строк звернення до суду із цим позовом, належних обґрунтувань обставин та доказів, на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом ним не наведено та не доведено, суддя приходить до висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви.
Керуючись ч.4 ст.169, ст.ст.243, 248 КАС України, суддя -
ухвалив:
Визнати неповажними причини пропуску строку звернення до суду та відмовити в задоволенні клопотання про поновлення строку звернення до суду.
Позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 , військової частини НОМЕР_3 про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити певні дії разом з доданими документами повернути позивачу.
Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя О.І. Бездрабко