Справа № 420/43271/25
24 квітня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С., розглянувши в письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ), Головного управління Національної поліції в Одеській області (вул..Єврейська,12, м.Одеса, 65014) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Головного управління Національної поліції в Одеській області за результатом якого позивач просить:
визнати протиправним дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо звернення до ГУ Національної поліції в Одеській області про внесення у базу даних Інформаційний портал Національної поліції України, в інформаційній системі ТЦК Оберіг, щодо оголошення розшуку ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 РКНОКПП НОМЕР_1 ;
зобов'язати ГУ Національної поліції в Одеській області та ІНФОРМАЦІЯ_1 виключити з бази розшуку ГУ Національної поліції в Одеській області Інформаційний портал Національної поліції України, в інформаційній системі ТЦК Оберіг, а також передати дані про зняття з розшуку в інформаційну базу МВС Армор, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 РКНОКПП НОМЕР_1 .
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 , у якого є відстрочка. Зазначає, що при формуванні електронного військово-облікового документа з додатку «РЕЗЕРВ+» ним було отримано інформацію про розшук, а це зазначає порушення ним правил військового обліку. Позивач вважає протиправним внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів вказаних відомостей, оскільки він не притягався до адміністративної відповідальності, протоколи та постанови про вчинення відповідного адміністративного правопорушення відповідачем не складались.
Ухвалою суду від 05 січня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_4 у встановлений судом строк відзив на позовну заяву та/або заяви про продовження процесуальних строків не подав.
Від Головного управління Національної поліції в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву в обґрунтування якого зазначено, що для зняття особи з обліку ІКС ІПНП потрібно звернутись безпосередньо до ІНФОРМАЦІЯ_5 (Рені). Крім того, паперові носії, на підставі яких було внесено відомості до інформаційних ресурсів ІКС ІПНП, в УІАП ГУНП в Одеській області відсутні.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позовну заяву, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79 КАС України, судом встановлено наступні факти та обставини.
Судом встановлено, що відповідно до тимчасового посвідчення військовозобов'язаного серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 .
В пункті 7 вказаного посвідчення зазначено наступне:
« 27.10.2022р. ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_6 визнаний тимчасово непридатним до військової служби за ч.ІІ ст.24 наказ МОУ №402-2008 р.»
В пункті 8 вказаного посвідчення зазначено наступне:
«Призовною комісією Ренійського району зарахований в запас згідно ЗУ «ПВО і ВС» за ст.18 п.1 п.п.1 (за станом здоров'я)».
Крім того вказано, що підлягає повторному медичному пересвідченню 27.12.2022р.
Позивач зазначає, що при формуванні електронного військово-облікового документа з додатку «РЕЗЕРВ+» ним було отримано інформацію про розшук.
Як вбачається з відповіді УІАП ГУНП в Одеській області від 25.01.2026 року № 229482026 в інформаційно-комунікаційній системи «Інформаційний портал Національної поліції України» станом на 23.01.2026 року відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 наявна наступна інформація:
за даними інформаційної підсистеми «Розшук» інформаційно -комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» (далі - система ІПНП, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у державному розшуку раніше не перебував та станом на 23.01.2026 у державному розшуку не перебуває.
21.12.2025 року облікований за категорією «особа, яка вчинила правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП», ініціатор звернення - ІНФОРМАЦІЯ_5 (Рені). Електронне звернення від
21.12.2025 № Е4225043 шляхом електронної міжвідомчої взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов'язаних та резервістів та єдиною інформаційною системою МВС, в автоматизованому режимі завантажене до інформаційного ресурсу в відділенні поліції № 2 (м. Рені) Ізмаїльського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Одеській області та зареєстроване від 21.12.2025 за № 9417.
Позивач вважає дії відповідачів щодо розшуку позивача протиправними та за захистом своїх прав звернувся до суду.
Надаючи юридичну оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з наступного.
Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З 24 лютого 2022 року Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 введено в Україні воєнний стан, який триває по теперішній час.
Указом Президента України від 24.02.2022 року №69/2022 Про загальну мобілізацію постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби здійснює Закону України від 25.03.1992 №2232-ХІІ Про військовий обов'язок і військову службу (далі - Закон №2232-XII)
Відповідно до частини 1-3 статті 1 Закону №2232-ХІІ, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Відповідно до частини 9 статті 1 Закону №2232-ХІІ визначені категорії громадян України щодо військового обов'язку, а саме: допризовники особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
Відповідно до частини 10 статті 1 Закону №2232-ХІІ, громадяни України, які перебувають у запасі Збройних Сил України, зобов'язані: прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), для оформлення військово-облікових документів (посвідчень призовника, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов'язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів; проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Відповідно до частини 8 статті 2 Закону №2232-ХІІ, виконання військового обов'язку в запасі полягає в дотриманні військовозобов'язаними порядку і правил військового обліку, проходження зборів для збереження та вдосконалення знань, навичок і умінь, необхідних для виконання обов'язків військової служби в особливий період.
За правилами частин першої-п'ятої статті 34 Закону №2232-XII, персонально-якісний облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки. Персонально-якісний облік військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України покладається на Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України. Ведення персонально-якісного обліку військовозобов'язаних та резервістів розвідувальних органів України покладається на відповідний підрозділ розвідувальних органів України. Персонально-первинний облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів передбачає облік відомостей щодо таких осіб за місцем їх проживання. Ведення персонально-первинного обліку покладається на виконавчі органи сільських, селищних, міських рад. Персональний облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів передбачає облік відомостей щодо таких осіб за місцем їх роботи або навчання та покладається на керівників центральних та місцевих органів виконавчої влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій і закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності.
За пунктом 2 частини першої, частини шостої статті 37 Закону №2232-XI взяттю на військовий призовників, військовозобов'язаних та резервістів у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідних підрозділах розвідувальних органів України підлягають громадяни України, зокрема, на військовий облік військовозобов'язаних: які звільнені із служби у військовому резерві та не досягли граничного віку перебування в запасі.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів унормовано Законом України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію від 21.10.1993 №3543-XII (далі - Закон №3543-XII).
Статтею 1 Закону №3543-XII визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Статтею 22 Закону №3543-XII встановлено обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації, до яких віднесено, зокрема:
- з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду;
- проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Громадяни, які перебувають на військовому обліку, в добровільному порядку реєструють свій електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного чи резервіста.
Постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30.12.2022 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі за текстом - Порядок № 1487). Він визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, органами військового управління, військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності, а також визначає особливості ведення військового обліку громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном.
Пунктом 19 Порядку №1487 визначено, що призовники, військовозобов'язані та резервісти, винні в порушенні вимог правил військового обліку, несуть відповідальність згідно із законом.
4 травня 2024 року набрав чинності Закон України Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист №3621-IX від 21.03.2024.
Цим Законом з положень законодавства про військовий обов'язок і військову службу виключено такі визначення як обмежено придатний до військової служби та непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час.
Пунктом 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону №3621-IX у первісній редакції було установлено, що громадяни України, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом, протягом дев'яти місяців з дня набрання чинності цим Законом підлягають повторному медичному огляду з метою визначення придатності до військової служби.
Законом № 4235-IX від 12.02.2025, що набрав чинності 15.02.2025, до пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону №3621-IX внесено зміни, в силу яких установлено, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов'язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов'язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов'язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.
За даними витягу з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, ОСОБА_1 є непридатним в мирний час, обмежено придатним у воєнний час (27.10.2022р.).
З огляду на вимоги пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону №3621-IX в редакції Закону № 4235-IX, позивач був зобов'язаний самостійно звернутися до ТЦК та СП або через Резерв+ для отримання направлення на ВЛК для проходження повторного медичного огляду та пройти повторний медичний огляд до 5 червня 2025 року.
Доказів такого звернення і проходження повторного медичного огляду з метою визначення придатності до військової служби позивач до суду не надав.
З урахуванням наведених норм та матеріалів справи, суд встановив, що відповідач, який за результатами відповідного контролю за дотриманням позивачем правил військового обліку виявив факт не проходження до 05 червня 2025 року повторного медичного огляду з метою визначення придатності до військової служби, мав законні підстави для відображення у Реєстрі інформації про порушення, що полягає у невиконанні позивачем прямого обов'язку, встановленого для військовозобов'язаних Законом №3621-IX.
Отже, суд дійшов висновку про правомірність дій відповідача в частині внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення позивачем правил військового обліку.
Крім того, суд зазначає, що абзацом 1 частини 1 статті 27 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію передбачено, що у разі невиконання під час мобілізації громадянином обов'язків, передбачених частинами першою, третьою статті 22 цього Закону, та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки звертається до органів та підрозділів, що входять до системи поліції, щодо здійснення адміністративного затримання та доставлення такого громадянина до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Також, суд зазначає, що відповідно до пункту 9 Положення №154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема, звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції щодо доставлення до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно пункту 56 Порядку № 1487 Національна поліція, зокрема, за зверненням районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ та розвідувальних органів (яке має містити прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності), адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), дату народження, інші дані (за наявності), передбачені статтею 7 Закону України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів, підставу (порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку; порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію), унікальний вихідний номер та кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи), надісланим у вигляді набору даних шляхом електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов'язаних та резервістів та єдиною інформаційною системою МВС, здійснює адміністративне затримання та доставлення призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, до найближчого районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ. У разі відсутності технічної можливості передачі даних такі звернення надсилаються в паперовій формі (додаток 20);
За п. 79 Порядку №1487 звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції (у разі неможливості складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення) для доставлення осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення, до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому ця особа перебуває (повинна перебувати) на військовому обліку, з урахуванням вимог абзацу третього пункту 56 цього Порядку.
Згідно наведеного, органи Національної поліції за зверненням районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки здійснюють адміністративне затримання та доставлення призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210,210-1 КУпАП, до найближчого районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
При цьому, доставлення військовозобов'язаного до органу ТЦК та СП в силу зазначених вище норм законодавства здійснюється саме з метою складення протоколу про адміністративне правопорушення в разі неможливості скласти його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов'язковим.
Процедура притягнення до адміністративної відповідальності починається, згідно ст.ст. 254-256 КУпАП, із складання протоколу про адміністративне правопорушення (крім випадків коли протокол не складається ст. 258 КУпАП) і завершується постановою у справі про адміністративне правопорушення згідно ст. 283 КУпАП.
Із матеріалів адміністративної справи вбачається, що позивач не пройшов у встановлений законодавством строк повторний медичний огляд, чим порушив норми Закону щодо обов'язкового проходження ВЛК, у зв'язку з чим у відповідача були наявні підстави для направлення відповідного звернення до відділу Нацполіції для доставлення позивача до РТЦК СП. При цьому, причини непроходження медичного огляду з'ясовуються саме при розгляді справи про адміністративне правопорушення. Зазначені обставини не вказують на допущення відповідачем протиправних дій.
Враховуючи викладене та те, що позивач на спростував не проходження ним повторного медичного огляду з метою визначення придатності до військової служби, а предметом цього спору є внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а не відносини між військовозобов'язаним і ТЦК та СП з приводу притягнення до відповідальності за дотримання правил військового обліку, що становить окремий спір, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог позивача в частині визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо звернення до ГУ Національної поліції в Одеській області про внесення у базу даних Інформаційний портал Національної поліції України, в інформаційній системі ТЦК Оберіг, щодо оголошення розшуку ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 РКНОКПП НОМЕР_1 .
Окремо суд зазначає, що В розумінні п. 1 розділу I Положення про інформаційно-комунікаційну систему «Інформаційний портал Національної поліції України», затвердженого наказом МВС 03.08.2017 № 676, інформаційно-комунікаційна система «Інформаційний портал Національної поліції України» (далі - система ІПНП) - сукупність технічних і програмних засобів, призначених для обробки відомостей, що утворюються у процесі діяльності Національної поліції України та її інформаційно-аналітичного забезпечення. Система ІПНП є функціональною підсистемою єдиної інформаційної системи МВС (далі - ЄІС МВС).
В розумінні п.3 розділу ІІІ даного Положення бази даних поліції, необхідні для забезпечення щоденної діяльності органів (закладів, установ) поліції, містять відомості, зокрема, стосовно повідомлень про кримінальні та адміністративні правопорушення, надзвичайні ситуації та інші події, що надійшли технічними каналами зв'язку;
Згідно п.1-3 Додатку 1 Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяві повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС 08.02.2019 № 100, визначено, що згідно з пунктом 5 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція здійснює своєчасне реагування на заяви та повідомлення про кримінальні, адміністративні правопорушення або події.
Заяви і повідомлення про кримінальні правопорушення незалежно від місця і часу їх скоєння, повноти отриманих відомостей і форми подання, а також особи заявника реєструють цілодобово уповноважені службові особи центрального органу управління поліцією, головних управлінь Національної поліції в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, областях та м. Києві, їх територіальних (відокремлених) підрозділах поліції, міжрегіональних територіальних органах Національної поліції та їх територіальних (відокремлених) підрозділах (далі - органи (підрозділи) поліції), до яких звернулася особа чи надійшло повідомлення.
Заяви чи повідомлення фізичних або юридичних осіб про вчинення кримінального правопорушення та іншу подію можуть бути усними або письмовими.
Уповноважена службова особа органу (підрозділу) поліції після отримання заяви чи повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення та іншу подію або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, зобов'язана внести відповідні відомості до інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України», а за відсутності технічних можливостей - до журналу єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події.
Отже, після надходження відповідних заяв службова особа поліції вносить відомості до інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України».
Відповідно до статей 25-27 Закону України «Про Національну поліцію», підпунктів 7, 40, 41 пункту 4 Положення про Національну поліцію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 року № 877, та з метою забезпечення формування інформаційних ресурсів, поліцією під час реєстрації заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події затверджено Інструкцію з формування та ведення інформаційної підсистеми «Єдиний облік» інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» від 14.06.2019 № 508.
Як вбачається з матеріалів справи, позивача внесено до бази "ІПНП" на підставі звернення ІНФОРМАЦІЯ_5 (Рені) щодо доставлення особи, яка вчинила адміністративне правопорушення за статтями 210, 210-1 КУпАП, а тому враховуючи зазначене і наведені вимоги закону відповідач діяв правомірно.
За таких обставин, суд доходить висновку, що відповідна інформація відносно позивача правомірно внесена до бази ІПНП, відтак, підстави для її видалення відсутні.
Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі Бендерський проти України від 15 листопада 2007 року, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.
Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, суд вважає, що адміністративний позов позивача не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ), Головного управління Національної поліції в Одеській області (вул..Єврейська,12, м.Одеса, 65014) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів в порядку приписів ст.295 КАС України.
Рішення набирає законної сили згідно з приписами ст.255 КАС України.
Суддя К.С. Єфіменко
.