Справа № 420/18008/24
24 квітня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді - Юхтенко Л.Р.,
розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду звіт НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , місце знаходження: АДРЕСА_1 ) про виконання рішення суду по справі № 420/18008/24, -
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала ця адміністративна справа.
Ухвалою від 29 грудня 2025 року встановлено НОМЕР_1 прикордонному загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , місце знаходження: АДРЕСА_1 ) новий строк для подання звіту про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08.08.2024 року та постановиП'ятого апеляційного адміністративного суду від 24.03.2025 року по справі № 420/18008/24.
Зобов'язано НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , місце знаходження: АДРЕСА_1 ) в тримісячний строк з моменту отримання копії цієї ухвали подати до суду звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08.08.2024 року та постановиП'ятого апеляційного адміністративного суду від 24.03.2025 року по справі № 420/18008/24.
Через канцелярію суду 07.04.2026 від військової частини надійшов звіт про виконання рішення суду.
На обґрунтування вказаного звіту представник зазначає, що згідно з наказом командира в/ч НОМЕР_2 від 23 лютого 2022 року № 91-ОС (додаток 1) позивача було звільнено та виключено зі списків особового складу, і остаточною датою проходження служби вважається 23 лютого 2022 року. Відтоді, з 23 лютого 2022 року позивач перестав отримувати грошове забезпечення, і в тому числі індексацію грошового забезпечення. Таким чином, оскільки після 23 лютого 2022 року позивачу на законних підставах НЕ НАРАХОВУВАВСЯ дохід у вигляді індексації, розрахунок компенсації втрати частини доходів в подальшому (після 23 лютого 2022 року) не вбачається можливим, так як відсутній дохід, який за статтею 3 Закону № 2050-ІП та пунктом 4 Порядку № 159 повинен бути помножений на індекс споживчих цін.
З наведеного слідує, що виплачена позивачу сума компенсації втрати доходів фактично дорівнює тому, що визначено в резолютивній частині рішення, адже суд зобов'язав здійснити нарахування і виплату саме у відповідності до Закону № 2050-ІІІ та Порядку № 159, що і було виконано.
Заяв/клопотань з боку позивача на дату розгляду звіту до суду не надходило.
Оцінюючи наданий суду звіт від 07.04.2026 року,суд доходить такого висновку.
Статтею 129-1 Конституції України проголошено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Частиною другою статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Положеннями статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно з статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до ч.1,2,3, 11 ст. 3823 КАС України, за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу.Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.
У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб'єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.
Повертаючись до обставин справи, представник у звіті наголосив, що оскільки після 23 лютого 2022 року позивачу на законних підставах НЕ НАРАХОВУВАВСЯ дохід у вигляді індексації, розрахунок компенсації втрати частини доходів в подальшому (після 23 лютого 2022 року) не вбачається можливим.
Аналізуючи вказане, суд доходить висновку, що такі доводи представника відповідача є помилковими та відхиляються судом, з огляду на те, що згідно із ст. 1, 2 Закону № 2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» (далі - Закон № 2050-ІІІ), підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Як вже зазначалось судом, компенсація втрати частини доходів має бути сплачена за період з 01.01.2016 року по день фактичної виплати - 09.04.2025 року. Проте, таких доказів до суду не надано.
Аналізуючи надані до суду докази виконання рішення суду, суд враховує, що відповідачем здійснено відповідні перерахунки та виплати на виконання рішення суду, разом з тим не надано доказів нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів по день фактичної виплати коштів, тобто по 09.04.2025 року.
Тому, враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що відповідачем вживаються заходи щодо виконання рішення суду, а отже наявні підстави для прийняття звіту та встановлення відповідачу нового строку для подання звіту про виконання рішення суду від 24.03.2025 року по справі № 420/18008/24 у повному обсязі, зобов'язавши відповідача у двохмісячний строк з дати отримання копії цієї ухвали надати докази виконання рішення суду та/або докази вжиття дієвих заходів щодо виконання рішення суду в повному обсязі.
З огляду на вищевикладене, керуючись ст.ст.295,297, 382-3823 КАС України, суд
Прийняти звіт НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , місце знаходження: АДРЕСА_1 ) про виконання рішення суду по справі № 420/18008/24.
Встановити НОМЕР_1 прикордонному загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , місце знаходження: АДРЕСА_1 ) новий строк для подання звіту про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08.08.2024 року та постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 24.03.2025 року по справі № 420/18008/24.
Зобов'язати НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , місце знаходження: АДРЕСА_1 ) в двохмісячний строк з моменту отримання копії цієї ухвали подати до суду звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08.08.2024 року та постановиП'ятого апеляційного адміністративного суду від 24.03.2025 року по справі № 420/18008/24.
Ухвала може бути оскаржена до П'ятого апеляційного адміністративного суду в порядку та строки передбаченістаттями 295, 297 КАС України, з урахуванням п.п.15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України.
Ухвала суду набирає законної силив порядку та строки, передбачені ст. 256 КАС України.
Суддя Л.Р. Юхтенко