Справа № 420/41240/25
14 квітня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді - Токмілової Л.М.
за участі:
секретаря судового засідання - Мартинюк У.В.
представника позивача - Нестерової О.В.
представника відповідача - Головінського Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВІКОН" до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВІКОН" до Головного управління ДПС в Одеській області, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення від 27.08.2025 №4688715320705 та податкове повідомлення - рішення від 27.08.2025 року №4688615320705.
Ухвалою суду від 16.12.2025 відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 12.01.2026.
Судове засідання призначене на 12 січня 2026 року було перенесено у зв'язку з перебування судді у відпустці та призначено на 28 січня 2026 року.
Протокольною ухвалою суду від 28.01.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 17.02.2026.
Згідно акту №20/26 17.02.2026 у період з 11:15 год до 11:40 год та з 15:00 год до 15:15 год було зафіксовано збій у роботі ВКЗ. Наступне судове засідання призначено на 03.03.2026.
Судове засідання, призначене на 03.03.2026 перенесено на 09.03.2026 у зв'язку з оголошенням повітряної тривоги у м. Одеса.
Протокольною ухвалою від 09.03.2026 оголошено перерву до 17.03.2026.
Протокольною ухвалою від 17.03.2026 оголошено перерву перед судовими дебатами до 06.04.2026.
У судовому засіданні 06.04.2026 судом оголошено про перехід до стадії ухвалення судового рішення та відкладено проголошення судового рішення на 14.04.2026.
У судовому засіданні 14.04.2026 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що ТОВ "НОВІКОН" не використовував ТМЦ в операціях, що не є господарською діяльністю позивача, а навпаки під час перевірки надав посадовим особам відповідача пояснення щодо наміру використання ТМЦ саме в господарській діяльності, а саме для виконання укладених із замовниками договорів підряду, за якими на адресу позивача надійшла попередня оплата, а строк передачі робіт за договорами встановлено до кінця 2025 року. Спір між податковим органом і платником податків виник у зв'язку із тим, що станом на 31.12.2023 року у платника податків на рахунку 20 обліковувались ТМЦ на складі обсягом 86 731 354,34 грн., залишок на 26 рахунку (готова продукція)- 0,00 грн., залишок на 28 рахунку (товари на складі) не ведеться. Зазначене є цілком логічним, адже станом на 31.12.2023 року у позивача могло не бути готової продукції через не завершення виробничого процесу. Разом із тим, 31.12.2023 року ці ж ТМЦ позивачем зі складу передано в виробництво, що підтверджується Звітом про матеріальні цінності від 31.12.2023 року та Інвентаризаційним описом незавершеного виробництва №1 від 31.12.2023 року, після чого бухгалтер платника податків дійсно не перемістила відповідні ТМЦ з 20 рахунку на 23 рахунок, а продовжила їх обліковувати на 20 рахунку. Станом на момент проведення перевірки виробництво залишалось незавершеним і відповідно не було фіналізовано підписанням актів виконаних робіт із замовниками, і відповідно змінами по рахунку 26 (готова продукція), адже станом на момент проведення перевірки готова продукція не була ще виготовлена та прийнята покупцем. У зв'язку із зазначеним, податковий орган, отримавши під час проведення перевірки оборотно-сальдову відомість по рахунку 20 станом на 31.12.2023 року із відображеними в цій ТМЦ на складі обсягом 86 731 354,34 грн., не прийнявши участь в інвентаризації під час перевірки, яку платник податків не зобов'язаний був проводити, прийшов до висновку, що зазначені ТМЦ не існують, а отже були використані не в господарській діяльності, відхиливши повністю аргументацію платника податків про передачу ТМЦ в виробництво та наявність заборгованості перед замовниками робіт з виробництва та монтажу металопластикових та алюмінієвих вікон та дверей, що свідчить про намір використання ТМЦ в господарській діяльності позивача. Позивач використовує ТМЦ в розмірі 86 731 354,34 грн., які були зафіксовані на рахунку 20 станом на 31.12.2023 року, в господарській діяльності, виконуючи роботи за договорами підряду, які ним було укладено раніше, за якими ним було отримано попередню оплату, закуплено ТМЦ для виконання робіт та зареєстровано податкові зобов'язання за фактом отримання попередньої оплати. Зазначене повністю спростовує посилання відповідача на те, що ТМЦ були використані в негосподарській діяльності. Самий по собі факт не проведення інвентаризації в момент проведення перевірки в присутності інспекторів податкового органу не може підтверджувати факти використання ТМЦ не в господарській діяльності, та не спроможно спростувати достовірність наданих платником податків зокрема інвентаризаційних описів незавершеного виробництва зокрема на 31.12.2023 року та на 30.06.2025 року, які відповідач визначив як довідкові та не прийняв до уваги. В періоді, що підлягав перевірці, а саме з 01.04.2021 року по 31.12.2023 року, ТОВ «НОВІКОН» неодноразово проводилася інвентаризація товарно-матеріальних цінностей, недостачі товару не було виявлено. Зазначене підтверджується доданими матеріалами попередніх інвентаризацій, в тому числі інвентаризацією незавершеного виробництва, які подавалися під час проведення перевірки, потім разом із запереченнями на акт перевірки, і разом із скаргою на податкові повідомлення - рішення. Проте зазначеним документам відповідачем було надано статус довідкових та не прийнято до уваги. Отже сам по собі факт не проведення інвентаризації під час перевірки у присутності податкового органу, або факт помилкового не перенесення ТМЦ після передачі в виробництво з 20 рахунку та 23 рахунок, не можуть свідчити про нестачу (відсутність) товарів, або їх використання не в господарській діяльності.
25.12.2025 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов відзив, в якому відповідач не погоджується з викладеними у позовній заяві підставами, вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, з огляду на наступне. ГУ ДПС в Одеській області зазначає, що у ході перевірки було встановлено порушення ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99р. №996- XIV, вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Тобто, ТОВ «Новікон» здійснювало не належним чином ведення бухгалтерського обліку, а саме: згідно фактичного здійснення господарської операції, оформлення відповідних первинних документів, та відображення даних операцій в бухгалтерських регістрах, в результаті чого, в ході перевірки неможливо фактично встановити кількість та вартість ТМЦ, що передано у виробництво, та готову продукцію. Дані показники не підтверджено TOB «Новікон» первинними документами та регістрами бухгалтерського обліку. Інформація щодо подальшого використання ТМЦ у майбутньому, продаж покупцям у майбутньому у вигляді готової продукції, та щодо передплати від покупців, є довідковою та не є документальним підтвердженням в ході перевірки. З урахуванням вищезазначених фактів документальною перевіркою не можливо підтвердити, що ТОВ «Новікон» здійснено інвентаризацію залишків ТМЦ придбаних в перевіряємому періоді, оскільки матеріали проведених інвентаризацій були надані вже після закінчення терміну перевірки. Враховуючи вищенаведене, за результатами перевірки, зроблено висновок, що у контролюючого органу відсутня можливість встановити фактичне місцезнаходження матеріалів та суть проведеної господарської операції, податковий кредит по податку на додану вартість з придбання якого було включено до складу декларацій з ПДВ, без документального підтвердження місцезнаходження та фактичного його використання. Представлені платником первинні документи лише свідчать про придбання товарів на митній території України, але достатньо не підтверджують факт можливості подальшого використання цих товарів, що за сукупністю обставин дає підстави для не підтвердження використання ТМЦ у господарській діяльності підприємства, у зв'язку із неможливістю встановити фактичне місцезнаходження та наявність ТМЦ, придбаних у постачальників на території України.
12.01.2026 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій представник позивача зазначив, що у відзиві відповідач лише навів обставини проведення перевірки та загальне правове регулювання спірних відносин, проте взагалі ухилився від спростування заявлених позивачем підстав позову. Відповідач не спростував жодного з цих аргументів та підстав позову, а лише стисло виклав обґрунтування акту перевірки. Тим самим, відповідач не спростував підстав позову, що є підставою для задоволення позову в повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.
Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункт 78.1.4 пункту 78.1 статті 78, пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, та на підставі наказу Головного управління ДПС в Одеській області від 03.07.2025 №7181-п, проведена позапланова виїзна документальна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «НОВІКОН», код ЄДРПОУ 36501757, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2021 по 31.12.2023, відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки (додаток 1 до акта перевірки, який є його невід'ємною частиною).
Копію наказу Головного управління ДПС в Одеській області від 03.07.2025 №7181-п вручено 15.07.2025 під підпис головному бухгалтеру ТОВ «НОВІКОН» - Врабіє Людмилі Андріївні.
З направленнями на право проведення перевірки ознайомлено під підпис 15.07.2025 року головного бухгалтера ТОВ «НОВІКОН» Врабіє Л.А.
Копію наказу Головного управління ДПС в Одеській області від 18.07.2025 №7674-п про продовження терміну проведення перевірки вручено 18.07.2025 під підпис головному бухгалтеру ТОВ «НОВІКОН» Врабіє Л.А.
Перевірку проведено з відома керівника ТОВ «НОВІКОН» ОСОБА_1 .
Перевірка проводилась з 15.07.2025 по 23.07.2025.
За результатами проведеної перевірки, 30.07.2025 року Головним управлінням ДПС в Одеській області складено Акт за № 41185/15-32-07-05-18, у висновках якого встановлено порушення:
1. п.п.44.2 ст.44, п.п. 134.1.1 п.134.1 ст. 134, п. 135.1 ст.135, п. 137.1 ст. 137 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами і доповненнями), п.20 П(С)БО 16 «Витрати», затвердженого Наказом Міністерства Фінансів України від 31.12.1999 № 318 зареєстрованого у Мінюсті України від 19.01.2000 за №27/4248 (із змінами та доповненнями), пункту 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 №996-XIV, внаслідок чого встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 100 611 грн., в тому числі в наступних податкових періодах:
- 2021 р. на суму 100 611 грн.
2. абз. «г» п.198.5. ст. 198 розділу Податкового Кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 року (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 17346 271 грн., в наступних податкових періодах:
за грудень 2023 на суму 17346 271 грн.
3. пп. 120-1.1. ст. 120-1 розділу XIV Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями), п. 90 «Перехідних положень» Податкового кодексу України, ТОВ «НОВІКОН» зареєстровано в ЄРПН податкові накладні з порушенням терміну реєстрації у сумі ПДВ 217208.91 грн., в т.ч. за липень 2022 у сумі 2897,4 грн., за жовтень 2023 у сумі 214311.51 грн.
4. в частині не зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних у сумі ПДВ 17 346 271 грн., що тягне за собою накладення штрафу в розмірах передбачених абз. 4 п. пп. 120-1.2. ст. 120-1 розділу XIV Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями).
5. п.8.1, п.8.3, п.8.4 розділу VIII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588 (у редакції наказу Міністерства фінансів України 22.04.2014 № 462), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 29 грудня 2011 № 1562/20300, ТОВ «НОВІКОН» не надало до податкового органу повідомлення про об'єкти оподаткування, що є власними, орендованими. або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20- ПРР.
6. ст.51, п.176.2 ст. 176 з урахуванням ст.52-1 та п.69.2 ст.69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI, із змінами та доповненнями, Наказу Міністерства фінансів України від 13.01.2015 року №4 «Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску і Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску» із змінами та доповненнями за 11 квартал 2021 року, II, IV квартал 2022 року. ІІ квартал 2023 року. внаслідок не відображення сум поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податку з ознакою доходу « 197».
Не погоджуючись із зазначеним актом, ТОВ «НОВІКОН» подало заперечення на акт про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «НОВІКОН», код ЄДРПОУ 36501757, від 30.07.2025 року № 41185/15-32-07-05-18.
За результатами розгляду заперечень, Головним управлінням ДПС в Одеській області прийнято рішення № 12038/КПР/15-32-07-05-06 від 25.08.2025, яким на виконання пункту 86.7 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами, за результатами розгляду заперечень ТОВ «НОВІКОН», код ЄДПРОУ 36501757 від 13.08.2025 №25 (вх. до Головного управління ДПС в Одеській області від 13.08.2025 №81409/6) наданого до акту перевірки від 30.07.2025 року №41185/15-32-07-05-18 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «НОВІКОН», код ЄДРПОУ 36501757», з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2021 по 31.12.2023, пункт 1 Висновку акту перевірки скасовано. Пункти 26 Висновку акту перевірки залишено без змін.
На підставі вищевказаного акту перевірки та відповіді на заперечення, ГУ ДПС в Одеській області прийняті податкові повідомлення-рішення від 27.08.2025:
- № 4688715320705, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на суму 17 346 271 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1 734 627 грн.
- № 4688615320705, яким застосовано штраф за платежем "ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" в розмірі 3400 грн.;
Скориставшись процедурою адміністративного оскарження, 19.09.2025 ТОВ «НОВІКОН», звернулось із відповідною скаргою до ДПС на вищезазначені податкові повідомлення-рішення від 27.08.2025.
Рішенням ДПС про результати розгляду скарги №321148/6/99-00-06-01-01-06 від 07.11.2025 року, податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу позивача - без задоволення.
У ході перевірки, Головним управлінням ДПС в Одеській області під підпис головному бухгалтеру ТОВ «НОВІКОН» Врабіє Людмилі Андріївні було надано запит про надання пояснення та їх документального підтвердження від 15.07.2025 №1, 23.07.2025 №2, станом на день реєстрації акту посадовою особою підприємства на запит 23.07.2025 №2 не було надано пояснень, у зв'язку з чим складено акт про ненадання документів від 23.07.2025 №6105/15-32-07-05-19.
В ході проведення позапланової документальної перевірки інвентаризація основних засобів та товарно-матеріальних цінностей в присутності посадових осіб Головного управління ДПС в Одеській області не проводилась. На запит Головного управління ДПС в Одеській області щодо доступу до обстеження територій, приміщень та проведення інвентаризації від 11.07.2025 №10635/КРС/15-32-07-05-06 ТОВ «НОВІКОН» станом на дату проведення перевірки Наказ «Про призначення інвентаризації» не надано, інвентаризація в ході перевірки в присутності представників запит Головного управління ДПС в Одеській області не проводилась. ТОВ «НОВІКОН» надано на останній день перевірки 23.07.2025 інформацію щодо знаходження залишків ТМЦ на інших об'єктах, які не належать ТОВ «НОВІКОН».
Не погодившись із вищезазначеними податковими повідомленнями-рішення, ТОВ «НОВІКОН» звернулось за судовим захистом із даним позовом.
Вирішуючи даний публічно-правовий спір, суд виходить з наступного.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - Кодекс № 2755) (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Згідно з пунктом 6.1 статті 6 Кодексу № 2755 податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету або на єдиний рахунок, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу. Відповідно до пункту 8.1 статті 8 Кодексу № 2755 в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. Податок на додану вартість належить до загальнодержавних податків (підпункт 9.1.3 пункту 9.1 статті 9 Кодексу № 2755).
Згідно з пунктом 75.1 статті 75 Кодексу № 2755 контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Документальні перевірки проводяться контролюючими органами у межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Кодексу № 2755 документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.
Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Згідно з пунктом 77.1, 77.4 статті 78 Кодексу № 2755 документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок. План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.
Про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.
Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому (його представнику) не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано (вручено) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.
Згідно з підпунктом 20.1.2, підпунктами 20.1.4-20.1.6 пункту 20.1 статті 20 Кодексу № 2755 контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право: для здійснення функцій, визначених законом, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, усіх форм власності у порядку, визначеному законодавством, довідки, копії документів, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансову і статистичну звітність у порядку та на підставах, визначених законом (пп. 20.1.2); проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення (пп. 20.1.4); отримувати безоплатно від платників податків, а також від Національного банку України, банків, інших фінансових установ, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей довідки у порядку та на підставах, визначених цим Кодексом, з урахуванням законів, що визначають порядок розкриття зазначеними особами інформації, що містить банківську таємницю, таємницю надавача платіжних послуг, а на підставі рішення суду - інформацію про обсяг та обіг коштів/електронних грошей на рахунках у банку/небанківському надавачу платіжних послуг, електронних гаманцях, у тому числі про ненадходження в установлені строки валютної виручки від суб'єктів господарювання, інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком (пп. 20.1.5); запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов'язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи (пп. 20.1.6); вимагати під час проведення перевірок від платників податків, що перевіряються, проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки з використанням інформації та документів щодо результатів такої інвентаризації за наслідками таких перевірок або під час наступних заходів податкового контролю (пп. 20.1.9).
Згідно з підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Кодексу № 2755 господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1статті 14 Кодексу № 2755).
Податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності (підпункт 14.1.157 пункту 14.1 статті 14 Кодексу № 2755).
Згідно з пунктом 36.1 статті 36 Кодексу № 2755 податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Кодексу № 2755 для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Так, у відповідності до вимог п.198.5 ст.198 ПК України платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 01.07.2015, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:
а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до ст. 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених пп. 196.1.7 п. 196.1 ст. 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;
б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до ст. 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених пп. 197.1.28 п. 197.1 ст. 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 ст. 197 цього Кодексу);
в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;
г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених п. 189.9 ст. 189 цього Кодексу).
У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов'язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.
З метою застосування цього пункту податкові зобов'язання визначаються по товарах/ послугах, необоротних активах: придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання; придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні.
У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
Порядок проведення інвентаризації активів і зобов'язань та оформлення її результатів визначається Положенням про інвентаризацію активів та зобов'язань, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.10.2014 за №1365/26142, яке застосовується юридичними особами, створеними відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також представництвами іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства).
Інвентаризація проводиться з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства. Під час інвентаризації активів і зобов'язань перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан, відповідність критеріям визнання і оцінка (п. 5 Положення).
Як вбачається з акту перевірки контролюючий орган встановив порушення абз. «г» п.198.5. ст. 198, п. 201.1 ст. 200 ПК України через непроведення інвентаризації залишків товарів в присутності посадових осіб контролюючого органу та не підтвердження фактичної наявності товарних залишків.
Відповідно до норм пп. 20.1.9, 20.1.13 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи, визначені пп. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 цього Кодексу, мають право: вимагати під час проведення перевірок від платників податків, що перевіряються, проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки з використанням інформації та документів щодо результатів такої інвентаризації за наслідками таких перевірок або під час наступних заходів податкового контролю; доступу під час проведення перевірок до територій, приміщень (крім житла громадян) та іншого майна, що використовуються для провадження господарської діяльності та/або є об'єктами оподаткування, або використовуються для отримання доходів (прибутку), або пов'язані з іншими об'єктами оподаткування та/або можуть бути джерелом погашення податкового боргу.
Організація та основні правила проведення інвентаризації врегульовано Положенням про інвентаризацію активів та зобов'язань, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 № 879 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.10.2014 за № 1365/26142 (далі - Положення № 879).
Абзацом 6 п. 7 Положення № 879 встановлено, що проведення інвентаризації є обов'язковим, зокрема, на підставі належним чином оформленого документа органу, який відповідно до закону має право вимагати проведення такої інвентаризації. Інвентаризація має розпочатися в термін та в обсязі, зазначених у належним чином оформленому документі цього органу, але не раніше дня отримання підприємством відповідного документа.
За приписами пункту 1 розділу II вказаного Положення для проведення інвентаризації на підприємстві розпорядчим документом керівника підприємства створюється інвентаризаційна комісія з представників апарату управління підприємства, бухгалтерської служби (представників аудиторської фірми, централізованої бухгалтерії, суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи, яка здійснює ведення бухгалтерського обліку на підприємстві на договірних засадах) та досвідчених працівників підприємства, які знають об'єкт інвентаризації, ціни та первинний облік (інженери, технологи, механіки, виконавці робіт, товарознавці, економісти, бухгалтери). Інвентаризаційну комісію очолює керівник підприємства (його заступник) або керівник структурного підрозділу підприємства, уповноважений керівником підприємства.
У разі проведення інвентаризації за судовим рішенням або на підставі належним чином оформленого документа органу, який відповідно до закону має право вимагати проведення такої інвентаризації, посадові особи відповідного органу (за їх згодою) можуть бути присутні при проведенні інвентаризації.
Інвентаризація проводиться повним складом інвентаризаційної комісії (робочої інвентаризаційної комісії) та у присутності матеріально відповідальної особи.
Аналіз зазначених норм свідчить, що контролюючий орган під час проведення перевірки має право вимагати проведення платником податків інвентаризації, про що має направити такому платнику належним чином оформлений документ, який містить вимогу на проведення інвентаризації, в свою чергу, платник податків, який отримав вимогу про проведення інвентаризації, зобов'язаний провести таку інвентаризацію. При цьому посадові особи контролюючого органу (за їх згодою) можуть бути присутні при проведенні інвентаризації.
Судом встановлено та не заперечується учасниками справи, що Головним управлінням ДПС в Одеській області надано ТОВ «НОВІКОН» запит щодо доступу до обстеження територій, приміщень та проведення інвентаризації від 11.07.2025 №10635/КРС/15-32-07-05-06.
При цьому, перевірка ТОВ «НОВІКОН» проводилась в період з 15.07.2025 по 23.07.2025.
Листом від 29.07.2025 № 29-07 ТОВ «НОВІКОН» повідомило ГУ ДПС в Одеській області щодо самостійного проведення інвентаризації станом на 03.01.2024 та станом на 23.07.2025.
Тобто, ТОВ «НОВІКОН» повідомило контролюючий орган про факт проведення інвентаризації та її результати лише після закінчення позапланової виїзної документальної перевірки, та, відповідно, до початку її проведення не проінформував ГУ ДПС в Одеській області про проведення 23.07.2025 інвентаризації та про можливість посадових осіб контролюючого органу бути присутніми під час проведення вказаної інвентаризації.
Також, суд враховує, що за змістом пункту 1 розділу ІІ Положення № 879 для проведення інвентаризації на підприємстві розпорядчим документом керівника підприємства створюється інвентаризаційна комісія з представників апарату управління підприємства, бухгалтерської служби (представників аудиторської фірми, централізованої бухгалтерії, суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи, яка здійснює ведення бухгалтерського обліку на підприємстві на договірних засадах) та досвідчених працівників підприємства, які знають об'єкт інвентаризації, ціни та первинний облік (інженери, технологи, механіки, виконавці робіт, товарознавці, економісти, бухгалтери). Інвентаризаційну комісію очолює керівник підприємства (його заступник) або керівник структурного підрозділу підприємства, уповноважений керівником підприємства. У разі проведення інвентаризації за судовим рішенням або на підставі належним чином оформленого документа органу, який відповідно до закону має право вимагати проведення такої інвентаризації, посадові особи відповідного органу (за їх згодою) можуть бути присутні при проведенні інвентаризації.
На підприємстві, де через великий обсяг робіт проведення інвентаризації не може бути забезпечено однією комісією, для безпосереднього проведення інвентаризації у місцях зберігання та виробництва розпорядчим документом керівника підприємства створюються робочі інвентаризаційні комісії (пункт 2 розділу ІІ Положення № 879).
Пункт 5 розділу ІІ Положення № 879 передбачає, що до початку перевірки фактичної наявності активів, зокрема, завершується обробка всіх документів щодо руху активів та формуються останні на момент інвентаризації реєстри прибуткових і видаткових документів або звіти про рух активів.
Відповідно до абзацу першого пункту 20 розділу ІІ Положення № 879 бухгалтерською службою складаються звіряльні відомості активів і зобов'язань, у яких відображаються розбіжності між даними бухгалтерського обліку і даними інвентаризаційних описів (актів інвентаризації).
Розділом ІV «Перевірка та оформлення результатів інвентаризації» Положення № 879, серед іншого, унормовано питання виявлення розбіжностей між фактичною наявністю активів і зобов'язань і даними бухгалтерського обліку.
Таким чином, інвентаризація передбачає перевірку і контроль наявності, складу, стану та відповідності наявних активів, зокрема запасів, даним бухгалтерського обліку на певну дату.
Такого висновку дійшов Верховний Суд і в постанові від 30 травня 2025 року у справі № 420/373/24.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону № 996-XIV бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації.
Абзаци перший, другий частини третьої статті 9 Закону № 996-XIV передбачають, що інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на кінець останнього дня кожного місяця.
Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені (частина п'ята статті 9 Закону № 996-XIV).
Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи (частина восьма статті 9 Закону № 996-XIV).
Відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 року № 291 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21 грудня 1999 року за № 893/4186 (далі - Інструкція)
на рахунку 28 "Товари" ведеться облік руху товарно-матеріальних цінностей, що надійшли на підприємство з метою продажу. Цей рахунок використовують в основному збутові, торгові та заготівельні підприємства і організації, а також підприємства громадського харчування.
на субрахунку 281 "Товари на складі" ведеться облік руху та наявності товарних запасів, що знаходяться на оптових та розподільчих базах, складах, овочесховищах, морозильниках тощо.
на рахунку 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками" ведеться узагальнення інформації про розрахунки з покупцями та замовниками за відвантажену продукцію, товари, виконані роботи й послуги, крім заборгованості, яка забезпечена векселем, а також узагальнюється інформація про розрахунки з учасниками промислово-фінансової групи.
Отже, за загальним правилом, господарські операції підлягають відображенню в облікових регістрах у періоді їх здійснення.
При цьому перед початком проведення інвентаризації мають бути сформовані відповідні звіти про рух активів.
Однак, будь-яких доказів на підтвердження вчинення ТОВ «НОВІКОН» перед початком проведення інвентаризації вказаних дій, суду не надано.
В той же час, суд звертає увагу, що згідно даних загальної оборотно-сальдової відомості станом на 31.12.2023 по бухгалтерським рахункам:
- 20 зазначено показник 86 731 354,34 грн. (залишок матеріалів та комплектуючих);
- 26 зазначено показник 0,0 грн. (готова продукція відсутня);
- 28 рахунок не ведеться (товари на складі відсутні).
Суд вважає обґрунтованими доводи відповідача про те, що матеріали наданих інвентаризацій станом на 23.07.2025 не можуть враховуватись оскільки дана інформація була надана після проведення перевірки листом від 29.07.2025 №29- 07 (вх. до Головного управління ДПС в Одеській області від 29.07.2025 №76335/6) та відповідно проведена без присутності перевіряючих. Крім того, згідно наданої інформації в листі від 23.07.2025 Вих. №23-07 ТОВ «НОВІКОН» зазначено, що станом на 23.07.2025 року залишки ТМЦ становлять 84,8 млн. грн., та щодо знаходження ТМЦ на інших об'єктах (60Ж.61Ж,62Ж.63Ж.64Ж.65Ж.66Ж.67Ж.68Ж). Кредиторська заборгованість перед покупцями склала 101,2 млн. грн.
Крім того згідно наданих інвентаризаційних описів від 03.01.2024р. інвентаризація проводилась за адресою АДРЕСА_1 (приміщення площею 11,9 кв.м.), тобто залишки ТМЦ в розмірі 86731354.34 грн. згідно наданих первинних документів знаходились на даному об'єкті, що не відповідає дійсності.
Щодо проведення інвентаризації станом на 23.07.2025 року: згідно наданих інвентаризаційних описів від 23.07.2025р. інвентаризація проводилась за адресою АДРЕСА_1 (приміщення площею 11.9 кв.м.), тобто залишки ТМЦ в розмірі 84 811 489,16 грн. згідно наданих первинних документів знаходились на даному об'єкті, що не відповідає дійсності, оскільки термін договору оренди від 20.12.2019 б/н укладений ТОВ «НОВІКОН» із ФОП ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) "Орендодавець" на приміщення загальною площею 11,9 м. кв., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (далі «Об'єкт») станом на 23.07.2025 закінчено, термін не продовжено, та станом на 23.07.2025 ТОВ «НОВІКОН» не перебувало за даною адресою, та 26.06.2025 укладено інший договір на оренду офісу за адресою м. Одеса, вул. Дунаєвського, будинок 1.
Суд звертає увагу на ту обставину, що під час проведення інвентаризації (з метою ідентифікації ТМЦ) в інвентаризаційному описі має вказуватись (деталізуватись) ТМЦ з метою їх співставлення з даними бухгалтерського обліку.
Однак, інвентаризаційний опис №1 не містить активів за найменуваннями в кількісних одиницях виміру, прийнятих в обліку, окремо за місцезнаходженням таких цінностей та особами, відповідальними за їх зберігання, а отже і доказів їх врахування в інвентаризаційному описі № 1.
Крім того, позивачем ані під час перевірки, ані до суду не надано документів по складським приміщенням на яких розміщені ТМЦ (місць зберігання таких активів) в розмірі 86731354.34 грн. згідно наданих первинних документів, матеріально відповідальних осіб, а також документів, що підтверджують рух запасів у перевіряємий період.
При цьому, доводи позивача про те, що відповідач при проведенні перевірки був зобов'язаний прийняти до уваги надані позивачем відомості про призначення ТМЦ для використання в господарській діяльності за договорами, укладеними із ТОВ «ВІМАРКО» та ТОВ «АЛЬ-СОФІЯ», є безпідставними, оскільки подання платником податків у подальшому відповідних документів об'єктивно не здатне засвідчити фізичного існування відповідних активів на момент проведення інвентаризації саме на місці проведення інвентаризації.
Виходячи із предмета контрольного заходу перевірочні дії були направлені на встановлення та підтвердження залишків товарно-матеріальних цінностей на складах товариства, адже, відсутність належного підтвердження факту зберігання товарно-матеріальних цінностей у складських приміщеннях суб'єкта господарювання може свідчити про їх використання в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку. Однак, позивачем в повній мірі не підтверджено взаємозв'язок між отриманими товарами/послугами та використанням їх у господарській діяльності, а також реальність усіх даних, наведених у документах, складеними за наслідками господарських відносин.
На підставі викладеного, суд доходить висновку про те, що в даному випадку у контролюючого органу були обґрунтовані підстави для висновку про непідтвердження наявності у ТОВ «НОВІКОН» фактичних залишків придбаних товарно-матеріальних цінностей.
Суд звертає увагу, що обов'язок щодо нарахування податкових зобов'язань з ПДВ відповідно до пункту 198.5 статті 198 Кодексу виникає у платника податку у разі, якщо придбані товари/послуги та/або необоротні активи призначаються для використання або починають використовуватися, зокрема, в операціях, що не є об'єктом оподаткування (за винятком перерахованих у пункті 198.5 статті 198 Кодексу) незалежно від місця їх постачання.
При цьому, якщо під час придбання такої продукції суми податку на додану вартість були включені до складу податкового кредиту, то підприємство відповідно до пункту 198.5 статті 198 Кодексу повинно не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду, в якому відбувається її нестача, здійснити нарахування податкових зобов'язань з ПДВ за основною ставкою виходячи із вартості придбання такої продукції.
Згідно пункту 189.1 статті 189 у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.
Статтею 193 ПК України визначені ставки податку.
Так, відповідно до пункту 193.1. статті 193 ПК України ставки податку встановлюються від бази оподаткування в таких розмірах:
а) 20 відсотків;
б) 0 відсотків;
в) 7 відсотків по операціях з: постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів, а також медичних виробів, які внесені до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення або відповідають вимогам відповідних технічних регламентів, що підтверджується документом про відповідність, та дозволені для надання на ринку та/або введення в експлуатацію і застосування в Україні; постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, дозволених для застосування у межах клінічних випробувань, дозвіл на проведення яких надано центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я".
Відтак, враховуючи приписи ст. 193, 198 ПК України, відповідач дійшов обґрунтованого висновку про заниження ТОВ «НОВІКОН» податкового зобов'язання на загальну суму ПДВ 86731354,34 грн. х 20 % = 17346271 грн. та, як наслідок не реєстрацію в ЄРПН податкових накладних у вказаній сумі ПДВ.
Підсумовуючи вищевикладене, суд вважає, що у спірному випадку контролюючим органом правомірно прийнято податкові повідомлення-рішення від 27.08.2025 року №4688715320705 та №4688615320705.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
На думку суду, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, належними та допустимими доказами довів правомірність прийняття оскаржуваних рішення, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Статтею 242 КАС України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
З урахуванням висновку суду про відмову у задоволенні позову, суд зазначає про відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача судового збору.
Керуючись статтями 9, 12, 72-77, 139, 242-246, 255, 295, 297 КАС України, суд,-
У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВІКОН" до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені статтею 255 КАС України.
Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені статтями 293, 295 КАС України.
Повний текст рішення виготовлено 23.04.2026 року.
Суддя Токмілова Л.М.
.