24 квітня 2026 рокусправа № 380/4891/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брильовського Р.М. розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-
Встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) (далі - відповідач), у якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" у розмірі 100 000,00 грн пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, у зв'язку з тяжким пораненням, пов'язаного із захистом Батьківщини, тобто в період з 15.11.2023 до 30.11.2023 та з 19.11.2024 до 09.12.2024;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" у розмірі 100 000 грн пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоровся у зв'язку з тяжким пораненням, пов'язаного із захистом Батьківщини, тобто в період з 15.11.2023 до 30.11.2023 та з 19.11.2024 до 09.12.2024.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 ( далі - позивач) проходив військову службу в Державній прикордонній службі України, зокрема у військовій частині НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ). Вказує про те, що 24 березня 2022 року під час виконання бойових завдань у місті Маріуполь Донецької області він отримав тяжке поранення, пов'язане із захистом Батьківщини, яке за своїм характером відноситься до категорії тяжких згідно з чинною класифікацією. Внаслідок поранення зазнав множинних ушкоджень, у тому числі травматичної ампутації верхньої кінцівки, ураження органів зору та інших тяжких травм. Крім того, у період з 16.05.2022 по 29.06.2022 перебував у полоні російської федерації, що підтверджується відповідною довідкою уповноваженого органу. У зв'язку з отриманим пораненням позивач неодноразово проходив стаціонарне лікування та реабілітацію, зокрема у листопаді 2023 року та у період з 19.11.2024 по 9.12.2024, а за висновком військово-лікарської комісії від 18.11.2024 визнаний таким, що потребує подальшого лікування в умовах спеціалізованого санаторію. 26 грудня 2024 року позивач звернувся до військової частини НОМЕР_1 із рапортом про нарахування та виплату додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168, пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні у зазначені періоди у зв'язку з тяжким пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини. Листом від 10.02.2025 №02.5/3663-25-вих військова частина НОМЕР_1 відмовила у задоволенні заяви. Вважаючи таку бездіяльність протиправною , позивач звернувся із цим позовом до суду.
Ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду від 18 березня 2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (суддя ОСОБА_2 )
Рішенням Вищої ради правосуддя №100/0/15-26 від 22.01.2026 звільнено ОСОБА_2 з посади судді Херсонського окружного адміністративного суду (відряджена до Львівського окружного адміністративного суду) у зв'язку з поданням заяви про відставку.
Відповідно до Розпорядження №7/р від 26.01.2026 проведено повторний автоматизований розподіл справи.
Згідно з повторним протоколом автоматизованого розподілу між суддями вказану позовну заяву передано для розгляду судді Брильовському Р.М.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 28 січня 2026 року у справі №380/15580/25 адміністративну справу прийнято до провадження.
ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ) ( далі - відповідач ) подав до суду відзив на позовну заяву, в якому з наведеними позивачем у позовній заяві обставинами та вимогами не погоджується повністю. Зазначає про те, що у періоди з 15.11.2023 по 30.11.2023 та з 19.11.2024 по 09.12.2024, відповідно до виписних епікризів, позивач перебував на стаціонарному лікуванні у зв'язку з наслідками поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, а не безпосередньо у зв'язку з пораненням. У зв'язку з цим відповідач вважає, що відсутні правові підстави для нарахування та виплати додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168, оскільки чинне законодавство пов'язує право на отримання такої винагороди виключно з перебуванням на стаціонарному лікуванні саме у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), а не з лікуванням його наслідків. Крім того, відповідно до Положення, затвердженого наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України №333, встановлення причинного зв'язку між пораненням, травмою чи захворюванням належить до виключної компетенції військово-лікарської комісії. При цьому поранення та його наслідки не є тотожними правовими категоріями. З огляду на висновки військово-лікарської комісії та надані позивачем документи, відповідач дійшов висновку про відсутність підстав для виплати спірної додаткової винагороди. Аналогічна правова позиція викладена у постанові апеляційного суду у справі №360/5/24. Відтак, просить відмовити у задоволенні позову.
Представник позивача подав до суду відповідь на відзив, у якому зазначає про наступне. У період з 02.04.2015 по 13.01.2025 позивач проходив військову службу у Державній прикордонній службі України, зокрема у військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджується матеріалами особової справи. На підставі наказів від 09.01.2025 №34-ОС та від 13.01.2025 №37-ОС його звільнено з військової служби та виключено зі списків особового складу. 24.03.2022 під час виконання бойових завдань у м. Маріуполь Донецької області позивач отримав тяжке поранення, пов'язане із захистом Батьківщини, що за класифікацією МОЗ України відноситься до тяжких та призвело до встановлення інвалідності І групи. У зв'язку з отриманим пораненням позивач перебував на стаціонарному лікуванні, зокрема у періоди з 15.11.2023 по 30.11.2023 та з 19.11.2024 по 09.12.2024, що підтверджується виписними епікризами, при цьому лікування прямо пов'язане із наслідками тяжкого поранення, отриманого під час захисту Батьківщини, що також підтверджено висновком військово-лікарської комісії. З огляду на те, що перебування позивача на стаціонарному лікуванні у зазначені періоди безпосередньо зумовлене тяжким пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини, він має право на отримання додаткової винагороди у розмірі 100 000 грн пропорційно часу такого лікування за періоди з 15.11.2023 по 30.11.2023 та з 19.11.2024 по 09.12.2024.
Суд дослідив матеріали справи, всебічно і повно з'ясував усі фактичні обставини, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті та встановив таке.
Позивач проходив військову службу у період з 2.04.2015 по 13.01.2025 у військовій частині НОМЕР_1 .
Довідкою ДП «Український національний центр розбудови миру» Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 12.07.2022 №1581-22 підтверджено, що у період з 16 травня 2022 року по 29 червня 2022 року позивач перебував у полоні російської федерації.
Згідно з виписного епікризу із медичної картки стаціонарного лікування №3235 позивач перебував на стаціонарному лікуванні в ДЗ «Центр психічного здоров'я та реабілітації «ЛІСОВА ПОЛЯНА» Міністерства охорони здоров'я України в період з 15 листопада 2023 року по 30 листопада 2023 року.
Відповідно до Довідки госпітальної військово-лікарської комісії від 18.11.2024 №1329 проведено медичний огляд госпітальною ВЛК Львівського військово-медичного клінічного центру Державної прикордонної служби України позивачу. Діагноз та постанова ВЛК про причинний зв'язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва): Наслідки після мінно-вибухової травми (24.03.22): акубаротравми із травматичним пошкодженням обох барабанних перетинок, субкон'юнктивального розриву склери з випадінням внутрішньоочних оболонок та гемофтальму правого ока, проникаючого поранення з внутрппньоочним стороннім тілом сітківки, травматичної катаракти, часткового відшарування скловидного тіла лівого ока, вогнепального осколкового сліпого поранення, травматичної ампутації лівої верхньої кінцівки на рівні проксимальної третини передпліччя, багатоетапних оперативних втручань: закриття ран та формування ампутаційної кукси на рівні проксимальної третини лівого передпліччя, тимпанопластики справа, закритий варіант (08.09.22р.); операції: видалення травматичної катаракти лівого ока, обробки субкон'юнктивального розриву склери правого ока (05.07.22), закритої субтотальної вітректомії зі спробою видалення внутрішньоочного стороннього тіла з імплантацією інтраокулярної лінзи на лівому оці (13.07.22), тимпанопластики зліва, закритий варіант (12.04.23), - у вигляді наявності уламків металевої щільності малих розмірів лицевої ділянки, жувального простору, м'яких тканин лівої верхньої кінцівки, субатрофії, сліпоти правого ока, афакії лівого ока при гостроті зору 1,0 без корекції, зміцнілих рубців обох барабанних перетинок, хронічної двобічної змішаної приглуховатості легкого ступеня, амутаційної кукси лівої верхньої кінцівки на рівні проксимальної третини передпліччя, наявності функціонального протезу. Поранення, ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини.
Відповідно до виписного епікризу із медичної картки стаціонарного лікування №2957 позивач перебував на стаціонарному лікуванні в ДЗ «Центр психічного здоров'я та реабілітації «ЛІСОВА ПОЛЯНА» Міністерства охорони здоров'я України в період з 19 листопада 2024 року по 09 грудня 2024 року.
Позивач звернувся до відповідача з рапортом у якому просив нарахувати та виплатити додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", у розмірі збільшеному до 100 000,00 грн у розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок тяжкого поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, за період з 15.11.2023 по 30.11.2023 та з 19.11.2024 по 9.12.2024.
Листом від 10.02.2025 № 02.5/3663-25-ВИХ позивачу відмовлено у задоволені рапорту на звільнення. Зазначено про те, що відповідно до постанови КМУ від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», наказу МВС від 01.09.2023 № 726 «Деякі питання виплати військовослужбовцям Державної прикордонної служби України винагород, передбачених постановою Кабінетів Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання, деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» зі змінами), за період лікування поранення з 15.11.2023 по 30.11.2023 та 19.11.2024 по 09.12.2024 відповідач не може нарахувати та виплатити додаткову винагороду, оскільки у наданих документах позивач здійснював лікування внаслідок отриманого поранення. Крім того у наданих документах не заначено, що поранення пов'язано із захистом Батьківщини.
Позивач вважаючи таку відмову протиправною, звернувся із цим позовом до суду.
При прийнятті рішення суд керується такими нормами права.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відповідно до ч. 5 ст.17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
Забезпечення державної безпеки і захист державного кордону України покладаються на відповідні військові формування та правоохоронні органи держави, організація і порядок діяльності яких визначаються законом.
Збройні Сили України та інші військові формування ніким не можуть бути використані для обмеження прав і свобод громадян або з метою повалення конституційного ладу, усунення органів влади чи перешкоджання їх діяльності.
Держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України від 25.03.1992 №2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон України №2232-ХІІ) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей визначені Законом України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII).
За правилами ст. 12 Закону № 2011-XII військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Згідно з п. 1 ст. 9 Закону №2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Пунктами 2-3 ст. 9 Закону №2011-ХІІ вказано, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України (абз. 2 п. 4 ст. 9 Закону №2011-ХІІ).
Відповідно до Закону України «Про Державну прикордонну службу України» Державна прикордонна служба України є правоохоронним органом спеціального призначення і має таку загальну структуру: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону; територіальні органи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону; Морська охорона, яка складається із загонів морської охорони; органи охорони державного кордону - прикордонні загони, окремі контрольно-пропускні пункти, авіаційні частини; розвідувальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Відповідно до ч. 3 розділу І Положення про орган охорони державного кордону Державної прикордонної служби України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.11.2018 № 971 (далі - положення № 971), у своїй діяльності орган охорони державного кордону керується Конституцією України, законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, нормативно правовими актами Міністерства внутрішніх справ України, цим Положенням, іншими нормативно-правовими актами, а також актами організаційно-розпорядчого характеру Адміністрації Державної прикордонної служби України.
Проходження військової служби у Державній прикордонній службі врегульовано спеціальним законодавством, до якого відноситься Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, затверджене Указом Президента України від 29.12.2009 № 1115/2009 (далі - Положення № 1115/2009).
Положенням № 1115/2009 визначається порядок проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України у мирний час та особливості проходження військової служби в ній в особливий період.
Громадяни, які проходять військову службу в Держприкордонслужбі, є військовослужбовцями Держприкордонслужби (далі - військовослужбовці).
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 у зв'язку з військовою агресією держави-терориста російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який триває до сьогодні.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69/2022 «Про загальну мобілізацію», Кабінет Міністрів України 28.02.2022 прийняв постанову «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану №168» (далі - постанова № 168).
Пунктом 1 Постанови № 168 установлено, що на період воєнного стану особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, розмір такої додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Згідно п. 1-2 Постанови № 168 виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення.
Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень до таких наказів включаються особи, зазначені у пунктах 1 та 1-1, у тому числі такі, які: у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
З аналізу наведених норм Постанови №168 вбачається встановлення лише двох умов, необхідних для виплати збільшеної до 100000 грн. винагороди, за час перебування на лікуванні в закладах охорони здоров'я, а саме: пов'язаність поранення (контузії, травми, каліцтва) із захистом Батьківщини, а також факт перебування на стаціонарному лікуванні, у відпустці за станом здоров'я внаслідок тяжкого поранення.
При цьому, Постанова №168 не містить жодних обмежень щодо періоду та/або кількості перебувань на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, пов'язаних із пораненням, одержаним при захисті Батьківщини, за які виплачується збільшена до 100000 грн. винагорода.
Главою 21 розділу II Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за №1109/15800 (далі - Положення №402), визначено порядок встановлення причинного зв'язку захворювань (поранень, контузій, травм, каліцтв) у військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, які призвані на збори, та осіб, звільнених з військової служби, зі службою у Збройних Силах України.
Так, згідно з п. п. 21.1, 21.2 глави 21 розділу II Положення №402 у разі коли під час медичного огляду військовослужбовців встановлено діагноз, ВЛК встановлює причинний зв'язок захворювання, травми, контузії, каліцтва, поранення. Причинний зв'язок захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв у військовослужбовців, які проходять військову службу, військовозобов'язаних і резервістів, призваних ТЦК та СП на навчальні (перевірочні) збори, при медичному огляді вирішують позаштатні постійно діючі госпітальні, гарнізонні ВЛК і ЛЛК та за потреби - штатні ВЛК.
Відповідно до п.п. п.п. «а», «б», «д» п. 21.5 глави 21 розділу II Положення №402 постанови ВЛК про причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях:
а) «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини» - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане під час захисту Батьківщини або виконання обов'язків військової служби під час служби у складі діючої армії і флоту у роки Громадянської війни, Другої світової війни, участі у бойових діях з розмінування боєприпасів часів Другої світової війни, при безпосередній охороні державного кордону чи суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні у складі прикордонного наряду, екіпажу корабля (катера), екіпажу літака (вертольота) або під час проведення оперативно-розшукових заходів, або здійснення самостійно чи в складі підрозділу відбиття збройного нападу чи вторгнення на територію України військових груп і злочинних угруповань, а також під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції (операції об'єднаних сил), забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією проти України. Постанова ВЛК у формулюванні «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини» не приймається, якщо поранення (контузія, травма, каліцтво), у тому числі, що призвело до смерті військовослужбовця, є наслідком: вчинення ним кримінального або адміністративного правопорушення; вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом);
б) «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби» - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане, у разі фактичного виконання службових обов'язків під час проходження військової служби, крім поранень (контузій, травм, каліцтв), одержаних за обставин фактичного виконання службових обов'язків, передбачених у підпункті «а» цього пункту. При ураженнях, зумовлених дією ДІВ, КРП, джерел ЕМП, ЛВ, мікроорганізмів I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами, а також токсичних речовин, які виникають у зв'язку з виконанням обов'язків військової служби, приймається постанова «Травма (зазначити фактор), ТАК, пов'язана з виконанням обов'язків військової служби». Військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби, у випадках, передбачених частиною четвертою статті 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу». Постанова ВЛК у формулюванні «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби» не приймається, якщо поранення (контузія, травма, каліцтво), у тому числі, що призвело до смерті військовослужбовця, є наслідком: вчинення ним кримінального або адміністративного правопорушення; вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом).
д) "Захворювання, ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини" - якщо воно виникло під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції (операції об'єднаних сил), забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією проти України, або коли захворювання, яке виникло до цього, у зазначені періоди служби досягло такого розвитку, що призводить до непридатності (у тому числі й тимчасової) до військової служби;
Пунктом 21.7 глави 21 розділу II Положення №402 визначено, що постанова ВЛК про причинний зв'язок травми (поранення, контузії, каліцтва) та її наслідків приймається відповідно до висновку, зазначеного в довідці про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), або висновку, зазначеного в Акті проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії), за формою, наведеною у додатку 4 до Інструкції 332, Акті про нещасний випадок (зникнення, смерть), за формою, наведеною у додатку 5 до Інструкції 332, у разі проведення розслідування обставин отримання військовослужбовцем травми (поранення, контузії, каліцтва). Також до ВЛК надається медична документація про первинне звернення за медичною допомогою військовослужбовця безпосередньо після одержання травми (поранення, контузії, каліцтва). Оригінали або копії Довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), Акта проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії), за формою, наведеною у додатку 4 до Інструкції 332, Акта про нещасний випадок (зникнення, смерть), за формою, наведеною у додатку 5 до Інструкції 332, надсилаються (передаються) військовою частиною (закладом, установою) до закладу охорони здоров'я в електронній або паперовій формі. На військовослужбовців довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) оформляється не менше ніж у 2 примірниках. Один із примірників довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) подається у ВЛК з метою встановлення причинного зв'язку травми (поранення, контузії, каліцтва) з військовою службою. Примірник довідки обов'язково зберігається в особовій справі військовослужбовця. Довідка (копія довідки) про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) або копія Акта про нещасний випадок (зникнення, смерть), Акта проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії) зберігається в матеріалах ВЛК, яка прийняла відповідну постанову про причинний зв'язок травми (поранення, контузії, каліцтва).
Суд встановив, що позивач в період з 02.04.2015 по 13.01.2025 проходив військову службу в Державній прикордонній службі України, в тому числі у військовій частині НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ).
В період з 16.05.2022 по 29.06.2022 ОСОБА_1 перебував у полоні рф, що підтверджується довідкою ДП «Український національний центр розбудови миру» Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 12.07.2022 №1581-22.
24.03.2022 ОСОБА_1 , перебуваючи на військовій службі у військовій частині НОМЕР_2 , під час виконання бойових завдань, пов'язаних із захистом Батьківщини у м. Маріуполь Донецької області, отримав поранення.
Згідно з виписного епікризу із медичної картки стаціонарного лікування №3235 позивач перебував на стаціонарному лікуванні в ДЗ «Центр психічного здоров'я та реабілітації «ЛІСОВА ПОЛЯНА» Міністерства охорони здоров'я України в період з 15 листопада 2023 року по 30 листопада 2023 року.
Як вбачається із довідки Гарнізонної військово-лікарської комісії №1329 від 18.11.2024 позивачу проведено медичний огляд госпітальною ВЛК Львівського військово-медичного клінічного центру Державної прикордонної служби України позивачу. Діагноз та постанова ВЛК про причинний зв'язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва): Наслідки після мінно-вибухової травми (24.03.22): акубаротравми із травматичним пошкодженням обох барабанних перетинок, субкон'юнктивального розриву склери з випадінням внутрішньоочних оболонок та гемофтальму правого ока, проникаючого поранення з внутрппньоочним стороннім тілом сітківки, травматичної катаракти, часткового відшарування скловидного тіла лівого ока, вогнепального осколкового сліпого поранення, травматичної ампутації лівої верхньої кінцівки на рівні проксимальної третини передпліччя, багатоетапних оперативних втручань: закриття ран та формування ампутаційної кукси на рівні проксимальної третини лівого передпліччя, тимпанопластики справа, закритий варіант (08.09.22р.); операції: видалення травматичної катаракти лівого ока, обробки субкон'юнктивального розриву склери правого ока (05.07.22), закритої субтотальної вітректомії зі спробою видалення внутрішньоочного стороннього тіла з імплантацією інтраокулярної лінзи на лівому оці (13.07.22), тимпанопластики зліва, закритий варіант (12.04.23), - у вигляді наявності уламків металевої щільності малих розмірів лицевої ділянки, жувального простору, м'яких тканин лівої верхньої кінцівки, субатрофії, сліпоти правого ока, афакії лівого ока при гостроті зору 1,0 без корекції, зміцнілих рубців обох барабанних перетинок, хронічної двобічної змішаної приглуховатості легкого ступеня, амутаційної кукси лівої верхньої кінцівки на рівні проксимальної третини передпліччя, наявності функціонального протезу. Поранення, ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини. Потребує продовження лікуваннч ( реабілітації) в умовах Державного закладу Центру психічного здоров'я та реабілітації ветеранів «Лісова Поляна» МОЗ України, орієнтовним терміном на двадцять один календарний день.
Відповідно до виписного епікризу із медичної картки стаціонарного лікування №2957 позивач перебував на стаціонарному лікуванні в ДЗ «Центр психічного здоров'я та реабілітації «ЛІСОВА ПОЛЯНА» Міністерства охорони здоров'я України в період з 19 листопада 2024 року по 09 грудня 2024 року.
Суд звертає увагу на те, що діагноз з якими позивач поступав та перебував на стаціонарному лікуванні, прямо пов'язаний із травмою від 24.03.2022 про що зазначено у виписному епікризі із медичної картки стаціонарного лікування №3235 та №2957 , отриманою останнім під час проходження військової служби і в зв'язку з виконанням обов'язків по захисту Батьківщини.
У позовній заяві позивач просить суд зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплату додаткової винагороди додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" у розмірі 100 000 грн пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоровся у зв'язку з тяжким пораненням, пов'язаного із захистом Батьківщини, тобто в період з 15.11.2023 до 30.11.2023 та з 19.11.2024 до 09.12.2024.
Як уже зазначалося судом вище, виплата збільшеної до 100000 грн. винагороди здійснюється за умови перебування військовослужбовця на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я або у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва).
Наявними у матеріалах справи підтверджено факт перебування позивача на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я у період з 15.11.2023 до 30.11.2023 та з 19.11.2024 до 09.12.2024.
Відтак, позовні вимоги позивача підлягають до задоволення у повному обсязі.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити повністю.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За наслідками розгляду цієї справи розподіл судових витрат у відповідності до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі статті 5 Закону України "Про судовий збір".
Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 132, 159, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" у розмірі 100 000,00 грн пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, у зв'язку з тяжким пораненням, пов'язаного із захистом Батьківщини, тобто в період з 15.11.2023 до 30.11.2023 та з 19.11.2024 до 09.12.2024.
Зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" у розмірі 100 000 грн пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоровся у зв'язку з тяжким пораненням, пов'язаного із захистом Батьківщини, тобто в період з 15.11.2023 до 30.11.2023 та з 19.11.2024 до 09.12.2024.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяБрильовський Роман Михайлович