про забезпечення позову до подання позовної заяви
24 квітня 2026 року справа № 320/16898/26
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянувши у порядку письмового провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЙСИКС» про забезпечення позову до подання позовної заяви,
22.04.2026 до Київського окружного адміністративного суду через підсистему "Електронний суд" надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЙСИКС» про забезпечення позову до подання позовної заяви до Державного агентства України ПлейСіті, в якій заявник просить суд:
- зупинити дію рішення Державного агентства України ПлейСіті від 22.04.2026 №139-Р «Про припинення ТОВ «СПЕЙСИКС» дії ліцензії на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет» до набрання законної сили судовим рішенням у адміністративній справі.
Заяву подано та підписано електронно-цифровим підписом представника заявника - адвокатом Білецьким Богданом Михайловичем.
За результатами автоматизованого розподілу заяви про забезпечення позову до його подання, згідно із протоколом від 22.04.2026, визначено головуючим щодо розгляду вказаної заяви суддю Київського окружного адміністративного суду Кушнову А.О.
Відповідно до пункту 1 частини першої, частини другої статті 153 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову подається до подання позовної заяви - до суду, до якого має бути подано позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
У разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен подати відповідну позовну заяву протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.
За правилами частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Враховуючи приписи ст. 154 КАС України суд вважає за можливе розглянути заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.
Заявник вказує, що ТОВ «СПЕЙСИКС» буде подано позовну заяву до Київського окружного адміністративного суду до Державного агентства України ПлейСіті, зокрема з такими вимогами:
- визнати протиправним і скасувати Рішення Державного агентства України ПлейСіті від 22.04.2026 №139-Р «Про припинення ТОВ «СПЕЙСИКС» дії ліцензії на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет»:
- визнати протиправним і скасувати Рішення Державного агентства України ПлейСіті від 22.04.2026 №142-Р «Про результати позапланової безвиїзної перевірки та застосування фінансових санкцій (штрафів) до ТОВ «СПЕЙСИКС».
В обґрунтування заяви про забезпечення позову представник заявника посилається на те, що існує очевидна небезпека того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити поновлення порушених прав та інтересів ТОВ «СПЕЙСИКС», оскільки основним видом діяльності Товариства є КВЕД 92.00 - організування азартних ігор, а припинення дії ліцензії фактично означає повне припинення господарської діяльності Товариства.
Так, у заяві зазначено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «СПЕЙСИКС», ідентифікаційний код 43635954, має право здійснювати діяльність з організації та проведення азартних ігор у мережі Інтернет на підставі ліцензії на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет від 28.01.2026 (Рішення Державного агентства України ПлейСіті №11-Р від 14.01.2026).
Державним агентством України ПлейСіті у період з 20.04.2026 по 21.04.2026 проведений плановий (позаплановий) захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері організації та проведення азартних ігор Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЙСИКС», про який повідомлено вже після фактичного початку перевірки, за результатами проведення якого складений Акт від 21.04.2026 № 09/1/2026.
22.04.2026 Товариство надіслало на електронну пошту Агентства обмежені заперечення (у зв'язку з ненаданням можливості органом ознайомитись з матеріалами адміністративного провадження) на Акт перевірки. За результатами розгляду 22.04.2026 Агентством прийняті рішення №139-Р «Про припинення ТОВ «СПЕЙСИКС» дії ліцензії на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет» та №142-Р «Про результати позапланової безвиїзної перевірки та застосування фінансових санкцій (штрафів) до ТОВ «СПЕЙСИКС».
Згідно з п. 1 Рішення №139-Р вирішено припинити Товариству з обмеженою відповідальністю «СПЕЙСИКС» (код за ЄДРПОУ 43635954, місцезнаходження: 04112, місто Київ, вул. Сікорського Ігоря авіаконструктора, будинок 8, офіс 5, бренд - «КОСМОЛОТ/СOSMOLOT») дію ліцензії на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет, виданої відповідно до рішення Агентства ПлейСіті від 14.01.2026 № 11-Р.
В Акті зазначено, що 17.04.2026 з 12:10 по 12:27 уповноваженою наказом Агентства ПлейСіті від 17.04.2026 № 48-ОД особою - ОСОБА_1 - у приміщенні Агентства (м. Київ, вул. Б. Грінченка, 3, каб. 530) проведено контрольовану гру на вебсайті cosmolot.ua. При цьому для входу до особистого кабінету гравця використано логін і пароль, надані ОСОБА_2 у повідомленні про порушення законодавства від 17.04.2026 (вх. № А-3153 від 17.04.2026), а для поповнення ігрового балансу - банківський рахунок ОСОБА_1 .
На думку заявника, вказану перевірку було проведено з істотними порушеннями вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та Закону України «Про адміністративну процедуру».
Заявник наголошує, що невжиття заходів забезпечення позову матиме безпосередній негативний вплив на господарську діяльність позивача. Зокрема, припинення дії ліцензії призводить до повного зупинення діяльності підприємства, втрати ділової репутації, розірвання договірних відносин із банківськими установами та інших негативних наслідків, які за своєю природою є незворотними або такими, що не можуть бути повністю усунуті навіть у разі подальшого скасування відповідного рішення судом.
Пунктом 3 Рішення №139-П передбачено обов'язок Агентства здійснити повідомлення банків України про прийняте рішення протягом п'яти днів з дня його прийняття, що стане наслідком припинення надання послуг Товариству. У разі незупинення дії рішення про припинення ліцензії, з урахуванням фактичних строків розгляду справи судом та моменту набрання законної сили судовим рішенням, наслідки для позивача матимуть незворотний характер. Це обумовлено тим, що відповідно до ст. 2 Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» та ст. 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» здійснення відповідної діяльності без ліцензії заборонено.
Відтак припинення дії ліцензії фактично означає повне припинення господарської діяльності Товариства, тому наявна підстава для забезпечення позову, яка передбачена п. 1 ч. 2 ст. 150 КАС України.
23.04.2026 заявником через підсистему «Електронний суд» подано додаткові пояснення до заяви про забезпечення позову, в яких наголошено на тому, що з 22.04.2026, з дня прийняття рішення про припинення ТОВ «СПЕЙСИКС» дії ліцензії на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет, Товариство фактично позбавлене можливості здійснювати господарську діяльність. Заявник наголошує, що після оприлюднення відповідного рішення для Товариства вже настали негативні наслідки, а саме: припинення договірних відносин з контрагентами Товариства, припинення договірних відносин з постачальником програмного забезпечення - онлайн-системи «Онлайн Казино», припинення співпраці з банківськими установами, з ДП "Дія", у тому числі має місце порушення прав гравців щодо доступу до належних їм коштів, розміщених на ігрових рахунках, які можуть бути отримані шляхом здійснення виплати з ігрового балансу їх особистих кабінетів на вебсайті Товариства. Працівники Товариства (згідно штатного розпису 23 працівники), можуть втратити свої робочі місця. Також Товариство позбавлене можливості виконувати суспільно значущі функції щодо внесення відомостей до Реєстру осіб, яким обмежено доступ до гральних закладів та/або участь в азартних іграх про осіб, які мають ознаки ігрової залежності.
Крім того, заявник зауважує, що зупинення дії оскаржуваного рішення водночас відповідає інтересам держави, оскільки дозволить Товариству продовжувати здійснювати господарську діяльність і сплачувати податки (зокрема, за період 2023- 2026 років до Державного бюджету України Товариством сплачено 3 871 148 000 (три мільярди вісімсот сімдесят один мільйон сто сорок вісім тисяч гривень) грн; у 2026 році мінімальна прогнозована сума податкових надходжень від Товариства складає 135 249 000 грн). 26.01.2026 Товариством сплачено до Державного бюджету України плату за ліцензію у розмірі 33 723 300 грн. Натомість негайне виконання спірного рішення призведе до втрат бюджету.
До додаткових пояснень заявником додано докази отримання на електронну пошту повідомлення від ДП «Дія» про припинення співпраці; докази отримання від АТ «ЄПБ» листа про припинення надання банківського продукту «Послуга «Інтернет-еквайринг»; повідомлення від ТОВ «Плейсофт» - постачальника програмного забезпечення онлайн-системи «Онлайн Казино» про розірвання договору у зв'язку з припиненням дії ліцензії; штатний розпис ТОВ «СПЕЙСИКС»; платіжна інструкція № 87 від 26.01.2026 щодо оплати за ліцензію довідка про сплачені ТОВ «СПЕЙСИКС» податки; податкові декларації з додатками.
24.04.2026 канцелярією суду зареєстровано заперечення Державного агентства України ПлейСіті на заяву ТОВ «СПЕЙСИКС» про забезпечення позову до його подання, сформовані через підсистему "Електронний суд" 23.04.2026, в яких наголошено на правомірності прийнятого рішення від 22.04.2026 №139-Р «Про припинення ТОВ «СПЕЙСИКС» дії ліцензії на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет», а забезпечення позову шляхом зупинення вказаного рішення, на думку Агентства, фактично надасть можливість і надалі здійснювати заявнику діяльність у сфері азартних ігор з порушенням вимог Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор», ухилятися від сплати податків, порушувати законодавство про легалізацію (відмивання) коштів, порушувати права гравців, а також протиправно використовувати персональні дані, та несе низку критичних ризиків для суспільства та держави.
Вирішуючи заяву про забезпечення позову до подання позовної заяви, суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з частиною першою та другою статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Таким чином, забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.
Наведеною вище нормою процесуального закону передбачено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову і суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Водночас будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявністю об'єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.
При розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам (роз'яснення Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову).
При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі №826/8556/17, від 24 квітня 2019 року у справі №826/10936/18, які суд враховує в силу частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.
Крім цього, згідно правової позиції Верховного Суду у справі №826/14951/18 (постанова від 20 березня 2019 року) до вирішення справи по суті суд може застосувати заходи забезпечення позову. Забезпечення позову - це надання позивачеві тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили. Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбаченому законом.
Також Верховним Судом (постанови від 28 жовтня 2020 року у справі № 140/2474/20 та від 25 травня 2023 року у справі №520/4563/21) наголошено, що будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявності об'єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.
Суд також враховує і те, що відповідно до статті 13 Конвенції, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Згідно з Рекомендацією №R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятою Комітетом міністрів Ради Європи 13 вересня 1989 року, рішення про вжиття тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов'язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акту; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв'язку з оскарженням адміністративного акту.
Відтак, заходи забезпечення позову застосовуються судом лише у виключних, виняткових випадках за наявності для цього умов та підстав, передбачених процесуальним законом, при цьому, такі заходи повинні відповідати критеріям адекватності та співмірності.
Для забезпечення позову суд повинен на підставі доказів та з огляду на обставини справи, поведінку учасників переконатися, що загроза правам, свободам та інтересам особи має реальний характер.
Загроза повинна бути прямо пов'язана з об'єктом спору та мають бути обґрунтовані підстави вважати, що внаслідок невжиття заходів забезпечення позову настануть обставини, встановлені в пункту 1 частини другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.
При цьому суд зауважує, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених майбутніх позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду заяви про забезпечення позову (у даному випадку до подання позовної заяви).
Крім того, вирішуючи питання щодо наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, суди повинні також враховувати специфіку правовідносин, стосовно яких виник спір, та їх відповідне законодавче врегулювання, за наслідками аналізу якого можна зробити висновок, чи дійсно застосування заходів забезпечення позову є необхідним у даному конкретному випадку, чи може невжиття таких засобів мати незворотні наслідки.
Встановлені судом обставини щодо поданої заяви про забезпечення позову до його подачі суд свідчать про наступне.
Згідно з інформацією Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основним видом діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЙСИКС» (ідентифікаційний код юридичної особи 43635954) є 92.00 - організування азартних ігор.
Відповідно до рішення Державного агентства України ПлейСіті №11-Р від 14.01.2026 Товариству з обмеженою відповідальністю «СПЕЙСИКС» (код за ЄДРПОУ 43635954, місцезнаходження: 04112, місто Київ, вул. Сікорського Ігоря авіаконструктора, будинок 8, офіс 5, бренд - «КОСМОЛОТ/СOSMOLOT»; вебсайт, доменне ім?я якого знаходиться в доменній зоні UA - cosmolot.ua, мобільний (програмний) додаток - Cosmolot (Android, iOS)) видано ліцензію на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет.
З матеріалів заяви вбачається, що за результатами проведеного Державним агентством України ПлейСіті позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері організації та проведення азартних ігор стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЙСИКС», складений Акт від 21.04.2026 № 09/1/2026. Позаплановий захід державного нагляду (контролю) проведений на підставі наказу Агентства від 17.04.2026 №48-ОД.
В Акті зазначено, що 17.04.2026 з 12:10 по 12:27 уповноваженою наказом Агентства ПлейСіті від 17.04.2026 № 48-ОД особою - ОСОБА_1 - у приміщенні Агентства (м.Київ, вул. Б. Грінченка, 3, каб. 530) проведено контрольовану гру на вебсайті cosmolot.ua. При цьому для входу до особистого кабінету гравця використано логін і пароль, надані ОСОБА_2 у повідомленні про порушення законодавства від 17.04.2026 (вх. № А-3153 від 17.04.2026), а для поповнення ігрового балансу - банківський рахунок ОСОБА_1 . Встановлено не виконання ТОВ «СПЕЙСИКС» обов'язку не допускати здійснення гравцем розрахунків при організації та проведенні азартних ігор з використанням коштів, що обліковуються на рахунку третьої особи (поповнення ОСОБА_1 ігрового балансу ОСОБА_2 ), що привело до порушення вимог пункту 7 частини другої статті 16 Закону.
Крім того, в Акті зафіксовано порушення ТОВ «СПЕЙСИКС» вимог частин другої та четвертої статті 15-1 Закону «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор», оскільки було здійснено розрахунки при організації та проведенні азартних ігор не через поточні рахунки ТОВ «СПЕЙСИКС», відкриті в банках України, а через інші платіжні установи.
На підставі висновків, викладених в Акті від 21.04.2026 № 09/1/2026, Агентством прийнято рішення від 22.04.2026 №139-Р «Про припинення ТОВ «СПЕЙСИКС» дії ліцензії на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет», а також від 22.04.2026 №142-Р «Про результати позапланової безвиїзної перевірки та застосування фінансових санкцій (штрафів) до ТОВ «СПЕЙСИКС».
Пунктом 1 рішення від 22.04.2026 №139-Р вирішено припинити Товариству з обмеженою відповідальністю «СПЕЙСИКС» (код за ЄДРПОУ 43635954, місцезнаходження: 04112, місто Київ, вул. Сікорського Ігоря авіаконструктора, будинок 8, офіс 5, бренд - «КОСМОЛОТ/СOSMOLOT») дію ліцензії на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет, виданої відповідно до рішення Агентства ПлейСіті від 14.01.2026 № 11-Р.
Закон України від 14.07.2020 №768-ІХ «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» визначає правові засади здійснення державного регулювання господарської діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор в Україні, визначає правові, економічні, соціальні та організаційні умови проведення азартних ігор.
За визначеннями, наведеними у п. 34 ч. 1 статті 1 Закону №768-ІХ, ліцензія - це запис у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про рішення органу ліцензування щодо наявності у суб'єкта господарювання права на провадження визначеного ним виду діяльності, що підлягає ліцензуванню, та/або про рішення органу ліцензування щодо наявності у суб'єкта господарювання права на використання грального обладнання або букмекерського пункту, що передбачає отримання ліцензії.
Виключний перелік підстав та процедура прийняття рішення про припинення дії ліцензії визначені статтею 51 Закону №768-ІХ.
Так, відповідно до п. 14 частини 1 статті 51 Закону №768-ІХ уповноважений орган зобов'язаний прийняти рішення про припинення дії ліцензії за наявності порушення вимог щодо здійснення розрахунків при організації та проведенні азартних ігор, передбачених статтею 15-1 цього Закону.
Згідно з частинами 4-7 ст. 51 Закону №768-ІХ рішення про припинення дії ліцензії приймається Уповноваженим органом протягом одного місяця з дня встановлення Уповноваженим органом обставини, що є підставою для припинення дії ліцензії.
Підставою для припинення дії ліцензій на гральний автомат, гральний стіл та/або гральний стіл з кільцем рулетки є набрання чинності рішенням Уповноваженого органу про припинення дії суб'єкту господарювання ліцензії на провадження діляьності з організації та проведення азартних ігор у казино. Підставою для припинення дії ліцензії на гральний автомат є припинення дії ліцензії на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор в залах гральних автоматів.
Підставою для припинення дії ліцензії на букмекерські пункти є набрання чинності рішенням Уповноваженого органу про припинення дії суб'єкту господарювання ліцензії на провадження діяльності з організації та проведення букмекерської діяльності.
Рішення Уповноваженого органу про припинення дії ліцензії може бути оскаржено в адміністративному порядку відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" та/або до адміністративного суду.
Отже, суб'єкт господарювання позбавлений права здійснювати діяльність, зокрема, з організування азартних ігор, без відповідних ліцензій.
Згідно з інформацією, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, основним видом діяльності Товариства, як уже зазначалось, є організування азартних ігор.
В письмових поясненнях від 23.04.2026 заявник вказує, що фактично Товариство не здійснює жодної діяльності окрім організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет.
26.01.2026 Товариством з обмеженою відповідальністю «СПЕЙСИКС» (місцезнаходження: 04112, місто Київ, вул. Сікорського Ігоря авіаконструктора, будинок 8, офіс 5; ідентифікаційний код 43635954; адреса електронної пошти: spaceiks777@gmail.com; бренд організатора азартних ігор «КОСМОЛОТ/COSMOLOT»; вебсайт, доменне ім?я якого знаходиться в доменній зоні UA - cosmolot.ua, мобільний (програмний) додаток - Cosmolot (Android, iOS)) було отримано ліцензію на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет.
За вказану ліцензію на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет ТОВ «СПЕЙСИКС» 26.01.2026 здійснено плату у розмірі 33 723 300,00 грн згідно платіжної інструкції АТ "Європейський промисловий банк" від 26.01.2026 №87.
Згідно з штатним розписом Товариства станом на 02.03.2026 у трудових відносинах з Товариством перебувають 23 найманих працівника, яким нараховується та виплачується заробітна плата та сплачуються відповідні податки до бюджету.
Згідно з довідкою ТОВ «СПЕЙСИКС» від 23.04.2026 №23-04-2026/1Д про сплачені податки та обов'язкові платежі за 2023-2026 р.р., Товариством за 2023-2026 роки було сплачено 3 871 148 тис. грн. (три мільярди вісімсот сімдесят один мільйон сто сорок вісім тисяч гривень).
Суд зазначає, що внаслідок анулювання ліцензії на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет ТОВ «СПЕЙСИКС» повністю втратило право проводити діяльність з організації азартних ігор казино у мережі Інтернет на території України.
Щодо наслідків для заявника у зв'язку із анулюванням ліцензії, судом встановлені наступні обставини.
Так, анулювання вказаної вище ліцензії суттєво впливає на ведення господарської діяльності позивача, а саме - може ускладнити чи унеможливити поновлення оспорюваних прав або інтересів Товариства, оскільки діяльність позивача з провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет, що є основним видом та єдиним видом діяльності позивача, можлива лише за наявності відповідної ліцензії, а тому її анулювання призводить до зупинення господарської діяльності Товариства, блокує формування доходів та виплати працівникам Товариства заробітної плати (як зазначалось вище, згідно з штатним розписом у трудових відносинах з Товариством перебувають 23 найманих працівника, яким нараховується та виплачується заробітна плата, Товариством сплачуються відповідні податки до бюджету). Через неможливість здійснення Товариством своєї господарської діяльності працівники Товариства будуть звільнені, про наголошує Товариство у своїх поясненнях.
Також, як було встановлено судом, після оприлюднення рішення Державного агентства України ПлейСіті від 22.04.2026 №139-Р «Про припинення ТОВ «СПЕЙСИКС» дії ліцензії на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет», вже призвело до негативних наслідків для заявника у взаємовідносинах з іншими суб'єктами господарювання (контрагенти ТОВ «СПЕЙСИКС» розпочали припинення договірних відносин), розірвано договірні відносини з ТОВ «Плейсофт», яке є постачальником програмного забезпечення - онлайн-системи «Онлайн Казино», припинено співпрацю з ДП «Дія», з банківськими установами, відповідні докази чого заявником надано суду.
Тобто, анулювання вищезазначеної ліцензії призводить до настання для Товариства невідворотних наслідків, з огляду на неможливість проведення господарської діяльності внаслідок позбавлення його права на здійснення передбаченого ліцензією виду діяльності.
Таким чином, виходячи з приписів законодавства, а саме - статті 51 Закону №768-ІХ, суд доходить висновку, що можливість здійснення позивачем господарської діяльності безпосередньо залежить від наявності діючої ліцензії.
Верховний Суд у постанові від 18.03.2025 у справі № 380/18610/24, розглядаючи в касаційному порядку питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення, сформував правовий висновок, відповідно до якого анулювання ліцензії на право виробництва алкогольних напоїв та на право оптової торгівлі алкогольними напоями позбавляє суб'єкта господарювання його права на подальше здійснення такої діяльності та може призвести до ухвалення судом рішення по суті спору до розриву відповідних господарських зв'язків, вивільнення працівників, що матиме наслідком утруднення або неможливість відновлення господарської діяльності взагалі у випадку ухвалення позитивного рішення суду. Таким чином, наведені обставини дійсно впливають на здійснення ефективного способу захисту порушеного права, який, насамперед, спрямований на поновлення такого права, і лише у разі неможливості такого поновлення - гарантування особі можливість отримання нею відповідного відшкодування. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду вважає, що застосування заходів забезпечення позову у світлі конкретних обставин даної справи та особливостей правового регулювання спірних відносин відповідає і принципу процесуальної економії, який забезпечує відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту.
Аналогічна правова позиція викладена також у постанові Верховного Суду від 28.01.2026 у справі № 420/24135/25, в якій Суд, розглядаючи в касаційному порядку питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення, зазначив, що суди попередніх інстанцій також обґрунтовано визнали безпідставними доводи скаржника, що вжиті заходи забезпечення позову виходять за межі предмету судового розгляду у справі, оскільки, предметом судового розгляду у цій справі є, зокрема, протиправність підстав оспорюваних рішень про припинення дії ліцензій на право провадження відповідного виду господарської діяльності, результати якої до судового вирішення цього спору можуть зумовити негативні наслідки для позивача, що детально проаналізовано й отримало належну оцінку судів. При цьому, суди правильно виходили з того, що обраний заявником спосіб забезпечення адміністративного позову спрямований лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті заявлених позовних вимог.
У постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 240/26736/21 зазначено, що суди попередніх інстанцій обґрунтовано вказали на існування підстав, визначених пунктом 1 частини другої статті 150 КАС України, для вжиття заходів забезпечення позову, оскільки анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним з моменту її отримання суб'єктом господарювання позбавляє його права на подальше здійснення такої діяльності, та може призвести до ухвалення судом рішення по суті спору до розриву відповідних господарських зв'язків, вивільнення працівників, що матиме наслідком утруднення або неможливість відновлення господарської діяльності взагалі у випадку ухвалення позитивного рішення суду. Застосування заходів забезпечення позову у світлі конкретних обставин даної справи та особливостей правового регулювання спірних відносин відповідає і принципу процесуальної економії, який забезпечує відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Суди попередніх інстанцій також обґрунтовано вважали, що обраний заявником спосіб забезпечення адміністративного позову відповідає його предмету та, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті заявлених вимог.
Аналогічна правова позиція висловлена Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду в постановах від 14 грудня 2021 року у справі № 240/16920/21 від 15 квітня 2022 року у справі № 440/6755/21.
Крім того, суд наголошує, що анулювання ліцензії заявника до вирішення спору по суті, позбавить позивача можливості ефективно поновити свої порушенні права, або навіть унеможливить це, враховуючи, що на даний час в Україні введено режим дії воєнного стану у зв'язку із збройною агресію російської федерації (Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затверджений Законом України № 2102-ІХ від 24 лютого 2022 року, Указ Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 12 серпня 2022 року № 574/2022, затверджений Законом України № 7664 від 15 серпня 2022 року та продовжений станом на момент розгляду заяви). Припинення дії ліцензії також позбавить надходження до бюджету значних сум податків та зборів від господарської діяльності заявника, що є суттєвим аргументом під час дії воєнного стану.
На виконання вимог Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» 26.01.2026 Товариством сплачено до Державного бюджету України плату за ліцензію у розмірі 33 723 300 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 87 від 26.01.2026.
Згідно з ч.ч. 4, 7 ст. 49 Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» щорічна плата за ліцензію на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор за кожен рік дії ліцензії сплачується не пізніше, ніж за тридцять днів до початку кожного наступного року дії ліцензії. Розмір плати за ліцензію визначається розміром мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня року, в якому приймається рішення про видачу ліцензії, та сплачується щорічно рівними частинами.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 51 Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» уповноважений орган зобов'язаний прийняти рішення про припинення дії ліцензії за наявності несплати або прострочення здійснення плати за ліцензію понад два місяці.
Отже, Товариством було здійснено оплату за перший рік дії ліцензії 26.01.2026. Відповідно, оплата за наступний рік має бути здійснена не пізніше 26.12.2026. У разі невжиття заходів забезпечення позову та з урахуванням чинності рішення №139-Р про припинення ліцензії, Товариство буде позбавлене можливості здійснити відповідний платіж до Державного бюджету у розмірі 33 723 300 грн 26.12.2026.
Враховуючи динаміку сплати Товариством податків та зборів до Державного бюджету до 2023-2025 років у 2026 році мінімальна прогнозована сума податкових надходжень від Товариства складає 135 249 000 грн. Внаслідок виконання рішення Державного агентства України ПлейСіті від 22.04.2026 №139-Р ці кошти не будуть сплачені до Державного бюджету України. Наведені обставини підтверджуються доданими до письмових пояснень податковими деклараціями Товариства, а також довідкою від 23.04.2026 №23-04-2026/1Д.
Також анулювання ліцензії призводить до порушення прав гравців щодо доступу до належних їм коштів, розміщених на ігрових рахунках, які можуть бути отримані шляхом здійснення виплати з ігрового балансу їх особистих кабінетів на вебсайті Товариства.
Крім того, Товариство позбавлене можливості виконувати суспільно значущі функції. Зокрема, на адресу Товариства продовжують надходити заяви від осіб, які мають ознаки ігрової залежності, щодо самообмеження участі в азартних іграх. Водночас Товариство позбавлене можливості вносити відомості про таких осіб до Реєстру осіб, яким обмежено доступ до гральних закладів та/або участь в азартних іграх.
Оскільки обґрунтованість позову під час вирішення питання про забезпечення позову не досліджується, суд не дає жодної правової оцінки правомірності та законності рішення Державного агентства України ПлейСіті від 22.04.2026 №139-Р «Про припинення ТОВ «СПЕЙСИКС» дії ліцензії на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет».
Щодо поданих заперечень Державним агентством України ПлейСіті на заяву ТОВ «СПЕЙСИКС» про забезпечення позову до його подання, сформованих через підсистему "Електронний суд" 23.04.2026, суд зазначає, що в запереченнях Агентство наголошує на правомірності прийнятого рішення від 22.04.2026 №139-Р «Про припинення ТОВ «СПЕЙСИКС» дії ліцензії на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет», проте суд позбавлений можливості на стадії вирішення заяви про забезпечення позову до його подачі надавати оцінку правомірності та законності рішення, про намір оскарження якого заявляє Товариство.
Доводи Агентства про те, що забезпечення позову шляхом зупинення вказаного рішення, фактично надасть можливість і надалі здійснювати заявнику діяльність у сфері азартних ігор з порушенням вимог Закону України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор», ухилятися від сплати податків, порушувати законодавство про легалізацію (відмивання) коштів, порушувати права гравців, а також протиправно використовувати персональні дані, та несе низку критичних ризиків для суспільства та держави спростовуються встановленими вище обставинами, зокрема довідкою ТОВ «СПЕЙСИКС» від 23.04.2026 №23-04-2026/1Д про сплачені податки та обов'язкові платежі за 2023-2026 р.р. про сплату Товариством за 2023-2026 роки 3 871 148 тис. грн., що підтверджено доданими до заяви податковими деклараціями та розрахунками.
Факт ухилення від сплати податків Товариством, як і порушення законодавства про легалізацію (відмивання) коштів не підтверджений будь-якими доказами з боку Агентства, тому не може бути прийнятий до уваги. Твердження про несення низки критичних ризиків для суспільства та держави судом відхиляються через відсутність будь-яких доказів на підтвердження вказаного.
З даного приводу суд не може оминути доводи, надані заявником щодо проведення Агентством планової перевірки Товариства, здійсненої на підставі наказів Агентства від 28.11.2025 №101-ОД та від 18.03.2026 №31-ОД, про що складено Акт від 03.04.2026 №06/1/2026, яка була проведена менш ніж за два тижні до початку позапланової перевірки Товариства на підставі наказу від 17.04.2026 №48-ОД.
Планова перевірка Товариства, проведена менш ніж за два тижні до початку позапланової перевірки, - не виявила підстав для анулювання чи припинення дії ліцензії. За результатами планової перевірки Товариства Агентством прийнято рішення №121-Р від 10.04.2026, яким зафіксовано незначні порушення, що принаймні не тягнуть за собою застосування фінансових санкцій.
При цьому, суд вважає, що обраний заявником спосіб забезпечення адміністративного позову спрямований лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті щодо позовних вимог, з якими заявник має намір звернутись до суду.
Отже, існують підстави, визначені пунктом 1 частини другої статті 150 КАС України, для вжиття заходів забезпечення позову до його подання. Наведені Товариством обставини дійсно впливають на здійснення ефективного способу захисту порушеного права, який, насамперед, спрямований на поновлення такого права, і лише у разі неможливості такого поновлення - гарантування особі можливості отримання нею відповідного відшкодування.
Суд вважає, що застосування заходів забезпечення позову у світлі конкретних обставин даної справи та особливостей правового регулювання спірних відносин відповідає і принципу процесуальної економії, який забезпечує відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту.
В даному випадку вжиття заходів забезпечення позову є тимчасовим заходом, не є вирішенням майбутнього спору по суті і не свідчить про неправомірність висновку контролюючого органу про наявність підстав для анулювання ліцензії.
Таким чином, заява Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЙСИКС» про забезпечення позову до його подання підлягає задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Керуючись статтями 151, 154, 156, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЙСИКС» від 22.04.2026 про забезпечення позову до подання позовної заяви - задовольнити.
2. Зупинити дію рішення Державного агентства України ПлейСіті від 22.04.2026 №139-Р «Про припинення ТОВ «СПЕЙСИКС» дії ліцензії на провадження діяльності з організації та проведення азартних ігор казино у мережі Інтернет» до набрання законної сили судовим рішенням у адміністративній справі.
3. Попередити заявника, що відповідно до приписів частини 2 статті 153 КАС України заявник повинен подати відповідну позовну заяву протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.
4. Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю "СПЕЙСИКС" (місцезнаходження: 04112, м. Київ, вул. Сікорського Ігоря авіаконструктора, буд. 8, офіс 5; ідентифікаційний код 43635954).
5. Боржник: Державне агентство України ПлейСіті (місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Бориса Грінченка, буд. 3; ідентифікаційний код 45883055).
6. Оригінал та копію даної ухвали видати (направити) заявнику.
Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню з дня її постановлення.
Строк пред'явлення виконавчого документа до виконання до 24.04.2029.
Суддя Кушнова А.О.