23 квітня 2026 року м. Київ справа №320/23000/25
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулася до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просить суд:
-визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві яка полягає у невірному обчисленні розміру пенсії при її призначенні ОСОБА_1 , без урахування грошового забезпечення ОСОБА_2 визначеного ІНФОРМАЦІЯ_1 в довідці від 14.01.2021 №ВСЗ/132/5;
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перерахувати, нараховувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію в разі втрати годувальника обчислену з грошового забезпечення ОСОБА_2 , визначеного ІНФОРМАЦІЯ_1 в довідці від 14.01.2021 №ВСЗ/132/5, з 01.01.2025 року.
В обґрунтування своїх вимог позивачка зазначила, що вона є пенсіонером, перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію в разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон №2262).
Вказує, що ОСОБА_2 , призначена пенсія згідно Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" у розмірі у розмірі 80% грошового забезпечення. Однак, після перерахунку пенсії позивачки, розмір пенсії ОСОБА_2 зменшено з 80% на 70% від грошового забезпечення. Позивачка стверджує, що показник максимального розміру пенсії у розмірі 70% застосовується виключно при призначенні нових пенсій.
Вважає, що відповідач безпідставно обмежив розмір пенсії максимальним розміром.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.05.2025 відкрито провадження у справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Даною ухвалою запропоновано відповідачу протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву, а також роз'яснено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин справа буде вирішена за наявними матеріалами.
Згідно з довідкою про направлення електронного листа на адресу відповідача в системі «Електрпонний суд», вищезазначену ухвалу суду отримано відповідачем.
На час прийняття рішення у даній справі відзив на позовну заяву або заява про визнання позову від відповідача до суду не надходили.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_2 перебував на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України у м.Києві отримував пенсію відповідно до Закону № 2262, розмір якої на момент призначення пенсії дорівнював 80% грошового забезпечення.
Як вбачається з матеріалів справи, Рішення Київського окружного адміністративного суду від 09.08.2021 по справі №640/12636/21 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 у розмірі 80% грошового забезпечення на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 14.01.2021 №BC3/132/5 з урахуванням всіх складових грошового забезпечення, починаючи з 01 квітня 2019 року, з урахуванням виплачених сум.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві призначено позивачу пенсію в разі втрати годувальника ( ОСОБА_2 ) відповідно до Закон №2262, як дружині військовослужбовця який помер, в розмірі 70 % грошового забезпечення.
Не погоджуючись з діями відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини в сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі є Закон України від 09 квітня 1992 року N 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі Закон № 2262-ХІІ).
Вказаним Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Відповідно до ст. 13 Закону № 2262-ХІІ (в редакції Закону на момент призначення пенсії) максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43).
Пунктом 8 розділу II Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", який набрав чинності з 01.10.2011р., та пунктом 23 розділу ІІ Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні", який набрав чинності з 01.05.2014р., до ч.2 ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" було внесено зміни та цифри "90" замінено цифрами "80" та цифри "80" замінено цифрами "70" відповідно.
Таким чином, внесено зміни до статті 13 Закону № 2262-ХІІ, зокрема змінено у відсотках розмір пенсії за вислугу років, яка призначається військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом, у разі реалізації ними такого права.
Суд зазначає, що внесені Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" зміни до ч. 2 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% грошового забезпечення стосуються порядку призначення пенсії військовослужбовцям у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм проведення перерахунку пенсії за вислугу років та по інвалідності військовослужбовцям є стаття 63 Закону № 2262-ХІІ.
Однак, вказаною статтею не передбачено зменшення основного розміру пенсії у разі проведення її перерахунку.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що при перерахунку пенсії військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ, має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.
Вказана позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 року.
Оскільки позивачу призначена пенсія в разі втрати годувальника ( ОСОБА_2 ), який отримував пенсію відповідно до Закону № 2262, розмір якої на момент призначення пенсії дорівнював 80% грошового забезпечення, суд робить висновок, що дії відповідача, які полягають у зменшенні грошового забезпечення при призначенні пенсії позивачу є протиправними, а позовні вимоги в цій частині такими, що підлягають задоволенню.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Під час звернення з даним позовом до суду, позивач судовий збір не сплачував, на підставі ст. 5 Закону України «Про судовий збір", тому підстави для вирішення питання щодо судових витрат відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250 КАС України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо невірного обчислення розміру пенсії при її призначенні ОСОБА_1 , без урахування грошового забезпечення ОСОБА_2 визначеного ІНФОРМАЦІЯ_1 в довідці від 14.01.2021 №ВСЗ/132/5.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перерахувати, нараховувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію в разі втрати годувальника обчислену з грошового забезпечення ОСОБА_2 , визначеного ІНФОРМАЦІЯ_1 в довідці від 14.01.2021 №ВСЗ/132/5 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019, з 01.01.2025 року.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Щавінський В.Р.