ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"24" квітня 2026 р. справа № 300/9157/25
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Главача І.А., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (надалі, також - позивач, ОСОБА_1 ), в інтересах якого діє адвокат Озарків Максим Дмитрович (надалі, також - представник позивача), звернувся в суд з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 (надалі, також - відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_2 ), в якій просить:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення інформації до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів про перебування ОСОБА_1 на військовому обліку;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідні відомості про виключення з військового обліку ОСОБА_1 .
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до довідки ВЛК позивач визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку. Проте, з часом, позивач був повторно взятий на військовий облік відповідачем. Позивач вказує, що оскільки його було визнано непридатним з виключенням з військового обліку, то підстави для повторного взяття позивача на військовий облік у відповідача відсутні. Зважаючи на це, просить позов задовольнити (а.с. 1-16).
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.12.2025 відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), відповідно до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (а.с. 18-19).
28.01.2026 на адресу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від відповідача надійшли пояснення по справі. У своїх поясненнях відповідач вказує, що Центральною ВЛК ЗСУ постанову ІНФОРМАЦІЯ_4 про визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби з виключенням з військової служби скасовано та визначено необхідність проведення повторного медичного огляду при ІНФОРМАЦІЯ_5 . У зв'язку з цим, підстави для виключення позивача з військового обліку зникли і він підлягав повторному взяттю на військовий облік. З огляду на необґрунтованість заявлених позивачем вимог, просить у задоволенні позову відмовити (а.с. 23-24).
Головуючий суддя Главач І.А. по даній адміністративній справі перебував на лікарняному з 19.01.2026 по 30.01.2026, у зв'язку з чим строки, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України продовжуються на строк періоду непрацездатності.
Головуючий суддя Главач І.А. по даній адміністративній справі перебував у відпустці з 17.03.2026 по 20.03.2026 згідно наказу від 11.03.2026 № 19-В, у зв'язку з чим строки, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України продовжуються на строк такої відпустки.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с. 10).
Довідкою військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 № 108/20 від 31.05.2023 передбачено, що солдат ОСОБА_1 на підставі статті 64А графи ІІ Розкладу хвороб непридатний до військової служби із виключенням з військового обліку (а.с. 7).
Тимчасовим посвідченням військовозобов'язаного серії НОМЕР_1 від 09.06.2023 підтверджується, що ОСОБА_1 виключений з військового обліку військовозобов'язаних з 09.06.2023 (а.с. 8).
Відповідно до змісту витягу з протоколу засідання військово-лікарської комісії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України від 15.09.2023 № 40, постанову ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_8 від 31.05.2023 № 108/20 щодо солдата запасу ОСОБА_1 - скасовано, визначено що ОСОБА_1 підлягає повторному медичному огляду ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 24).
ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_4 із заявою від 20.10.2025, в якій просив виправити недостовірні відомості у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів стосовно позивача та внести відомості про виключення позивача з військового обліку (а.с. 12).
ІНФОРМАЦІЯ_2 у відповідь на дану заяву надіслав позивачу лист № 1/2/15553 від 28.11.2025, в якому зазначив про те, що витягом з протоколу засідання військово-лікарської комісії Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України від 15.09.2023 № 40, постанову ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_8 від 31.05.2023 № 108/20 щодо солдата запасу ОСОБА_1 - скасовано, визначено що ОСОБА_1 підлягає повторному медичному огляду ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_5 , у зв'язку з чим підстави для виправлення відомостей в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів відсутні (а.с. 13).
Вважаючи дії відповідача щодо взяття позивача на військовий облік протиправними, з метою зобов'язання відповідача виключити відомості про нього з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд встановив таке.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частин 1, 2 статті 65 Конституції України, Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України від 25 березня 1992 року № 2232-XII "Про військовий обов'язок і військову службу" (надалі, також - Закон № 2232-ХІІ).
Частиною 3 статті 1 Закону № 2232-ХІІ передбачено, що військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ) введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб. Також Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 65/2022 оголошено загальну мобілізацію, яка проводиться на всій території України протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом.
У подальшому Указами Президента України воєнний стан та загальна мобілізація продовжувалися. Станом на дату розгляду справи воєнний стан та загальна мобілізація в Україні триває.
За приписами частини 7 статті 1 Закону № 2232-ХІІ виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
Відповідно до абзацу 1 пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154 (надалі, також - Положення № 154), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Пунктом 8 Положення № 154 визначено, що завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки є виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов'язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, здійснення контролю за його станом, зокрема в місцевих держадміністраціях, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та розвідувальних органів України), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів з приписки громадян до призовних дільниць, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил (далі - збори), ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил (далі - пенсіонери) та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.
Відповідно до частини 5 статті 1 Закону № 2232-XII від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.
Частиною 9 статті 1 Закону № 2232-XII визначено такі категорії громадяни України щодо військового обов'язку: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
Згідно з пунктом 6 частини 6 статті 37 Закону № 2232-XII (в редакції з 31.03.2023, яка діяла станом на момент виключення позивача з військового обліку), виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які 1) призвані чи прийняті на військову службу; 2) проходять військову службу (навчання) у вищих військових закладах освіти і військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти; 3) визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку; 4) досягли граничного віку перебування в запасі; 5) припинили громадянство України; 6) були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину; 7) направлені для відбування покарання до установ виконання покарань або до яких застосовано примусові заходи медичного характеру; 8) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими.
Отже, в силу норм закону, позивач мав бути виключений з військового обліку на підставі діючої на той час норми Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", а правовідносини, пов'язані з перебуванням позивача на військовому обліку, мали бути такими, що завершились (припинились).
Довідкою військово-лікарської комісії № 108/20 від 31.05.2023 передбачено, що солдат ОСОБА_1 на підставі статті 64А графи ІІ Розкладу хвороб непридатний до військової служби із виключенням з військового обліку.
Довідкою військово-лікарської комісії № 108/20 від 31.05.2023 передбачено, що солдат ОСОБА_1 на підставі статті 64А графи ІІ Розкладу хвороб непридатний до військової служби із виключенням з військового обліку.
Таким чином, позивач був виключений з військового обліку, відповідно до норм чинного законодавства.
З приводу дій відповідача щодо повторного взяття позивача на військовий облік, суд зазначає наступне.
Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі - призовники, військовозобов'язані та резервісти) визначаються Законом України № 1951-VIII від 16.03.2017 "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів" (надалі, також - Закон № 1951-VIII).
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону № 1951-VIII, єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Пунктом 2 частини 1 статті 3 Закону № 1951-VIII визначено, що однією з основних засад ведення реєстру є повнота та актуалізація відомостей Реєстру про призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до частини 8 статті 5 Закону № 1951-VIII, органами ведення Реєстру є Міністерство оборони України, районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, центри рекрутингу Збройних Сил України, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.
Нормами частини 9 статті 5 Закону № 1951-VIII передбачено, що органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
Відповідно до частини 1 статті 6 Закону № 1951-VIII, до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
За змістом частини 1 статті 8 Закону № 1951-VIII, до службових даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста належать: 1) відомості про виконання військового обов'язку; 2) відомості про результати проходження медичного огляду (військово-лікарської експертизи); 3) відомості про проходження альтернативної (невійськової) служби відповідно до Закону України "Про альтернативну (невійськову) службу"; 4) відомості про участь у бойових діях.
Відповідно до частини 3 статті 14 № 1951-VIII, актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною. Органи ведення Реєстру одержують в електронному вигляді від: 1) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, - відомості, зазначені у пунктах 1-5, 8, 8-1, 10, 11 частини першої статті 7 цього Закону; 2) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, - відомості, зазначені у пунктах 1-7, 9, 9-1, 14, 21, 26 частини першої статті 7 цього Закону. 3) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, - відомості, зазначені у пунктах 12 і 13 частини першої статті 7 цього Закону; 4) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - відомості, зазначені у пунктах 15 і 15-1 частини першої статті 7 цього Закону; 5) центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері освіти і науки, - відомості, зазначені у пунктах 16 і 16-1 частини першої статті 7 цього Закону; 6) центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я, - відомості, зазначені у пункті 17-1 частини першої статті 7 цього Закону; 7) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, - відомості, зазначені у пунктах 12, 16-2, 17 частини першої статті 7 цього Закону; 8) органу прокуратури вищого рівня, що організовує та координує діяльність усіх органів прокуратури, забезпечує належне функціонування Єдиного реєстру досудових розслідувань та його ведення органами досудового розслідування, визначає єдиний порядок формування звітності про стан кримінальної протиправності і роботу прокурора з метою забезпечення ефективного виконання функцій прокуратури, - відомості, зазначені у пункті 18 частини першої статті 7 цього Закону; 9) Державної судової адміністрації України - відомості, зазначені у пунктах 11, 19 частини першої статті 7 цього Закону; 10) Міністерства внутрішніх справ України та інших центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України, - відомості, зазначені у пунктах 1-7, 9, 9-1, 14, 15, 15-1, 20, 20-1, 21, 24, 26, 27, 32 частини першої статті 7 цього Закону; 11) центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику, державну політику з питань банкрутства, у сфері нотаріату, організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), державної реєстрації актів цивільного стану, державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державної реєстрації обтяжень рухомого майна, державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців, реєстрації статуту територіальної громади м. Києва, реєстрації статутів Національної академії наук України та національних галузевих академій наук, у сфері виконання кримінальних покарань та пробації, з питань утримання військовополонених, у сфері правової освіти населення; забезпечує формування державної політики у сфері архівної справи і діловодства та створення і функціонування державної системи страхового фонду документації; забезпечує реалізацію державної політики у сфері стягнення в дохід держави активів осіб, щодо яких застосовано санкції, - відомості, зазначені у пункті 31 частини першої статті 7 цього Закону; 12) центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері соціального захисту ветеранів війни, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, постраждалих учасників Революції Гідності, членів сімей ветеранів та осіб, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", - відомості, зазначені у пункті 22 частини першої статті 7 цього Закону; 13) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах морського і внутрішнього водного транспорту, - відомості, зазначені в пункті 29 частини першої статті 7 цього Закону; 14) центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики в галузі цивільної авіації, - відомості, зазначені у пункті 30 частини першої статті 7 цього Закону; 15) центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері соціальної політики, загальнообов'язкового державного соціального та пенсійного страхування, соціального захисту населення, - відомості, зазначені у пунктах 7, 7-1, 8, 8-1, 11, 17, 33 частини першої статті 7 цього Закону; 16) центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у галузі реєстрації та обліку машин в агропромисловому комплексі, державного нагляду (контролю) у сфері агропромислового комплексу, - відомості, зазначені у пункті 28 частини першої статті 7 цього Закону; 17) централізованої системи державних установ, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, соціального захисту від безробіття, - відомості, зазначені у пунктах 1-4, 7, 13, 16-2, 25 частини першої статті 7 цього Закону; 18) інших державних органів - держателів (розпорядників, адміністраторів) інформаційно-комунікаційних систем, реєстрів, баз (банків) даних, крім тих, що містять відомості, зібрані під час виконання завдань оперативно-розшукової, контррозвідувальної та розвідувальної діяльності, - відомості, зазначені у частині першій статті 7 та у частині першій статті 8 цього Закону.
Відповідно до змісту пояснень відповідача, ОСОБА_1 взятий на військовий облік у зв'язку із скасуванням Центральною ВЛК довідки ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_4 , на підставі якої позивач був виключений з військового обліку.
Порядок проведення військово-лікарської експертизи в Збройних Силах України визначається наказом Міністра оборони України № 402 від 14.08.2008 "Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України" (надалі, також - Наказ № 402).
Відповідно до пункту 2.1 розділу І Наказу № 402, для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії. Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання.
Відповідно до пункту 1.1 розділу ІІ Наказу № 402, медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров'я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров'я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов'язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону (далі - інші військові формування), у мирний та воєнний час.
Відповідно до пункту 3.1 розділу ІІ Наказу № 402, медичний огляд військовозобов'язаних проводиться за рішенням керівників ТЦК та СП ВЛК ТЦК та СП на збірних пунктах районних (міських) ТЦК та СП або за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров'я комунальної або державної форми власності лікарями, які включаються до складу ВЛК ТЦК та СП.
Відповідно до пункту 3.8 розділу ІІ Наказу № 402, за статтями (пунктами статей) Розкладу хвороб, які передбачають індивідуальне визначення придатності до військової служби і військової спеціальності, ВЛК щодо військовозобов'язаних, яких призивають на військову службу або приймають на військову службу за контрактом, виносить одну із таких постанов: "Непридатний до військової служби у мирний час, обмежено придатний у воєнний час"; "Обмежено придатний до військової служби"; "Придатний (або непридатний) до військової служби за контрактом, за спеціальністю _____________ (вказати спеціальність)"; "Придатний (або непридатний) до військової служби в миротворчій місії за спеціальністю _____________ (вказати спеціальність)"; "Придатний до військової служби".
Після закінчення медичного обстеження під час мобілізації ВЛК виносить щодо військовозобов'язаного одну із таких постанов: "Придатний до військової служби"; "Тимчасово непридатний до військової служби (вказати дату повторного огляду)"; "Непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку"; Обмежено придатний до військової служби.
Постанова ВЛК районних, міських ТЦК та СП про ступінь придатності військовозобов'язаного до військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період оформлюється довідкою ВЛК (додаток 4 до цього Положення) у двох примірниках, яка дійсна протягом одного року з дня медичного огляду. Постанова ВЛК районних, міських ТЦК та СП про тимчасову непридатність або непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку підлягає затвердженню штатною ВЛК. Копія довідки видається особі, яка пройшла медичний огляд.
Довідкою військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 № 108/20 від 31.05.2023 передбачено, що солдат ОСОБА_1 на підставі статті 64А графи ІІ Розкладу хвороб непридатний до військової служби із виключенням з військового обліку.
Відповідно до пункту 2.2 розділу І Наказу № 402, штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК); ВЛК регіону.
Повноваження ЦВЛК визначені підпунктом 2.3.4 пункту 2.3 розділу І Наказу № 402. Відповідно до змісту цього підпункту, ЦВЛК має право оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення; перевіряти роботу підпорядкованих ВЛК з питань військово-лікарської експертизи; перевіряти організацію медичного огляду військовослужбовців та інших осіб у закладах охорони здоров'я (установах), військових частинах; перевіряти організацію та стан лікувально-діагностичної роботи у закладах охорони здоров'я (установах), медичних підрозділах військових частин та ВВНЗ у цілях військово-лікарської експертизи; витребовувати документи в частині, що характеризують обставини отримання захворювання, поранення, травми, каліцтва, необхідні для прийняття постанови про їх причинний зв'язок, а саме: виписки (витяги) з матеріалів службового (спеціального) розслідування, матеріалів дізнання, досудового розслідування, а також витяги з наказів, актів; особові та пенсійні справи, медичні документи (у разі витребовування оригіналів зазначених документів вони повертаються за належністю після складання протоколу); архівні довідки, характеристики та інші документи, необхідні для прийняття постанови (у разі надання копій зазначених вище документів копії підшиваються до складеного протоколу та передаються до архіву зі строком зберігання 50 років); залучати головних медичних фахівців Збройних Сил України, лікарів-спеціалістів Національного військово-медичного клінічного центру та інших закладів охорони здоров'я в системі Міністерства оборони України, спеціалістів інших спеціальностей, начальників медичної служби та представників командування (керівництва) військових частин, де проходить службу військовослужбовець, що оглядається, для вирішення питань військово-лікарської, лікарсько-льотної експертизи; перевіряти у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (далі - ТЦК та СП) і закладах охорони здоров'я (установах) організацію, стан та результати лікувально-оздоровчої роботи серед допризовників та призовників, медичного огляду призовників, кандидатів на навчання у ВВНЗ, осіб, які приймаються на військову службу за контрактом, військовозобов'язаних, резервістів; направляти у заклади охорони здоров'я в системі Міністерства оборони України на контрольне обстеження та медичний огляд військовослужбовців, членів їх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби), військовозобов'язаних, резервістів, працівників; запитувати від закладів охорони здоров'я (установ), військових частин, ТЦК та СП і ВВНЗ додаткові дані для аналізу, узагальнення та оцінки результатів військово-лікарської експертизи; надавати до Генерального штабу Збройних Сил України, командуванням видів, Сил підтримки Збройних Сил України, керівникам органів місцевої адміністрації результати лікувально-оздоровчої роботи, проведеної серед допризовників та призовників, медичного огляду військовослужбовців, членів їх сімей, кандидатів на навчання у ВВНЗ, громадян, які приймаються на військову службу за контрактом, військовозобов'язаних, резервістів та іншого контингенту; розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК)) Збройних Сил України; надавати роз'яснення щодо формулювання постанов ВЛК (ЛЛК).
Таким чином, відповідно до норм даного Наказу, до повноважень ЦВЛК належить перегляд та скасування постанови будь-якої ВЛК.
Суд звертає увагу позивача, що довідка ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_4 була скасована, що підтверджується витягом з протоколу засідання ВЛК Центральної ВЛК ЗСУ № 40 від 15.09.2023.
У зв'язку з цим, підстава для виключення позивача з військового обліку відсутня.
Суд зазначає, що рішення Центральної ВЛК ЗСУ, оформлене протоколом № 40 від 15.09.2023 є чинним, в судовому порядку не оскаржувалось та скасовано не було, що свідчить про скасування довідки ВЛК, на підставі якої позивача було виключено з військового обліку.
Щодо тверджень позивача про відсутність правового механізму повторної постановки на військовий облік, то суд зазначає, що такі твердження є безпідставним, оскільки порядок організації та ведення військового обліку, зокрема внесення змін до облікових даних, визначається Законом № 2232-ХІІ та підзаконними нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, які регламентують повноваження територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки щодо уточнення, поновлення та ведення облікових даних військовозобов'язаних. Сам по собі факт виключення з обліку не створює для особи "довічного" і незмінного правового статусу за умови зміни законодавчого регулювання чи припинення підстав, на підставі яких особу з військового обліку було виключено.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 37 Закону № 2232-ХІІ, взяттю на військовий облік військовозобов'язаних у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідних підрозділах розвідувальних органів України підлягають громадяни України які звільнені з військової служби в запас та не зараховані до військового оперативного резерву; призовники, які пройшли базову загальновійськову підготовку з додержанням умов, передбачених статтею 10-1 цього Закону; які припинили альтернативну (невійськову) службу в разі закінчення строку її проходження або достроково відповідно до Закону України "Про альтернативну (невійськову) службу" та підлягають взяттю на військовий облік військовозобов'язаних; військовозобов'язані, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання; які набули громадянство України і згідно з цим Законом підлягають взяттю на облік військовозобов'язаних; зняті з військового обліку Збройних Сил України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України відповідно за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України; які відповідно до статті 18 цього Закону звільнені від направлення для проходження базової військової служби; які досягли 25-річного віку під час перебування на військовому обліку призовників; які звільнені із служби у військовому резерві та не досягли граничного віку перебування в запасі; які старші 25 років і раніше не перебували на військовому обліку; які прибули після відбування покарання з установ виконання покарань; призовники, які отримали спеціальні звання рядового, сержантського, офіцерського (начальницького) складу; жінки з дотриманням умов, передбачених частиною одинадцятою статті 1 цього Закону; які отримали військові звання офіцерського складу після проходження військової підготовки за програмою підготовки офіцерів запасу; які є кандидатами для прийняття на військову службу за контрактом відповідно до частини десятої статті 20 цього Закону.
Оскільки виключення з військового обліку ОСОБА_1 відбулося на підставі акту, який скасовано компетентним органом, то відповідно взяття на облік відбулося у зв'язку з фактичною відсутністю у позивача права на виключення з такого обліку.
Також, з прийняттям Постанови Кабінету Міністрів України "Про внесення зміни до Порядку реалізації експериментального проекту з автоматичної верифікації та перевірки відомостей про призовників, військовозобов'язаних та резервістів" від 11.04.2025 № 556, внесено зміни до "Порядку реалізації експериментального проекту з автоматичної верифікації та перевірки відомостей про призовників, військовозобов'язаних та резервістів", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.08.2024 № 932 "Про реалізацію експериментального проекту з автоматичної верифікації та перевірки відомостей про призовників, військовозобов'язаних та резервістів".
Вказаною Постановою доповнено Порядок пунктом 17-1, який передбачає, що стосовно громадян України чоловічої статі віком від 16 до 60 років ДМС одноразово формує перелік відомостей, зазначених у підпунктах 1-11 пункту 5 цього Порядку, та передає їх Міноборони для внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів в установленому законодавством порядку з використанням засобів захисту інформації, що мають сертифікат відповідності або позитивний експертний висновок за результатами державної експертизи у сфері захисту інформації, з дотриманням вимог законодавства про захист персональних даних.
Подальше внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів і взяття на військовий облік громадян України чоловічої статі віком від 25 до 60 років, які на такому обліку не перебувають, здійснюється шляхом електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного демографічного реєстру, відомчої інформаційної системи ДМС, інших інформаційних систем, реєстрів та баз (банків) даних відповідно до статті 14 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів" та Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів з використанням засобів системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів "Трембіта".
На підставі відомостей, отриманих Міноборони відповідно до абзацу 1 і 2 цього пункту, здійснюється автоматичне взяття зазначених осіб на військовий облік.
Взяття на військовий облік громадян України, зазначених в абзаці 1 і 2 цього пункту, здійснюється за зареєстрованим/задекларованим їх місцем проживання, а у разі, коли місце проживання не зареєстровано/не задекларовано, - територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, визначеними Генеральним штабом Збройних Сил.
Взяття на військовий облік зазначених осіб проводиться без направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.
Отже, вказані зміни дозволяють автоматичне взяття на військовий облік громадян України від 16 до 60 років на підставі даних Державної міграційної служби України з використанням засобів системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів Трембіта. При цьому взяття на військовий облік зазначених осіб проводиться без направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.
Отже, доводи позивача про неможливість його взяття на військовий облік та подальшого перебування на військовому обліку з огляду на попереднє виключення з обліку не відповідає змісту чинного законодавства, а тому не спростовує правомірності дій відповідача та не є підставою для задоволення позову.
За наведеного правового регулювання та встановлених обставин справи, суд дійшов висновку, що дії суб'єкта владних повноважень, по взяттю позивача на військовий облік є такими, що вчинені на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а, відтак, в задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до частини 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд робить висновок про необґрунтованість позовних вимог, з огляду на що у задоволенні позову необхідно відмовити.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні позову відмовити.
Копію рішення надіслати учасникам справи.
Представнику позивача копію цього рішення надіслати через підсистему "Електронний суд".
Перебіг процесуальних строків, початок яких пов'язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ "Мої справи".
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 );
відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_3 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ).
Суддя Главач І.А.