24 квітня 2026 року Справа № 280/2506/26
м. Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Батрак І.В., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання представника відповідача про розгляд в порядку загального позовного провадження адміністративної справи
за позовом ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса фактичного проживання: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
до Офісу Генерального прокурора (01011, м. Київ, вул. Різницька, буд. 13/15, код ЄДРПОУ 00034051)
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Офісу Генерального прокурора (далі - відповідач), в якому просить:
визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу у видачі довідки про розмір заробітної плати, що враховується для перерахунку пенсії з урахуванням надбавки за вислугу років у розмірі 40 відсотків посадового окладу;
зобов'язати відповідача видати позивачу оновлену довідку про розмір заробітної плати, що враховується для перерахунку пенсії з урахуванням надбавки за вислугу років у розмірі 40 відсотків посадового окладу.
Ухвалою судді від 30.03.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами в порядку, визначеному ст. 262 КАС України. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.
15.04.2026 через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 20056), а також клопотання (вх. №20060) про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
На обґрунтування поданого клопотання зазначає, що оскільки у справі ОСОБА_1 оскаржує умови проходження публічної служби, то така справа не підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження. З огляду на вимоги п. 1 ч. 6 ст. 12 КАС України, ураховуючи складність справи, обсяг та характер доказів, що підлягають дослідженню, значення справи для сторін, розгляд у спрощеному позовному провадженні не буде сприяти повному і всебічному з'ясуванню обставин, що входять до предмету доказування. На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 167, 260 КАС України, Офіс Генерального прокурора заперечує проти розгляду справи у спрощеному позовному провадженні та просить суд здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження.
Суд, розглянувши клопотання представника відповідача, дослідивши матеріали адміністративної справи, дійшов висновку, що клопотання задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1 ст.12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи (ч.2 ст.12 КАС України).
Відповідно до ч.1 ст.12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи (ч.2 ст.12 КАС України).
Згідно з п.10 ч.6 ст.12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті (ч. 2 ст. 257 КАС України).
При цьому, згідно з ч. 3 ст. 257 КАС України, при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Як зазначено у ч. 1 ст. 260 КАС України, питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 7 ст. 260 КАС України зазначено, що частини друга - шоста цієї статті не застосовуються до справ, визначених пунктами 1-9 частини шостої статті 12 цього Кодексу.
Згідно з ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Аналіз вищевикладених норм показує, що КАС України визначає право адміністративного суду на призначення справи до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін за їх клопотанням або загального позовного провадження, з урахуванням встановлених КАС України обмежень.
Суд зазначає, що принцип змагальності сторін під час розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, учасники справи реалізують, обґрунтовуючи свої доводи чи заперечення, можуть подати до суду заяви по суті справи у спрощеному позовному провадженні.
Щодо посилання представника відповідача на те, що Волжин Є.Ю. оскаржує умови проходження публічної служби то така справа не підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, суд вважає за необхідне вказати на таке.
Частиною 4 ст. 12 КАС України встановлено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";
6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Суд зазначає, що позивач просить визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу у видачі довідки про розмір заробітної плати, що враховується для перерахунку пенсії з урахуванням надбавки за вислугу років у розмірі 40 відсотків посадового окладу.
Тому, з огляду на предмет спору між сторонами, характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників у цій адміністративній справі, суд дійшов висновку про відсутність підстав для розгляду справи у загальному позовному провадженні, а відтак суд відмовляє у задоволенні заяви про перехід у загальне позовне провадження.
Поряд з викладеним, суд вважає за необхідне звернути увагу відповідача, що незалежно від порядку розгляду справи, суд досліджує наявні в справі докази, при цьому, всі учасники справи перебувають у рівних умовах, а забезпечення права на ефективне представлення своєї позиції учасниками справи забезпечується шляхом реалізації такими учасниками прав щодо надання доказів в обґрунтування своєї позиції, подання заяв по суті справи.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість поданого представником відповідача клопотання та відсутність підстав для його задоволення.
Керуючись ст.ст. 241, 248, 256, 257, 262 КАС України, суд -
У задоволенні клопотання представника Офісу Генерального прокурора про розгляд справи в порядку загального позовного провадження відмовити.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://adm.zp.court.gov.ua/sud0870/gromadyanam/csz/.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя І.В.Батрак