23 квітня 2026 рокуСправа № 280/3711/26 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Конишевої О.В., перевіривши матеріали заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову у справі
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69000, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166)
про визнання протиправним та скасування рішення,
02.04.2026 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
визнати протиправними та скасувати в повному обсязі податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 27.02.2026 № 0046583- 2411-0829- НОМЕР_1 та № 0046582-2411-0829-UA23060070000082704;
визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління ДПС у Запорізькій області у Запорізькій області від 05.02.2026 року № 0001227-1303- 0801;
зобов'язати Головне управління ДПС у Запорізькій області внести відповідні зміни до Інтегрованої картки платника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) шляхом виключення (списання) відомостей про податковий борг та нарахування, що виникли на підставі скасованих податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги.
Разом з позовною заявою позивачем подана заява про вжиття заходів забезпечення позову. В обґрунтуванні заяви позивач зазначає, що оскаржувана податкова вимога № 0001227-1303-0801 від 05.02.2026 є виконавчим документом. Відповідно до ст. 89, 95 ПК України, наявність чинної податкової вимоги дозволяє контролюючому органу розпочати процедуру стягнення коштів, накласти арешт на майно та рахунки платника, а також застосувати право податкової застави. Позивач є пенсіонеркою, і примусове стягнення коштів або арешт рахунків (в тому числі пенсійних) до вирішення справи по суті завдасть значної шкоди її матеріальному стану та позбавить засобів до існування. Більше того, податкова вимога містить ознаки очевидної протиправності, оскільки винесена раніше за відповідні ППР (різниця у 22 дні), що порушує ст. 59 ПКУ.
Враховуючи викладене, позивач просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом: зупинення дії податкової вимоги Головного управління ДПС у Запорізькій області № 0001227-1303-0801 від 05.02.2026 року до набрання рішенням суду законної сили у справі за позовом ОСОБА_2 до ГУ ДПС у Запорізькій області.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) повинен з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, чи існує реальна загроза невиконання чи ускладнення виконання рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з таким клопотанням, позовним вимогам.
За правилами частини 1 статті 154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Розглядаючи заяву позивача суд зазначає наступне.
Згідно з частиною 1 статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Відповідно до частини 2 статті 150 КАС України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Таким чином, статтею 150 КАС України визначено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Відповідно до ч. 1 ст. 151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (ч.2 ст.151 КАС України).
Суд звертає увагу заявника, що необхідною передумовою вжиття заходів забезпечення позову є існування очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю, а також вірогідність того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
З матеріалів заяви про забезпечення позову вбачається, що заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії податкової вимоги Головного управління ДПС у Запорізькій області № 0001227-1303-0801 від 05.02.2026 року до набрання рішенням суду законної сили.
В обґрунтування заяви про вжиття заходів забезпечення позову заявник посилається на очевидну протиправність податкової вимоги Головного управління ДПС у Запорізькій області № 0001227-1303-0801 від 05.02.2026 року, проте не зазначає про наявність будь-яких об'єктивних даних, з яких можливо зробити висновок, що дії відповідача носять очевидно протиправний характер та, що до моменту ухвалення рішення в адміністративній справі існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, а захист цих прав, свобод або інтересів стане неможливим без вжиття заходів забезпечення.
Доказів існування обставин, визначених ч. 2 ст. 150 КАС України, з якими законодавець пов'язує необхідність вжиття заходів забезпечення позову заявником не надано.
При цьому, суд не вважає наведені заявником обставини щодо очевидної протиправності постанови достатніми, безспірними та доведеними. Оцінити вказані підстави суд може тільки під час розгляду даної справи по суті.
Тож, наведені позивачем обґрунтування не свідчать про існування обставин, визначених ч. 2 ст. 150 КАС України, як підстав для забезпечення позову.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що заява є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 150-157, 241, 248, 256 КАС України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про забезпечення позову - відмовити.
Копію даної ухвали направити позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі протягом 15 днів з дня її підписання апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Суддя О.В.Конишева