З ПИТАНЬ РОЗ'ЯСНЕННЯ СУДОВОГО РІШЕННЯ
24 квітня 2026 року Справа № 280/5240/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд: у складі головуючого судді Калашник Ю.В., розглянув у порядку письмового провадження заяву представника військової частини НОМЕР_1 про роз'яснення судового рішення у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 16.09.2025 у справі № 280/5240/25 позовні вимоги ОСОБА_1 , задоволено частково:
визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , що полягає у невключенні до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» при обчисленні розміру грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток;
зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 перерахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за невикористані дні оплачуваних відпусток (щорічних основних та додаткових), обчисливши її суму, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішення набрало законної сили 04.11.2025.
Ухвалою суду від 29.12.2025 заяву представника ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі №280/5240/25, - задоволено; зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 протягом трьох місяців з дня отримання цієї ухвали подати до Запорізького окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16.09.2025 у справі № 280/5240/25.
16.04.2026 на адресу суду надійшла заява представника відповідача про роз'яснення судового рішення у справі. У заяві зазначає, що у процесі підготовки документів для виконання рішення суду від 16.09.2025 у справі №280/5240/25 фінансово-економічною службою Військової частини НОМЕР_1 був здійснений розрахунок суми коштів, необхідних для виконання рішення, відповідно до якого сума доплати складає 0 гривень. Згідно розрахунку та пояснень спеціалістів фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_1 , розрахунок грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки та дні додаткової відпустки здійснюється виходячи з грошового забезпечення за останньою займаною посадою станом на день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини. Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 01.11.2024 №312 солдата ОСОБА_1 виключений зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 з 01.11.2024. Тобто, для обрахунку суми компенсації за невикористані дні відпусток береться день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини, за який додаткова винагорода, передбачена Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького та складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" не виплачується. Отже, існує питання щодо порядку здійснення обрахунку одноденного розміру грошового забезпечення військовослужбовця, який буде використаний для визначення суми компенсації за невикористані дні відпусток, а саме періоду, який має бути використаний для здійснення відповідного обрахунку. Тобто, у варіанті розрахунків, які надаються спеціалістами фінансової служби військової частини НОМЕР_1 , береться за основу те грошове забезпечення, на яке військовослужбовець мав право на день виключення зі списків особового складу військової частини (без права на отримання додаткової винагороди) та множиться на 30 днів, за які він теоретично мав отримати грошове забезпечення. Поряд з цим, до розрахунку не включаються попередні 29 днів, які передували дню звільнення, та за які виплачувалась додаткова винагорода, що, в свою чергу, впливає на визначення суми компенсації за невикористані дні відпусток. Враховуючи викладене, виникає необхідність у роз'ясненні рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16.09.2025 у справі №280/5240/25 за позовом ОСОБА_1 в частині періоду, який має братися для здійснення обрахунку для визначення суми компенсації за невикористані дні відпустки.
Розглядаючи подану відповідачем заяву про роз'яснення судового рішення, суд виходить з такого.
Згідно з частинами другою, третьою статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до положень статті 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Аналіз зазначеної норми дає підстави для висновку про те, що роз'яснення судового рішення за своєю правовою суттю є одним із способів усунення його недоліків, яке не передбачає виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.
Суд зазначає, що підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта виступає його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням судового рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. Водночас суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Відтак, процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення.
Виходячи із змісту статті 254 КАС України, роз'яснено може бути незрозуміле рішення суду у разі, коли внаслідок неясності резолютивної частини рішення його не можливо виконати примусово або є імовірність неправильного його виконання. При цьому, приписи вказаної статті також не передбачають можливості роз'яснення судом порядку його виконання, який чітко визначено законодавством України.
Таким чином, роз'яснено може бути незрозуміле рішення суду у разі, коли внаслідок неясності резолютивної частини рішення його не можливо виконати примусово або є імовірність неправильного його виконання. При цьому, приписи вказаної статті також не передбачають можливості роз'яснення судом порядку його виконання, який чітко визначено законодавством України.
Суд зазначає, що рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16.09.2025 у справі №280/5240/25 містить посилання на приписи Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 №260, зокрема на пункт 6 розділу ХХХІ «Виплата грошового забезпечення у разі звільнення з військової служби» згаданого Порядку, яким визначено порядок розрахунку компенсації за всі невикористані дні відпусток, а саме вказано, що розрахунок грошового забезпечення за час надання щорічної основної відпустки з подальшим виключенням зі списків особового складу та грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки здійснюється виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою. При цьому, одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення місячного розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів.
Також, у рішення суду зазначено, що Верховний Суд у постанові від 23.09.2024 у справі №240/32125/23 констатував, що підпункт 6 розділу ХХХІ Порядку №260 не містить жодних застережень щодо заборони урахування винагород до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється розмір компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток. Навпаки, за приписами указаної норми до такого розрахунку включено щомісячні додаткові види грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою. Тому при обчисленні розміру таких виплат, відповідач був зобов'язаний урахувати суму винагороди, яку позивач отримував перед звільненням.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.04.2025 у справі №240/2078/24, від 10.04.2025 у справі №420/35446/23 та від 10.04.2025 у справі №380/10576/23.
Відтак, судом зроблено висновок, що додаткова винагорода, запроваджена Постановою КМУ №168 є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення, що відповідно до карток особового рахунку військовослужбовця виплачувався позивачу, суд дійшов висновку, що указана винагорода входить до складу грошового забезпечення позивача (як розрахункової величини), з якого обчислюється розмір компенсації за всі невикористані ним дні щорічної основної та додаткової відпустки.
Проте, як вбачається із доданих до заяви про роз'яснення судового рішення документів, відповідачем на виконання рішення суду обраховано суму коштів, яка становить 0 грн.
Як зазначає відповідач, вказане пов'язане із тим, що позивач, відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 01.11.2024 №312, виключений зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 з 01.11.2024. Оскільки, 01.11.2024 позивачу додаткова винагорода за Постановою №168 не виплачувалась, то, відповідно, для обрахунку суми компенсації за невикористані дні відпусток, додаткова винагорода, передбачена Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького та складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" не виплачується.
Вказане свідчить про те, що, відповідачем, на думку суду, вчиняються дії, які спрямовані на невиконання судового рішення, яке набрало законної сили.
Так, як вже було зазначено, у мотивувальній частині рішення №280/5240/25 чітко вказано, що додаткова винагорода, запроваджена Постановою КМУ №168 є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення, що відповідно до карток особового рахунку військовослужбовця виплачувався позивачу, а тому ТАКА ВИНАГОРОДА ВХОДИТЬ ДО СКЛАДУ ГРОШОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОЗИВАЧА (ЯК РОЗРАХУНКОВОЇ ВЕЛИЧИНИ), З ЯКОГО ОБЧИСЛЮЄТЬСЯ РОЗМІР КОМПЕНСАЦІЇ ЗА ВСІ НЕВИКОРИСТАНІ НИМ ДНІ ЩОРІЧНОЇ ОСНОВНОЇ ТА ДОДАТКОВОЇ ВІДПУСТКИ.
При цьому, у рішенні суду також чітко вказано, що відповідно до п. 6 розділу ХХХІ Порядку №260, розрахунок грошового забезпечення за час надання щорічної основної відпустки з подальшим виключенням зі списків особового складу та грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки здійснюється виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою. ПРИ ЦЬОМУ, ОДНОДЕННИЙ РОЗМІР ГРОШОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВИЗНАЧАЄТЬСЯ ШЛЯХОМ ДІЛЕННЯ МІСЯЧНОГО РОЗМІРУ ГРОШОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НА 30 КАЛЕНДАРНИХ ДНІВ.
Зауважуючи на необхідності в роз'ясненні судового рішення в частині обчислення сум компенсації за невикористані позивачем дні оплачуваних відпусток (щорічної та додаткової), відповідач фактично просить суд роз'яснити порядок та спосіб виконання рішення суду у даній справі та ставить питання, зокрема, щодо визначення періоду, який має братися для обрахунку визначення відповідної суми.
При цьому, суд зауважує, що питання періоду взагалі не було предметом розгляду в цій справі, а механізм розрахунку чітко визначений п. 6 розділу ХХХІ Порядку №260.
Отже, поставлені відповідачем питання в заяві про роз'яснення судового рішення не існували на момент ухвалення рішення у даній справі та не можуть бути підставою для роз'яснення судового рішення в порядку статті 254 КАС України, оскільки виникли вже під час його виконання.
Крім того, зі змісту заяви слідує, що її вимоги спрямовані на перегляд висновків, викладених судом у рішенні, шляхом постановлення ухвали про роз'яснення судового рішення, у якій необхідно по-іншому вирішити відповідні вимоги позовної заяви, що відповідно до процесуального закону є підставою для апеляційного оскарження судового рішення.
Враховуючи зазначене, у рішенні Запорізького окружного адміністративного суду від 16.09.2025 у справі №280/5240/25, яке просить роз'яснити відповідач, чітко та зрозуміло викладено зміст такого судового рішення, що не допускає неоднозначного розуміння, саме рішення викладено з додержанням норм, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, тому заява про роз'яснення судового рішення задоволенню не підлягає.
Одночасно, суд вважає за необхідне застерегти відповідача та зауважити, що здійснений розрахунок суми коштів, необхідних для виконання рішення суду у справі №280/5240/25 на користь позивача у розмірі 0 грн. свідчить про вчинення дій, спрямованих на невиконання судового рішення.
При цьому, суд звертає увагу відповідача на той факт, що рішення набрало законної сили 04.11.2025, а відтак є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Керуючись статтями 241, 243, 248, 249, 254, 256, 294 КАС України, суд, -
У задоволенні заяви військової частини НОМЕР_2 про роз'яснення судового рішення у справі № 280/5240/25, - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня її підписання.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Ю.В.Калашник