23 квітня 2026 року м. Ужгород№ 260/884/26
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Плеханова З.Б. розглянувши письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, буд. 4,м. Ужгород, Закарпатська область, 88008)
до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного МРУ МЮ (пл. Шандора Петефі, буд. 14,м. Ужгород, Ужгородський р-н, Закарпатська обл.,88004), про визнання протиправною та скасування постанови
20 лютого 2026 року до Закарпатського окружного адміністративного суду надійшов позов Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, відповідно до якого просить суд визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Івано-Франківського МРУ МЮ України Гаринця О.І. про накладення штрафу від 09.02.2026 у розмірі 5100 грн. у виконавчому провадженні №78063812.
Позовні вимоги обгрунтовує тим, що 13 лютого 2026 року на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області надійшла постанова старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Івано-Франківського МРУ МЮ України Гаринця О.І. про накладення штрафу від 09.02.2026 у виконавчому провадженні №78063812. Відповідно до даної постанови, на боржника - Головне управління - накладено штраф у розмірі 5100 грн. за невиконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду по справі №260/5918/24 без поважних причин.
Головне управління вважає, що наведена у даній позовній заяві постанова про накладення штрафу від 09.02.2026 у виконавчому провадженні №78063812 є безпідставною, необгрунтованою винесеною без урахування усіх обставин справи, що мають значення для прийняття законного рішення, і такою, що завдає істотної шкоди законним інтересам Головного управління.
Зазначає, що нарахована на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2024 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2025 року в адміністративній справі №260/5918/24 сума пенсії за період з 21.03.2024 по 31.08.2025 в розмірі 483232,76 грн облікована в електронній пенсійній справі ОСОБА_1 та виплачується відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень».
Отже, рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2024 року в адміністративній справі №260/5918/24, в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити з 21 березня 2024 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням вже виплачених сум, Головним управлінням виконано згідно норм чинного законодавства України в сфері пенсійного забезпечення та в межах покладених зобов'язань.
Додатково повідомляє, що у випадках, коли зобов'язання, що покладені судовим рішенням на органи Пенсійного фонду України, не визначають окремий порядок проведення перерахунку пенсії, перерахунок здійснюється з урахуванням вимог чинного законодавства. Головне управління у листі від 03.09.2025 №0700-0306-5/51464 надавало відповідачу докази виконання рішення суду, а також, доводило до відома, що заборгованість нарахована стягувачу на виконання судового рішення, облікована органами Пенсійного фонду України та буде виплачено після надходження коштів з Державного бюджету України. 3 аналізу статей 63, 75 Закону 1404-VIII слідує, що визначальною ознакою для накладення на боржника штрафу є саме невиконання рішення суду без поважних причин.
Водночас, боржник в особі Головного управління вжив конкретні заходи з метою виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 23.10.2024 у справі № 260/5918/24. При цьому, відповідач у спірній постанові від 09.02.2026 не навів вмотивованих підстав для накладення штрафу, окрім посилання на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 18.12.2025 у справі №260/5918/24.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2026 року було відкрито спрощене позовне провадження в справі за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України та витребувано від Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження №78063812, які надати до суду протягом 2-х днів від дня отримання даної ухвали суду.
Вказану ухвалу доставлено до електронного кабінету відповідача 23 лютого 2026 року, що стверджується Довідкою про доставку електронного листа.
Однак відповідач відзив у встановлений судом строк до суду не надіслав, про причини неподання такого не повідомив, про продовження процесуального строку для його подання не клопотав.
Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
З огляду на зазначене суд вважає за можливе застосувати процесуальні наслідки неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов, передбачені ч. 4 ст. 159 КАС України.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 березня 2026 року було зобов'язано відповідача повторно виконати вимоги ухвали суду ЗОАС від 23.02.2026 року та витребувано від Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження №78063812.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 березня 2026 року застосовано до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України захід процесуального примусу шляхом стягнення штрафу в порядку частини першої статті 145 та частини другої статті 149 Кодексу адміністративного судочинства України. Стягнуто в дохід Державного бюджету України з військової частини НОМЕР_1 штраф у сумі 9984,00 грн. на рахунок Державної судової адміністрації України (01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795). Зобов'язано ПОВТОРНО Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України виконати вимоги ухвали ЗОАС від 23 лютого 2026 року в строк 3 днів з дня отримання даної ухвали.
31 березня 2026 року Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на виконання вимог ухвали ЗОАС було надані витребовувані докази.
Вивчивши матеріали адміністративної справи та виконавче провадження суд дійшов наступних висновків.
23 жовтня 2024 року рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду по справі №260/5918/24 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено:
- Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром з 20 березня 2024 року. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити з 20 березня 2024 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням вже виплачених сум.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2025 року у справі №260/5918/24 змінено рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2024 року у справі №260/5918/24 у мотивувальній частині та викладено абзаци другий та третій його резолютивної частини у такій редакції:
- Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо обмеження з 21 березня 2024 року у виплаті ОСОБА_1 пенсії десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність.
- Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити ОСОБА_1 з 21 березня 2024 року виплату пенсії без обмеження пенсії максимальним розміром, із врахуванням проведених платежів. У іншій частині рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2024 року залишено без змін.
20 травня 2025 року на адресу Головного управління надійшла постанова старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного МРУ МЮ України Гаринця О.І. про відкриття виконавчого провадження від 14.05.2025 ВП №78063812 з примусового виконання виконавчого листа №260/5918/24, виданого Закарпатським окружним адміністративним судом 09.05.2025.
Листом від 22.05.2025 №0700-0401-5/30289 Головне управління повідомило відповідача, щодо відсутності технічних можливостей виконання даного рішення. Для вжиття заходів, щодо виконання рішення суду Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області направлено лист № 0700-0306-5/19511 від 04.04.2025 року до Пенсійного фонду України про надання дозволу макетної обробки справи (копія листа від 22.05.2025 в додатку).
25 серпня 2025 року на адресу Головного управління надійшов запит старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного МРУ МЮ України Гаринця О.І. у виконавчому проваджені №78063812 про надання перерахунку пенсії та розрахунку на доплату за пенсійною справою ОСОБА_1 на виконання рішення суду у справі №260/5918/24.
Листом від 03.09.2025 №0700-0306-5/51464 Головне управління повідомляло відповідача, що рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 23.10.2024 у справі №260/5918/24 виконано в добровільному порядку після отримання дозволу на макетної обробки пенсійної справи стягувача від Пенсійного фонду України.
Суми пенсії нараховані відповідно до вищевказаного рішення суду по ЕПС 921060818816 гр. ОСОБА_1 за період з 21.03.2024 року по 31.08.2025 року в розмірі 483232,76 грн. обліковано органами Пенсійного фонду України та буде виплачено після надходження коштів з Державного бюджету України.
Однак, 13 лютого 2026 року постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Івано-Франківського МРУ МЮ України Гаринця О.І., в рамках виконавчого провадження №78063812 накладено штраф у розмірі 5100 грн. на боржника у зв'язку з невиконанням рішення суду та зобов'язано останнього протягом десяти робочих днів виконати останнє.
Вважаючи вказану постанову протиправною, позивач звернувся до суду для її скасування.
Мотиви та норми права застосовані судом.
У відповідності до статті 63. Закону України "Про виконавче провадження" (Порядок виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення):
1. За рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
2. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
3. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Стаття 75 Закону України "Про виконавче провадження" передбачає відповідальність за невиконання рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії, а саме:
1. У разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
2. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Верховний Суд у постанові від13 жовтня 2021 року у справі № 360/4705/20 (адміністративне провадження № К/9901/11017/21 ) констатувавав:
-невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності таких коштів у боржника не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин, оскільки такий боржник не мав фінансової можливості протягом встановленого державним виконавцем строку виконати судове рішення. Вказаний висновок містять постанови Верховного суду України від 24 березня 2015 року у справі №21-66а15, від 26 травня 2015 року у справі №21-199а15, від 13 жовтня 2015 року у справі № 21-2635а15, від 29 вересня 2015 року у справі № 21-4535а15, від 23 березня 2016 року у справі № 21-4541а15, від 23 березня 2016 року у справі № 21-3961а5, від 30 березня 2016 року у справі № 21-5774а15, від 23 березня 2016 року у справі № 21-4542а15, від 22 листопада 2016 року у справі № 21- 1907а16, від 13 червня 2018 року у справі № 757/29541/14-а, від 20 жовтня 2015 року та від 02 лютого 2016 року справи № 21-1044а15, 21-2630а15, 21-5118а15 відповідно; постанови Верховного Суду від 24 січня 2018 року у справі №405/3663/13-а та від 19 серпня 2020 року у справі №140/784/19.
Відповідно до статей 23 та 116 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.
Отже, фактичне та у повному обсязі виконання судового рішення органом Пенсійного фонду України можливе за умови наявності відповідних бюджетних асигнувань на відповідні цілі за рахунок коштів Державного бюджету України.
Судом встановлено, що боржник -пенсійний орган на виконання рішення суду здійснив перерахунок пенсії стягувача, зазначивши збільшений розмір пенсії і здійснив розрахунок на доплату.
Державний виконавець у оскаржуваній постанові не надав оцінку посиланню боржника на подальше виконання рішення у відповідності до ПКМУ № 821 від 14.07.2025, яка і визначає порядок виплати пенсій на підставі судових рішень, які набули законної сили.
Так, Кабінет Міністрів України 14 липня 2025 р. прийняв Постанову № 821, яким затвердив Порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень.
Уряд в частині другій цієї постанови зазначив:
Установити, що видатки на виплату перерахованих пенсій за рішеннями суду, які набрали законної сили після набрання чинності цією постановою, здійснюються після введення в експлуатацію доопрацьованої Пенсійним фондом України інформаційної системи для ведення обліку видатків на виплату судових рішень за джерелами їх фінансування.
Видатки на виплату перерахованих пенсій за рішенням суду здійснюються в межах бюджетних асигнувань відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України на відповідну мету, які передбачені бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік, одержувачам, яких включено до переліку станом на 1 число місяця, що передує місяцю, в якому здійснюється виплата.
Відповідно до ПКМУ від 23 липня 2014 р. № 280, якою затверджено ПОЛОЖЕННЯ про Пенсійний фонд України: Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.
Верховний Суд, переглядаючи судові рішення ЗОАС та ВААС у справі № 260/9788/23 у своїй постанові від 13.11.25 року зробив наступні висновки:
-колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що виплата перерахованих сум пенсії за відсутності виділення Пенсійним фондом України коштів для їх виплати та без фактичного перерахування коштів боржнику не може вважатися невиконанням рішення суду без поважних причин, а відтак, невиплата позивачу боржником у виконавчому провадженні ВП N 69443733 виплат пенсії на виконання вищевказаного рішення суду у справі N 260/517/21 зумовлена не недбалістю боржника чи неналежним виконанням ним обов'язків, а сталася з незалежних від боржника причин, які є поважними в розумінні статей 63 та 75 Закону N 1404-VIII.
-Верховний Суд у постанові від 13.06.2018 у справі N 757/29541/14-а дійшов висновку, що невиконання судового рішення управлінням ПФУ в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.
-З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що у державного виконавця відсутні підстави для вирішення питання щодо накладення штрафу на боржника за невиконання без поважних причин рішення суду, відповідно до частини другої статті 63 Закону N 1404-VIII.
Визначальною ознакою для накладення на боржника штрафу є саме не виконання рішення суду без поважних причин. Поважними можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення божником, та які не залежали від його волевиявлення.
Враховуючи вищезазначене, невиконання судового рішення Головним управлінням пенсійного фонду України в Закарпатській області в частині виплати грошових коштів ( за минулий період) за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.
Така правова позиція викладена, зокрема, в постанові Верховного Суду від 13 червня 2018 року у справі № 757/29541/14-а.
Отже, невиконання судового рішення позивачем в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів, не може вважатись невиконанням судового рішення без поважних причин, а накладення штрафу, у такому випадку, жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.
Відтак, часткове невиконання судового рішення, на думку суду, відбулось з незалежних від позивача причин, які є поважними у розумінні статей 63, 75, Закону України № 1404, що виключає можливість накладення штрафу на боржника.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить висновку, що постанова про накладення штрафу від 09.02.2026 року №78063812 за невиконання рішення суду є необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню.
У відповідності до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Керуючись ст. 5, 19, 77, 243, 246, 287, Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88008, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, буд.4, код ЄДРПОУ 20453063) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (88000, м. Ужгород, пл. Ш. Петефі, 14, код ЄДРПОУ 43316386) про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Івано-Франківського МРУ МЮ України Гаринця О.І. про накладення штрафу від 09.02.2026 у розмірі 5100 грн. у виконавчому провадженні №78063812.
Рішення може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адмінсуду протягом 10 днів.
СуддяЗ.Б.Плеханова