Ухвала від 24.04.2026 по справі 240/15956/26

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА

про забезпечення позову

24 квітня 2026 року м. Житомир справа № 240/15956/26

категорія 113080000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Окис Т.О., розглянувши заяву про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про вжити заходів забезпечення,

установив:

24 квітня 2026 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову до пред'явлення такого, в якій заявник просить вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки в особі їх посадових осіб вчиняти дії щодо призову на військову службу під час мобілізації, до набрання законної сили судовим рішенням у справі щодо оскарження рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлене протоколом №49 від 16 квітня 2026 року.

Мотивуючи необхідність вжиття судом заходів забезпечення позову зазначає, що рішення комісії п'ятого відділу ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлене протоколом №49 від 16 квітня 2026 року, є протиправним в частині, що стосується відмови у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 та має намір його оскаржити. Вважає, що процес його мобілізації вже розпочався, і невжиття таких заходів забезпечення позову позбавить його можливості оформити відстрочку від призову під час мобілізації, в разі його призову на військову службу. Вказує, що навчається на денній формі навчання в приватній установі «Університет «Київська школа економіки», яка територіально розташована в місті Києві, а відповідно до норм постанови Кабінету Міністрів України №560, військовозобов'язаного можливо поставити на військовий облік в будь-якому відділі ТЦК звідки і може бути призвано на військову службу під час мобілізації на особливий період, тому належним забезпеченням позову в цьому випадку буде заборона територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки в особі їх посадових осіб вчиняти дії щодо призову заявника на військову службу під час мобілізації до набрання рішення законної сили.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 153 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову подається до подання позовної заяви - до суду, до якого має бути подано позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Згідно з частиною 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Розглянувши в електронній формі заяву разом з доданими до неї матеріалами, суд дійшов такого висновку.

Частиною 1 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Відповідно до частини 2 цієї правової норми, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Зазначені вище підстави є оціночними, а тому при розгляді та вирішенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; імовірності виникнення утруднень для виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.

У силу пунктів 2 та 4 частини 1 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено забороною відповідачу вчиняти певні дії та іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

При цьому, відповідно до частини 2 названої правової норми, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен ураховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з відповідними наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, або захист цих прав та інтересів стане неможливим чи для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, суд може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення позову шляхом, зокрема, заборони відповідачу вчиняти певні дії або іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Забезпечення позову це фактично гарантія майбутнього виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Відповідні заходи здійснюються до вирішення справи по суті з метою створення можливості реального та ефективного виконання рішення суду, якщо його буде ухвалено на користь позивача.

Суд ураховує, що в матеріалах, доданих до заяви про забезпечення позову, наявна копія повістки про виклик заявника до ІНФОРМАЦІЯ_1 на 27 квітня 2026 року для проходження медичного огляду.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані жінки та чоловіки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо другий з батьків такої дитини (дітей) помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або безвісно відсутнім, оголошений померлим, відбуває покарання у місцях позбавлення волі, а також коли особа самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду або запис про батька такої дитини в Книзі реєстрації народжень здійснений на підставі частини 1 статті 135 Сімейного кодексу України.

Перевіривши доводи заяви про забезпечення позову та додані до неї докази, суд приходить до висновку, що заявником доведено умову застосування заходів забезпечення позову, а саме доведено, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він має намір звернутися до суду.

Суд звертає увагу, що розгляд заяви про вжиття заходів забезпечення позову не передбачає надання оцінки правомірності дій, рішень чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, а спрямований виключно на забезпечення захисту прав, свобод та інтересів позивача на час розгляду справи. Тобто виключно за результатами розгляду справи по суті судом надається повна, всебічна та об'єктивна оцінка оскаржуваному рішенню, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Вжиття заходів забезпечення позову у запропонований заявником спосіб не суперечить меті застосування правового інституту забезпечення позову та забезпечить ефективність судового захисту, у разі задоволення позовних вимог. Водночас такий захід забезпечення позову відповідає положенням Кодексу адміністративного судочинства України та не відноситься до переліку заборон щодо забезпечення позову, передбачених цим Кодексом.

Згідно з Рекомендацією NR (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятою Комітетом міністрів Ради Європи 13 вересня 1989 року, рішення про вжиття тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов'язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв'язку з оскарженням адміністративного акта.

Суд також наголошує, що будь-яке забезпечення позову у справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявності об'єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.

Суд розуміє, що забезпечення мобілізації в Україні є надважливим завданням у воєнний час. Однак, у цьому випадку, мобілізація має становити баланс між приватним інтересом мобілізованого та публічним інтересом держави. Віднайти такий баланс можливо лише після розгляду справи по суті та прийняття судового рішення.

При вирішенні питання щодо вжиття заходів забезпечення позову, суд оцінив, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти та дійшов висновку, що вжиття вказаних заходів забезпечення позову буде мати наслідком виключно збереження існуючого становища до розгляду справи по суті.

Водночас невжиття таких заходів, очевидно, може призвести до того, що захист прав, свобод та інтересів заявника, на захист яких має бути заявлено позов, стане неможливим, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, в тому числі матеріальних.

Ураховуючи викладене, суд уважає за доцільне задовольнити заяву та забезпечити позов шляхом заборони територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки в особі їх посадових осіб вчиняти дії щодо призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , до набрання законної сили судовим рішенням у справі щодо оскарження рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлене протоколом №49 від 16 квітня 2026 року.

При цьому, суд задовольняє заяву про забезпечення позову саме так як просить позивач, ураховуючи пункт 4 частини 1 статі 151 Кодексу адміністративного судочинства України, який передбачає заборону іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору, оскільки заявник навчається в навчальному закладі, який територіально знаходиться в іншому населеному пункті.

Суд звертає увагу на приписи статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів. Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до частини 2 статті 153 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен подати відповідну позовну заяву протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову. Заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позову, скасовуються судом також зокрема, у разі неподання заявником відповідної позовної заяви згідно з вимогами частини 2 статті 153 цього Кодексу (пункт 1 частини 8 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 150, 151, 156, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити.

Заборонити територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки в особі їх посадових осіб вчиняти дії щодо призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , до набрання законної сили судовим рішенням у справі щодо оскарження рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлене протоколом №49 від 16 квітня 2026 року.

Заяву про забезпечення позову розглянуто (сформовано та збережено) в електронній формі на підставі пунктами 17, 29, 113, 114 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи та статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом.

Позивач (заявник, стягувач): ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ).

Допустити ухвалу до негайного виконання.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дати її постановлення.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя Т.О. Окис

Попередній документ
135980791
Наступний документ
135980793
Інформація про рішення:
№ рішення: 135980792
№ справи: 240/15956/26
Дата рішення: 24.04.2026
Дата публікації: 27.04.2026
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Житомирський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (24.04.2026)
Дата надходження: 24.04.2026
Учасники справи:
суддя-доповідач:
ОКИС ТЕТЯНА ОЛЕКСАНДРІВНА