Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позовної заяви без руху
24 квітня 2026 року Справа №200/2997/26
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Галатіна О.О., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України Донецькій області про визнання протиправним дії, зобов'язання вчинити певні дії -
20 квітня 2026 року до суду, через систему «Електронний суд», надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України Донецькій області, відповідно до якої просить суд:
- визнати протиправним дії відповідача, які полягають у припиненні здійснення пенсійних виплат;
- зобов'язати відповідача здійснити виплату пенсій з 15 вересня 2025 року, з урахуванням того, що виплата пенсії позивачу повинна здійснюватися в межах видатків Бюджету Пенсійного фонду України на виплату пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Позовна заява подана представником позивача - Трун О.В.
У відповідності до положень статті 171 Кодексу адміністративного судочинства, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно частини п. 2 ч. 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Як вбачається з позовної заяви, не зазначено відомі номери засобів зв'язку Позивача.
Окрім того, згідно з частиною другою статті 46 КАС України позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб'єкти владних повноважень.
Відповідно до частини першої статті 42 КАС України здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).
Згідно з частиною другою зазначеної статті, здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.
Суд зазначає, що під час розгляду справи суд має встановити за наявними матеріалами (в тому числі) особу позивача.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 13 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» від 20.11.2012 №5492-VI (далі - Закон №5492-VI), документами, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, є: а) паспорт громадянина України; б) паспорт громадянина України для виїзду за кордон; в) дипломатичний паспорт України; г) службовий паспорт України; ґ) посвідчення особи моряка; д) посвідчення члена екіпажу; е) посвідчення особи на повернення в Україну; є) тимчасове посвідчення громадянина України.
Згідно з частиною четвертою статті 160 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Як вже зазначено в ухвалі суду від 29 березня 2023 року, під час дослідження матеріалів позовної заяви судом встановлено, що документів, зазначених у пункті 1 частини першої статті 13 Закону №5492-VI, на підставі яких суд мав би можливість встановити особу позивача та констатувати його правосуб'єктність - представником позивача суду не надано.
Крім цього, відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві, позивачем в якій виступають фізичні особи, зазначаються, крім іншого, їх прізвище, ім'я та по батькові, місце проживання чи перебування, відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Судом встановлено, що в позовній заяві вказано адресу позивача: АДРЕСА_1 .
Разом із цим, докази на підтвердження зазначеного факту до позову не додані.
Суд наголошує, що має встановити за наявними матеріалами (в тому числі) особу позивача, що чітко визначено вищезазначеними нормами.
Таким чином, позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду належних документів, які зазначені у пункті 1 частини першої статті 13 Закону №5492-VI, на підставі яких суд буде мати змогу встановити особу Позивача, встановити його адміністративну правосуб'єктність; документів, що підтверджують відомості, зазначені представником у позовній заяві щодо місця проживання/перебування позивача, реєстраційний номер облікової картки платника податків; позовну заяву із наведення реквізитів Позивача відповідно до приписів статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України.
Також слід зазначити, що частиною 4 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Як вбачається із позовної заяви, щодо порушених прав, позивач посилається на те, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02 липня 2025 року по справі № 200/1861/25 позивачу призначено пенсію з 24 лютого 2025 року та передано справу до Головного управління ПФУ у Донецькій області, за місцезнаходженням позивача. Однак, без будь-яких законних підстав та не повідомивши позивача про причини власних дій, ГУ ПФУ у Донецькій області не здійснює виплату пенсії позивачу. Вказує на те, що Відповідач посилається на Постанову КМУ від 14 липня 2025 р. № 821.
Однак, жодних доказів на підтвердження вказаних фактів Позивачем надано до суду не було.
Таким чином, Позивачу необхідно надати до суду засвідчені належним чином: докази призначення пенсії Позивачу, докази перебування Позивача на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України в Донецькій області як отримувача пенсії, докази підтвердження протиправності дій Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Поряд із цим, Позивач просить суд відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення, відповідно до ст. 8 ЗУ «Про судовий збір», враховуючи, що предметом даної справи є захист соціального права позивача та беручи до уваги ту обставину, що позбавлення позивача пенсійних виплат позбавляє позивача можливості здійснити оплату судового збору.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У позовних вимогах Позивачка просить судовий збір, який полягає стягненню при поданні заяви стягнути при винесенні рішення.
Відповідно до ст. 8 Закону України “Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Системний аналіз приписів вказаних норм вказує на наявність у суду права, а не обов'язку відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.
При цьому, підставою для реалізації судом цього права є наявність двох факторів, а саме майнового стану, який не дозволяє сплатити судовий збір, та наявність однієї з підстав, визначених ч. 1 ст. 8 Закону України “Про судовий збір».
Суд зазначає, що Позивачем не надано жодного доказу на підтвердження того, що його майновий стан перешкоджає сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України “Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» від 03 грудня 2025 року № 4695-IX визначено, що прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2026 року становить 3328,00 гривень.
За приписами частини другої статті 4 Закону №3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, фізичною особою - підприємцем, справляється 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати.
Також, відповідно ст. 4 Закону «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених ч.2 цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору».
Таким чином, судовий збір за даною позовною заявою Позивачу необхідно сплатити в сумі 1064,96 грн (1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати) та з урахуванням ст. 4 Закону «Про судовий збір» або надати суду обґрунтоване належним чином клопотання про звільнення або відстрочення сплати судового збору із наданням відповідних доказів на підтвердження того, що його майновий стан перешкоджає сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Інформацію про платіжні реквізити для перерахування судового збору за подання адміністративного позову до Донецького окружного адміністративного суду можна отримати, зокрема, на офіційному сайті суду (https://adm.dn.court.gov.ua/sud0570/) в розділі Судовий збір.
Згідно з частинами 1 та 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.
Таким чином, суд вважає необхідне залишити даний позов без руху та надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України Донецькій області про визнання протиправним дії, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити позивачу п'ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви, протягом якого позивач має надати до суду: належних документів, які зазначені у пункті 1 частини першої статті 13 Закону №5492-VI, на підставі яких суд буде мати змогу встановити особу Позивача, встановити його адміністративну правосуб'єктність; документів, що підтверджують відомості, зазначені представником у позовній заяві щодо місця проживання/перебування позивача, реєстраційний номер облікової картки платника податків; позовну заяву із наведення реквізитів Позивача відповідно до приписів статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України; засвідчені належним чином докази призначення пенсії Позивачу, докази перебування Позивача на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України в Донецькій області як отримувача пенсії, докази підтвердження протиправності дій Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області; квитанцію про сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі або обґрунтоване належним чином клопотання про звільнення або відстрочення сплати судового збору із наданням відповідних доказів на підтвердження того, що його майновий стан перешкоджає сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені пунктом 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ч. 3 ст. 293 КАС України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя О.О. Галатіна