Україна
Донецький окружний адміністративний суд
24 квітня 2026 року Справа№200/2549/26
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Аканова О.О., розглянувши у письмову провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: Україна, 84122, Донецька область, м.Слов'янськ, площа Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) про
визнання протиправним та скасування рішення від 25.02.2026 №057350009584 Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах ОСОБА_1 ;
зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (юридична адреса: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, площа Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 16.02.2026 громадянки України ОСОБА_1 (Дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , Податковий номер НОМЕР_1 ) відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року №1788-XII в редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII з правом пенсійного віку 45 років для жінок, зарахувавши до підземного пільгового стажу за списком №1 “підземні», що дає право на пенсію на пільгових умовах не врахованих періодів за підземною професією з повним робочим днем під землею з 15.04.2004 по 12.01.2009, з 13.01.2009 по 01.07.2012, з 02.07.2012 по 02.08.2016 та при повторному розгляді заяви розмір пенсії і страховий стаж обрахувати для права на пенсію у відповідності до вимог статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці,
Позивач звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з вищевказаним позовом.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що отримала через портал ПФУ 26.03.2026 рішення відповідача про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах від 25.02.2026 р. №057350009584, в якому зазначено, що за доданими документами до пільгового стажу за Списком №1 не зараховано період роботи згідно довідок від 29.04.2025 №726, №729: з 15.04.2004 по 12.01.2009, оскільки зазначена посада «геолог» відсутня у переліках до наказів про атестацію робочих місць від 20.01.2000 №28 та від 20.01.2005 №21 к, з 03.08.2016 по 25.01.2021, оскільки Списком №1, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження в виробництв, робіт професій, посад і показників, зайнятість яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» від 24.06.2016 №461 не передбачені посади пов'язані з підземними роботами 50 відсотків і більше робочого часу на рік (в обліковому періоді).
Позивач вважає прийняте відповідачем рішення протиправним, що стало підставою для звернення до суду.
Просила задовольнити позов.
Відповідачем до суду надано відзив на позовну заяву, обґрунтований тим, що за зверненням позивача за призначенням пенсії за віком на пільгових умовах від 16.02.2026 прийнято рішення №057350009584 від 25.02.2026 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону №1058. Страховий стаж особи становить 30 років 5 місяців 10 днів. Пільговий стаж роботи за Списком №1 становить 6 років 6 місяців 7 днів. Відповідно до довідок ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» від 29.04.2025 №729, №731 до пільгового стажу роботи за Списком №1: зараховано період з 13.01.2009 по 01.07.2012; не зараховано період з 15.04.2004 по 12.01.2009, оскільки зазначена посада «геолог» відсутня у переліках до наказів про атестацію робочих місць від 20.01.2000 №28 та від 20.01.2005 №21к. Відповідно до довідок ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» від 29.04.2025 №726,№727, №723 до пільгового стажу роботи за Списком №1: зараховано періоди з 02.07.2012 по 31.12.2012, з 01.01.2014 по 02.08.2016 (за винятком відпустки без збереження заробітної плати з 17.09.2015 по 30.09.2015); не зараховано період з 01.01.2013 по 31.12.2013, оскільки зайнятість на підземних роботах протягом календарного року склала менше 50 відсотків робочого часу; не зараховано період з 03.08.2016 по 25.01.2021, оскільки Списком №1, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження в виробництв, робіт професій, посад і показників, зайнятість яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» від 24.06.2016 № 461 не передбачені посади пов'язані з підземними роботами 50 відсотків і більше робочого часу на рік (в обліковому періоді).
Вважають, що рішення про відмову у призначенні пенсії прийнято правомірно, в межах наданих повноважень без порушення чинних норм законодавства, а отже не підлягає скасуванню.
Просили відмовити в задоволенні позову.
Ухвалою суду від 08 квітня 2026 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі; розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні без повідомлення сторін).
Законом України від 24 лютого 2022 року N 2102-IX, затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року N 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", згідно якого, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Указом Президента України №133/2022 Про продовження строку дії воєнного стану в Україні, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.
Законом України Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 21 квітня 2022 року N 2212-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.
Законом України Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 22 травня 2022 року №2263-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
Законом України Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 15 серпня 2022 року №2500-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.
Законом України “Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 16.11.2022 р. №2738-IX строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.
Законом України “Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 06.02.2023 №2915-ІХ строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.
Законом України “Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 02.05.2023 №3057-ІХ строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб.
Законом України “Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 27.07.2023 №3275-ІХ строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб.
Законом України “Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 08.11.2023 № 3429-IX строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб.
Законом України “Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 06 лютого 2024 № 3564-IX строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб.
Законом України “Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 08 травня 2024 № 3684-IX строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 14 травня 2024 року строком на 90 діб.
Законом України “Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 23 липня 2024 № 3892-IX строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 12 серпня 2024 року строком на 90 діб.
Законом України “Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 29 жовтня 2024 № 4024-IX строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 10 листопада 2024 року строком на 90 діб.
Законом України “Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 15 січня 2025 № 4220-IX строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 08 лютого 2025 року строком на 90 діб.
Законом України “Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 16 квітня 2025 № 4356-IX строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 09 травня 2025 року строком на 90 діб.
Законом України “Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14 січня 2026 № 4757-IX строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 03 лютого 2026 року строком на 90 діб.
Враховуючи викладене в Україні продовжує діяти воєнний стан.
Відповідно до ст. 12-2 Закону України Про правовий режим воєнного стану від 12 травня 2015 року № 389-VIII, в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.
Рішенням Ради суддів України від 24 лютого 2022 року N 9, з урахуванням положень статті 3 Конституції України про те, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю рекомендовано зборам суддів, головам судів, суддям судів України у випадку загрози життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.
Згідно п. 4 опублікованих 02.03.2022 року Радою суддів України Рекомендацій щодо роботи судів в умовах воєнного стану, судам України рекомендовано усіх доступних працівників, по можливості, перевести на дистанційну роботу.
Місцезнаходження Донецького окружного адміністративного суду визначено м.Слов'янськ Донецької області.
У зв'язку з активізацією проведення бойових дій на території Донецької області та прилеглих областей, виникнення загрози безпеці, здоров'ю та життю людей, головою Донецького окружного адміністративного суду 26 лютого 2022 року прийнято наказ №14/І-г. Про запровадження особливого режиму роботи Донецького окружного адміністративного суду у вигляді дистанційної роботи. Наказом запроваджено особливий режим роботи з 26 лютого 2022 року до закінчення воєнного стану, і до дня відновлення роботи суду у звичайному режимі.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, що підтверджується паспортом громадянина України НОМЕР_2 та має статус внутрішньо переміщеної особи відповідно до довідки від 15.12.2025 №1216-7501918834.
16.02.2026 року позивач звернулась до відповідача з заявою про призначення пенсії за віком.
Відповідачем рішенням від 25.02.2026 №057350009584 відмовлено в призначенні пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону №1058 у зв'язку з недосягненням пенсійного віку 50 років та відсутністю необхідного пільгового стажу не менше 7 років 6 місяців, підтвердженому в установленому порядку.
В рішенні вказано, що за доданими документами до страхового стажу зараховано всі періоди роботи згідно наданих документів. За доданими документами до пільгового стажу за Списком №1 не зараховано період роботи згідно довідок від 29.04.2025 №726, №729: з 15.04.2004 по 12.01.2009, оскільки зазначена посада «геолог» відсутня у переліках до наказів про атестацію робочих місць від 20.01.2000 №28 та від 20.01.2005 №21 к, з 03.08.2016 по 25.01.2021, оскільки Списком №1, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження в виробництв, робіт професій, посад і показників, зайнятість яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» від 24.06.2016 №461 не передбачені посади пов'язані з підземними роботами 50 відсотків і більше робочого часу на рік (в обліковому періоді).
Вік позивача 45 років. Страховий стаж особи складає 24 роки 5 місяців 10 днів, з урахуванням додаткових років за Списком №1 - 30 років 5 місяців 10 днів. Пільговий стаж роботи за Списком №1 - 6 років 6 місяців 7 днів.
Відповідно до трудової книжки НОМЕР_3 від 15 квітня 2004 позивач:
15.04.2004 прийнята геологом пов'язано з підземними роботами на ВП "Шахта Білицька" ДП "Добропіллявугілля" (наказ №58к від 15.04.2004);
01.07.2012 звільнена за переводом на ВСП "Шахтоуправління "Добропільське" (наказ №230к від 27.06.2012);
02.07.2012 прийнята дільничним геологом зайнята на підземних роботах на ПСП "Шахтоуправління "Добропільське" (наказ №1к від 02.07.2012).
У формі РС-право періоди роботи з 15.04.2004 по 31.12.2004, з 01.01.2005 по 12.01.2009, з 01.01.2013 по 31.12.2013, з 17.09.2015 по 30.09.2015 не зараховано до стажу роботи позивача.
Період роботи позивача з 13.01.2009 по 31.10.2011, з 01.11.2011 по 31.12.2012, з 01.01.2014 по 16.09.2015, з 01.10.2015 по 31.12.2015, 01.01.2016 02.08.2016 зараховано до стажу позивача за Списком №1.
Згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування за позивача сплачено суми заробітку для нарахування пенсії за звітні 2004 (квітень-грудень) - 2009 ВІДОКРЕМЛЕНИЙ ПІДРОЗДІЛ "ШАХТА "БІЛИЦЬКА" ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА "ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ" (код ДРПОУ 26319472), 2013 - 2016 ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ДТЕК ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ" (код ЄДРПОУ 37014600).
Відповідно до довідки від 29.04.2025 №729 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній. відповідно до якої позивач працювала повний робочий день на підземних роботах з важкими та шкідливими умовами праці на виробництві по видобутку вугілля відособленого підрозділу Шахта «Білицька» державного підприємства «Добропіллявугілля» в періоди: з 15.04.2004 по 12.01.2009, з 13.01.2009 по 23.03.2009, з 24.03.2009 по 01.07.2012, що передбачено Списком 1.
Відповідно до довідки від 29.04.2025 №726 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній. відповідно до якої позивач працювала повний робочий день на підземних роботах з важкими та шкідливими умовами праці на виробництві по видобутку вугілля відособленого підрозділу «Шахтоуправління «Добропільське» ТОВ «ДТЕК «Добропіллявугілля» в періоди: 3 02.07.2012 по 31.12.2019, що передбачено Списком 1.
До позову відповідачем додано:
дипломи НОМЕР_4 , НОМЕР_5 ;
свідоцтво про розірвання шлюбу НОМЕР_6 ;
відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб;
аналіз права;
накази про атестацію робочих місць №20 від 20 січня 2010, №28 від 20 січня 2000, №21к від 20 січня 2005, №722 від 29.12.2009. №2711 від 14.11.2014;
довідка про підземні виходи за 2004 - 2012 роки.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог позивача, виходячи з наступного.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам регулюються Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Закон №1058-IV).
Частиною першою статті 4 Закону № 1058-IV визначено, що законодавство про пенсійне забезпечення в Україні, яке базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, цього закону, закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відміни від загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення в Україні.
З 01.01.2004 таким законом є Закон України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який був прийнятий на зміну положенням Закону України “Про пенсійне забезпечення».
Отже, оскільки і Закон України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», і Закон України “Про пенсійне забезпечення» регулюють одні і ті ж правовідносини, то пріоритет у застосуванні за загальним правилом мають норми Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» як акту права, прийнятого пізніше у часі, а норми Закону України “Про пенсійне забезпечення» підлягають субсидіарному (додатковому) застосуванню у разі неурегульованості певного питання у приписах Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
За унормуванням п. "а" ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення» у редакції до прийняття Закону України від 02.03.2015 № 213-VIII на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам.
Законом України від 02.03.2015 № 213-VIII раніше передбачений п. "а" ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення» віковий ценз для жінок у 45 років було збільшено до 50 років із одночасним запровадженням правила поетапного збільшення показника вікового цензу, за яким жінки, дати народження яких припадали на 01.10.1974 - 31.12.1975, набували право на пенсію по досягненню 50 років.
Закон України від 02.03.2015 № 213-VIII набув чинності з 01.04.2015.
Відповідно до п. 2 розділу XV Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: 1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України “Про пенсійне забезпечення».
У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом. Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.
Виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в" - "е" та "ж" статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення», здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.
Отже, і після набуття чинності нормами Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» правила призначення пенсій за Списком №1 регламентувались п. "а" ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення».
Такий стан правового регулювання існував до календарної дати набрання чинності нормами Закону України від 03.10.2017 № 2148-VIII(11.10.2017), яким текст Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» був доповнений, зокрема, ст. 114, згідно з ч. 1 якої право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
При цьому Законом України від 03.10.2017 № 2148-VIII у новій редакції був викладений п. 2 розділу XV Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», де указувалось, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2148-VIII на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1975 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 45 років - які народилися по 31 березня 1970 року включно; 45 років 6 місяців - з 1 квітня 1970 року по 30 вересня 1970 року; 46 років - з 1 жовтня 1970 року по 31 березня 1971 року; 46 років 6 місяців - з 1 квітня 1971 року по 30 вересня 1971 року; 47 років - з 1 жовтня 1971 року по 31 березня 1972 року; 47 років 6 місяців - з 1 квітня 1972 року по 30 вересня 1972 року; 48 років - з 1 жовтня 1972 року по 31 березня 1973 року; 48 років 6 місяців - з 1 квітня 1973 року по 30 вересня 1973 року; 49 років - з 1 жовтня 1973 року по 31 березня 1974 року; 49 років 6 місяців - з 1 квітня 1974 року по 30 вересня 1974 року; 50 років - з 1 жовтня 1974 року по 31 грудня 1975 року.
У силу спеціальної вказівки у Законі України від 03.10.2017 № 2148-VIII наведені вище норми закону почали застосовуватись з 01.10.2017.
Відтак, з 01.10.2017 правила призначення пенсій за Списком № 1 почали регламентуватись одночасно двома законами, а саме: п. "а" ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення» у редакції Закону України від 02.03.2015 № 213-VIII та п.1 ч.2 ст.114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2148-VIII.
Правила згаданих законів були повністю уніфікованими (ідентичними).
Такий стан правового регулювання існував до прийняття Конституційним Судом України рішення від 23.01.2020 № 1-р/2020 у справі “за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень розділу I, пункту 2 розділу III “Прикінцеві положення» Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIII».
Пунктом 1 резолютивної частини названого судового акту визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю13, частину другу статті14, пункти "б" - "г" статті 54 Закону України “Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIII.
Відповідно до п. 2 резолютивної частини названого судового акту стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б" - "г" статті 54 Закону України “Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Згідно з п. 3 резолютивної частини названого судового акту застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б" - "г" статті 54 Закону України “Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада1991 року № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме:
"На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам …".
Отже, з 23.01.2020 в Україні існують два закони, котрі одночасно регламентують правила призначення пенсій за Списком № 1, а саме: п. "а" ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення» у редакції до Закону України від 02.03.2015 № 213-VIII та п.1 ч.2 ст.114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2148-VIII.
Зважаючи на ч. 1 ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 р. у справі "Щокін проти України" (Shchokin v. Ukraine, заяви № 23759/03 та 37943/06) та рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.2011р. по справі "Серков проти України" (Serkov v. Ukraine, заява № 39766/05), суд вважає, що найбільш сприятливим для заявника є підхід, коли віковий ценз має бути встановлений на рівні найменшої величини, тобто 45 років.
Таким чином, оскільки ключовим для вирішення цієї справи є питання норми якого саме закону слід застосовувати при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, і цьому питанню вже надано оцінку Верховним Судом під час розгляду справи № 360/3611/20, суд вважає обґрунтованими доводи позивача щодо застосування положень статті 13 Закону №1788-ХІІ під час призначення їй пенсії.
Оскільки, у цій справі застосуванню підлягають саме норми Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020, а не Закону № 1058-ІV, тому рішення відповідача про відмову в призначенні позивачу, якій на час звернення із заявою про призначення пенсії виповнилося 45 років, пенсії на пільгових умовах за віком з посиланням на недосягнення нею 50-річного пенсійного віку та відсутністю необхідного пільгового стажу, визначеного пунктом 1 частини другої статті 114 Закону № 1058-ІV, є протиправним.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про протиправність рішення відповідача про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком за Списком №1 відповідно до п. “а» ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення» з урахуванням Рішення Конституційного Суду України № l-p/2020 від 23.01.2020.
Зазначеної правової позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 03.11.2021 у зразковій справі №360/3611/20 (Пз/9901/32/20), що набрала законної сили 03.11.2021.
Дана адміністративна справа відповідає ознакам типової справи, що визначені у рішенні Верховного Суду та Постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №360/3611/20 (Пз/9901/32/20).
Відповідно до правової позиції палати в адміністративних справах Верховного Суду України, викладеної у постанові від 24.01.2006, суд має обрати спосіб захисту права, який би гарантував дотримання і захист прав, свобод, інтересів від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
При цьому, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення ( Постанова Верховного Суду України від 16 вересня 2015 року у справі 826/4418/14).
Щодо відсутності атестації робочих місць, суд зазначає наступне.
На працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.
Отже, Велика Палата Верховного Суду вважає, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.
За таких обставин з метою дотримання завдань адміністративного судочинства та забезпечення конституційних гарантій осіб на пенсійне забезпечення Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне відступити від висновків Верховного Суду України, викладених у постановах від 10 вересня 2013 року у справі № 21-183а13, від 25 листопада 2014 року у справі № 21-519а14, від 10 й 17 березня 2015 року у справах № 21-51а15, та № 21-585а14, від 14 квітня 2015 року у справі № 21-383а14, від 02 грудня 2015 року у справі № 21-1329а15, від 10 лютого 2016 року у справі № 21-5432а15 та від 12 квітня 2016 у справі № 21-6501а15, щодо відсутності підстав для призначення пенсії на пільгових умовах з огляду на відсутність результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці».
Відповідно до частини 4 статті 245 КАС України суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Щодо вимог позивача при повторному розгляді заяви розмір пенсії і страховий стаж обрахувати для права на пенсію у відповідності до вимог статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці, суд зазначає, що такі вимоги є передчасними, оскільки відповідачем повторно не розглянуто заяву про призначення пенсії з урахуванням цього рішення.
Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, у задоволенні позову в цій частині слід відмовити.
Враховуючи відомості, які містяться у формі РС-право відповідно до яких позивачу періоди роботи з 15.04.2004 по 31.12.2004, з 01.01.2005 по 12.01.2009, з 01.01.2013 по 31.12.2013, з 17.09.2015 по 30.09.2015 не зараховано до стажу роботи, а періоди роботи позивача з 13.01.2009 по 31.10.2011, з 01.11.2011 по 31.12.2012, з 01.01.2014 по 16.09.2015, з 01.10.2015 по 31.12.2015, 01.01.2016 02.08.2016 зараховано до стажу позивача за Списком №1, суд вважає за необхідне прийняти рішення про визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 25.02.2026 №057350009584 про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах та зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 16.02.2026 відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року №1788-XII в редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII з правом пенсійного віку 45 років для жінок, зарахувавши до підземного пільгового стажу за списком №1 “підземні», що дає право на пенсію на пільгових умовах періоди за підземною професією з повним робочим днем під землею з 15.04.2004 по 12.01.2009, з 01.01.2013 по 31.12.2013, з 17.09.2015 по 30.09.2015.
Суд зазначає, що страховий стаж позивача складає 24 роки 5 місяців 10 днів, з урахуванням додаткових років за Списком №1 складає 30 років 5 місяців 10 днів, пільговий стаж роботи за Списком №1 становить 6 років 6 місяців 7 днів.
З врахуванням періодів зарахованих за рішенням суду, пільговий стаж позивача буде складати більше ніж 7 років 6 місяців, яких достатньо для застосування п. "а" ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення» у редакції до Закону України від 02.03.2015 № 213-VIII.
Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ч.3 ст. 291 Кодексу адміністративного судочинства України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частиною 8 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у випадку якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Позивачем сплачено судовий збір в розмірі 1064,96 грн. згідно квитанції про сплату №1563-0824-6675-2262 від 04.04.2026 року.
Таким чином, враховуючи часткове задоволення позову, судовий збір у сумі 532,48 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. ст. 2, 9, 72-77, 139, 241-246, 255, 263, 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: Україна, 84122, Донецька область, м.Слов'янськ, площа Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправним та скасування рішення від 25.02.2026 №057350009584 Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах ОСОБА_1 та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (юридична адреса: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, площа Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 16.02.2026 громадянки України ОСОБА_1 (Дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , Податковий номер НОМЕР_1 ) відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року №1788-XII в редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII з правом пенсійного віку 45 років для жінок, зарахувавши до підземного пільгового стажу за списком №1 “підземні», що дає право на пенсію на пільгових умовах не врахованих періодів за підземною професією з повним робочим днем під землею з 15.04.2004 по 12.01.2009, з 13.01.2009 по 01.07.2012, з 02.07.2012 по 02.08.2016 та при повторному розгляді заяви розмір пенсії і страховий стаж обрахувати для права на пенсію у відповідності до вимог статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: Україна, 84122, Донецька область, м.Слов'янськ, площа Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) від 25.02.2026 №057350009584 про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: Україна, 84122, Донецька область, м.Слов'янськ, площа Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 16.02.2026 відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року №1788-XII в редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII з правом пенсійного віку 45 років для жінок, зарахувавши до підземного пільгового стажу за списком №1 “підземні», що дає право на пенсію на пільгових умовах періоди за підземною професією з повним робочим днем під землею з 15.04.2004 по 12.01.2009, з 01.01.2013 по 31.12.2013, з 17.09.2015 по 30.09.2015 року.
В іншій частині позову - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: Україна, 84122, Донецька область, м.Слов'янськ, площа Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 532,48 грн.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.О. Аканов