24 квітня 2026 року Справа 160/8118/26
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Горбалінський В.В., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, -
В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «СУХА БАЛКА» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якій позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків форми «В4» №0001860402 від 17.03.2026 року про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі - 2 145,00 грн.;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків форми «В1» №0001850402 від 17.03.2026 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку в розмірі - 10 963,00 грн., та нараховано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 5 481,50 грн.
06.04.2026 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
22.04.2026 року Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платника податків звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із клопотанням про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, або спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
В обґрунтування вказаного клопотання відповідачем зазначено, що для повного та всебічного встановлення обставин справи наявна необхідність розгляду вказаної справи за правилами загального позовного провадження. Також відповідач зауважив, що у випадку не розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження учасники справи втрачають право на касаційне оскарження. Крім цього відповідач зазначає, що відповідач зацікавлений у розгляді вказаної справи у порядку загального позовного провадження з огляду на закріплений ст.10 КАС України принцип гласності судового процесу. Підсумовуючи відповідач зазначив, що розгляд вказаної справи становить значний суспільний інтерес.
Вирішуючи вказане клопотання по суті, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.3, 4 ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";
6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Згідно ч.2, 3, 4 ст.257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує:
1) значення справи для сторін;
2) обраний позивачем спосіб захисту;
3) категорію та складність справи;
4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо;
5) кількість сторін та інших учасників справи;
6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес;
7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";
6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Кодексом адміністративного судочинства України визначено перелік адміністративних справ, які належить розглядати за правилами загального позовного провадження. В свою чергу, дана адміністративна справа не віднесена до вказаного переліку.
Суд зазначає, що 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1 664 000,00 грн., в свою чергу ціна даного позову становить 18 589,50 грн., а тому дана адміністративна справа не віднесена до переліку адміністративних справ, які призначаються до розгляду в порядку загального позовного провадження.
Щодо доводів відповідача про неможливість в подальшому оскаржити рішення у справі в касаційному порядку, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню:
1) рішення, ухвали суду першої інстанції та постанови, ухвали суду апеляційної інстанції у справах, рішення у яких підлягають перегляду в апеляційному порядку Верховним Судом;
2) судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Суд зазначає, що призначення справи до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження не позбавляє безумовного права на оскарження рішення суду першої інстанції в апеляційному або касаційному порядку.
Крім цього суд зауважує, що призначення справи до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження не є порушенням гласності судового процесу в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України.
Підсумовуючи суд звертає увагу, що зазначення суспільного інтересу як однієї із причин розгляду справи в порядку загального позовного провадження та спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи повинно бути підтверджено належними доказами.
З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що клопотання Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про розгляд справи в порядку загального позовного провадження є безпідставним та задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.12, 248, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
В задоволенні клопотання Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, або спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін - відмовити.
Відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Горбалінський