23 квітня 2026 р.Справа № 160/2408/26
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Тулянцева І.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Другого правобережного Відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах у місті Дніпрі Дніпровського Міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про стягнення компенсації моральної шкоди,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему “Електронний суд» надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Другого правобережного Відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах у місті Дніпрі Дніпровського Міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, в якому позивач просить:
-стягнути з Другого правобережного Відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах у місті Дніпрі Дніпровського Міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (ЄДРПОУ 44896456) на користь ОСОБА_1 компенсацію моральної шкоди у розмірі 100 000 (сто тисяч) гривень.
За приписами частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку, що дана позовна заява не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, виходячи з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема:
1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження;
1--1) спорах адміністратора за випуском облігацій, який діє в інтересах власників облігацій відповідно до положень Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;
2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;
3) спорах між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень;
4) спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів;
5) за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб'єкту законом;
6) спорах щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму;
7) спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації;
8) спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності;
9) спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій, експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи та інших подібних органів, рішення яких є обов'язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб;
10) спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб;
11) спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності державного замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про оборонні закупівлі", крім спорів, пов'язаних із укладенням державного контракту (договору) про закупівлю з переможцем спрощених торгів із застосуванням електронної системи закупівель, а також зміною, розірванням і виконанням державних контрактів (договорів) про закупівлю;
12) спорах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів охорони державного кордону у справах про правопорушення, передбачені Законом України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень";
13) спорах щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";
14) спорах із суб'єктами владних повноважень з приводу проведення аналізу ефективності здійснення публічно-приватного партнерства;
15) спорах щодо оскарження рішень Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері проведення конкурентних процедур з відбору приватного партнера, концесіонера;
15-1) спорах щодо оскарження законності укладення договору публічно-приватного партнерства, концесійного договору, законності змін, внесених до договору публічно-приватного партнерства, концесійного договору;
16) спорах щодо здійснення державного регулювання, нагляду і контролю у сфері медіа.
З матеріалів позовної заяви встановлено, що позивач просить стягнути компенсацію моральної шкоди, що спричинена протиправними діями державного виконавця Другого правобережного Відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах у місті Дніпрі Дніпровського Міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Кравченка Є.С. щодо повернення виконавчого листа у справі № 160/15487/25 без прийняття до виконання, що встановлено рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.01.2026 року по справі № 160/36636/25.
При цьому, як зазначає позивач у позові, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.01.2026 року по справі № 160/36636/25 має преюдиційне значення в даній справі, у зв'язку із чим, вважає, що справа повинна бути розглянута за правилами адміністративного судочинства.
Між тим суд зазначає, що відповідно до норм ч. 5 ст. 21 КАС України, вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Таким чином, оскільки заподіяння моральної шкоди позивач пов'язує з протиправною бездіяльністю державного виконавця, яка полягала у поверненні виконавчого листа у справі № 160/15487/25 без прийняття до виконання, що встановлено рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.01.2026 року по справі №160/36636/25, то вимогу про її стягнення, з огляду на наведені вимоги процесуального закону, він міг заяви тільки одночасно з вимогою про визнання цих дій протиправними.
Передбачена в частині п'ятій статті 21 КАС України можливість поєднання в одному адміністративному позові двох пов'язаних між собою вимог, які якщо заявити їх окремо будуть підсудними різним судам, дозволяє краще дослідити матеріали справи та встановити її обставини, а також зекономити час та витрати на судові провадження, позаяк в такий спосіб закон дозволяє в рамках однієї справи захистити порушені права особи без необхідності двічі звертатися до суду.
Водночас, поєднувати в одному провадженні дві пов'язані вимоги, як-от про визнання дій протиправними та стягнення моральної шкоди, є правом позивача. Якщо він не скористався цією можливістю одразу при зверненні з позовом про оскарження дій/бездіяльності суб'єкта владних повноважень, то вдруге заявляти адміністративний позов вже з вимогою про стягнення моральної шкоди, заподіяної цією протиправною дією/бездіяльністю (якщо адміністративний суд це встановить) позивач не може, оскільки ця вимога тепер може розглядатися тільки в порядку цивільного або господарського судочинства (залежно від суб'єктного складу сторін).
Тобто, вимогу про стягнення моральної шкоди, заподіяної протиправними діями державного виконавця, яка полягала у поверненні виконавчого листа у справі №160/15487/25 без прийняття до виконання, позивач міг заявити одночасно з вимогою про визнання цих дій протиправними, які були предметом розгляду у справі №160/36636/25. Оскільки він цього не зробив, то вирішувати вимогу про стягнення моральної шкоди в іншій справі (тобто окремо від справи №160/36636/25) в порядку адміністративного судочинства вже недозволено.
Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 08 серпня 2019 року по справі№818/572/17.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
У разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи (ч. 6 ст. 170 КАС України).
Частиною 1 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті (ч. 1 ст. 1167 ЦК України).
За таких обставин, суд вважає за необхідне відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі та роз'яснити позивачу, що даний спір може розглядатися в порядку цивільного судочинства.
Керуючись статтями 160, 161, 170, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-
У відкритті провадження в адміністративній справі № 160/2408/26 за позовом ОСОБА_1 до Другого правобережного Відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах у місті Дніпрі Дніпровського Міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про стягнення компенсації моральної шкоди - відмовити.
Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі направити на адресу позивача.
Роз'яснити позивачу, що даний спір може розглядатися в порядку цивільного судочинства.
Повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. ст. 295, 297 КАС України.
Суддя І.В. Тулянцева