22 квітня 2026 року Справа 160/3628/26
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання доказу недопустимим, неналежним, недостовірним у справі № 160/3628/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Теплотехмет» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
17.02.2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Теплотехмет» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС України у Дніпропетровській області №13528545/45749997 від 24.12.2025 про відмову в реєстрації податкової накладної №4 від 26.11.2025 року; зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №4 від 26.11.2025 року, подану Товариством з обмеженою відповідальністю “Теплотехмет» датою її подання на реєстрацію.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.02.2026 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
До суду від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшло клопотання про визнання доказу недопустимим, неналежним, недостовірним.
В обґрунтування клопотання вказано, що документи, надані ТОВ “Теплотехмет» під час розгляду справи, не були надані позивачем і не досліджувались контролюючим органом під час прийняття спірного рішення. Тому не можуть досліджуватись судом як докази неправомірності рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної, а підлягають врахуванню лише ті документи, що подавались платником податків безпосередньо суб'єкту владних повноважень, який приймав відповідне рішення.
Вирішуючи подане відповідачем-1 клопотання, суд враховує наступне.
Приписами статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Приписами статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Так, положеннями статті 75 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Таким чином, зазначені норми застосовуються до доказів, оцінка яких надається судом у процесі вирішення справи по суті.
Окрім того, суд зазначає, що недопустимим є доказ, який одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Водночас представник відповідача не наводить змісту порушень, допущених позивачем.
Суд звертає увагу, що предметом спору у справі є рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Докази, які відповідач-1 просить визнати недопустимими, неналежними, недостовірними, не були підставою для прийняття рішення, що у оскаржується у справі.
Отже, суд дійшов висновку, що клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання доказу недопустимим, неналежним, недостовірним не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 48, 241, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
В задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання доказу недопустимим, неналежним, недостовірним у справі № 160/3628/26 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України та окремо не оскаржується. Заперечення проти ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
Суддя С.І. Озерянська