Справа № 523/14984/25
Провадження №2/523/4314/26
заочне
"14" квітня 2026 р. м.Одеса
Пересипський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого судді - Мурманової І.М.
за участю секретаря судових засідань - Лапчинської О.В.
розглянувши у судовому засіданні в залі суду № 6 в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Від імені та в інтересах ОСОБА_1 до Пересипського районного суду м. Одеси з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, звернулась адвокат Цокало Т.М. В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначила, що 18.08.2023 року між сторонами у справі було зареєстровано шлюб, актовий запис № 720. Від шлюбу у подружжя є дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Представник зазначає, що подружні стосунки між сторонами припинені, збереження шлюбу суперечить інтересам позивача.
На підставі викладеного представник позивача просить: розірвати шлюб укладений між сторонами 18 серпня 2023 року, актовий запис № 720.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, суддю визначено автоматизованою системою документообігу суду, відповідно до вимог ст.ст. 14, 33 ЦПК України.
Ухвалою Пересипського районного суду м. Одеси від 30 липня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам надіслано копію ухвали суду, відповідачу роз'яснено про право на подання відзиву на позовну заяву.
Рішенням Пересипського районного суду м. Одеси від 13 січня 2026 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задоволено.
Шлюб, зареєстрований 18 серпня 2023 року Суворовським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис № 720, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - розірвано.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 - понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі: 1 211, 20 гривень, витрати на правничу допомогу в розмірі: 4 000 гривень, що загалом становить - 5 211, 20 гривень (а.с.47-48).
Ухвалою суду від 20 лютого 2026 року - заяву представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Дьоміної Тетяни Вікторівни про перегляд заочного рішення Пересипського районного суду м. Одеси від 13 січня 2026 року у справі № 523/14984/25 - задоволено.
Поновлено ОСОБА_2 строки на подання заяви про перегляд заочного рішення від 13 січня 2026 року.
Заочне рішення Пересипського районного суду м. Одеси від 13 січня 2026 року у справі № 523/14984/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - скасовано. Призначено розгляд справи в судове засідання (а.с.71-72).
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, на адресу суду 14.04.2026 року (вх. № 17458) надійшла заява за підписом представника позивача адвоката Цокало-Заливко Тетяни Михайлівни про розгляд справи за відсутності сторони позивача, відповідно до якої зазначила, що позов підтримує та просить його задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати (а.с.86-87).
Відповідач ОСОБА_2 та представник відповідача до суду не з'явились про час та місце слухання справи повідомлялась у встановленому законом порядку (а.с.84,85). Ні відповідач ні представник відповідача про причини не явки суду не повідомили, з будь-якими заявами на адресу суду не звертались.
Таким чином, судом встановлено, що сторони про час та місце слухання справи повідомлені, представник позивача звернулась на адресу суду з заявою щодо можливості розгляду справи за її відсутності, відповідач та представник відповідача повідомлені, відзиву або заперечень не надали, а відтак підстав для відкладення слухання справи не встановлено.
Ухвалою суду від 14 квітня 2026 року вирішено провести заочний розгляд справи.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з розглядом справи за відсутності учасників справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані позивачем письмові докази в їх сукупності, вважає позов таким, що підлягає задоволенню враховуючи таке.
Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, який був зареєстрований 18 серпня 2023 року Суворовським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис № 720. Свідоцтво про шлюб видане повторно 11.07.2025 року, серія НОМЕР_1 (а.с.11).
Згідно копії свідоцтва про народження, сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.12).
Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 СК України.
Як передбачено ст. 12 Європейської Конвенції по правам людини, чоловіки та жінки, які досягли шлюбного віку, мають право вступати в шлюб і створювати сім'ю у відповідності з національним законодавством, яке регулює здійснення цього права.
Згідно ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права та обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Відповідно до ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21.12.2007 р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Нормами Сімейного Кодексу України передбачена добровільність шлюбу. Так, згідно ст. 24 СК України - шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя і оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова у розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
З урахуванням того, що представник позивача звернулась на адресу суду з заявою про підтримку позовних вимог, за таких обставин суд приходить до висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам позивача, а тому шлюб підлягає розірванню.
Спорів з приводу розподілу спільного майна подружжя, під час розгляду справи заявлено не було.
Щодо вимог про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу у розмірі: 4 000 гривень, суд зазначає наступне.
Статтею 59 Конституції України визначено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків встановлених законом.
За змістом ч. 1 п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку її до розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом справи.
Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначений ст. 141 ЦПК України, у відповідності до ч. ч. 1, 2 якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до вимог ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до Договору №1299 про надання правничої допомоги від 13.06.2025 року сторонами погоджено розмір та порядок надання правової допомоги, згідно акту приймання-передачі наданої правничої допомоги № 1 до Договору № 1299 про надання правової допомоги від 13.06.2025 року, сторонами визначено розмір правничої допомоги в сумі: 4 000 гривень, квитанцією від 13.06.2025 року ОСОБА_1 здійснив оплату витрат в розмірі 4 000 грн.
Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Судом враховується, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Разом з цим, судом враховується обставина того, що відповідач виховує дитину з інвалідністю, а тому, судом приймається до уваги обставина того, що відповідач виховує спільну дитину сторін, та несе додатковий фінансовий тягар по вихованню та утриманню дитини.
З даного приводу, суд відзначає, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Аналогічних висновків дійшов також Європейський суд з прав людини, рішення якого, відповідно до ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини можуть бути використані судом в якості джерела права.
Так, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, п.п. 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004р. заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Згідно із ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, Об'єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 3.10.2019р. по справі № 922/445/19, дійшла висновку, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Враховуючи, співмірність із складністю справи, суд дійшов висновку, що з урахуванням розумності, а також конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін, з відповідача на користь позивача підлягають до стягненню витрати на правничу допомогу в розмірі: 1 000 гривень.
Відповідно до положення ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. ч. 2 передбачено - інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача.
Так, судом встановлено, що позивачем понесені наступні судові витрати, а саме витрати зі сплати судового збору у розмірі: 1 211,20 гривень.
Щодо витрат зі сплати судового збору, суд зазначає наступне.
Згідно з п.9 ч.1 ст.5 закону «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються інваліди I та II груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів I та II груп.
Порядок розподілу та відшкодування судових витрат регламентується ст.133 ст. 137, 139, 141 ЦПК. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів (ч.2 цієї статті).
Зазначене стосується й випадку, коли рішення ухвалено на користь позивача, а відповідач звільнений від сплати судового збору.
Так, відповідачем до заяви про перегляд заочного рішення суду, надано довідку № 117, згідно якої встановлено, що ОСОБА_3 має статус дитини з інвалідністю, потребує домашнього догляду (а.с.54).
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про звільнення відповідача від сплати судового збору.
Керуючись ст.ст. 24, 105, 110-112 СК України, ст.ст. 3, 12, 13, 76, 81, 133, 137, 141, 247, 258-259, 263-265, 273, 280-284, 354-355, пп.15.5 п.15 Перехідних положень розділу ХІІІ ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 18 серпня 2023 року Суворовським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис № 720, між ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ) - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) - понесені судові витрати на правничу допомогу в розмірі: 1 000 гривень.
Копію рішення суду після набрання ним законної сили направити Пересипському відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України для поставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги в 30 - ти денний строк з дня отримання рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне судове рішення складено 20.04.2026р.
Суддя: