Справа №390/1114/26
Провадження №2-н/390/79/26
"24" квітня 2026 р. Суддя Кропивницького районного суду Кіровоградської області Гершкул І.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення аліментів із ОСОБА_2 ,
ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів із ОСОБА_2 .
Відповідно ст.161 ч.1 п.4 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
Згідно ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви. Аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за десять років.
Згідно ст.165 ч.1 п.3 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 161 цього Кодексу.
Проаналізувавши заяву встановлено, що заявниця просить стягнути аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини будь-якого виду доходу з урахування заборгованості та до досягнення дитиною повноліття, що суперечить положенням ст.161 ч.1 п.4 ЦПК України, оскільки заявником у заяві про видачу судового наказу ставляться вимоги про стягнення аліментів за минулий час, що не може бути розглянуто в порядку наказного провадження.
Крім того, в порушення вимог ст. 163 ЦПК України у заяві зазначено, що сторонами є позивач, відповідач і заінтересована особа, натомість особами, які беруть участь у наказному провадженні є заявник (особа, яка звертається до суду із заявою про видачу судового наказу і якій належить право вимоги, що є предметом судового вирішення) та боржник.
Таким чином, приймаючи до уваги, що заява про видачу судового наказу містить вимоги, які не відповідають вимогам ст.161 ЦПК України, необхідно відмовити у видачі судового наказу.
Керуючись ст.ст.161, 165, 166, 167 ЦПК України,
Відмовити у видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення аліментів із ОСОБА_2 .
Роз'яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції, шляхом подання апеляційної скарги, протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Кропивницького районного суду
Кіровоградської області І.М. Гершкул