Справа № 348/3086/25
Провадження № 1-кп/348/165/26
23 квітня 2026 року м. Надвірна
Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області
в складі головуючого-судді: ОСОБА_1
з участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2
прокурора: ОСОБА_3
потерпілого: ОСОБА_4
представника потерпілого адвоката: ОСОБА_5
обвинуваченого: ОСОБА_6
захисника: ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду обвинувальний акт від 02.12.2025 по кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 62025140150000617, щодо обвинувачення:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Пасічна Надвірнянського району, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який проходить військову службу за призовом під час мобілізації на посаді інструктора мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 , військове звання - молодший сержант, одруженого, на утриманні одна неповнолітня дитина, з повною загальною середньою освітою, раніше несудимого, громадянина України,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КК України,-
Обвинувачений ОСОБА_6 вчинив умисні дії, які виразились в умисному середньої тяжкості тілесному ушкодженні, тобто умисному ушкодженні, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я, з метою залякування потерпілого.
Кримінальне правопорушення ним вчинено за наступних обставин.
Встановлено, що відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», 24.02.2022 ОСОБА_6 призваний на військову службу до лав Збройних Сил України.
В подальшому, наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (по особовому складу) від 28.04.2024 № 23-РС, старшого солдата ОСОБА_6 призначено на посаду інструктора мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_5 , та, відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 (по стройовій частині) від 01.05.2023 № 121, останній справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків за посадою.
Проходячи військову службу у вищевказаній військовій частині старший солдат ОСОБА_8 відповідно до вимог ст.ст. 11, 16, 49, 126, 127 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України, зобов'язаний: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; беззастережно виконувати накази командирів (начальників); постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних сил України; дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України; поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, що перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; додержуватися правил поведінки військовослужбовців; виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою; постійно бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей, завжди пам'ятати, що за його поведінкою судять не лише про нього, а й про Збройні Сили України в цілому.
Проте, старший солдат ОСОБА_6 у порушення вимог вказаних нормативних актів, вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.
Так, 09.08.2025 приблизно з 06 год 00 хв. ОСОБА_6 спільно із оператором групи військового обліку сержантів і солдатів запасу ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_9 , а також спільно із начальником СРПП Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_10 , поліцейським офіцером громади Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_11 , здійснювали заходи з оповіщення громадян в порядку Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
В подальшому, 09.08.2025 приблизно о 11.00 год., перебуваючи на вул. Грушевського в с. Назавизів Надвірнянського району Івано-Франківської області, поблизу магазину «Синєвір», ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 виявлено громадянина ОСОБА_4 , який рухався на велосипеді.
Під час перевірки вказаного громадянина військовослужбовцями ІНФОРМАЦІЯ_6 , а також працівниками поліції було встановлено, що останній є порушником правил військового обліку, у зв'язку із чим останнього в порядку ст. 259 КУпАП доставлено до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_7 , що за адресою: АДРЕСА_2 .
В подальшому, 09.08.2025 приблизно о 11 год 30 хв. між ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та іншими військовослужбовцями ІНФОРМАЦІЯ_6 , які перебували у вищевказаному приміщенні, виник словесний конфлікт у зв'язку непогодженням ОСОБА_4 із діями військовослужбовців та працівників поліції, які проводили стосовно нього мобілізаційні заходи.
В цей час у обвинуваченого ОСОБА_6 з метою залякування потерпілого ОСОБА_4 виник злочинний умисел на заподіяння йому тілесних ушкоджень.
Так, 09.08.2025, близько 12 год 00 хв, ОСОБА_6 , реалізуючи свій злочинний намір, перебуваючи на ґанку приміщення ІНФОРМАЦІЯ_6 , під словесного конфлікту із ОСОБА_4 , маючи на меті спричинити останньому тілесні ушкодження, для його залякування та психологічного подавлення з тим, щоб останній перестав чинити опір проведенню мобілізаційних заходів щодо нього, діючи умисно, наніс ОСОБА_4 один удар лівою рукою в ділянку задньої поверхні грудної клітки справа.
Своїми злочинними діями обвинувачений ОСОБА_6 спричинив ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді закритої тупої травми грудної клітки та її органів з переломом дев'ятого ребра справа, підплевральними гематомами, пневмотораксом, синцем на задній поверхні грудної клітки справа, що викликало необхідність проведення операцій: «Ендоскопічної декортикації легені справа, дренування за Бюлау», які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, що викликали тривалий розлад здоров'я і не є небезпечними для життя в момент спричинення.
В судовому засіданні сторони повідомили про, те що 26.01.2026 між потерпілим ОСОБА_4 з одного боку та обвинуваченим ОСОБА_6 із другого боку було укладено угоду про примирення, відповідно до вимог ст. 471 КПК України, сторони угоди просили затвердити угоду про примирення між потерпілим та обвинуваченим та ухвалити вирок на умовах, узгоджених сторонами угоди та призначити узгоджене сторонами покрання. .
Обвинувачений ОСОБА_6 показав, що саме він був ініціатором укладення угоди про примирення, підтвердив свою згоду з умовами угоди та повідомив, що йому відомі наслідки укладення угоди. Обвинувачений повністю та беззастережно визнав себе винуватим у скоєнні кримінального правопорушення при обставинах викладених в обвинувальному акті, пославшись на те, що 09.08.2025 близько 12.00 год, перебуваючи на ґанку приміщення ІНФОРМАЦІЯ_6 , що за адресою: АДРЕСА_2 , під словесного конфлікту із ОСОБА_4 , маючи на меті спричинити останньому тілесні ушкодження, для його залякування та психологічного подавлення з тим, щоб останній перестав чинити опір проведенню мобілізаційних заходів щодо нього, діючи умисно, наніс ОСОБА_4 один удар лівою рукою в ділянку задньої поверхні грудної клітки справа, внаслідок чого спричинив потерпілому тілесні ушкодження, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, що викликали тривалий розлад здоров'я і не є небезпечними для життя в момент спричинення.
У вчиненому щиро розкаявся, запевнив суд, що подібного більше не повторить, шкодує про вчинене, прагне виправити ситуацію та вживатиме заходи для недопущення протипрвної поведінки у майбутньому, просив вибачення у потерпілого, в повному обсязі відшкодував завдану моральну та матеріальну шкоду.
Сторони угоди узгодили покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.122КК України. З врахуванням особи ОСОБА_6 , який вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується по місцю служби, має на утриманні неповнолітніх дітей, за наявності кількох обставин, що пом"якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення: щире каяття у вчиненому, так як ОСОБА_6 визнав беззастережно свою вину у вчинення кримінального правопорушення, прагне виправити ситуацію, що склалася та активне сприяння у розкритті злочину, відшкодування шкоди потерпілому в повному обсязі при обставинах викладених у обвинувальному акті, щиро розкаявся, просив вибачення у потерпілого та відшкодував завдані збитки в повному обсязі вважають, що виправлення ОСОБА_6 можливе без ізоляції від суспільства, та наявні підстави застосувати при призначенні покарання ст. 69 КК України і перейти до більш м'якого виду покарання, не зазначеного в санкції ч.2 ст.122 України, а саме у виді службового обмеження строком один рік з відрахуванням 10 відсотків із суми грошового забезпечення засудженого до службового обмеження в держави.
Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник в судовому засіданні угоду про примирення між потерпілим та обвинуваченим підтримали і просили її затвердити та призначити узгоджене сторонами покарання .
Потерпілий ОСОБА_4 в судовому засіданні надав пояснення в суду, що він дійсно примирився з обвинуваченим, обвинувачений просив вибачення у нього, в повному обсязі відшкодував йому завдану моральну та матеріальну шкоду, стан його здоров"я задовільний, претензій до обвинуваченого не має. Він підтвердив свою згоду з умовами угоди, яку добровільно ним укладена та повідомив, що йому відомі наслідки укладення угоди. Просив затвердити угоду про примирення між ним та обвинуваченим таа ухвалити вирок на підставі угоди та призначити узгоджене сторонами покарання.
Представник потерпілого адвокат ОСОБА_5 просила затвердити угоду про примирення між потерпілим та обвинуваченим та призначити узгоджене сторонами покарання.
Прокурор вважає угоду про примирення між потерпілим та обвинуваченим такою, що відповідає вимогам закону, просить затвердити угоду про примирення між потерпілим та обвинуваченим,ухвалити вирок на підставі угоди, призначити узгоджене сторонами покарання.
Заслухавши думку учасників судового розгляду, роз'яснивши сторонам наслідки укладення та затвердження угоди відповідно до вимог ст. 473 КПК України, та дослідивши матеріали кримінального провадження, суд вважає, що укладену сторонами угоду слід затвердити, виходячи з наступних підстав.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення, суд виходить з наступного.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 468 КПК України, в кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
Згідно ч. 3 ст. 469 КПК України, угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Згідно угоди про примирення потерпілий та обвинувачений дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 122 КК України щодо істотних для даного кримінального провадження обставин, обвинувачений беззастережно визнав свою винуватість у зазначеному діянні.
Дії ОСОБА_6 обгрунтовано кваліфіковані за ч.2 ст. 122 КК України, а саме у вчиненні умисних дій, які виразились в умисному середньої тяжкості тілесному ушкодженні, тобто умисному ушкодженні, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою насдідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я, з метою залякування потерпілого, що відповідно до ст. 12 КК України відноситься до нетяжкого злочину.
Діями обвинуваченого ОСОБА_6 у цьому кримінальному провадженні було завдано фізичної шкоди конкретній особі - потерпілому ОСОБА_4 , який виразив своє волевиявлення на укладення угоди про примирення з обвинуваченим ОСОБА_6 .
Також, вказаною угодою визначено покарання, яке повинен понести ОСОБА_6 за вчинений злочин, передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, встановлені статтею 473 КПК України, та наслідки її невиконання.
З врахуванням особи обвинуваченого ОСОБА_6 , який по місцю проживання характеризується з позитивної сторони, на обліку в психоневрологічному та наркологічному кабінетах не перебуває, проходить військову службу з призовом під час мобілізації та по місцю служби харатеризується позитивно, є учасником бойових дій, наявність пом'якшуючих обставин: щире каяття, яке полягає у визнанні вини як на досудовому розслідуванні так і в судовому засіданні, прагне виправити ситуацію, яка склалася та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування в повному обсязі матеріальної та моральної шкоди потерпілому, задовільний стан здоров'я потерпілого, відсутність обтяжуючих обставин, сторони угоди дійшли висновку, що наявність кількох обставин, що пом'якшують покарання з урахуванням особи обвинуваченого ОСОБА_6 дають підставу визнати їх такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення і є підставою для застосування до його покарання за ч. 2 ст. 122 КК України положення ст. 69 КК України. Та при призначенні обвинуваченому покарання перейти до іншого більш м'якого виду покарання, не зазначеного в санкції ч.2 ст. 122КК України, а саме у виді службового обмеження строком один рік з відрахуванням 10 відсотків із суми грошового забезпечення засудженого до службового обмеження в дохід держави.
Узгоджене сторонами угоди покарання за видом та розміром відповідає вимогам ст.65КК України і не виходить за межі загальних засад призначення покарання, встановлених законом України про кримінальну відповідальність. Крім того обвинувачений та потерпілий дійшли згоди про застосування до ОСОБА_6 , іншого більш м'якого покарання, не зазначеного в санкції ч. 2 ст. 122 КК України, на підставі ст. 69 КК України.
Дане покарання визначене в угоді про примирення між потерпілим та обвинуваченим і є необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_6 і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_6 цілком розуміє права визначені ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання за ч. 2 ст. 122 КК України.
Також суд з'ясував в потерпілого, що він цілком розуміє наслідки затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, що умови угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального Кодексу України, що потерпілий ОСОБА_4 претензій матеріального та морального характеру до ОСОБА_6 не має, цивільний позов не заявляв.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про примирення від 21.01.2026, укладеної між потерпілим ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_6 , і про призначення обвинуваченому узгодженого сторонами покарання.
Ухвалою слідчого судді від 08.09.2025 до обвинуваченого ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 60560,00 грн.
10.09.2025 обвинуваченим ОСОБА_6 було внесено заставу в розмірі 60560,00 грн, що підтверджується квитанцією АТ КБ «ПриватБанк» від 10.09.2025.
Відповідно до ч. 11 ст. 182 КПК України застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Таким чином, після вступу вироку в законну силу заставу в розмірі 60560,00 грн, внесену ОСОБА_6 , необхідно повернути обвинуваченому.
Керуючись ст.ст. 314, 373-374, 376, 474, 475 КПК України, суд, -
Затвердити угоду про примирення від 21 січня 2026 року, укладену між потерпілим ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_6 .
ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КК України, та призначити узгоджене сторонами покарання - із застосуванням ст. 69 КК України у виді службового обмеження строком 1 (один) рік, з відрахуванням 10 відсотків із суми грошового забезпечення засудженого до службового обмеження в дохід держави.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_6 до вступу вироку в законну силу залишити заставу. Після вступу вироку в законну силу заставу в розмірі 60560 грн 00 коп. (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят гривень), внесену на депозитний рахунок Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області (платник: ОСОБА_6 , код платника: 3477907350, отримувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код ЄДРПОУ: 26289647, надавач платіжних послуг отримувача: Державна казначейська служба України, м. Київ, кредит рахунку UA158201720355259002000002265, призначення платежу: застава за ОСОБА_6 згідно ухвали від 08.09.2025 по справі № 344/15848/25, внесені ОСОБА_6 ), згідно ухвали слідчого судді Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 08.09.2025 - повернути обвинуваченому ОСОБА_6 .
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Івано-Франківського апеляційного суду через Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя ОСОБА_1