Справа № 344/7831/26
Провадження № 1-кс/344/3234/26
23 квітня 2026 року м. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора у кримінальному провадженні - прокурор відділу Івано-Франківської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 , в рамках кримінального провадження №22026090000000034 від 22.04.2026, -
Прокурор, 23.04.2026 року звернувся з вказаним клопотанням, в обґрунтування якого покликається на те, що слідчим відділом Управління Служби безпеки України в Івано-Франківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22026090000000034 від 22.04.2026 за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 110 та ч. 5 ст. 111-1 КК України.
Досудовим розслідуванням установлено, що відповідно до п. 4 розділу ІІ Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 22.12.2022 року «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією» (код UA 23100010000094236) територію Старобільського району Луганської області з 24.02.2022 по даний час внесено в перелік територій України, які тимчасово окуповані російською федерацією.
На тимчасово окупованих територіях Донецької, Запорізької, Луганської та Херсонської областей впроваджено федеральний закон про загальні принципи організації місцевого самоврядування в російській федерації від 6 жовтня 2003 року, на якому, у тому числі, ґрунтується новий «адміністративний та територіальний устрій» окупованих територій. За цим законом на тимчасово окупованій території кожної з чотирьох областей утворюються т. зв. «міські округи», а також «муніципальні округи»», що мають статус району (до яких входять населені пункти). Адміністративно-територіальний поділ тимчасово окупованих територій України на «міські» та «муніципальні округи» створює підстави для побудови системи окупаційної публічної влади, яка уможливлює повноцінну роботу територіальних підрозділів федеральних органів влади росії (пенсійного фонду, прокуратури, поліції, судів, органів соціального захисту, органів надання адміністративних послуг).
Головою так званої «общественной палаты ЛНР» (стосовно якого досудове розслідування здійснюється у межах іншого кримінального провадження) з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, 19.09.2022 направлено звернення до так званого «голови ЛНР» ОСОБА_6 (стосовно якого досудове розслідування здійснюється у межах іншого кримінального провадження) з ініціативою проведення на тимчасово окупованій території Луганської області так званого «референдуму» з питання приєднання до російської федерації на правах адміністративно-територіальної одиниці російської федерації (далі за текстом - «референдум»).
На підставі вказаного звернення 20.09.2022 у м. Луганську (більш точний час та місце органом досудового розслідування не встановлені) головою «Народного Совета ЛНР» ОСОБА_7 скликано та проведено позачергове засідання т. зв. «Народного Совета ЛНР», у якому прийняли участь обрані депутати, під час якого винесено на розгляд та прийнято так званий «Закон о референдуме Луганской Народной Республики по вопросу о вхождении в состав российской федерации на правах субъекта российской федерации» і постанову про призначення такого «референдуму», а ОСОБА_6 , як «голова ЛНР», підписав даний «закон», чим ввів його у дію.
Вказаним т. зв. «Законом ЛНР» регламентовано принципи проведення референдуму, юридичну силу рішення, прийнятого на референдумі, систему комісій референдуму, статус членів комісії референдуму, порядок голосування, визначено порядок підрахунку голосів і установлення результатів голосування, забезпечення безпеки при підготовці і проведенні референдуму та інші питання, пов'язані із підготовкою та проведенням референдуму.
У подальшому, не пізніше 20.09.2022, на виконання вказаного документу так званою «Центральной избирательной комиссией ЛНР» (стосовно голови та членів якої здійснюється досудове розслідування в іншому кримінальному провадженні) організовано процес проведення зазначеного «референдуму», який було проведено з 23.09.2022 по 27.09.2022 на усій тимчасово окупованій території Луганської області та на так званих «закордонних дільницях» на території російської федерації.
Достовірно знаючи про вищевказані обставини, які є загальновідомим фактом, громадянка України ОСОБА_5 , будучи проросійськи налаштованою, достеменно проінформованою та розуміючи факт захоплення Старобільського району Луганської області збройними силами російської федерації, усвідомлюючи, що суверенітет України поширюється на всю її територію, Україна є унітарною державою, а територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною, будучи обізнаною про те, що Луганська область є невід'ємною складовою частиною України, а порядок утворення органів виконавчої влади та місцевого самоврядування регулюється виключно Конституцією України та законами України, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше вересня 2022 року, перебуваючи на території Біловодського району Луганської області (більш точного місця не встановлено), діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, та підтримання окупаційної влади, встановленої збройними формуваннями держави-агресора - російської федерації, усвідомлюючи свою протиправну діяльність та передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки, добровільно ввійшла до складу т. зв. «дільничної комісії № 708 Біловодського району луганської народної республіки» по проведенню референдуму з питання входження так званої «луганської народної республіки» до складу російської федерації на правах суб'єкта російської федерації, в якості заступника голови даної комісії.
У період з 23 по 27 вересня 2022 року ОСОБА_5 в складі т. зв. «дільничної комісії № 708 Біловодського району луганської народної республіки» по проведенню референдуму з питання входження «луганської народної республіки» до складу російської федерації на правах суб'єкта російської федерації взяла участь в роботі вказаного псевдовиборчого органу та організації проведення референдуму на території с. Городище Старобільського району Луганської області. В основні обов'язки ОСОБА_5 входили: виконання обов'язків голови комісії у його відсутність, проведення засідань комісії та контроль процесу підрахунку голосів, здійснення огляду території та кабінок для голосування, інформування громадян про їх права та порядок участі у виборах, організація роботи виборчої комісії відповідно до розподілу обов'язків між членами комісії.
Взявши участь в якості заступника голови дільничної виборчої комісії у проведенні референдуму окупаційною владою з питання входження т. зв. «луганської народної республіки» до складу російської федерації, ОСОБА_5 за попередньою змовою групою осіб вчинила умисні дії, спрямовані на зміну меж території та державного кордону України, на порушення порядку, встановленого Конституцією України.
За даними окупаційної влади так званої «луганської народної республіки 98,42% учасників «референдуму» проголосували за приєднання «луганської народної республіки» до російської федерації.
Умисні дії громадянки України ОСОБА_5 , вчинені за попередньою змовою групою осіб з невстановленими представниками російської федерації, призвели до фактичного встановлення влади окупаційних військ на території Луганської області, неможливості дії органів влади України та законів України на вказаній території, впровадження на даній території законів і грошової одиниці держави-агресора російської федерації, що є загальновідомим фактом, сприяли проведенню псевдо референдуму з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України.
Починаючи з 24.02.2022 на територію України, у тому числі на територію Луганської області, з порушенням правил перетину державного кордону України почали прибувати невстановлені розслідуванням представники військових, державних та правоохоронних органів російської федерації для організації діяльності, кінцевої метою якої є зміна меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України.
До їх завдань на тимчасово окупованій державою-агресором території Луганської області відноситься встановлення влади окупаційних військ російської федерації на території населених пунктів Луганської області; керування процесами створення та діяльності окупаційних органів влади, у тому числі правоохоронних органів; створення умов неможливості дії українських органів влади та законів на вказаній території; впровадження обігу грошової одиниці російської федерації, використання системи оподаткування російської федерації, реєстрації та діяльності суб'єктів господарської діяльності, органів влади та місцевого самоврядування за законодавством російської федерації, надання освітніх та медичних послуг, робота правоохоронної та судової систем, організація та проведення незаконних виборів та референдумів та як кінцева мета - зміна меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України.
Головою так званої «общественной палаты ЛНР» (стосовно якого досудове розслідування здійснюється у межах іншого кримінального провадження) з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, 19.09.2022 направлено звернення до так званого «голови ЛНР» ОСОБА_6 (стосовно якого досудове розслідування здійснюється у межах іншого кримінального провадження) з ініціативою проведення на тимчасово окупованій території Луганської області так званого «референдуму» з питання приєднання до російської федерації на правах адміністративно-територіальної одиниці російської федерації.
На підставі вказаного звернення, 20.09.2022 у м. Луганську (більш точний час та місце органом досудового розслідування не встановлені) головою «Народного Совета ЛНР» ОСОБА_7 скликано та проведено позачергове засідання т.зв. «Народного Совета ЛНР», у якому прийняли участь обрані депутати, під час якого винесено на розгляд та прийнято так званий «Закон о референдуме луганской народной республики по вопросу о вхождении в состав российской федерации на правах субъекта российской федерации» і постанову про призначення такого «референдуму», а ОСОБА_6 , як «голова ЛНР», підписав даний «закон», чим ввів його у дію.
Вказаним т. зв. «Законом ЛНР» регламентовано принципи проведення референдуму, юридичну силу рішення, прийнятого на референдумі, систему комісій референдуму, статус членів комісії референдуму, порядок голосування, визначено порядок підрахунку голосів і установлення результатів голосування, забезпечення безпеки при підготовці і проведенні референдума та інші питання пов'язані із підготовкою та проведенням референдуму.
У подальшому, не пізніше 20.09.2022, на виконання вказаного документу так званою «Центральной избирательной комиссией ЛНР» (стосовно голови та членів якої здійснюється досудове розслідування в іншому кримінальному провадженні) організовано процес проведення зазначеного «референдуму», який було проведено з 23.09.2022 по 27.09.2022 на усій тимчасово окупованій території Луганської області та на так званих «закордонних дільницях» на території російської федерації.
Достовірно знаючи про вищевказані обставини, які є загальновідомим фактом, громадянка України ОСОБА_5 , будучи проросійськи налаштованою, достеменно проінформованою та розуміючи факт захоплення Старобільського району Луганської області збройними силами російської федерації, усвідомлюючи, що суверенітет України поширюється на всю її територію, Україна є унітарною державою, а територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною, будучи обізнаною про те, що Луганська область є невід'ємною складовою частиною України, а порядок утворення органів виконавчої влади та місцевого самоврядування регулюється виключно Конституцією України та законами України, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше вересня 2022 року, перебуваючи на території Біловодського району Луганської області (більш точного місця не встановлено), діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, та підтримання окупаційної влади, встановленої збройними формуваннями держави-агресора - російської федерації, усвідомлюючи свою протиправну діяльність та передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки, добровільно ввійшла до складу т. зв. «дільничної комісії № 708 Біловодського району луганської народної республіки» по проведенню референдуму з питання входження так званої «луганської народної республіки» до складу російської федерації на правах суб'єкта російської федерації, в якості заступника голови даної комісії.
У період з 23 по 27 вересня 2022 року ОСОБА_5 в складі т. зв. «дільничної комісії № 708 Біловодського району луганської народної республіки» по проведенню референдуму з питання входження «луганської народної республіки» до складу російської федерації на правах суб'єкта російської федерації взяла участь в роботі вказаного псевдовиборчого органу та організації проведення референдуму на території с. Городище Старобільського району Луганської області. В основні обов'язки ОСОБА_5 входило: виконання обов'язків голови комісії у його відсутність, проведення засідань комісії та контроль процесу підрахунку голосів, здійснення огляду території та кабінок для голосування, інформування громадян про їх права та порядок участі у виборах, організація роботи виборчої комісії відповідно до розподілу обов'язків між членами комісії.
Взявши участь в якості заступника голови дільничної виборчої комісії у проведенні референдуму окупаційною владою з питання входження т. зв. «луганської народної республіки» до складу російської федерації, ОСОБА_5 за попередньою змовою групою осіб вчинила умисні дії, спрямовані на зміну меж території та державного кордону України, на порушення порядку, встановленого Конституцією України.
За даними окупаційної влади так званої «луганської народної республіки 98,42% учасників «референдуму» проголосували за приєднання «луганської народної республіки» до російської федерації.
Умисні дії громадянки України ОСОБА_5 , вчинені за попередньою змовою групою осіб з невстановленими представниками російської федерації, призвели до фактичного встановлення влади окупаційних військ на території Луганської області, неможливості дії органів влади України та законів України на вказаній території, впровадження на даній території законів і грошової одиниці держави-агресора російської федерації, що є загальновідомим фактом, сприяли проведенню псевдо референдуму з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України.
Таким чином, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисних дій з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, за попередньою змовою групою осіб, та участі в організації та проведенні незаконних виборів та референдумів на тимчасово окупованій території, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 110 та ч. 5 ст. 111-1 КК України.
Повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 110 та ч. 5 ст. 111-1 КК України, відповідно до ст. ст. 135, 136, 278, глав 6, 11 КПК України, 18.04.2026 вручено у спосіб, передбачений для вручення повідомлень.
На даний час ОСОБА_5 перебуває на непідконтрольній органам державної влади та місцевого самоврядування України території, де переховується від органів досудового розслідування та суду.
22 квітня 2026 року слідчим відділом Управління СБ України в Івано-Франківській області підозрювану ОСОБА_5 оголошено в розшук.
Прокурор в судовому засіданні просив задовольнити подане клопотання.
Захисник в судовому засіданні не заперечив щодо задоволення клопотання.
Заслухавши пояснення прокурора, захисника, вивчивши та перевіривши надані матеріали клопотання, зважаючи на те, що прокурором під час розгляду клопотання доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 110 та ч. 5 ст. 111-1 КК України та достатність підстав вважати, що підозрювана переховується від органів досудового розслідування та суду, у її діях наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме, на даний час, підозрювана знаходиться на непідконтрольній державній владі України території. Вказаний факт свідчить про існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки підозрювана ОСОБА_5 переховується від органів досудового розслідування та суду.
Зважаючи на те, що відбулося повномасштабне вторгнення на територію України військових формувань російської федерації, у останньої можуть зберігатися об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Зазначене свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, який виражається в тому, що підозрювана ОСОБА_5 , перебуваючи на волі має можливість знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Окрім того, зважаючи на той факт, що підозрювана ОСОБА_5 на даний час переховується від органів досудового розслідування та суду на тимчасово окупованій території, у зв'язку з чим має можливість незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадження, а отже наявний ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Підозрювана, розуміючи невідворотність покарання, намагатиметься у будь-який спосіб уникнути відповідальності та може вчинити інші кримінальні правопорушення. Зазначене свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Згідно з ч.6 ст.193 КПК України слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук 29 лютого 2016 року.
У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Відповідно до ч.2 ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України» передбачено, що у випадку, якщо міжнародним договором України, який набрав чинності у встановленому порядку, встановлено інші правила, ніж передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.
Згідно зі ст.5. ч.1, п.f) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод - нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом, законний арешт або затримання особи з метою запобігання її недозволеному в'їзду в країну чи особи, щодо якої провадиться процедура депортації або екстрадиції.
Статтею 1 Європейської конвенції про видачу правопорушників передбачено, що Договірні Сторони зобов'язуються видавати одна одній, з урахуванням положень та умов, викладених в цій Конвенції, всіх осіб, які переслідуються компетентними органами запитуючої Сторони за вчинення правопорушення або які розшукуються зазначеними органами з метою виконання вироку або постанови про утримання під вартою.
Згідно зі ст.25 вказаної вище Конвенції для цілей цієї Конвенції термін постанова про утримання під вартою означає будь яке розпорядження, яке передбачає позбавлення волі і яке було проголошене кримінальним судом на додаток до вироку про ув'язнення або замість нього.
Тобто, вказані норми міжнародних договорів вказують на те, що у разі застосування правових норм, передбачених цими договорами у процесі екстрадиції особи необхідний відповідний документ про тримання особи під вартою, без будь яких альтернатив.
Частиною 1 ст.194 КПК України визначено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Як вбачається з матеріалів клопотання, до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22026090000000034 від 22.04.2026 року, внесено відомості про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 110 та ч. 5 ст. 111-1 КК України.
Повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 110 та ч. 5 ст. 111-1 КК України, відповідно до ст. ст. 135, 136, 278, глав 6, 11 КПК України, 18.04.2026 вручено у спосіб, передбачений для вручення повідомлень.
На даний час ОСОБА_5 перебуває на непідконтрольній органам державної влади та місцевого самоврядування України території, де переховується від органів досудового розслідування та суду.
22 квітня 2026 року слідчим відділом Управління СБ України в Івано-Франківській області підозрювану ОСОБА_5 оголошено в розшук.
Згідно з ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до положень ст.281 КПК України, якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або він виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України чи за межами України та не з'являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, слідчий, прокурор оголошує розшук такого підозрюваного.
Про оголошення розшуку виноситься окрема постанова, якщо досудове розслідування не зупиняється, або вказується в постанові про зупинення досудового розслідування, якщо таке рішення приймається, відомості про що вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що доведеність наявності обґрунтованої підозри у вчиненні злочину на момент вирішення питання про взяття під варту має відповідати стандарту «розумна підозра». Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин (справа «Фокс, Кемпбел і Харлей проти Об'єднаного Королівства», рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ердагоз проти Туреччини», 1997 рік). Хоча факти на момент вирішення питання про утримання під вартою і не повинні бути переконливими настільки, щоб можна було визначити винуватість особи у вчиненні злочину, суд повинен оцінити докази, надані сторонами, на предмет їхньої допустимості, достовірності та належності і відкинути ті з них, що не відповідають цим критеріям. При цьому, суд має обґрунтовувати своє рішення на підставі дослідження у суді обґрунтованої підозри, а не на основі даних, поданих стороною обвинувачення.
Через наведені обставини, з метою виконання вимог ст. 278 КПК України повідомлення про підозру ОСОБА_5 , 18.04.2026 року вручено у спосіб, передбачений для вручення повідомлень.
На даний час ОСОБА_5 , перебуває на непідконтрольній органам державної влади та місцевого самоврядування України території.
З врахуванням того, що на час складання повідомлення про підозру ОСОБА_5 , переховується від органів досудового розслідування та суду, прокурором вжито всіх можливих заходів для вручення їй такого повідомлення у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень.
Зазначене свідчить, що ОСОБА_5 , набула статусу підозрюваної у кримінальному провадженні.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 110 та ч. 5 ст. 111-1 КК України, підтверджується отриманими під час досудового розслідування у спосіб, визначений КПК України, доказами.
Згідно з п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Положеннями ст.183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканість, гарантовані ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК України, з врахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини.
В п.36 Рішення від 20.05.2010р., яке ухвалено у справі «Москаленко проти України» (заява № 37466/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.
Згідно з матеріалами клопотання, ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачено: позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років з конфіскацією майна або без такої(ч.2 ст.110 КК України), позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п'ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої (ч.5 ст.111-1 КК України).
Підозрювана оголошена у розшук, переховується від органів досудового розслідування та суду, має можливість вчиняти інші злочини, оскільки підозрюється у вчиненні тяжкого злочину та він на даний час продовжує переховуватися від органів досудового розслідування. А також має можливість перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки не прибуває на виклики, без поважної на те причини, таким чином затягує хід досудового розслідування.
Отже враховуючи, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю матеріалів кримінального провадження, детальний перелік яких міститься у клопотанні та досліджений в судовому засіданні, а слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов?язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, наявні всі підстави для висновку про наявність обгрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 , кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 110 та ч. 5 ст. 111-1 КК України.
Крім цього, прокурором доведено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрювана може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема: підозрювана ОСОБА_5 переховується від органів досудового розслідування та суду; підозрювана ОСОБА_5 , перебуваючи на волі має можливість знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; окрім того, зважаючи на той факт, що підозрювана ОСОБА_5 на даний час переховується від органів досудового розслідування та суду на тимчасово окупованій території, у зв'язку з чим має можливість незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні; підозрювана, розуміючи невідворотність покарання, намагатиметься у будь-який спосіб уникнути відповідальності та може вчинити інші кримінальні правопорушення.
Отже, враховуючи вищенаведене, вважаю, що в судовому засіданні поза розумним сумнівом доведено відсутність можливості обрання більш м?якого запобіжного заходу, тому клопотання слід задовольнити та обрати щодо ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Керуючись ст.ст.177, 178, 183, 186, 193, 194, 196, 197 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання задовольнити.
Обрати щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Городище Біловодського району Луганської області, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , громадянки України, підозрюваній у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 110 та ч. 5 ст. 111-1 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.
Роз'яснити, що згідно положень ч.6 ст.193 КПК України, після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Дана ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Івано-Франківської обласної прокуратури ОСОБА_3 ..
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено та підписано 24 квітня 2026 року.
Слідчий суддя ОСОБА_8