Справа № 344/6505/26
Провадження № 1-кп/344/983/26
23 квітня 2026 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
за участі:
прокурора ОСОБА_5 ,
законного представника ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
обвинуваченої ОСОБА_6 ,
розглянувши під час підготовчого засідання матеріали кримінального провадження про обвинувачення
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 111 КК України,-
В провадженні Івано-Франківського міського суду знаходиться кримінальне провадження з угодою про визнання винуватості щодо ОСОБА_6 , яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 111 КК України.
Прокурором подано клопотання про обрання щодо обвинуваченої запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Прокурор подане клопотання підтримала, та із врахуванням ризиків передбачених ст. 177 КК України просила його задоволити.
Обвинувачена та її захисник заперечили щодо задоволення клопотання, просять обрати цілодобовий домашній арешт виходячи із того, що обвинувачена пішла на співпрацю зі слідством, жодним чином не приховувала та не спотворювала докази, має постійне місце проживання та на час скоєння кримінального правопорушення була неповнолітньою.
Законний представник підтримала позицію захисника.
Заслухавши думку учасників судового провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження з цього приводу, а також враховуючи в сукупності всі обставини, у тому числі передбачені у ст. 178 КПК України, колегія суддів вважає наступне.
Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Так, при вирішені питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою колегія суддів враховує дані про особу обвинуваченої.
Прокурором також доведено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачена може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Відповідно до положень ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законне, тобто передбачене внутрішнім законодавством тримання особи під вартою з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, не є порушенням права особи на свободу та особисту недоторканість. Крім цього, відповідно до зазначеної норми Конвенції, звільнення особи повинно обумовлюватися гарантіями явки в судове засідання.
Відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, а саме тримання під вартою.
Відповідно до норм ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-1, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України.
На думку колегії суддів, застосування більш м'якого запобіжного заходу буде недостатнім для забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків, а запобіжний захід у виді тримання під вартою буде співмірним та доцільним задля забезпечення дієвості даного кримінального провадження і виключно такий здатен забезпечити запобігання ризику переховування обвинуваченого від суду.
Обставин, котрі давали б підстави для застосування іншого запобіжного заходу, судом не встановлено.
За таких обставин суд вважає, що обвинуваченій слід обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176-178, 183, 331, 369-372, ч.2 ст.376, ч.2 ст.392 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора - задовольнити.
Продовжити обвинуваченій ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою, без визначення розміру застави, на строк шістдесят днів - до 21 червня 2026 року включно.
Тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_6 здійснювати в ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань (№ 12)».
Копію ухвали для виконання направити начальнику ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань (№ 12)», та вручити обвинуваченій, законному представнику та прокурору негайно після її оголошення, інші сторони мають право отримати її копію в суді.
Ухвалу може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено та підписано 24 квітня 2026 року.
Головуюча-суддя: ОСОБА_8
Судді: ОСОБА_9
ОСОБА_10