02.04.26 Справа №469/1540/25
2/469/413/26 З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
02 квітня 2026 року селище Березанка
Березанський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючого - судді - Тавлуя В.В.,
за участю секретаря судового засідання - Надич В.В.,
позивач ОСОБА_1 - не з'явилась,
представник відповідача ТОВ "ФК" «Авансар» - не з'явився,
третя особа Приватний нотаріус
Київського міського нотаріального округу
Остапенко Є.М. - не з'явилась,
Приватний виконавець виконавчого округу
Миколаївської області Химич О.М. - не з'явився,
розглянувши у судовому засіданні в селищі Березанка у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія «Авансар», треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, Приватний виконавець виконавчого округу Миколаївської області Химич Олександр Миколайович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -
01 грудня 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаною позовною заявою, у якій просила визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Є.М. від 02.06.2021 року, зареєстрований в реєстрі за №80348, про стягнення з позивачки на користь ТОВ "Фінансова компанія «Авансар» заборгованості за період з 09.02.2016 року по 28.05.2021 року у розмірі 43470,82 грн., посилаючись на вчинення нотаріусом оскаржуваного виконавчого напису за відсутності всіх необхідних документів, які підтверджують безспірність заборгованості та з порушенням вимог чинного законодавства.
Ухвалою суду від 03 грудня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін; встановлено строк для подання відповідачем до суду відзиву на позов тривалістю п'ятнадцять днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі та строки для подання інших заяв по суті справи.
У судове засідання позивачка та її представник Григорян В.С. не з'явились, представник позивачки надала до суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримали у повному обсязі (а.с.41).
Представник відповідача ТОВ "Фінансова компанія «Авансар» в судове засідання повторно не з'явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, про що свідчать довідки про доставку судової повістки-повідомлення в його електронний кабінет (а.с.зворотне повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення (а.с.27, 41). Відзиву на позовну заяву суду не надано.
Треті особи Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. та Приватний виконавець виконавчого округу Миколаївської області Химич О.М. в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.
Зі згоди позивача суд постановив ухвалити рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних доказів, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
Дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до виконавчого напису від 02 червня 2021 року, зареєстрованого в реєстрі за №80348, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Є.М. запропоновано стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Фінансова компанія «Авансар», якому ТОВ «Фінансова Компанія «ФАГОР» відступлено прав вимоги на підставі Договору факторингу №18/05/2018-3 від 18.05.2018 року, якому в свою чергу ТОВ «Фінансова Компанія «Плеяда» відступлено право вимоги на підставі Договору відступлення права вимоги №3 від 22.05.2016 року, якому в свою чергу ТОВ «Інвестиційно-Розрахунковий Центр» на підставі Договору відступлення права вимоги №1104 від 11.04.2016 року відступлено право вимоги за Кредитним договором №200452649 від 09.02.2016, укладеного між ТОВ «Інвестиційно-Розрахунковий Центр» та ОСОБА_1 , заборгованість за вказаним кредитним договором за період з 09.02.2016 по 28.05.2021 року у розмірі 43470,82 грн., у тому числі: 17492,64 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 25128,18 грн. - заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками, 850,00 грн. - плата за вчинення виконавчого напису (а.с.10).
За змістом вказаного виконавчого напису, його вчинено приватним нотаріусом на підставі статті 87 Закону України "Про нотаріат" та пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.
Відомості про те, що кредитний договір, за яким вчинено виконавчий напис, нотаріально посвідчений, у виконавчому написі не викладені; відомості про повідомлення позивача нотаріусом про вчинення виконавчого напису у матеріалах справи відсутні.
28 січня 2022 року виконавчий напис надано на примусове виконання Приватному виконавцю виконавчого округу Миколаївської області Куліченку Д.О., яким 28 січня 2022 року відкрите виконавче провадження № 68413417 і постановою від 28 січня 2022 року накладено арешт на грошові кошти боржника ОСОБА_1 ; постановою від 07 квітня 2025 року виконавче провадження передано приватному виконавцю виконавчого округу Миколаївської області Химич О.М. у зв'язку з тим, що наказом Міністерства юстиції України №2459/7 від 08.10.2024 року діяльність приватного виконавця Куліченка Д.О. припинено (а.с.12-16).
За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону України «Про нотаріат»). Таким актом є, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій).
Вчинення нотаріусом виконавчого напису є нотаріальною дією (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»).
Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29 червня 1999 р. (далі - Перелік).
Постановою Кабінету Міністрів від 26.11.2014 року №622 Перелік доповнено розділом "Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин" та до нього включений п.2, яким врегульовано вчинення виконавчих написів за кредитними договорами.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року (справа № 826/20084/14), залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року, визнано незаконною та нечинною з моменту прийняття Постанови Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 року № 662 "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів".
З огляду на викладене, до спірних правовідносин підлягає застосуванню постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» № 1172 в редакції від 29.11.2001 року.
Відповідно до пункту 1 Переліку для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами подаються:
а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів);
б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Отже, на час вчинення оскаржуваного виконавчого напису правова норма щодо вчинення виконавчих написів за кредитними договорами, якою керувався нотаріус при його вчиненні, не існувала, а тому оскаржуваний виконавчий напис вчинено за відсутності визначених законом підстав.
Відповідно ст.12 та ст.81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, і сторони у справі мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Як вбачається з матеріалів справи, суду не надано будь-яких доказів, які б свідчили, що при вчиненні виконавчого напису нотаріусу разом із відповідною заявою стягувача було надано оригінал нотаріально посвідченого кредитного договору та первинні фінансові документи, оформлені відповідно до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів, а також відомості щодо повідомлення позивача про поетапний перехід прав вимоги за кредитним договором від ТОВ «Інвестиційно-Розрахунковий Центр» до відповідача.
За таких обставин, враховуючи, що оскаржуваний виконавчий напис вчинено не за нотаріально посвідченим кредитним договором та що суду не надано доказів того, що при вчиненні даного виконавчого напису нотаріусу були надані відповідні документи, які підтверджують безспірність заборгованості, тобто викладені позивачем обставини не спростовано, суд приходить до висновку, що оспорюваний виконавчий напис нотаріусом було вчинено з порушенням вимог чинного законодавства, а тому він підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до ч.1, 3 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат пов'язаних з розглядом справи належать в тому числі і витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.3, 4, 5 ст.137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування по справі.
На підтвердження судових витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, суду надані: договір про надання правничої (правової) допомоги №3 від 10 жовтня 2025 року, розрахунок суми судових витрат, який містить детальний опис робіт, виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та квитанція до прибуткового касового ордеру №8 від 27 листопада 2025 року про сплату за надання правових послуг адвоката 5000,00 грн. (а.с.19-21).
Оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним статтям 19, 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", суд вважає, що з відповідача на користь позивачки підлягають стягненню судові витрати на правову допомогу в сумі 5000,00 грн.
Згідно із ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню судовий збір за подання до суду позовної заяви у розмірі 1211,20 грн. та судовий збір за подання до суду заяви про забезпечення позову (поданої до подання позовної заяви, справа №469/1485/25; 2-з/469/2/25) у розмірі 605,60 грн., а всього 1816,80 грн.
На підставі викладеного, керуючись 12, 13, 258, 259, 263-265ЦПК України, суд -
Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 02 червня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем, зареєстрований в реєстрі за №80348, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Авансар» заборгованості у розмірі 43470,82 грн. за період з 09.02.2016 року по 28.05.2021 року.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Авансар», місцезнаходження: 04053, м.Київ, Кудрявський узвіз, буд.5-Б, офіс 501/1, код ЄДРПОУ 40199031, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , судовий збір у розмірі 1816,80 грн. та витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 5000 грн., усього стягнути 6816 (шість тисяч вісімсот шістнадцять) гривень 80 копійок.
Позивач має право оскаржити заочне рішення у загальному порядку, встановленому ЦПК України, шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України, шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повний текст рішення складено 02 квітня 2026 року.
Суддя: