Справа № 467/3/26
Провадження № 2/467/181/26
24.04.2026 року Арбузинський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого - судді Кологривої Т.М.,
за участю секретаря судового засідання Романенко Т.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Арбузинка цивільну справу за позовною заявою, поданою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним
В січні 2026 року до суду надійшла позовна заява адвоката Рубана Сергія Юрійовича в інтересах ОСОБА_2 до Арбузинської селищної ради про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним, який мотивує свої вимоги тим, що 17 грудня 1998 року між позивачем ОСОБА_2 та ОСОБА_5 було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, а саме житлового будинку АДРЕСА_1 , зареєстрований як біржова угода на Вознесенській Універсальній товарно-сировинній біржі за № 241 від 17 грудня 1998 року. Зазначений договір зареєстрований в Арбузинському РКП «Бюро технічної інвентаризації» в реєстровій книзі № 9 за реєстровим № 1616 від 18 грудня 1998 року та цим написом право власності на житловий будинок зареєстровано за позивачем. Здійснену угоду купівлі-продажу нерухомого майна вважає дійсною, так як сторони виконали всі дії, передбачені нею, але вказана угода нотаріально не посвідчена через ліквідацію товарної біржі та смерть продавця ОСОБА_5 . Посилаючись на ці обставини, позивач в позовній заяві просить визнати договір купівлі-продажу житлового будинку дійсним.
Ухвалою від 2 січня 2026 року відкрито загальне провадження по справі та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою від 23 січня 2026 року витребувано з Державного нотаріального архіву Миколаївської області копію спадкової справи, заведеної Арбузинською державною нотаріальною конторою після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою від 2 березня 2026 року замінено відповідача по справі Арбузинську селищну раду Миколаївської областіна ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав заяву про підтримання позовних вимог, прохав розглянути справу у відсутність позивача та його представника.
Відповідачі у судове засідання двічі не з'явилися без повідомлення причин, незважаючи на те, що про дату, час і місце судового засідання повідомлялися за місцем реєстрації, відзиву до суду не подали.
Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Як вбачається з матеріалів справи між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 складено угоду про купівлю-продаж нерухомого майна - житлового будинку АДРЕСА_1 . Всі умови угоди сторонами були виконані, у нотаріуса зазначена угода посвідчена не була.
Дана угода згідно ст. 15 Закону України «Про товарну біржу» була зареєстрована на Вознесенській Універсальній товарно-сировинній біржі, договір № 241 від 17 грудня 1998 року.
З технічної документації на нерухоме майно вбачається, що нерухоме майно на момент продажу належало ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу, засвідченого Арбузинською державною нотаріальною конторою 6 жовтня 1992 року та зареєстрованого в реєстрі 1916.
Згідно реєстраційного посвідчення Арбузинського РКП «Бюро технічної інвентаризації» 18.12.1998 року право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_2 .
Відповідно до відповіді Арбузинського РКП «Бюро технічної інвентаризації», станом на 31 грудня 2012 року право власності на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 зареєстроване за ОСОБА_2 .
Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 68702272 від 22 вересня 2016 року щодо об'єкта нерухомого майна земельної ділянки площею 0.15 га за адресою: АДРЕСА_1 зареєстроване за ОСОБА_2 .
Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 68706165 від 22 вересня 2016 року щодо об'єкта нерухомого майна земельної ділянки площею 0.0436 га за адресою: АДРЕСА_1 зареєстроване за ОСОБА_2 .
Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 05 липня 2010 року ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 45 років.
Відповідно до копії спадкової справи № 218/2010 спадкоємцями після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які отримали свідоцтва про право на спадщину за законом, яка складається з земельної ділянки, площею 6,19 га, що належала спадкодавцю на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії МК № 000188, виданого 03 вересня 2004 року.
Згідно з застереженнями, що містяться в ст. 5 ЦК України та п. 4 Прикінцевих та Перехідних Положень ЦК, правовий статус майна, а також права та обов'язки суб'єктів цивільних правовідносин щодо цього майна визначаються нормами матеріального права, які були чинними на час його створення або набуття.
Положеннями ст. 42 ЦК УРСР 1963 року, який має застосовуватися до спірних правовідносин, дозволялося укладення цивільно-правових угод у вигляді усної та письмової форми (простої або нотаріальної).
Згідно з вимогами ст. 227 ЦК України 1963 року договір купівлі-продажу житлового будинку, повинен бути укладений у письмовій формі з обов'язковим нотаріальним посвідченням.
Невиконання цих вимог, тягне недійсність такої угоди із застосуванням наслідків реституції, передбачених ч. 2 ст. 48 ЦК 1963 року.
В той же час, відповідно до правил ст. 15 Закону України «Про товарні біржі» угоди, які укладені учасниками біржі щодо купівлі-продажу товарів або об'єктів нерухомості, допущених до обігу на товарній біржі та зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню. Така угода вважається укладеною з моменту її реєстрації на біржі.
На даний час біржа ліквідована як юридична особа, а ОСОБА_5 помер. За таких обставин позивач позбавлений можливості нотаріального посвідчення угоди. З моменту укладання договору позивач користувалася придбаним житловим будинком.
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 47 ЦК України 1963 року, якщо одна із сторін повністю, або частково виконала угоду, а друга сторона ухиляється від її нотаріального оформлення, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду визнати угоду дійсною.
На підставі викладеного суд вважає, що позовні вимоги щодо визнання угоди дійсною є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Згідно з ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 4, 6, 10, 12, 13, 76-81, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 , подану в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна дійсним задовольнити.
Визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна, укладений 17 грудня 1998 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , який зареєстрований на Вознесенській Універсальній товарно-сировинній біржі за № 241 від 17 грудня 1998 року, за яким ОСОБА_5 продав, а ОСОБА_2 придбала житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду може бути оскаржене позивачем до Миколаївського апеляційного суду через Арбузинський районний суд Миколаївської області на протязі 30 днів з дня отримання його копії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Т.М.Кологрива