Справа № 127/2-423/11
Провадження 6/127/267/26
23 квітня 2026 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі головуючого судді Горбатюка В.В.,
за участю секретаря судового засідання Соушко Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» про заміну сторони стягувача у виконавчих листах, виданих на виконання заочного рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 28 лютого 2011 року у цивільній справі № 2-432/11 за позовом Відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває заява Товариства з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» про заміну сторони стягувача у виконавчих листах, виданих на виконання заочного рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 28 лютого 2011 року у цивільній справі № 2-432/11 за позовом Відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Заяву мотивовано тим, що заочним рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 28.02.2011 у справі № 2-432/11 суд задовольнив позов ВАТ КБ «Надра» та стягнув солідарно з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором № 421/МК/2007/ЦВ-840 від 28.09.2007 у розмірі 1262270,97 грн, що є еквівалентом 158720,37 доларів США, а також судові витрати.
Заявник зазначив, що після ухвалення вказаного рішення право вимоги за цим зобов'язанням неодноразово переходило до інших осіб на підставі договорів відступлення права вимоги. Так, 05.08.2020 ПАТ «КБ «Надра» уклало з ТОВ «ФК «ДНІПРОФІНАНСГРУП» договір № GL48N718070_blank про відступлення прав вимоги, відповідно до якого банк передав новому кредитору права вимоги до боржників, у тому числі за кредитним договором № 421/МК/2007/ЦВ-840 від 28.09.2007. Надалі 17.08.2021 ТОВ «ФК «ДНІПРОФІНАНСГРУП» уклало з ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» договір № GL48N718070_blank_08 про відступлення прав вимоги, за яким ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» набуло права вимоги, зокрема до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за тим самим кредитним договором.
Заявник послався на те, що з моменту укладення договору відступлення права вимоги від 17.08.2021 саме ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» стало новим кредитором у відповідному зобов'язанні, а тому має право на процесуальне правонаступництво у виконавчих листах, виданих на виконання зазначеного заочного рішення. Також заявник вказав, що інформація про наявність або відсутність відкритих виконавчих проваджень йому не відома, оскільки він не є стороною виконавчого провадження та не має доступу до такої інформації, однак це не усуває необхідності заміни стягувача у виконавчих документах як правонаступника первісного кредитора.
Також заявник просив розгляд заяви здійснювати за його відсутності.
Боржники ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , від імені яких діє представник адвокат Несса О.О., 15.04.2026 подали заперечення на заяву про заміну сторони стягувача, у якій просили розгляд заяви провести за їх відсутності, не погодилися із заявленими вимогами та просили відмовити у задоволенні заяви.
У запереченнях представник боржників зазначив, що заявник не довів належними і допустимими доказами факт переходу саме того права вимоги, яке випливає із заочного рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 28.02.2011. Представник боржників вказав, що до заяви не долучено копію кредитного договору № 421/МК/2007/ЦВ-840 від 28.09.2007, а витяги з додатків № 1 до договорів відступлення права вимоги є нечитабельними, у зв'язку із чим, на думку боржників, неможливо перевірити, чи включили право вимоги саме до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до переліку активів, переданих за договорами відступлення права вимоги. Також представник боржників звернув увагу на те, що сам заявник у тексті заяви зазначив про відсутність у нього відомостей щодо наявності виконавчих проваджень, а тому, на думку боржників, заявник не підтвердив наявності процесуальної мети для заміни сторони стягувача.
Також представник боржників послався на умови договору про відступлення прав вимоги від 17.08.2021, зокрема на те, що ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» прийняло на себе ризики, пов'язані з переданими договорами та правами вимоги, а також підтвердило отримання від попереднього кредитора документів, що підтверджують право вимоги до боржників. У зв'язку з цим представник боржників зазначив, що заявник мав можливість перевірити зміст кредитної справи, наявність виконавчих документів та інші обставини до укладення договору відступлення права вимоги, однак належного підтвердження своїх вимог суду не надав.
Окремо у своїх запереченнях представник боржників навів доводи щодо банкрутства ОСОБА_2 як суб'єкта підприємницької діяльності. Представник боржників зазначив, що 03.11.2011 Господарський суд Вінницької області відкрив провадження у справі № 5/120/2011/5003 про неплатоспроможність СПД ОСОБА_2 , а постановою цього ж суду від 24.11.2011 визнав ОСОБА_2 банкрутом і призначив ліквідатора. На думку представника боржників, з моменту відкриття провадження у справі про банкрутство усі майнові вимоги кредиторів до ОСОБА_2 підлягали розгляду виключно в межах справи про банкрутство, а тому розгляд заяви про заміну стягувача у цій цивільній справі є недопустимим. У зв'язку з наведеним представник боржників просив у задоволенні заяви відмовити повністю.
У судове засідання учасники справи, належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, не з'явились.
Відповідно до ч. 3 ст.442 ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.
З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути подану заяву за відсутності заінтересованих осіб, учасників справи на підставі наявних матеріалів.
Дослідивши матеріали заяви, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до заочного рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 28.02.2011 у справі № 2-432/11, суд установив, що 28.09.2007 ВАТ КБ «Надра» уклало з ОСОБА_1 договір кредитної лінії № 421/МК/2007/ЦВ-840. Відповідно до цього договору банк відкрив позичальнику кредитну лінію у сумі 130000 доларів США на строк до 26.09.2014 зі сплатою процентів 14,4 % річних. 28.09.2007 ВАТ КБ «Надра» уклало з ОСОБА_2 договір поруки, за яким вона поручилася перед банком за належне виконання ОСОБА_1 зобов'язань за кредитним договором. В забезпечення виконання зобов'язань за договором ОСОБА_1 та ОСОБА_2 передали в іпотеку нерухоме майно. Заочним рішенням суд стягнув солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 1262270,97 грн, а також судові витрати.
На підтвердження переходу права вимоги від первісного кредитора до наступних кредиторів заявник надав:
Згідно із копією протоколу електронного аукціону № UA-EA-2020-05-12-000017-b від 22.05.2020 ПАТ «КБ «Надра» виставило на продаж лот № GL48N718070, а переможцем торгів стало ТОВ «ФК «ДНІПРОФІНАНСГРУП». Протокол містить відомості про початкову ціну лота, ціну продажу - 188900625 грн., а також реквізити сторін аукціону.
Відповідно до копії платіжного доручення № 1 від 06.07.2020 ТОВ «ФК «ДНІПРОФІНАНСГРУП» сплатило на користь ПАТ КБ «Надра» 188900625 грн із призначенням платежу «оплата за лот GL48N718070, ТОВ “ФК “Дніпрофінансгруп», код ЄДРПОУ 40696815, Протокол № UA-EA-2020-05-12-000017-b від 22.05.2020». Цей документ підтверджує оплату лота, придбаного на аукціоні.
Між ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ «ФК «ДНІПРОФІНАНСГРУП» 05.08.2020 укладено договір № GL48N718070_blank про відступлення прав вимоги.
За змістом п. 1 цього договору банк відступив новому кредитору належні банку права вимоги до позичальників, поручителів, заставодавців та інших осіб за основними договорами, перелік яких сторони визначили у додатку № 1 до договору.
Пункт 2 цього договору передбачає, що новий кредитор набуває усіх прав кредитора за основними договорами, у тому числі права вимагати належного виконання грошових зобов'язань, сплати процентів, неустойки, штрафів, а також прав, що випливають із судових справ і виконавчих проваджень щодо боржників.
У витягу з додатку № 1 до цього договору заявник зазначив кредитний договір №421/МК/2007/ЦВ-840 від 28.09.2007 та боржників ОСОБА_1 і ОСОБА_2 .
Також заявник надав копію договору № GL48N718070_blank_08 про відступлення прав вимоги від 17.08.2021, який ТОВ «ФК «ДНІПРОФІНАНСГРУП» уклало з ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ».
Відповідно до п. 1 цього договору первинний кредитор відступив новому кредитору належні йому права вимоги до позичальників, поручителів, заставодавців та інших осіб за кредитними договорами та усіма похідними договорами, права за якими включені до додатку № 1 до договору.
Пункт 2 цього договору передбачає, що з моменту укладення договору новий кредитор набуває усіх прав кредитора за основними договорами, у тому числі права вимагати належного виконання боржниками грошових зобов'язань, сплати процентів, неустойки, пені, штрафів, сум, передбачених статтею 625 ЦК України, а також прав, що випливають із судових справ, виконавчих проваджень і мирових угод.
Пункт 4 цього договору визначає ціну договору у сумі 2 000 000 грн, яку новий кредитор мав сплатити первинному кредитору у порядку, визначеному договором.
Пункт 5 договору містить підтвердження нового кредитора про отримання від первинного кредитора усіх наявних у нього документів, що підтверджують право вимоги до боржників.
У витягу з додатку № 1 до цього договору заявник зазначив серед переданих прав вимоги право вимоги до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за кредитним договором № 421/МК/2007/ЦВ-840 від 28.09.2007.
На підтвердження виконання договору відступлення права вимоги від 17.08.2021 заявник надав виписку АТ «ПРАВЕКС БАНК» по рахунку ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» за період з 01.09.2021 по 31.10.2021, із якої суд установив, що 24.09.2021 ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» перерахувало на користь ТОВ «ФК «ДНІПРОФІНАНСГРУП» 1 805 000 грн із призначенням платежу «Часткова сплата по договору № GL48N718070_blank_08 про відступлення прав вимоги від 17 серпня 2021 року», а 12.10.2021 - ще 195 000 грн із призначенням платежу «Сплата по договору № GL48N718070_blank_08 про відступлення прав вимоги від 17 серпня 2021 року». Отже, загальна сплачена сума становила 2 000 000 грн, що відповідає ціні договору.
Згідно із наданою боржниками копію постанови Господарського суду Вінницької області від 24.11.2011 у справі № 5/120/2011/5003 про визнання банкрутом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 встановлено, що ОСОБА_2 зареєструвалася як суб'єкт підприємницької діяльності 05.06.2001, здійснювала господарську діяльність у сфері ремонтно-будівельних та оздоблювальних робіт, а у зв'язку із кризовими явищами не змогла виконувати свої грошові зобов'язання. У постанові зазначено, що 08.08.2007 ОСОБА_2 як фізична особа-підприємець уклала з ВАТ КБ «Надра» кредитний договір № 504, а 02.07.2010 для забезпечення виконання цього зобов'язання уклала договір поруки з ОСОБА_3 . Постанова містить відомості про загальний розмір заборгованості у сумі 144603,89 грн, а також про відкриття ліквідаційної процедури щодо СПД ОСОБА_2 .
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, вчинення правочину, наслідком якого є заміна особи в окремому зобов'язанні через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги), є різновидом переходу до особи прав у матеріальних правовідносинах. Унаслідок такої заміни кредитора в матеріальному правовідношенні відбувається його заміна на іншу особу і в процесуальних правовідношеннях у визначених законом випадках.
Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора в зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов'язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин. У зв'язку із заміною кредитора в зобов'язанні саме зобов'язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб'єктний склад у частині кредитора.
Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони в матеріальному правовідношенні її правонаступником). Процесуальне правонаступництво передбачене ст. 55 ЦПК України - це перехід процесуальних прав та обов'язків сторони у справі до іншої особи у зв'язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. У зв'язку із цим для вирішення судом питання щодо процесуальної заміни сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов'язків до іншої особи - правонаступника.
Матеріальне правонаступництво реалізується в межах процесуального правонаступництва виключно за правилами останнього.
За змістом ст. 512 ЦК України, ст. 442 ЦПК України та ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов'язанні він замінюється правонаступником.
З урахуванням перерахованих вище вимог закону у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.
Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.
За таких обставин може мати місце звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу сторони виконавчого провадження, що відповідатиме змісту ст. 512, 514 ЦК України та ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження».
Згідно з ч. 5 ст. 442 ЦПК України положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
За даними АСВП, доступ до інформації якої є публічним, не встановлено перебування на примусовому виконанні виконавчих листів, виданих за судовим рішенням від 28.02.2011 у справі № 2-432/11.
До відкриття виконавчого провадження заміна учасника справи правонаступником здійснюється на підставі ст. 55 ЦПК України, а в окремих випадках також на підставі ч. 5 ст. 442 ЦПК України.
Особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документа, а не з моменту відкриття виконавчого провадження. Але разом з тим ця особа до відкриття виконавчого провадження як юридичного процесу є лише стягувачем у виконавчому документі на стадії виконання судового рішення з відповідним потенціалом прав у виконавчому провадженні, які повноцінно реалізує лише у статусі стягувача як сторони відкритого виконавчого провадження, за виключеннями, передбаченими законодавством. Тому заміна стягувача саме як сторони виконавчого провадження неможлива, якщо заява правонаступника про це подана, зокрема, після спливу строку пред'явлення виконавчого документа до виконання, але якщо цей строк не був поновлений судом. Водночас заміна стягувача у виконавчому документі іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) допускається на будь-якій стадії судового процесу, у тому числі до відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до змісту ч. 5 ст. 442 ЦПК України, ст. 12, п. 1 ч. 1, ч. 5 ст. 26, ч. 5 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» поза межами відкритого виконавчого провадження як юридичного процесу стягувач користується правами у виконавчому провадженні як завершальній стадії судового провадження на підставі відповідного закріпленого статусу у виконавчому документі.
Суд установив, що право вимоги, про заміну сторони виникло із договору кредитної лінії № 421/МК/2007/ЦВ-840 від 28.09.2007, який ВАТ КБ «Надра» уклало з ОСОБА_1 , та з договору поруки № 28/09/2007/421 від 28.09.2007, який банк уклав із ОСОБА_2 . Саме це зобов'язання суд розглянув у цивільній справі № 2-432/11 та на підставі цих зобов'язань заочним рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 28.02.2011 суд стягнув солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість у сумі 1262270,97 грн. Отже, предмет правонаступництва у цій справі визначений конкретним судовим рішенням, конкретним кредитним договором, конкретним договором поруки та конкретними боржниками.
Заявник довів безперервний ланцюг переходу права вимоги від первісного кредитора до заявника. Так, 05.08.2020 ПАТ «КБ «Надра» відступило права вимоги ТОВ «ФК «ДНІПРОФІНАНСГРУП» на підставі договору № GL48N718070_blank. Право вимоги за цим договором новий кредитор набув у складі активів, придбаних на електронному аукціоні, що підтверджує протокол електронного аукціону № UA-EA-2020-05-12-000017-b від 22.05.2020 та платіжне доручення № 1 від 06.07.2020 про оплату вартості лота. Надалі 17.08.2021 ТОВ «ФК «ДНІПРОФІНАНСГРУП» відступило це право вимоги ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» на підставі договору № GL48N718070_blank_08, а заявник сплатив ціну цього договору у повному обсязі, що підтверджує банківська виписка АТ «ПРАВЕКС БАНК». Тому матеріали справи підтверджують як факт укладення обох договорів відступлення права вимоги, так і факт їх реального виконання сторонами.
Суд відхиляє доводи боржників про те, що заявник не довів переходу права вимоги саме за кредитним договором № 421/МК/2007/ЦВ-840 від 28.09.2007. Навіть якщо боржники ставлять під сумнів якість окремих витягів з додатків до договорів відступлення права вимоги, матеріали справи дають можливість без будь-яких припущень ідентифікувати передане зобов'язання.
Суд також не бере до уваги довід боржників про те, що відсутність у заявника відомостей щодо стану виконавчих проваджень усуває підстави для заміни сторони стягувача. Заміна стягувача ґрунтується насамперед на переході права вимоги у матеріальному правовідношенні. Сам факт того, що новий кредитор на момент звернення до суду не володіє інформацією про відкриття, перебіг або завершення виконавчого провадження, не означає відсутності у нього права звернутися до суду із заявою про процесуальне правонаступництво. У цій справі відсутні докази повного виконання заочного рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 28.02.2011, припинення відповідного зобов'язання або втрати заявником матеріально-правового інтересу у заміні стягувача. Тому доводи боржників у цій частині суд відхиляє.
Не впливає на вирішення цієї заяви і посилання боржників на те, що ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» прийняло на себе ризики, пов'язані з переданими правами вимоги, а також отримало від попереднього кредитора документи, що підтверджують право вимоги. Такі умови договору відступлення права вимоги регулюють внутрішні правовідносини між його сторонами та не спростовують самого факту переходу права вимоги. Прийняття новим кредитором відповідних договірних ризиків не припиняє права вимоги, не змінює змісту зобов'язання та не позбавляє нового кредитора права звернутися до суду із заявою про заміну сторони стягувача.
Суд також перевірив доводи боржників про банкрутство ОСОБА_2 як суб'єкта підприємницької діяльності та дійшов висновку, що ці доводи не стосуються спірного зобов'язання.
Із постанови Господарського суду Вінницької області від 24.11.2011 у справі №5/120/2011/5003 встановлено, що справа про банкрутство стосується іншого кредитного зобов'язання - кредитного договору № 504 від 08.08.2007, який ОСОБА_2 уклала як фізична особа-підприємець, а також пов'язаного з ним договору поруки з ОСОБА_3 . У цій постанові господарський суд навів інший номер кредитного договору, іншу дату його укладення, іншого поручителя та інший розмір заборгованості - 144603,89 грн. Натомість у цій цивільній справі предметом судового розгляду та предметом заявленого правонаступництва є право вимоги за кредитним договором № 421/МК/2007/ЦВ-840 від 28.09.2007, який ВАТ КБ «Надра» уклало з ОСОБА_1 , та за договором поруки від 28.09.2007, який банк уклав із ОСОБА_2 .
Матеріали цивільної справи підтверджують, що позичальником за цим кредитним договором є саме ОСОБА_1 , а не ОСОБА_2 як фізична особа-підприємець. Це випливає як із самого кредитного договору, так і з додаткового правочину № 1 до нього, в якому сторони визначили ціль отримання траншу - споживчі потреби. Матеріали справи також підтверджують, що ОСОБА_2 у цьому зобов'язанні виступила не позичальником-підприємцем, а поручителем фізичної особи - ОСОБА_1 . Саме у такому статусі вона зазначена у заочному рішенні Ленінського районного суду м. Вінниці від 28.02.2011, і договорі поруки від 28.09.2007. Отже, сам по собі факт наявності у ОСОБА_2 статусу фізичної особи-підприємця та факт визнання її банкрутом у межах іншого кредитного зобов'язання не змінює правову природу спірного зобов'язання у цій справі та не дає підстав ототожнювати його із зобов'язанням, яке стало предметом розгляду господарського суду.
Суд також зазначає, що солідарне стягнення у цій справі суд визначив з двох осіб - ОСОБА_1 як позичальника та ОСОБА_2 як поручителя. Тому навіть наведені боржниками доводи щодо банкрутства ОСОБА_2 як СПД не усувають існування та чинності права вимоги, яке виникло до ОСОБА_1 як основного боржника. Однак щодо ОСОБА_2 суд установив, що її відповідальність у цій справі випливає з договору поруки фізичної особи, а не з кредитного договору, укладеного нею у межах підприємницької діяльності.
Посилання боржників на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 08.02.2022 у справі № 2-7763/10, не змінює висновку суду у цій справі. Суд враховує, що процесуальне правонаступництво має бути обумовлене наявністю матеріального правонаступництва та процесуальної мети. Однак у цій справі заявник довів матеріальне правонаступництво належними доказами, а процесуальна мета його звернення є очевидною - заміна первісного стягувача у виконавчих листах, виданих на виконання заочного рішення суду, яке боржники не виконали. При цьому боржники не надали доказів того, що відповідне судове рішення виконано, що право вимоги припинилося або що заявник позбавлений можливості реалізувати набуте ним право у процесуальному порядку.
Суд не встановив жодних обставин, які б свідчили про недійсність договорів відступлення права вимоги від 05.08.2020 та 17.08.2021, відсутність у сторін права на їх укладення, виконання боржниками зобов'язання у повному обсязі або припинення права вимоги з інших підстав. Отже, з моменту укладення та виконання договору відступлення права вимоги від 17.08.2021 саме ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» стало правонаступником первісного кредитора щодо права вимоги, підтвердженого заочним рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 28.02.2011 у справі № 2-432/11.
За таких обставин суд дійшов висновку, що заявник належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами підтвердив факт переходу до нього права вимоги за кредитним договором № 421/МК/2007/ЦВ-840 від 28.09.2007 та договором поруки від 28.09.2007, а боржники своїми запереченнями цих обставин не спростували. Тому заява ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 11, 512-519 ЦК України, ст. 18, 55, 258-261, 353, 354, 442 ЦПК України, суд,
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» про заміну сторони стягувача у виконавчих листах, виданих на виконання заочного рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 28 лютого 2011 року у цивільній справі № 2-432/11 за позовом Відкритого акціонерного товариства комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Замінити стягувача Публічне акціонерне товариство «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «НАДРА» (код ЄДРПОУ 20025456; 04053, м. Київ, вул. Артема, буд. 15) на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» (код ЄДРПОУ 43115064; 49001, Дніпропетровська область, місто ДНІПРО, вул.Січових Стрільців, 9) у виконавчих листах виданих в межах цивільної справи № 2-432/11 про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «НАДРА» заборгованість за кредитом у розмірі 1262270,97 грн., що еквівалентно 158720,37 доларів США, судовий збір в сумі 1700,00 грн, та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення до Вінницького апеляційного суду. Учасник справи, якому повну ухвалу суду не було вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя В. В. Горбатюк