Справа № 127/13476/26
Провадження 2/127/3821/26
24 квітня 2026 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі головуючого судді Борисюк І.Е., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання договору дарування недійсним, -
До Вінницького міського суду Вінницької області звернувся ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання договору дарування недійсним.
Під час вивчення матеріалів позовної заяви судом встановлено їх невідповідність вимогам цивільно-процесуального законодавства України.
У порушення вимог ч. 4 ст. 177 ЦПК України позивачем не додано до позовної заяви документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Водночас, зі змісту позовної заяви вбачається посилання позивача на положення п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» як на підставу звільнення його від сплати судового збору. Однак, суд не погоджується з таким твердженням позивача з наступних підстав.
Згідно із п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Разом з тим, зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.
Правовий статус, права та пільги учасників бойових дій визначені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» ветерани війни та члени сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, члени сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України отримують безоплатну правничу допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом таких питань.
До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни (ст. 4 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»).
Отже, сама по собі наявність статусу військовослужбовця, військовозобов'язаного, резервіста, учасника бойових дій (прирівняної до нього особи) не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору з усіх спорів.
Таким чином, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус військовослужбовця, військовозобов'язаного, резервіста, учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень, зокрема, ст.ст. 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Наведене узгоджується із позицією викладеною Великою Палатою Верховного Суду в постановах, зокрема, від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17, від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19, від 13 квітня 2020 року та від 06 травня 2020 року у справі № 9901/70/20, та від 11 вересня 2024 року у справі № 567/79/23; Верховним Судом в постановах від 19 жовтня 2020 року у справі № 240/934/20, від 21 квітня 2021 року у справі № 240/8644/20, від 16 лютого 2022 року у справі № 560/4971/21, від 18 жовтня 2023 року № 521/1372/23, від 10 червня 2024 року у справі № 320/42687/23, від 29 січня 2025 року у справі № 600/3723/24-а.
Таким чином, враховуючи наведе суд дійшов висновку, що предмет і підстави позову жодним чином не пов'язані з порушенням права позивача на соціальний захист саме як учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), а також не пов'язані із виконанням ним військового обов'язку та/або під час виконання службових обов'язків, а тому судовий збір за подання до суду цієї заяви має бути сплачений на загальних підставах.
Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).
З позовної заяви вбачається пред'явлення позивачем двох самостійних вимоги немайнового характеру, а саме вимоги про визнання недійсним договору дарування та вимоги про застосування наслідків недійсності правочину, кожна з яких є об'єктом справляння судового збору.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Згідно із Законом України «Про судовий збір» розмір ставки судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 1 331, 20 гривень.
Отже, враховуючи вищевикладене, суд вказує на необхідність позивачу сплатити судовий збір в сумі 2 662, 40 гривень (по 1 331, 20 гривень за кожну вимогу) і надати суду документи, що підтверджують його сплату у відповідності до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, або ж надати документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У документі про сплату судового збору мають бути зазначені наступні платiжнi реквiзити для перерахування судового збору в гривнях: отримувач коштів - ГУК у Він.обл./м.Вінниця/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37979858; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - UA318999980313181206000002856; код класифікації доходів бюджету - 22030101; призначення платежу: (*;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Вінницький міський суд Вінницької області (назва суду, де розглядається справа)).
У відповідності до вимог п. 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити відомості щодо попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
У порушення вимог п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява не містить:
- реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серію паспорта (якщо такі відомості позивачу відомі) відповідачки ОСОБА_3 ;
- відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, а також відомості про наявність або відсутність електронного кабінету учасників справи.
При цьому позовна заява не містить відомостей про те, що позивачу вищевказані відомості не відомі.
Відсутність ідентифікуючих даних відповідачки ОСОБА_3 (рік народження, РНОКПП або номер і серія паспорта), зокрема, унеможливлює встановлення судом її зареєстрованого місця проживання (перебування).
Крім того, у порушення п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява не містить відомостей щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
У порушення п. 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява не містить підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 177 ЦПК України до заяви про визнання акта чи договору недійсним додається також копія (або оригінал) оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребовування.
Водночас, позивачем до позовної заяви не надано належним чином засвідчену копію договору дарування, який є предметом спору, як і не додано клопотання про його витребування.
Закон встановлює обов'язкові вимоги до позовної заяви (ст.ст. 175, 177 ЦПК України). Зокрема, від якості позовної заяви та юридично правильного її змісту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
Враховуючи вищезазначене, наявні підстави для залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, керуючись ч. 1 і ч. 2 ст. 185 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання договору дарування недійсним - залишити без руху та надати позивачу п'ятиденний строк з дня отримання ухвали для усунення визначених даним судовим рішенням недоліків.
У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовна заява вважається неподаною та повертається позивачу зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя