Справа № 127/7030/26
Провадження № 2/127/2034/26
24.04.2026 м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі судді Антонюка В. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду у м. Вінниця, в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осіб, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 , на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» суму заборгованості: за кредитним договором № 2188332 у розмірі 19 850,00 грн., з яких: 5 000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 0 грн. - сума заборгованості за відсотками, 1 250 грн. - сума заборгованості по комісії за надання кредиту, 5 600 грн.- заборгованість по комісії за обслуговування кредиту, 8 000 грн. - сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня).
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 24.04.2025 року укладено кредитний договір № 2188332 між ТОВ «ФК «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» та ОСОБА_1 , згідно з умовами якого позикодавець надає позичальнику фінансовий кредит у розмірі 5 000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених вищевказаним договором. У порушення норм закону та умов договору відповідач, незважаючи на повідомлення, не виконав свого зобов'язання.
27.08.2025 року між ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «ФК «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ», укладено договір факторингу № 27082025, у відповідності до умов якого, ТОВ «ФК «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ», передає ТОВ "ФК "ЄАПБ", за плату належні йому права вимоги, в тому числі за договором фінансового кредиту № 2188332, про що свідчить акт прийому-передачі Реєстру Боржників від 27.08.2025 за договором факторингу № 27082025 від 27.08.2025 та витяг з Реєстру боржників до договору факторингу № 27082025 від 27.08.2025.
У порушення норм закону та умов договору відповідач, незважаючи на повідомлення, не виконав свого зобов'язання.
Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ "ФК "ЄАПБ", ні на рахунки попереднього кредитора.
Зважаючи на вказане, позивач звернувся до суду із даним позовом з метою захисту майнових прав.
Згідно з ч. 1 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.
Ухвалою суду від 16.03.2026 року відкрито провадження та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осіб та надано відповідачу строк для подання клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) осіб. Окрім того відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву. Зазначену ухвалу суду разом із копією позовної заяви та додатків до неї, було направлено судом на адресу місця реєстрації та проживання відповідача, однак поштові відправлення були повернені до суду із зазначенням причини повернення: за закінченням терміну зберігання, що підтверджується відповідними матеріалами справи.
Відповідачем відзиву на позовну заяву подано не було, також до суду не надходило клопотань про слухання справи у порядку загального позовного провадження.
Враховуючи вищевикладене та положення ст. ст. 178, 279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи і наявні в ній докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що 24.04.2025 року укладено кредитний договір № 2188332 між ТОВ «ФК «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» та ОСОБА_1 , згідно з умовами якого позикодавець надає позичальнику фінансовий кредит у розмірі 5 000 грн., на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених вищевказаним. У порушення норм закону та умов договору відповідач, незважаючи на повідомлення, не виконав свого зобов'язання.
27.08.2025 року між ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «ФК «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ», укладено договір факторингу № 27082025, у відповідності до умов якого, ТОВ «ФК «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ», передає ТОВ "ФК "ЄАПБ", за плату належні йому права вимоги, у тому числі за договором фінансового кредиту № 2188332, про що свідчить акт прийому-передачі Реєстру Боржників від 27.08.2025 за договором факторингу № 27082025 від 27.08.2025 та витяг з Реєстру боржників до договору факторингу № 27082025 від 27.08.2025.
Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу № 27082025 від 27.08.2025 заборгованість за кредитним договором № 2188332 становить в розмірі 19 850,00 грн., з яких: 5 000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 0 грн. - сума заборгованості за відсотками, 1 250 грн. - сума заборгованості по комісії за надання кредиту, 5 600 грн.- заборгованість по комісії за обслуговування кредиту, 8 000 грн. - сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня).
Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ "ФК "ЄАПБ", ні на рахунки попереднього кредитора.
Звертаючись з позовом до суду Товариство зазначило, що відповідач неналежним чином виконав свої зобов'язання за вищевказаним кредитним договором, у зв'язку з чим виникла заборгованість, яка в загальному розмірі становить 19 850,00 грн.
Що стосується стягнення 1 250 грн. заборгованість по комісії за видачу кредиту та 5 600 грн. заборгованість по комісії за обслуговування кредиту, варто вказати, що позичальнику були надані кошти на споживчі цілі, а тому, особливості регулювання відносин сторін визначаються Законом України «Про захист прав споживачів».
Відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.
У розумінні положень чинного законодавства України надання грошових коштів є послугою.
Відповідно до ч. 8 ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів", нечіткі або двозначні положення договорів зі споживачами тлумачиться на користь споживача.
Пункт 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, що затверджені Постановою Національного банку України №168 від 10.05.2007 року визначає, що Банк не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача тощо) або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, унесення до нього змін, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на укладення кредитного договору тощо).
Як вказано у постанові Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі № 666/4957/15-ц надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов'язком банку, виконання такого обов'язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов'язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає сплаті позичальником. Оскільки надання фінансового інструменту у зв'язку із наданням кредиту відповідає економічним потребам лише самого банку, то такі дії не є послугами, що об'єктивно надаються клієнту-позичальнику. В зв'язку з цим, Верховний Суд дійшов висновку про те, що кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.
За таких обставин, пункти кредитного договору про сплату комісії за надання кредитних коштів є нікчемними.
За ч. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Недійсний правочинне створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а вразі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною. Правові наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів (ч.ч. 1-3 ст. 216 ЦК України).
За змістом ч. 5 ст. 216 ЦК України, суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.
За вказаних обставин, вимога про стягнення комісії задоволенню не підлягає.
Щодо стягнення неустойки (штрафу) у розмірі 8 000 грн. за кредитним договором суд вважає необхідним зазначити наступне.
Згідно з частиною 1 статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.
Частиною 1 статті 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до частини 1 статті 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до положень пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Враховуючи ту обставину, що неустойка, яка передбачена кредитним договором, нарахована у період дії в Україні воєнного стану, після 24 лютого 2022 року, вона підлягає списанню кредитодавцем та підстави для її стягнення за рішенням суду відсутні.
Таким чином, даючи юридичну оцінку доказам, суд вважає, що в судовому засіданні знайшов підтвердження той факт, що відповідач отримав кредитні кошти, але свої зобов'язання по їх поверненню та сплати відсотків належним чином не виконувала, а отже зобов'язана повернути позивачу борг в загальному розмірі 5 000 грн., у зв'язку з чим позов слід задовольнити частково.
Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, необхідно стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 670,39 грн.
Також суд зауважує, що суд ухвалював рішення за відсутності учасників справи. Відповідно до положення ч.ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України, що у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
На відповідне застосування вказаних положень також звернула увагу Об'єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в постанові від 5 вересня 2022 року в справі №1519/2-5034/11.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст. ст. 204, 207, 526, 530, 536, 625, 628, 629, 639, 1048, 1054, 1077, 1082 ЦК України, ст. ст. 10, 12, 13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором № 21888332 від 24.04.2025 у розмірі 5 000 (п'ять тисяч) гривень 00 копійок, а також судовий збір у розмірі 670,39 гривень.
В решті позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо позивачу повне рішення не було вручено у день його складення, він має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення суду виготовлений 24.04.2026.
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження юридичної особи: вул. Симона Петлюри, 30 м. Київ, 01032.
Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця реєстраці: АДРЕСА_1 , адреса мвсця проживання, зазначена у позовній заяві: АДРЕСА_2 .
Суддя: