Справа № 151/1040/25
Провадження №2/151/124/26
іменем України
23 квітня 2026 року селище Чечельник
Чечельницький районний суд Вінницької області в складі:
головуючої судді Токарчук Л.Г.
за участю секретаря судових засідань Трачук Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Чечельник Вінницької області в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю ''Фінансова компанія ''Європейська агенція з повернення боргів'' до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Товариство з обмеженою відповідальністю ''Фінансова компанія ''Європейська агенція з повернення боргів'' (далі - ТОВ "ФК "ЄАПБ" або позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач), мотивуючи його тим, що 09 квітня 2024 року між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога'' та ОСОБА_1 укладений Договір кредитної лінії № 693869473. 28 листопада 2018 року між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога'' та ТОВ "Таліон Плюс" було укладено Договір факторингу №28/1118-01 відповідно до якого клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором. 31 грудня 2020 року Додатковою угодою №26 до Договору факторингу №28/1118-01 сторони дійшли згоди викласти текст Договору у новій редакції. Відповідно до реєстру боржників №287 від 04.06.2024 до Договору факторингу №28/1118-01 укладеного між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога'' та ТОВ "Таліон Плюс" до ТОВ "Таліон Плюс" перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 693869473. 27 лютого 2025 року між ТОВ "Таліон Плюс" та ТОВ "ФК "ЄАПБ'' укладено Договір факторингу № 27/0225-01, у відповідності до умов якого, ТОВ "Таліон Плюс" передає (відступає) ТОВ "ФК "ЄАПБ" за плату належні йому права вимоги, а ТОВ "ФК "ЄАПБ" приймає належні ТОВ "Таліон Плюс" права вимоги до боржників, вказаними у реєстрах прав вимоги. Згідно п. 2.1. Договору факторингу, згідно умов цього Договору клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором. Згідно п. 4.1 Договору факторингу, сторони погодили, що право вимоги переходить від клієнта до фактора на наступний календарний день після підписання сторонами відповідного реєстру прав вимог, по формі встановленій у Додатку до цього Договору. Відповідно до реєстру прав вимоги № 1 від 27 лютого 2025 року до Договору факторингу № 27/0225-01 від 27 лютого 2025 , ТОВ "ФК "ЄАПБ" набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 14 925 гривень, з яких: 3 000 гривень - сума заборгованості по основному боргу; 10 425 гривень - сума заборгованості по процентам; 1 500 гривень - неустойка. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ ''ФК ''ЄАПБ'', ні на рахунки попереднього кредитора. З моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме з 27 лютого 2025 року позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій. Позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за Договором кредитної лінії № 693869473 від 09.04.2024 у сумі 14 925 гривень та суму сплаченого судового збору 3 028 гривень.
Ухвалою судді від 24 грудня 2025 року у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження, з викликом сторін.
У судове засідання представник відповідача ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" Білотіл А.Г. не з'явилася, вказавши у позовній заяві про розгляд справи без їх участі, у разі неявки відповідача, проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 у судові засідання 02 лютого 2026 року та 23 квітня 2026 року не з'явився, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином шляхом направлення повістки до його електронного кабінету, які доставлені, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу. Будь-яких заяв та клопотань, в тому числі відзиву на позовну заяву від відповідача на адресу суду не надходило.
За таких підстав відповідач вважається належно повідомленим про дату, час і місце судового засідання.
Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Частиною 4 ст. 223 ЦПК України передбачено, що у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За таких обставин, відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд ухвалює заочне рішення у відсутність відповідача на підставі наявних у справі доказів, оскільки належним чином повідомлений відповідач повторно не з'явився у судове засідання, а позивач не заперечує проти такого порядку вирішення справи.
Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази, вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 09 квітня 2024 року між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ОСОБА_1 було укладено Договір кредитної лінії № 693869473 у формі електронного документу з використанням електронного підпису. Згідно договору товариство надає клієнту кредит в розмірі 3 000 гривень на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених у даному договорі.
Відповідач підписав Договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора BSEP, зокрема, 09.04.2024 о 14:21:21 год. ввівши ідентифікатор у відповідне поле інформаційно-телекомунікаційної системи та натиснув кнопку ''Так'', що є підтвердженням підписання договору. (а.с. 17-28)
Відповідно до п. 2.1. за цим Договором кредитодавець зобов'язується надати позичальникові кредит у формі вигляді кредитної лінії, на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання коштів та банківських металів у кредит товариства з обмеженою відповідальністю "Манівео швидка фінансова допомога".
Згідно умов п. 2.3 Договору кредитодавець надає перший транш за Договором у розмірі, що дорівнює загальному розміру кредиту - 3 000 гривень 09.04.2024, що є датою надання кредиту.
Відповідно до п. 2.4 Договору другий та решта траншів за надаються позичальнику протягом Дисконтного періоду кредитування на умовах передбачених цим Договором.
Згідно п. 3.1 Договору позичальнику надається Дисконтний період кредитування, протягом якого позичальник може отримати черговий транш в межах кредитного ліміту, шляхом ініціювання такої операції в особистому кабінеті, а також частково повернути суму кредиту. На момент укладення цього Договору строк Дисконтного періоду користування складає 20 (двадцяти) днів від дати отримання позичальником першого траншу. Загальний строк Дисконтного періоду користування кредитом вираховується в порядку передбаченому п. 3.2. Договору. У випадку надання першого траншу не в день укладення Договору строк дії кредитної лінії та строк Дисконтного періоду автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення Договору по відношенню до дати надання першого Траншу за Договором.
Згідно п. 5.1 Договору кожен окремий транш за цим Договором надається позичальнику шляхом ініціювання кредитного переказу грошових коштів з рахунку кредитодавця, на рахунок позичальника, використовуючи реквізити платіжної картки 4323-34ХХ-ХХХХ-9869, що відбувається не пізніше ніж протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту укладення Договору чи ініціювання отримання чергового траншу за Договором.
Відповідно до п. 5.3. Договору позичальник несе відповідальність за правильність наданих кредитодавцю реквізитів для зарахування суми кредиту, та підтверджує, що за наданими реквізитами сума кредиту буде зарахована на його власний рахунок.
Згідно п. 7.1 Договору рекомендована (не обов'язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми кредиту за всіма наданими траншами є дата закінчення Дисконтного періоду кредитування 29.04.2024, а саме протягом 20 (двадцяти) днів від дати отримання першого траншу позичальником.
Відповідно до п. 8.1 Договору за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом. Інших витрат позичальника, крім процентів за належне користування кредитом, договором не передбачено.
Згідно п. 8.2-8.3 Договору проценти за користування кредитом є платою за користування позичальником наданою йому сумою грошових коштів, належних Кредитодавцю. Процентна ставка за користування кредитом є базовою процентною ставкою. Процентна ставка за Договором є фіксованою і не підлягає зміні кредитодавцем в односторонньому порядку в сторону погіршення для позичальника. Разом з тим, кредитодавець має право в односторонньому порядку зменшити загальну вартість кредиту для позичальника, що не є зміною істотних умов цього Договору. У разі якщо позичальник не здійснить повного дострокового погашення всієї суми кредиту протягом Дисконтного періоду кредитування, то зобов'язання позичальника по оплаті процентів за користування кредитом визначаються шляхом множення базової процентної стакви на фактичну кількість днів користування кредитом (від дати видачі першого Траншу до закінчення строку дії Договору чи його дострокового розірвання). Фактичне значення загальних витрат за Договором та загальна вартість кредиту за Договором залежить від обраної моделі поведінки позичальника і прораховується в порядку описаному нижче. Базова процентна ставка складає 2,50 відсотків в день від суми залишку кредиту, яка знаходиться у Позичальника за кожний день користування ним, що становить 912,50 (триста п'ятдесят сім цілих сім десятих) відсотків річних.
Невід'ємною частиною цього Договору є Правила та Паспорт споживчого кредиту, що надано позичальнику до укладення Договору. Уклавши цей Договір, позичальник підтвердив, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких розміщений на сайті Товариства: www.moneyveo.ua (п. 14.1 Договору).
Пунктом 14.12 Договору визначено, що цей Договір є електронним документом, створеним і збереженим в Інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства та перетвореним електронними засобами у візуальну форму.
До договору додано Паспорт споживчого кредиту продукту "СМАРТ" із зазначенням інформації та контактні дані кредитодавця, основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, орієнтовну реальну річну процентну ставку та орієнтовану загальну вартість кредиту для споживача, порядок повернення кредиту та іншу додаткову інформацію.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію", електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Порядок укладення електронного договору визначений статтею 11 даного закону, при цьому, згідно частини 12 цієї статті, електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний в порядку, визначеному цією статтею, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеному в письмовій формі.
Факт укладення кредитного договору між кредитодавцем ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та позичальником ОСОБА_1 в електронній формі знайшов своє підтвердження.
Позивач виконав зобов'язання за договором про надання кредиту, надавши грошові кошти відповідачеві шляхом їх переказу 09.04.2024 на картковий рахунок відповідача, зазначений ним при укладенні договору, що підтверджується платіжним дорученням № e71ded42-7d98-49d6-9561-e8a42eced094.Сума переказу 3 000 гривень. (а.с. 28 зв. бік)
28 листопада 2024 року між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "Таліон Плюс" було укладено Договір факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2020 року у відповідності до умов якого ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" передає ТОВ "Таліон Плюс" за плату належні йому права вимоги, а ТОВ "Таліон Плюс" приймає належні ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" Права вимоги до боржників. (а.с. 33-36)
Відповідно до п. 2.1 Договору факторингу клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги за переліком в Реєстрі прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором.
У п. 2.2 Договору факторингу сторони погодили, що відступлення Прав вимоги за цим Договором проводиться не з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги.
Згідно п. 4.1 Договору факторингу право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту укладення Реєстру прав вимоги.
Як вбачається з витягу з реєстру прав вимоги до договору факторингу № 28/111-01 від 28.11.2018 ТОВ ''Таліон Плюс'' набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за номером договору кредитної лінії 693869473 в сумі 8 700 гривень. (а.с. 31 зв. бік-32)
27 лютого 2025 року між ТОВ ''Таліон Плюс'' та ТОВ ''ФК ''Європейська агенція з повернення боргів'' укладено договір факторингу № 27/0225-01, у відповідності до умов якого ТОВ ''Таліон Плюс'' передає (відступає) ТОВ ''ФК ''ЄАПБ'' за плату належні йому права вимоги, а ТОВ ''ФК ''ЄАПБ'' приймає належні ТОВ ''Таліон Плюс'' права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників. (а.с. 38 зв. бік-43)
Як вбачається з витягу з реєстру прав вимоги № 1 від 27.02.202 ТОВ ''ФК ''ЄАПБ'' набуло права грошової вимоги до ОСОБА_2 за кредитним договором № 693869473 в сумі 14 925 гривень. (а.с. 38)
Згідно із наданим позивачем розрахунком заборгованості, загальна сума заборгованості за кредитним Договором № 693869473 від 09.04.2024 становить 14 925 гривень, з яких 3 000 гривень - сума заборгованості за основною сумою боргу, 10 425 гривень - сума заборгованості за відсотками та 1 500 гривень - неустойка. (а.с. 30 зв. бік-31)
При цьому, доказів погашення відповідачем вищевказаної заборгованості позивачу ТОВ ''ФК ''ЄАПБ'', матеріали справи не містять.
До правовідносин, що склалися між сторонами підлягають застосуванню наступні норми права.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Відповідно до ст.639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Закон України "Про електронну комерцію" визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (ст.11 Закону України "Про електронну комерцію").
Частина 5 ст.11 Закону України "Про електронну комерцію" передбачає, що Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Відповідно до норм ст.12 Закону України "Про електронну комерцію" якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та " Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", електронний документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Враховуючи положення ч.1 ст.5 ЗУ "Про електронні документи та електронний документообіг", правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов'язкові реквізити документа.
Також, відповідно до ч.1, 2 ст.6 ЗУ "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Таким чином, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Відповідно до ч.1 ст.7 ЗУ "Про електронні документи та електронний документообіг", оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до ЗУ "Про електронний цифровий підпис".
Статтею 18 Закону України "Про електронні довірчі послуги" визначено, що електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.
Відповідно до ч.1 ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У ст.526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно ст.1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
Частиною 1 ст.1048 ЦК України, встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 1050 ЦК України, передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то вразі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього Кодексу.
Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 цієї ж статті визначено, що до відносин за кредитним договором застосовується правове регулювання щодо відносин за договором позики.
За таких обставин зобов'язання за кредитним договором виникають з моменту передачі кредитодавцем позичальнику коштів, згідно умов кредитного договору.
Згідно вимог ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Згідно із ч.1 ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст.633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Таким виконанням щодо кредитних правовідношень є повернення кредитних ресурсів та сплата відсотків за їх використання з дотриманням визначених законодавством або договором умов, якими по відношенню до кредитних договорів є повернення, строковість, платність.
Згідно ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Відповідно до ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Отже, з аналізу вказаних вище норм законодавства випливає, що при укладенні договору факторингу до фактора переходить право грошової вимоги первісного кредитора до третьої особи (боржника) у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позивач правомірно набув право вимоги до відповідача за Договором кредитної лінії № 693869473 від 09 квітня 2024 року, оскільки відбулось процесуальне правонаступництво у зв'язку із зміною кредитора.
Частиною першої ст.1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається нарівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно ч.1 ст.623 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Аналізуючи вказані норми закону, суд зазначає, що протягом дії договірних відносин, розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором та протягом дії останнього сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору, після закінчення строку договору, у випадку наявності невиконаного грошового зобов'язання, у кредитора виникає право вимоги відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до частини першої ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Відповідно зі ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим законом випадках.
За приписами, визначеними ст.12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч.1 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, так як відповідач ОСОБА_1 своїх зобов'язань Договором кредитної лінії № 693869473 від 09 квітня 2024 року не виконав, внаслідок чого утворилася заборгованість, в сумі 14 925 гривень. Таким чином, у порушення умов договору позики, а також статтей 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконав, хоча ст. 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Крім того, з відповідача на користь позивача слід стягнути сплачений при подачі позовної заяви до суду судовий збір згідно платіжної інструкції № 149178 від 23 грудня 2025 року в сумі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень.
Враховуючи викладене та керуючись статтями : 259, 263-265, 268, 273, 280, 354-355 ЦПК України,
Позовну заяву - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю ''Фінансова компанія ''Європейська агенція з повернення боргів'' заборгованість за Договором кредитної лінії № 693869473 від 09 квітня 2024 року в розмірі 14 925 (чотирнадцять тисяч дев'ятсот двадцять п'ять) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю ''Фінансова компанія ''Європейська агенція з повернення боргів'' судовий збір в сумі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Повне найменування (ім'я) сторін та їх місцезнаходження:
Позивач : товариство з обмеженою відповідальністю ''Фінансова компанія ''Європейська агенція з повернення боргів'' (вул. Симона Петлюри, буд. 30, м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ 35625014, рахунок IBAN № НОМЕР_1 у АТ "ТАСкомбанк")
Відповідач : ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , картка платника податків НОМЕР_2 , місце реєстрації : АДРЕСА_1 ) .
Суддя Людмила ТОКАРЧУК