Справа № 129/3930/25
Провадження №2/151/189/26
іменем України
23 квітня 2026 року селище Чечельник
Чечельницький районний суд Вінницької області в складі:
головуючої судді Токарчук Л.Г.
за участю секретаря судових засідань Трачук Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Чечельник Вінницької області в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовною заявою акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Представник акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" Супрун Є.В. звернулася через систему "Електронний суд" до Чечельницького районного суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Позов мотивований тим, що між ПАТ "Банк Ренесанс Капітал", правонаступником всіх прав та обов'язків якого є АТ "Перший Український Міжнародний банк" та ОСОБА_1 24.04.2013 укладено кредитний договір № 26255019134631 на підставі якого видано кредитну картку з кредитним лімітом в сумі 1 000 гривень, який пізніше було збільшено до 24 700 гривні. Відповідачка зобов'язання за вказаним договором не виконує, у зв'язку з чим виникла заборгованість, яка станом на 03.07.2025 становить 31 928 гривень 38 копійок, яка складається: 20 928 гривень 11 копійок - заборгованість за кредитом та 11 000 гривень 27 копійок заборгованість за процентами. Вказану заборгованість та судові витрати позивач просив стягнути з відповідачки.
Ухвалою судді від 26 січня 2026 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з викликом сторін.
Представник позивача за довіреністю супрун Є.В. у судове засідання не з'явилася, проте, у позовній заяві зазначила про розгляд справи без їх участі, у разі неявки відповідача, проти ухвалення заочного рішення не заперечують.
Відповідачка ОСОБА_1 у судові засідання 23 лютого 2026 року та 23 квітня 2026 року не з'явилася, хоча повістки направлялися за адресою місця проживання відповідачки зазначеною позивачем у позовній заяві та адресою зареєстрованого місця проживання, згідно відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру № 2271223 від 26.01.2026, конверти з рекомендованими повідомленнями повернулися без вручення адресату, з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою". Також на вказані дати повідомлялася смс повідомленнями, які доставлені, що підтверджується довідками про доставку. Крім того, про час, дату та місце розгляду справи на 23 квітня 2026 року повідомлялася, також через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Будь-яких заяв та клопотань, в тому числі відзиву на позовну заяву від відповідачки на адресу суду не надходило.
За таких підстав відповідачка вважається належно повідомленою про дату, час і місце судового засідання.
Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Частиною 4 ст.223 ЦПК України передбачено, що у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За таких обставин, відповідно до ст.280 ЦПК України, суд ухвалює заочне рішення у відсутність відповідача на підставі наявних у справі доказів, оскільки належним чином повідомлений відповідач повторно не з'явився у судове засідання, а позивач не заперечує проти такого порядку вирішення справи.
Суд, дослідивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Стаття 13 ЦПК України передбачає, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В силу вимог ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом встановлено, що згідно заяви від 24 квітня 2013 року № 26255019134631 ОСОБА_1 приєдналася до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб АТ "ПУМБ" з метою відкриття поточного рахунку в гривні та надання кредитної картки із кредитним лімітом в розмірі 1 000 гривень, із процентною ставкою 0,0001% річних. (а.с. 9-10)
Згідно довідки АТ "ПУМБ" кредитний ліміт по договору № 26255019134631 встановлений банком: 24.04.2013 на суму 1 000 гривень, 04.12.2013 на суму 3 000 гривень, 11.04.2014 на суму 4 000 гривень, 02.06.2014 на суму 3 000 гривень, 16.09.2024 на суму 4 000 гривень, 14.01.2025 на суму 5 500 гривень, 18.06.2015 на суму 6 700 гривень, 18.08.2015 на суму 5 500 гривень, 02.12.2015 на суму 6 700 гривень, 30.03.2016 на суму 9 000 гривень, 21.12.2017 на суму 16 300 гривень, 21.06.2018 на суму 18 400 гривень, 15.01.2019 на суму 20 500 гривень, 17.10.2019 на суму 22 600 гривень, 14.08.2020 на суму 24 700 гривень, 27.02.2022 на суму 24 344 гривні та 03.03.2022 на суму 24 700 гривень. (а.с. 15 зв. бік)
Відповідно із розрахунку заборгованості, у зв'язку з неналежним виконанням умов кредитного договору відповідачкою ОСОБА_1 , станом на 03.07.2025 по кредитному договору № 26255019134631 від 24 квітня 2013 року складає 31 928 гривень 38 копійок, з яких: 20 928 гривень 11 копійок - заборгованість за сумою кредиту та 11 000 гривень 27 копійок - заборгованість за відсотками. (а.с. 16-19)
Відповідно до копії письмової вимоги (повідомлення) № КНО-44.2.2/1245 позивач звернувся до відповідачки з вказаною вимогою про повернення заборгованості за кредитним договором № 26255019134631 від 24 квітня 2013 року, яка станом на 03.07.2025 становить 31 928 гривень 38 копійок. (а.с. 13)
Правовідносини, які склалися між сторонами регулюються ст. 509 ЦК України, відповідно до якої зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно вимог ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з положеннями ч.1 ст.598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Стаття 610 ЦК України передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У ч. 2 ст. 615 ЦК України вказано, що одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
З положень ст. 628 ЦК України слідує, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір).
Норми ст. 629 вказують, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Суд також керується ч. 1 ст. 634 ЦК України, відповідно до якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Частина 1 ст. 1054 ЦК України вказує, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Положення ч.1 ст. 1049 ЦК України вказують, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України
Позивач взяті на себе зобов'язання за договором виконав у повному обсязі.
Відповідачка взяті на себе зобов'язання за вищевказаним договором не виконала, внаслідок чого виникла заборгованість перед банком у сумі 31 928 гривень 38 копійок, з яких: 20 928 гривень 11 копійок - заборгованість за сумою кредиту та 11 000 гривень 27 копійок - заборгованість за відсотками.
При зверненні з позовом до суду, позивачем сплачено судовий збір згідно платіжної інструкції №449 від 11 вересня 2025 року в сумі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок, який відповідно до ст.141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 259, 263-265, 268, 273, 280, 354-355 ЦПК України,
Позовну заяву задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" заборгованість у розмірі 31 928 (тридцять одна тисяча дев'ятсот двадцять вісім) гривень 38 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства "Перший Український Міжнародний Банк" понесені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цивільним процесуальним Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним Кодексом.
Повне найменування (ім'я) сторін, їх місцезнаходження (місце проживання чи перебування) :
Позивач: акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний Банк" (місцезнаходження : вул. Андріївська, буд. 4 в м. Київ, код ЄДРПОУ 14282829, поштовий індекс 04070).
Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , картка платника податків НОМЕР_1 , місце реєстрації : АДРЕСА_1 ).
Суддя Людмила ТОКАРЧУК