Справа №: 148/287/26
Провадження № 1-кс/148/250/26
24 квітня 2026 року слідчий суддя Тульчинського районного суду Вінницької області ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тульчині Вінницької області клопотання слідчої СВ Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області ст. лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Тульчинської окружної прокуратури ОСОБА_4 в кримінальному провадженні за № 12026020180000041 від 28.01.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155 КК України про проведення допиту потерпілої під час досудового розслідування в судовому засіданні.
Слідча СВ Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області старший лейтенант поліції ОСОБА_3 звернулась до суду із клопотанням про допит неповнолітньої потерпілої ОСОБА_5 під час досудового розслідування в судовому засіданні.
Клопотання мотивовано тим, що органом досудового розслідування Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області проводиться досудове розслідування кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026020180000041 від 28.01.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155 КК України.
Зауважує, що в органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що неповнолітня ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є потерпілою від кримінального правопорушення проти статевої свободи та статевої недоторканості особи.
На даний час досудове слідство вважає необхідним провести допит неповнолітньої потерпілої з метою отримання відомостей, що мають суттєве значення для слідства та можуть бути використані під час судового розгляду як докази винуватості підозрюваного (обвинуваченого).
Зазначає, що в разі направлення обвинувального акту в зазначеному кримінальному провадженні до суду, неповнолітня потерпіла, (якій на момент вчинення кримінального правопорушення виповнилось 14 років), яка на даний час досягла шістнадцятирічного віку, внаслідок свого віку і зумовленого ним психоемоційного стану, при зміні обстановки допиту може відмовитись давати показання або змінить їх.
Зміна обстановки під час допиту неповнолітньої потерпілої у суді полягатиме у тому, що під час її допиту у залі судового засідання будуть присутні незнайомі їй люди колегія суддів, секретар судового засідання, прокурор. Показання потерпілої стосуються інтимних сторін її життя, і дитина може відмовитись давати показання у присутності незнайомих людей.
До таких виняткових обставин відносяться:
- вікові особливості потерпілої, новий віковий етап рання юність, що існує між дитинством і дорослістю. У цей період підліткам допомагає адаптуватися підтримка, як сім'ї, так і друзів. Статеві злочини проти малолітніх та неповнолітніх надзвичайно небезпечні, вони посягають на їх статеву недоторканність та нормальний статевий та психологічний розвиток. Такі злочини часто призводять до глибоких душевних травм у потерпілих осіб, штовхають їх до аморального способу життя. Ці всі особливості у своїй сукупності, в подальшому можуть бути причиною відмови від спілкування і повідомлення необхідної інформації, як під час досудового розслідування, так і під час судового розгляду;
- психоемоційний стан дитини, зокрема, психоемоційне напруження, наслідком якого може бути розвиток психічних порушень, є обставиною, яка може унеможливити її допит у суді або вплинути на повноту чи достовірність показань, а також в подальшому може відобразитися на повноті показань потерпілої та повідомленні об'єктивних даних усіх обставин справи.
Потерпіла викриває у вчиненні кримінального правопорушення особу з якою у останньої склались довірливі відносини, користуючись довірливістю неповнолітньої, який вчиняв протиправні дії, що могли негативно вплинути на психологічний стан потерпілої, має несформовану дитячу психіку, це може негативно вплинути на повноту та достовірність показань неповнолітньої потерпілої у судовому засіданні, оскільки, особа причетна до вчинення кримінального правопорушення може особисто або через своїх рідних чинити на неї психологічний або фізичний вплив з метою примусити її до зміни або відмови від наданих показань, а також схиляти до дачі неправдивих показань про вчинення кримінального правопорушення.
Показання неповнолітньої ОСОБА_5 на теперішній час є важливими для всебічного, повного, об'єктивного та неупередженого з'ясування обставин кримінального провадження, а тому їх належне фіксування під час досудового розслідування не допустить будь-якого викривлення обставин, що мали місце під час вчинення кримінальних правопорушень та забезпечить можливість встановлення всіх фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, які сприймала потерпіла. Також, повне з'ясування у малолітньої потерпілої обставин вчиненого кримінального правопорушення під час допиту в порядку ст. 225 КПК України, в дружньому до дитини середовищі - Барнахусі, за участі кваліфікованого психолога з урахуванням індивідуально-психологічних і психофізіологічних властивостей дитини є запорукою убезпечення дитини від повторного негативного психотравмуючого впливу в суді під час судового провадження.
При цьому допит дитини у запропонованому порядку надасть можливість: уникнути невиправданої повторної та вторинної віктимізації дитини; зменшити її залучення в кримінальне провадження шляхом використання даних вказаного допиту для проведення подальших судових експертиз без залучення дитини, та як доказу під час судового розгляду; забезпечити дотримання принципів правосуддя дружнього до дитини, зокрема забезпечити її найкращі інтереси в кримінальному провадженні.
Слідча СВ Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області ст. лейтенанта поліції ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилася, надала заяву про розгляд клопотання за її відсутності, заявлені вимоги підтримує у повному обсязі та просить клопотання задовольнити.
Дослідивши матеріали клопотання, суд вважає, що останнє підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Відповідно до ст. 225 КПК України, у виняткових випадках, пов'язаних із необхідністю отримання показань свідка чи потерпілого під час досудового розслідування, якщо через існування небезпеки для життя і здоров'я свідка чи потерпілого, їх тяжкої хвороби, наявності інших обставин, що можуть унеможливити їх допит в суді або вплинути на повноту чи достовірність показань, сторона кримінального провадження, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, мають право звернутися до слідчого судді із клопотанням провести допит такого свідка чи потерпілого в судовому засіданні, в тому числі одночасний допит двох чи більше вже допитаних осіб. У цьому випадку допит свідка чи потерпілого здійснюється у судовому засіданні в місці розташування суду або перебування хворого свідка, потерпілого в присутності сторін кримінального провадження з дотриманням правил проведення допиту під час судового розгляду. Неприбуття сторони, що була належним чином повідомлена про місце та час проведення судового засідання, для участі в допиті особи за клопотанням протилежної сторони не перешкоджає проведенню такого допиту в судовому засіданні. Допит особи згідно з положеннями цієї статті може бути також проведений за відсутності сторони захисту, якщо на момент його проведення жодній особі не повідомлено про підозру у цьому кримінальному провадженні.
Слідчим суддею встановлено, що у провадженні СВ Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області перебуває кримінальне провадження №12026020180000041. Відомості про правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.01.2026, за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 155 КК України.
Досудовим розслідування встановлено, що з пологового відділення Вінницької обласної клінічної лікарні ім. М.І. Пирогова 28.01.2026 надійшло повідомлення про те, що цього ж дня близько 17:00 год. каретою екстреної медичної допомоги (далі - ЕМД) доставлена неповнолітня ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканка с-ще Брацлав, Тульчинського району, Вінницької області, яка за місцем свого проживання народила мертвонароджену дитину.
В ході проведення досудового розслідування встановлено, що у липні 2025 року неповнолітня ОСОБА_5 , не досягнувши 16-річного віку, за добровільною згодою вступила у статеві зносини з неповнолітнім ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 та завагітніла. Так, 28.01.2026 стан здоров'я неповнолітньої ОСОБА_5 різко погіршився, у зв'язку з чим матір'ю було викликано бригаду екстреної медичної допомоги. Після прибуття бригади ЕМД, у приміщенні житлового будинку АДРЕСА_2 , у неповнолітньої ОСОБА_5 розпочалися пологи, внаслідок яких народилася мертва дитина.
Таким чином, є достатні підстави вважати, що неповнолітня ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є потерпілою дід кримінального правопорушення проти статевої свободи та статевої недоторканості особи.
На даний час досудове слідство вважає за необхідне провести допит неповнолітньої потерпілої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою отримання відомостей що мають суттєве значення для слідства та можуть бути використані під час судового розгляду як докази винуватості підозрюваного (обвинуваченого).
Частиною 4 ст. 354 КПК України передбачено, що у випадках, коли це необхідно для з'ясування обставин та/або захисту прав малолітнього чи неповнолітнього свідка чи потерпілого, за ухвалою суду він може бути допитаний поза залом судового засідання в іншому приміщенні з використанням відеоконференції (дистанційне судове засідання).
Згідно з ч. 1 ст. 232 КПК України допит осіб, впізнання осіб чи речей під час досудового розслідування можуть бути проведені у режимі відео конференції при трансляції з іншого приміщення (дистанційне досудове розслідування) у випадках:
1) неможливості безпосередньої участі певних осіб у досудовому провадженні за станом здоров'я або з інших поважних причин;
2) необхідності забезпечення безпеки осіб;
3) проведення допиту малолітнього або неповнолітнього свідка, потерпілого;
4) необхідності вжиття таких заходів для забезпечення оперативності досудового розслідування;
5) наявності інших підстав, визначених слідчим, прокурором, слідчим суддею достатніми.
Відповідно до ч. 2 ст. 232 КПК України рішення про здійснення дистанційного досудового розслідування приймається слідчим, прокурором, а в разі здійснення у режимі відеоконференції допиту згідно зі ст. 225 КПК України ? слідчим суддею з власної ініціативи або за клопотанням сторони кримінального провадження чи інших учасників кримінального провадження.
Показання неповнолітньої ОСОБА_7 , на теперішній час є важливими для всебічного, повного, об'єктивного та неупередженого з'ясування обставин кримінального провадження, а тому їх належне фіксування під час досудового розслідування не допустить будь-якого викривлення обставин, що мали місце під час вчинення кримінальних правопорушень та забезпечить можливість встановлення всіх фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, які сприймала потерпіла.
Процесуальний статус в кримінальному провадженні дитини має певні відмінності, а саме те, що вони являють собою особливу соціально-вразливу групу, щодо яких законом передбачено закріплення додаткових правових гарантій для захисту їх прав і законних інтересів.
Декларація прав дитини 1959 року закріплює принцип, що дитина за будь-яких обставин має бути серед тих, які першими одержують захист і допомогу. В усіх діях щодо дітей незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини).
Зазначене положення кореспондується з частиною 2 ст. 10 КПК України, де закріплено, що у випадках і порядку, передбачених цим Кодексом, певні категорії осіб (неповнолітні, іноземці, особи з розумовими і фізичними вадами тощо) під час кримінального провадження користуються додатковими гарантіями.
Дитина має свою специфіку, яка пов'язана із її віком, рівнем інтелектуального, емоційного розвитку, життєвим досвідом. Усе це впливає на можливість сприйняття нею подій кримінального правопорушення та можливість надати оцінку таким подіям.
У таких ситуаціях важливим є дотримання гарантій поводження з потерпілою дитиною з врахуванням її віку, рівня зрілості, інтелектуального розвитку, дитина має розуміти хід кримінального провадження.
Також потерпілому відводиться значуща роль у кримінальному провадженні, оскільки часто надана саме потерпілим інформація сприяє доказуванню у справі та встановленню істини.
Міжнародні стандарти допиту дітей випливають зі змісту Конвенції ООН «Про захист прав людини та основних свобод» 1950 року, Конвенції ООН «Про права дитини» 1989 року, Європейської конвенції про здійснення прав дітей 1996 року, Керівних принципів, що стосуються правосуддя з питань, пов'язаних з участю дітей-жертв та свідків злочинів, 2005 року, Конвенції Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства 2007 року, Керівних принципів Комітету міністрів Ради Європи щодо судочинства, дружнього до дитини, 2010 року та ін.
Так, відповідно до Конвенції Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства, ратифікованою з заявами Законом № 4988-VI від 20.06.2012, кожна Сторона вживає необхідних законодавчих або інших заходів для захисту прав й інтересів жертв, у тому числі їхніх особливих потреб як свідків, на всіх стадіях розслідування та кримінального провадження, зокрема шляхом забезпечення уникнення контакту між жертвами та правопорушниками в суді та приміщеннях правоохоронних органів, крім випадків, коли компетентні органи встановлять інше в найкращих інтересах дитини або коли розслідування чи провадження вимагають такого контакту (підпункт «g» пункту 1статті 31 Глава VІІ Конвенції). Кожна Сторона вживає необхідних законодавчих або інших заходів для забезпечення проведення опитувань дитини без необґрунтованої затримки, відразу після повідомлення фактів компетентним органам (підпункт «а» пункту 1 статті 35 Глава VІІ Конвенції), а також для забезпечення згідно з нормами національного законодавства можливості жертві свідчити, не перебуваючи при цьому в залі суду, тобто шляхом використання належних комунікаційних технологій (підпункт «b» пункту 2 статті 36 Глава VІІ Конвенції). Отже, проведення якнайшвидшого допиту малолітньої потерпілої й обмеження кількості таких допитів сприятиме захисту її прав та інтересів, надаючи повний доступ до правосуддя, можливість повідомити про факти порушення своїх прав, та, у подальшому, мінімізує травматичний досвід дитини.
В узагальненні Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику вирішення слідчими суддями питань, пов'язаних із слідчими (розшуковими) діями» від 03.06.2016 акцентовано увагу на тому, що в частині першій ст. 225 КПК України чітко визначені лише два виняткові випадки, які є підставою для звернення сторони кримінального провадження із клопотанням про проведення допиту, зокрема, існування небезпеки для життя чи здоров'я свідка, потерпілого та їх тяжка хвороба. Вжите в частині першій ст. 225 КПК України формулювання інші обставини свідчить про невичерпність переліку таких обставин, наголошуючи на існуванні вірогідності унеможливити допит свідка чи потерпілого в суді або вплинути на повноту чи достовірність їх показань. В узагальненні за результатами аналізу судової практики зроблено висновок, що розглядаючи клопотання про допит свідка, потерпілого, в порядку ст. 225 КПК України, до виняткових випадків, які унеможливлюють допит свідка, потерпілого або можуть вплинути на повноту чи достовірність їх показань, слідчі судді відносили, серед інших, психологічні особливості особи неповнолітнього свідка або потерпілого.
Статтею 3 Конвенції ООН про права дитини 1989 року передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага має приділятися якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
У Керівних принципах ООН щодо судочинства у питаннях дітей-жертв і дітей-свідків злочинів (ЕКОСОР Res 2005/20, 22 липня 2005 року) наголошується: якщо діти виступають або дають свідчення у судових або позасудових процесах або інших заходах втручання, відповідно до обставин, найкраще, щоб такі виступи або свідчення представлялись у вигляді відеозапису. Як правило вимагається присутність лише тих дітей, які безпосередньо задіяні у процесі, за умови, що це не перешкоджає дітям надати свідчення.
Дитина не повинна проходити через численні опитування та/або бути присутньою в суді. Головна причина цього полягає в тому, що існує ризик (повторної) травматизації дитини. Відмова від свідчень - серйозна проблема, бо дуже важливо гарантувати безпеку та захист дитини, визначити потребу у фізичному та психічному відновленні, забезпечити успішне й дружнє до дитини кримінальне розслідування та судовий процес. У найгіршому разі численні опитування на досудовому етапі можуть дискредитувати дитину як свідка.
За вимогами п.п. 68, 72 Керівних принципів Комітету міністрів Ради Європи щодо правосуддя, дружнього до дітей, прийнятих Комітетом міністрів Ради Європи 17.11.2010, слід уникати прямого контакту, протистояння або спілкування між дитиною-жертвою або дитиною-свідком з підозрюваним, наскільки це можливо, якщо тільки дитина-жертва не вимагає цього.
Статтею 35 Конвенції Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства (ратифіковано Законом
№ 4988-VI від 20.06.2012) передбачено, що кожна Сторона вживає необхідних законодавчих або інших заходів для забезпечення якомога меншої кількості опитувань дитини і настільки, наскільки це є вкрай необхідним для цілей кримінального провадження.
Відповідно до актуальної судової практики під час судового розгляду по суті суди обґрунтовують свої висновки у тому числі показаннями отриманими у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України (постанови ВС від 15.05.2024 (справа № 159/1381/22), від 31.07.2024 (справа № 741/165/22), від 05.12.2024 (справа № 159/7433/21), оскільки діти під впливом дорослих, будучи у залежності від останніх, можуть змінити показання під час судового розгляду з метою подальшого уникнення правопорушником кримінальної відповідальності.
Таким чином, в ході судового розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що на даний час існують обставини, що можуть унеможливити в подальшому допит неповнолітньої потерпілої, оскільки враховуючи психоемоційний стан дитини, зокрема психоемоційне напруження, наслідком якого може бути розвиток психічних порушень, є обставиною, яка може унеможливити її допит в якості потерпілої під час розгляду кримінального провадження №12026020180000041 від 28.01.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155 КК України.
Крім того, слідчий суддя звертає увагу на обставини та характер вчиненого кримінального правопорушення, що в своїй сукупності свідчить про обґрунтованість та доведеність поданого до суду клопотання.
З огляду на зазначені виняткові обставини, а також те, що показання неповнолітньої потерпілої мають суттєве значення для встановлення об'єктивної істини для досудового розслідування у кримінальному провадженні, а з минуванням часу надані нею покази можуть бути детально не відтворені, з метою уникнення або мінімізації можливої психологічної травматизації дитини в кримінальному провадженні, попередження негативного впливу на повноту та достовірність судового розгляду, суд вважає можливим задовольнити клопотання про проведення допиту неповнолітньої потерпілої під час досудового розслідування в судовому засіданні поза залом судового засідання в іншому приміщенні, а саме в Центрі захисту та соціально-психологічної підтримки у процесі правосуддя дітей, які постраждали або стали свідками насильства (модель Барнахус) з використанням відеоконференції.
Окрім того, враховуючи, що кримінальне правопорушення спрямовано проти статевої свободи та статевої недоторканості неповнолітньої особи, беручи до уваги положення пункту 2 частини другої статті 27 КПК України, суд вважає необхідним, допит потерпілої провести в закритому судовому засіданні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 3, 9, 26, 27, 225, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчої СВ Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 про проведення допиту неповнолітньої потерпілої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в судовому засіданні під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12026020180000041 від 28.01.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155 КК України, задовольнити.
Провести допит неповнолітньої потерпілої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в судовому засіданні під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12026020180000041 від 28.01.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155 КК України.
Допит неповнолітньої потерпілої в судовому засіданні, здійснювати в режимі відеоконференції, шляхом перебування неповнолітньої ОСОБА_5 , її захисника та законного представника, поза залом судового засідання в іншому приміщенні - Центрі захисту та соціально-психологічної підтримки у процесі правосуддя дітей, які постраждали або стали свідками насильства (модель Барнахус), який розташований за адресою: Вінницька область, Вінницький район, с-ще Вороновиця, вул. Гагаріна, буд. 20-Б.
Допит у закритому судовому засіданні призначити на 27 квітня 2026 року о 10:00 год., в залі Тульчинського районного суду Вінницької області, за адресою: м. Тульчин, вул. Перемоги, 16, Тульчинського району Вінницької області.
Судове засідання провести за участі:
заступника керівника Тульчинської окружної прокуратури ОСОБА_4 , або прокурора Тульчинської окружної прокуратури ОСОБА_8 , слідчого Тульчинського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , або іншого слідчого, з посадових осіб Тульчинського РВП ГУНП, які здійснюють досудове розслідування в даному кримінальному провадженні а саме: старшого слідчого капітана поліції ОСОБА_9 , старшого слідчого капітана поліції ОСОБА_10 , координатора Підрозділу «Центр захисту дитини (за моделлю Барнахус)» - ОСОБА_11 , спеціаліста - психолога Підрозділу «Центр захисту дитини (за моделлю Барнахус)» ОСОБА_12 , адвоката, який надає безоплатну вторинну правову допомогу, представника дитини ОСОБА_13 , законного представника дитини начальника служби в справах дітей Брацлавської селищної ради ОСОБА_14 .
Під час проведення допиту неповнолітньої потерпілої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 з'ясувати наступні запитання:
1. Чи велика її сім'я? Як звати маму, тата, вітчима?
2. Скільки у неї братиків, сестричок? Як їх звати?
3. Які у неї стосунки з мамою та іншими членами родини?
4. Де вона живе? Яка її адреса та з ким вона проживає?
5. Чи відвідує вона навчальні заклади? Якщо так, які саме?
6. Хто зазвичай допомагає їй у вирішенні важливих питань або проблем, до кого вона найчастіше звертається по допомогу?
7. За яких обставин вона познайомилась із ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ?
8. Як часто вони спілкувались і де проводили час разом?
9. Які між ними були стосунки? Чи просив ОСОБА_15 приховувати ваші стосунки?
10. Чи знали батьки або інші дорослі про ваше спілкування?
11. Чи були між ними близькі (інтимні) стосунки? Якщо так, хто був ініціатором зближення або розмов про інтимні стосунки?
12. Коли вперше між ними виникли близькі (інтимні) стосунки? (орієнтовний місяць/період)? Де саме це відбулося?
13. Чи розуміла вона на той момент свій вік та можливі наслідки?
14. Чи був з боку ОСОБА_6 , тиск, примус або переконання для вступу в близькі (інтимні) стосунки? Чи відчувала вона, що може відмовитись?
15. Чи були ситуації, коли вона не хотіла близькості? Що тоді відбувалося?
16. Чи знав ОСОБА_6 , про її вік на момент початку інтимних стосунків? Скільки років було ОСОБА_6 на момент початку інтимних стосунків? Чи обговорювали вони можливі наслідки інтимних відносин (вагітність, здоров'я)? Чи використовувались будь-які засоби запобігання вагітності? Хто приймав рішення щодо цього?
17. Коли відбулась остання інтимна близькість після того, як вона дізналась про вагітність?
18. Чи просив ОСОБА_6 приховувати ваші стосунки? Чи розповідала вона комусь про інтимні стосунки до вагітності? Якщо так, кому саме?
19. Коли вона вперше дізналась або запідозрила, що вагітна? Які ознаки або події на це вказували? Кому першому про це розповіла? Чи зверталась вона до лікаря після того, як дізналась про вагітність? Якщо ні - що стало причиною?
20. Коли та за яких обставин вона повідомила ОСОБА_16 про вагітність? Якою була його перша реакція на цю новину та що саме він говорив після того, як дізнався про вагітність?
21. Скільки часу пройшло між тим, як ОСОБА_5 дізналась про вагітність, і тим, як повідомила ОСОБА_6 .?
22. Чи підтримували вони спілкування після того, як ОСОБА_6 , дізнався про вагітність? Як саме?
23. Чи пропонував ОСОБА_6 , звернутись до лікаря або отримати медичну допомогу? Якщо та, чи супроводжував до медичних закладів або допомагав організувати огляд лікаря?
24. Чи надавав він будь-яку допомогу під час вагітності (моральну, матеріальну, фізичну)?
25. Чи висловлював ОСОБА_6 прохання приховати вагітність від інших осіб?
26. Чи впливав ОСОБА_6 на рішення ОСОБА_5 щодо звернення до лікаря або ведення вагітності?
27. Чи був він поінформований про стан здоров'я ОСОБА_5 , під час вагітності? Якою була його реакція?
28. Коли саме ОСОБА_5 повідомила свою матір ОСОБА_17 про вагітність?
29. Скільки часу пройшло між тим, як ОСОБА_5 дізналась про вагітність, і тим, як повідомила матір?
30. Як матір ОСОБА_17 відреагувала, коли дізналась про вагітність? Що вона говорила ОСОБА_5 після цього?
31. Чи пропонувала матір ОСОБА_17 звернутись до лікаря або пройти медичний огляд? якщо так, чи супроводжувала матір ОСОБА_5 , до медичних працівників або допомагала записатися на прийом? Чи впливала мати на рішення ОСОБА_5 щодо звернення до лікаря або ведення вагітності?
32. Чи обговорювала матір з ОСОБА_5 необхідність медичного нагляду під час вагітності?
33. Чи були розмови з іншими дорослими/родичами щодо необхідності медичної допомоги?
34. Якщо ОСОБА_5 почувалася погано - як реагувала мама?
35. Чи купувала мама ліки, вітаміни або інші необхідні речі для вагітності?
36. Чи були випадки, коли ОСОБА_5 просила звернутися до лікаря, а мама відмовляла? Якщо так, описати конкретні випадки (дати/обставини).
37. Хто приймав рішення щодо звернення або не звернення за медичною допомогою?
38. Чи знала матір про погіршення самопочуття ОСОБА_5 або ускладнення вагітності?
39. Що робила матір, коли почались пологи?
40. Хто викликав швидку допомогу та за чиєю ініціативою це було зроблено?
41. Чи обговорювались ризики для здоров'я ОСОБА_5 та дитини без медичного нагляду? Хто саме це говорив?
42. Чи були можливості звернутися до лікаря раніше? Що цьому завадило?
43. Які події або рішення, на думку ОСОБА_5 , вплинули на те, що медична допомога була отримана пізно?
44. Чи є щось із того, що ОСОБА_5 , розповіла раніше, що хотіла б уточнити або змінити?
Інші питання, в яких виникне необхідність під час допиту в судовому засіданні.
На підставі п. 2 ч. 2 ст. 27 КПКУ країни допит потерпілої провести у закритому судовому засіданні, оскільки йдеться про злочин проти статевої свободи та статевої недоторканості неповнолітньої особи.
Хід та результати процесуальних дій, проведених у режимі відеоконференції, фіксувати за допомогою технічних засобів.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1