Справа №: 148/978/26
Провадження № 3/148/364/26
22 квітня 2026 року суддя Тульчинського районного суду Вінницької області Дамчук О.О. розглянувши матеріали, які надійшли від Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області, про адміністративне правопорушення відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, раніше до адміністративної відповідальності притягувався 25.06.2025 за ч. 1 ст. 130 КУпАП Тульчинським районним судом Вінницької області,,
за ст. 130 ч. 2 КУпАП,
27.03.2026 близько 13:10 години в с-щі Шпиків по вул. Незалежності, ОСОБА_1 , керував мопедом «Honda Tact» без державного номерного знаку, з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів). Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, що зафіксовано на технічний засіб відеозапису МОТОРОЛА ВБ-400 В3 № 855204. Правопорушення вчинене повторно протягом року, чим порушив п. 2.5 правил дорожнього руху, тобто скоїв адміністративне правопорушення передбачене ст. 130 ч.2 КпАП України, а саме : … відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння..., вчинене повторно протягом року.
У судове засідання особа, яка притягується до адміністративної відповідальності не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про день та час слухання справи повідомлений своєчасно та належним чином, про що в матеріалах справи є поштове повідомлення про вручення поштового відправлення АТ «Укрпошта», відповідно до якого вбачається, що ОСОБА_1 був належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, отримавши особисто повістку про виклик до суду 14.04.2026. Клопотань про відкладення слухання справи до суду не надав, представника не направив.
Враховуючи положення ч. 1 ст. 277 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення розглядаються протягом 15 діб.
Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Згідно ч.1 ст. 277-2 КУпАП України, повістка особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.
Таким чином, із рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.16) встановлено, що судову повістку ОСОБА_1 особисто отримав 14.04.2026, що з урахуванням ч.1 ст. 277-2 КУпАП та відповідно до ст. 268 КУпАП розцінюється судом, як належне повідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Таким чином з огляду на викладене вище ОСОБА_1 своєчасно та належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи, в судове засідання не з'явився, клопотань про відкладення слухання справи суду не надав, у зв'язку з чим справа розглядається без участі правопорушника, відповідно до ст. 268 ч. 1 КУпАП.
З огляду на те, що при повідомленні судом про місце і час розгляду справи, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, не з'явилась у судове засідання, будучи обізнаним про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, про що свідчить відмітка у ньому про те, що розгляд адміністративної справи відбудеться за сповіщенням суду, не вжив заходів для явки до суду, не подав письмових заперечень проти протоколу, тому суд вважає, що наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи.
Європейський Суд з прав людини у рішенні "Пономарьов проти України" від 03.04.2008 наголосив, що "сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження". Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
Стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за статтею ст. 130 КУпАП без обов'язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Таким чином, як встановлено в судовому засіданні, своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення передбачене ч.2 ст. 130 КУпАП, а саме: відмова від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння, маючи відповідні ознаки, вчинене повторно протягом року після притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Приймаючи дане рішення, суд керується принципом "поза розумним сумнівом", зміст якого сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі "Кобець проти України". Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Статтями 9 та 10 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Виходячи зі змісту статей 7, 254, 279 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється лише щодо правопорушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідальність за ч.2 ст. 130 КУпАП настає у разі керування транспортним засобом особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, вчинене повторно протягом року після притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП.
За змістом ст.266 КУпАП вбачається, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до п.2 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17 грудня 2008 р. N 1103 в редакції від 28.10.2015 - огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Відповідно до п.3 зазначеного Порядку огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язанні знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
У п.1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Із п.2.5 ПДР України вбачається, що водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Під відмовою від проходження огляду на стан сп'яніння необхідно розуміти свідоме і категоричне не бажання особи пройти відповідний огляд, яке базується на його внутрішньому переконанні про відсутність необхідності проходити цей огляд в силу існування певних мотивів відомих цій особі і може проявлятися як у активній, так і у пасивній формі.
Таким чином норми ПДР встановлюють обов'язок водія, а не право, пройти огляд на визначення стану сп'яніння і жодних винятків для цього (втома, не бажання водія) ПДР не містять.
Згідно ст. 251 КУпАП на основі доказів встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків, речовими доказами, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Як вбачається із матеріалів справи, а саме, з протоколу про адміністративне правопорушення, акту огляду та направлення на огляд до Тульчинської ЦРЛ, відеофайлу фіксації події правопорушення, ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом відмовився від проходження, відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України, відповідно до якого водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже, адміністративна відповідальність наступає саме за «відмову» від проходження водієм встановленого порядку огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння, а не за те, чи перебуває водій у стані алкогольного сп'яніння, а тому ОСОБА_1 підлягає адміністративній відповідальності за ч.2 ст.130 КУпАП.
Згідно пункту 27 постанови Пленуму ВСУ від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», судам слід враховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
Факт вчинення адміністративного правопорушення встановлений у судовому засіданні та підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 № 625463 від 27.03.2026; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння де зазначені відповідні ознаки алкогольного сп'яніння; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння до Тульчинської ЦРЛ; копією постанови серії ЕНА № 6917381 від 27.03.2026 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч.5 ст. 121 КУпАП у якій зазначено причини зупинки транспортного засобу, а саме керування транспортним засобом без мотошолома; копією протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 625474 за ч.5 ст. 126 КУпАП; довідкою про відсутність у ОСОБА_1 посвідчення водія; довідкою про наявність у ОСОБА_1 адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху; копією постанови серії ЕНА № 4637962 від 02.05.2025 про накладення адміністративного стягнення за ч.2 ст.126 КУпАП; копією постанови Тульчинського районного суду Вінницької області по справі № 148/1180/25 від 25.06.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП; DVD диском з відеофіксацією адміністративного правопорушення.
Із дослідженого в судовому засіданні запису фіксації адміністративного правопорушення вбачається, що працівниками поліції було зупинено мопед під керуванням ОСОБА_1 , особа, яка керувала мопедом під час руху перебував без мотошолому, після спілкування з останнім йому було працівниками поліції запропоновано пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння, на що той категорично відмовився та повідомив, що перед керуванням вжив горілку.
Правилами дорожнього руху України закріплено визначення водія, як особи, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Із матеріалів справи не вбачається отримання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , посвідчення водія на право керування транспортними засобами.
Оскільки ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував, що підтверджується довідкою про наявність інформації про посвідчення водія, враховуючи законодавче визначення водія, як особи, яка має посвідчення водія відповідної категорії, суд відносить останнього до категорії інших осіб.
Диспозиція частини 2 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність інших осіб за керування повторно протягом року транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, яка встановлена у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
При призначенні адміністративного стягнення прийнято до уваги характер та ступінь тяжкості вчиненого адміністративного правопорушення, перевіривши існування обтяжуючих та пом'якшуючих обставин (судом не встановлено), дані про особу щодо якої розглядається справа про адміністративне правопорушення, не вперше притягується до адміністративної відповідальності, його ставлення до скоєного, неявка в судове засідання, майновий та сімейний стан, ступінь його вини, характер вчиненого правопорушення, відсутність інформації про отримання ОСОБА_1 посвідчення водія, в зв'язку з чим необхідно накласти адміністративне стягнення у виді штрафу без з позбавлення права керування транспортними засобами та без оплатного вилучення транспортного засобу, що відповідає чинному законодавству та на розсуд суду є необхідним і достатнім для виправлення особи, яка вчинила адміністративне правопорушення.
В силу ст. 40-1 КУпАП, на підставі ч.5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з особи, яка притягується до адміністративної відповідальності підлягає стягненню судовий збір, в розмірах встановлених законодавством України.
З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 33-35, 40-1, 130 ч.2, 221, 268, 280, 283-285, 287, 289, 307-308 КУпАП, суддя,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення у виді адміністративного штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить в сумі 34000,00 (Тридцять чотири тисячі) гривень 00 коп. (Рахунок UA 4189 9998 0313 0801 4900 0002 001, Отримувач коштів ГУК у Вінницькій області/ Він.обл./21081300, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37979858, Банк отримувача - Казначейство України (ел.адм.подат.) (ЕАП)) без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір на користь держави (отримувач коштів : ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, код класифікації доходів бюджету 22030106, рахунок UA 908999980313111256000026001, банк отримувача Казначейство України (ЕАП)) у розмірі 665,60 (Шістсот шістдесят п'ять) гривень 60 коп.
Штраф підлягає сплаті у 15-денний строк з дня вручення постанови або залишення апеляційної скарги без задоволення.
Копії платіжних документів подаються до органу, від імені якого накладено стягнення, у триденний строк з дня сплати.
Своєчасно несплачений штраф буде примусово стягнутий у встановленому законодавством порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 308 КУпАП, за умови несвоєчасної сплати штрафу та виконання постанови в примусовому порядку, з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначений у відповідній статті КУпАП та витрати на облік зазначеного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду через Тульчинський районний суд Вінницької області.
Суддя О.О. Дамчук