Справа № 529/219/26
Провадження № 3/529/105/26
23 квітня 2026 року селище Диканька
Суддя Диканського районного суду Полтавської області Кириченко О.С., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли до суду з Сектору поліцейської діяльності № 2 Відділу поліції № 2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області, стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, фактично проживаючого по АДРЕСА_1 , працюючого слюсарем у ТОВ "Укролія", реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , який раніше до адміністративної відповідальності не притягувався,
за ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
04 березня 2026 року близько 10 год. 10 хв. ОСОБА_1 , являючись батьком малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ухилився від виконання своїх батьківських обов'язків визначених ст. 150 Сімейного кодексу України, ст. 12 Закону України "Про охорону дитинства" щодо догляду та виховання свого малолітнього сина, який має інклюзивні обмеження, а саме залишив сина самого без нагляду та сторонньої допомоги у квартирі АДРЕСА_2 у період часу з 28 лютого 2026 року по 04 березня 2026 року, внаслідок чого через недоглянутість та вживання неякісних продуктів харчування погіршився стан здоров'я малолітнього ОСОБА_2 і останнього було госпіталізовано до медичного закладу.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності. У заяві ОСОБА_1 також вказав, що визнає у повному обсязі свою вину у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Враховуючи те, що відповідно до ст. 268 КУпАП присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП, не є обов'язковою, розгляд справи було проведено за відсутності ОСОБА_1 .
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності, приходжу до такого висновку.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі по адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, тощо.
Частиною 1 статті 184 КУпАП передбачено відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.
Невиконання батьками або особами, які їх замінюють, обов'язків щодо виховання та догляду дітей проявляється у вигляді: залишення впродовж тривалого строку дітей без будь-якого нагляду; ухилення від виховання дітей (у тому числі незабезпечення відвідування ними школи, контролю за дозвіллям); незабезпечення дітям безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці; невжиття заходів щодо їх лікування; безпідставне обмеження в харчуванні, одязі, інших предметах першої необхідності; штучне створення незадовільних побутових умов, тощо.
Ухилення від виконання батьківських обов'язків може полягати у прямому чи непрямому умислі або різних формах бездіяльності, пов'язаних з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.
Відповідно до ст. 12 Закону України "Про охорону дитинства" на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
Частинами 1-4 статті 150 Сімейного Кодексу України визначені обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини: батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; батьки зобов'язані поважати дитину.
Крім визнання ОСОБА_1 своєї вини у наданій суду заяві, факт вчинення ним вказаного вище адміністративного правопорушення підтверджується наявними у справі матеріалами у сукупності, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 993893 від 12.03.2026, рапортом чергового ВП № 2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області від 04.03.2026 про те, що зі служби "102" надійшло повідомлення про виклик швидкої медичної допомоги до дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які імовірно отруїлися піцою, письмовими поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , малолітнього ОСОБА_2 та матері останнього - ОСОБА_4 , випискою з медичної карти стаціонарного хворого відділення ендокринних та орфанних захворювань КП "Дитяча міська клінічна лікарня Полтавської міської ради" № 2555 щодо перебування малолітнього ОСОБА_2 на стаціонарному лікуванні з 04.03.2026 по 11.03.2026 з приводу гострого отруєння невідомою речовиною.
Дослідивши та оцінивши вказані вище докази в їх сукупності, приходжу до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, повністю доведена належними та допустими доказами.
Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Обставин, які пом'якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , судом не встановлено.
Враховуючи викладене вище, обставини вчинення правопорушення, дані про особу ОСОБА_1 , винність якого у вчиненні вказаного правопорушення повністю підтверджується доказами по справі в їх сукупності, відсутність тяжких наслідків вчиненого, приходжу до висновку, що за вчинене останньому необхідно призначити адміністративне стягнення у виді попередження в межах санкції ч. 1 ст. 184 КУпАП, що буде достатнім для попередження вчинення ним подібних правопорушень в подальшому.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП та ст. 4 Закону України "Про судовий збір" з
ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в дохід держави у сумі 665,60 грн, як з особи, на яку накладено адміністративне стягнення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 40-1, ч. 1 ст. 184, ст. ст. 280, 283, п. 1 ч. 1 ст. 284, ст. ст. 287, 289 КУпАП,
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді попередження.
Стягнути з ОСОБА_1 за винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення в дохід держави судовий збір в сумі 665 (шістсот шістдесят п'ять) грн 60 коп.
Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляції через Диканський районний суд Полтавської області.
Суддя О.С. Кириченко