Справа №333/4287/26
Провадження №1-кс/333/1516/26
Іменем України
23 квітня 2026 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя скаргу уповноваженої особи Військової частини НОМЕР_1 на бездіяльність уповноваженої особи Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Мелітополі щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, -
20.04.2026 року до Комунарського районного суду м. Запоріжжя надійшла скарга уповноваженої особи Військової частини НОМЕР_1 на бездіяльність уповноваженої особи ТУ ДБР у м. Мелітополі щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР. Скарга обґрунтована тим, що листом від 29.01.2025 №1827/929 уповноваженою особою Військової частини НОМЕР_2 було подано до ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, відносно військовослужбовця Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Станом на дату складання скарги відомості, зазначені у повідомленні про кримінальне правопорушення ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі до ЄРДР не внесено, повідомлень про внесення відомостей до ЄРДР на адресу заявника не надходило, у зв'язку з чим просять скаргу задовольнити та зобов'язати ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі внести відомості на підставі повідомлення про кримінальне правопорушення від 29.01.2025 №1827/929.
В судове засідання скаржник, повідомлений своєчасно та належним чином, не з'явився, звернувся до суду з заявою в якій просив розглядати скаргу за відсутності представника військової частини.
Представник ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі, будучи своєчасно та належним чином повідомленим, у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд скарги за його відсутності. Також, надав письмові пояснення щодо поданої скарги, згідно з якими просить суд відмовити у задоволенні скарги.
Дослідивши скаргу та додані до неї матеріали, слідчим суддею встановлено наступні обставини.
З матеріалів скарги встановлено, 29.01.2025 року військовою частиною НОМЕР_1 за вих. №1827/929 було надіслано повідомлення про вчинення кримінального правопорушення солдатом ОСОБА_3 до Територіального управління ДБР у місті Мелітополі.
Листом від 14.05.2025 №3328зкп/мл-25/17-02-4280/25 старший слідчий в ОВС першого слідчого відділу ТУ ДБР, розташованого у м. Мелітополі підполковник ДБР ОСОБА_4 , повідомив Військову частину НОМЕР_1 , що в діях військовослужбовця ВЧ НОМЕР_1 солдата ОСОБА_3 відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, оскільки ОСОБА_3 був відсутній на службі три доби, проте ч. 5 ст. 407 КК України передбачена відповідальність за дії тривалістю понад три доби. Вказане діяння солдата ОСОБА_3 може мати ознаки адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 172-11 КУпАП, отже відсутні достатні підстави для внесення відповідних відомостей до ЄРДР та початку досудового розслідування.
.
Відповідно до ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржена, зокрема, бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Згідно зі ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.
До ЄРДР вносяться не будь-які заяви, які надходять до органів досудового розслідування, а лише відомості про кримінальне правопорушення, коли такі відомості викладені особою в заяві чи повідомленні про кримінальне правопорушення.
Відомості, які підлягають внесенню до ЄРДР та їх перелік визначені ч. 5 ст. 214 КПК України, відповідно до положень якої до ЄРДР підлягають внесенню, серед інших відомостей, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлені з іншого джерела. Аналогічні за змістом норми містяться у п.2 Розділу ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення (далі Положення), затвердженого наказом Генерального прокурора України №298 від 30.06.2020 року, згідно з яким відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела повинні відповідати вимогам п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України, зокрема, мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18, у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Аналіз змісту положень ст. 214 КПК України свідчить про обов'язковість вчинення дій лише щодо прийняття та реєстрації заяви, як це передбачено у частині четвертій вказаній статті, і відмова у вчиненні таких дій не допускається. При цьому зміст частини першої зазначеної статті не передбачає імперативного обов'язку слідчого чи прокурора вносити до ЄРДР всі прийняті та зареєстровані ними заяви, зокрема ті, що не містять у собі відомостей про склад кримінального правопорушення, передбаченого діючим Кримінальним кодексом України. Предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто саме заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення є передумовою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні.
Реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Підставами вважати, що в заяві чи повідомленні містяться відомості саме про злочин є об'єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Вказане слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Отже, вирішальним чинником для внесення до ЄРДР відомостей за заявою є саме наявність у цій заяві обставин, що свідчать про кримінальне правопорушення.
Згідно з ч. 4 ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Разом з тим, зміст ч. 1 ст. 214 КПК України не передбачає обов'язку слідчого чи прокурора вносити до ЄРДР всі прийняті та зареєстровані ними заяви, зокрема ті, що не містять у собі відомостей про склад кримінального правопорушення, передбаченого діючим КК України.
Згідно з ч. 1 ст. 11 КК України, кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення.
З матеріалів справи вбачається, що 23.09.2023 військовослужбовець ОСОБА_3 , самовільно залишив місце служби у місці тимчасової дислокації підрозділу військової частини НОМЕР_1 у населеному пункті АДРЕСА_1 та був відсутній на службі до 26.09.2023. Згідно з довідки-доповіді від 26.09.2023 та акту службового розслідування, 26.09.2023 військовослужбовець ОСОБА_3 самостійно повернувся на військову службу, прибувши до місця постійної дислокації підрозділу. Таким чином відсутність солдата ОСОБА_3 на службі тривала 3 доби.
Частиною 5 статті 407 КК України передбачена кримінальна відповідальність за скоєння самовільного залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем, а також нез'явлення його вчасно на службу без поважних причин, вчинені в бойовій обстановці, а так само ті самі дії тривалістю понад три доби, вчинені в умовах воєнного стану.
З огляду на викладене, слідчий суддя приймає до уваги те, що в матеріалах службового розслідування відсутні достатні підстави для внесення в ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення передбачене ч. 5 ст. 407 КК України.
Слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР.
Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім'ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР (правовий висновок Верховного Суду, постанова від 30.09.2021 року у справі №556/450/18).
Оцінивши зміст повідомлення скаржника від 29.01.2025 року про вчинення кримінального правопорушення, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей до ЄРДР про кримінальне правопорушення та початку досудового розслідування, зокрема, з огляду на відсутність обставин, що свідчать про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України.
З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність ознак протиправної бездіяльності слідчого, а тому у задоволенні скарги відмовляється.
Керуючись ст.ст. 214, 303, 305-307, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні скарги уповноваженої особи Військової частини НОМЕР_1 на бездіяльність уповноваженої особи Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Мелітополі щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її винесення до Запорізького апеляційного суду.
Слідчий суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя ОСОБА_1