Справа № 331/320/26
Провадження № 1-кп/331/463/2026
24 квітня 2026 року Олександрівський районний суд міста Запоріжжя у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченої ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченої ОСОБА_5 ,
потерпілого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі кримінальне провадження №12025082020001127, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.12.2025,
за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилася у м. Суми, українки, громадянки України, яка має середню освіту, заміжньої, офіційно не працевлаштованої, яка на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не має, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
Відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у подальшому відповідними Указами Президента України ОСОБА_7 правовий режим воєнного стану в Україні продовжувався і діє до теперішнього часу.
Так, 21.12.2025 в період часу з 20:00 год. до 20:05 год. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходячись у приміщенні кафе «Сохо», розташованому за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний, будинок №79, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, переконавшись у тому, що за її злочинними діями ніхто не спостерігає, таємно, шляхом вільного доступу з сумки чорного кольору, яка знаходилася на спинці стільця, під курткою та належить ОСОБА_6 , таємно викрала грошові кошти у розмірі 585 доларів США (купюрами номіналом 100 доларів США у кількості 5 шт., купюрами 20 доларів США у кількості 4 шт., купюрою 5 доларів США у кількості 1 шт.), що відповідно до курсу валют Національного Банку України на 21 грудня 2025 року становить 24763 гривні 05 копійок, та 50 Євро (купюрою номіналом 50 Євро у кількості 1 шт.), що відповідно до курсу валют Національного Банку України на 21 грудня 2025 року становить 247 гривень 95 копійок, таким чином фактично здійснила крадіжку грошових коштів на загальну суму 25011 гривень 00 копійок, після чого зникла з місця скоєння кримінального правопорушення з викраденим майном, яким у подальшому розпорядилася на власний розсуд, спричинивши своїми умисними діями потерпілому ОСОБА_8 матеріальну шкоду на вказану суму.
Прокурор у судовому засіданні обвинувачення підтримала у повному обсязі, просила суд визнати пом'якшуючою покарання обставиною визнання обвинуваченою своєї вини, щире каяття та добровільне відшкодування матеріального збитку, а також зазначила про відсутність обтяжуючих покарання обставин. Крім того, вона просила призначити ОСОБА_4 покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, у вигляді позбавлення волі строком на 5 років зі звільненням від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком 1 рік. Також вона просила вирішити питання про речові докази.
У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення визнала у повному обсязі, щиро розкаялась у скоєному та пояснила суду, що дійсно 21.12.2025 близько 20:00 год. вона перебувала у кафе «Сохо», де з друзями святкувала свій день народження. У якийсь момент вона підсіла до свого знайомого ОСОБА_6 , у якого на стільці висіла барсетка. Потім вона із цієї барсетки взяла гроші - долари США і Євро. Сума викрадених грошей і їх гривневий еквівалент вказаний в обвинувальному акті правильно. Після цього через деякий час вона разом із чоловіком поїхала додому. Зранку наступного дня вона усвідомила, що накоїла, зателефонувала потерпілому і в цей же день віддала йому всі викрадені гроші. Також вона зазначила, що усвідомила протиправність своїх дій.
Потерпілий ОСОБА_8 суду пояснив, що 21.12.2025 він перебував у кафе «Сохо» на святкуванні дня народження, близько 22:00 год. виявив відсутність грошей у барсетці і викликав поліцію. Наступного дня зранку йому зателефонувала ОСОБА_4 і при зустрічі повернула всі викрадені гроші. На даний час він до обвинуваченої жодних претензій не має і просив, за можливості, її не карати.
Захисник обвинуваченої ОСОБА_9 просив суд врахувати пом'якшуючі покарання обставини і відомості про особу обвинуваченої. Також він просив призначити обвинуваченій мінімальне можливе покарання.
Вина ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, підтверджується дослідженими судом доказами - показаннями потерпілого та показаннями обвинуваченої, яка свою вину визнала повністю і підтвердила факт вчинення кримінального правопорушення за обставин, встановлених під час досудового розслідування і під час судового провадження. Її дії щодо таємного викрадення чужого майна (крадіжки), вчиненого в умовах воєнного стану, правильно кваліфіковані за ч. 4 ст. 185 КК України.
За згодою учасників судового провадження суд відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясував, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції немає.
Призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_4 , суд керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України, роз'ясненнями пунктів 1, 2, 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання» (із змінами та доповненнями), виходить з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, а також враховує ступінь тяжкості і характер суспільної небезпеки скоєного кримінального правопорушення, відомості особу обвинуваченого.
Вирішуючи питання про призначення обвинуваченій покарання, суд виходить із встановленої у ст. 50 КК України його мети - кари, виправлення і запобігання вчиненню винними та іншими особами нових кримінальних правопорушень, заснованої на вимогах виваженості та справедливості, з урахуванням позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до якої покарання як втручання держави у приватне життя особи повинно спрямовуватися на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).
Так, судом враховано, що відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, відноситься до тяжких злочинів.
ОСОБА_4 раніше не судима, заміжня, офіційно не працює, під наглядом лікарів психіатра та нарколога не перебуває.
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_4 відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає повне визнання обвинуваченою своєї вини, щире каяття та добровільне відшкодування матеріального збитку, які знайшли своє підтвердження під час судового розгляду справи.
Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_4 згідно зі ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Враховуючи тяжкість вчиненого обвинуваченою ОСОБА_4 кримінального правопорушення, вказані вище відомості про її особу, пом'якшуючі та відсутність обтяжуючих покарання обставини, а також той факт, що обвинувачена усвідомила суспільну небезпеку скоєного, суд вважає необхідним призначити обвинуваченій покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, у вигляді позбавлення волі строком на 5 років.
Також суд вважає можливим звільнити обвинувачену від призначеного покарання з іспитовим строком 1 рік та покладенням на неї обов'язків, передбачених ч. 1 ст. 76 КК України. При цьому суд враховує позицію щодо даного питання прокурора, потерпілого, обвинуваченої та її захисника, а також той факт, що обвинувачена під час судового розгляду даного кримінального провадження продемонструвала належну процесуальну поведінку і жодним чином не намагалася уникнути відповідальності за скоєне.
Витрати на проведення судових експертиз у даному кримінальному провадженні відсутні.
Цивільний позов у справі потерпілим не заявлено.
Матеріальна шкода, завдана даним кримінальним правопорушенням, відшкодована у повному обсязі на стадії досудового розслідування.
Питання з речовими доказами суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 не обирався.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368-371, 373-374, 392 КПК України, суд
Визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити їй покарання у вигляді позбавлення волі строком на п'ять років.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від відбування призначеного покарання, якщо вона протягом іспитового строку один рік не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на неї судом обов'язки.
Відповідно до вимог п. 1 і п. 2 ч.1 та п. 2 ч. 3 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , наступні обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Нагляд за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , покласти на уповноважений орган з питань пробації за місцем її проживання.
Речовий доказ - диск із записами з камер відеоспостереження ресторану «Сохо» за 21.12.2025, долучений до матеріалів кримінального провадження - зберігати у матеріалах кримінального провадження.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду через Олександрівський районний суд міста Запоріжжя протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Суддя ОСОБА_10