Справа № 308/5604/26
1-кс/308/2359/26
22 квітня 2026 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участі прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Ужгороді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62025140160001776 від 11.12.2025 щодо
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Бене, Берегівського району, Закарпатської області, українця, громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , одруженого, має на утриманні одну дитину інваліда дитинства, інваліда 3 групи, працюючого лікарем дерматовенерологом КНП «Берегівська лікарня ім.. Бертолона Ліннера Берегівської міської ради, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,
встановив:
Слідчий, за погодженням з прокурором, звернувся до слідчого судді з вказаним клопотанням з якого вбачається, що cлідчими Шостого слідчого відділу (з дислокацією у м. Ужгороді) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №62025140160001776 від 12.12.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 426-1, ч. 3 ст. 368 КК України.
20.04.2026 о 12.29 год. затримано в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за підозрою у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
21.04.2026 в порядку ст.ст. 277, 278 КПК України відносно ОСОБА_4 складено та повідомлено останнього про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України
Слідчий в клопотанні зазначає, що наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 (з адміністративно-господарської діяльності) №12 від 03.01.2026 «Про створення позаштатної постійної комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 і порядок її роботи на 2026 рік», створено на базі ІНФОРМАЦІЯ_3 позаштатну постійно діючу військово-лікарську комісію на 2026, визначивши її персональний склад, головою комісії визначено ОСОБА_4 , лікаря-дерматолога, завідувача кабінетом шкірно-венерологічних захворювань КНП «Берегівська лікарня ім. Б. Ліннера Берегівської міської ради».
Також, наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 (з адміністративно-господарської діяльності) №12 від 03.01.2026 «Про створення позаштатної постійної комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 і порядок її роботи на 2026 рік» затверджено функціональні обов'язки голови вказаної Комісії, відповідно до яких, вказівки голови Комісії лікарському, середньому та молодшому медичному персоналові стосовно роботи Комісії та з питань військово-лікарської експертизи є обов'язками до виконання.
Відповідно до функціональних завдань та обов'язків, Голові Комісії належить діяти на принципах верховенства права, законності, поваги та дотримання прав людини і громадянина, доброчесності, колегіальності, рівноправності членів комісії, вільного обговорення і вирішення питань об'єктивності, неупередженості та обґрунтованості прийнятих рішень висновків і пропозицій.
Згідно прав голови Комісії, які передбачені функціональними обов'язками, голова Комісії має право: давати вказівки з питань військово-лікарської експертизи членам Комісії стосовно роботи Комісії, самостійно приймати рішення в межах компетенції.
Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 вищевказану посаду голови Комісії аналогічно займав протягом 2025 року, відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 №15 від 02.01.2025.
Досудовим розслідуванням встановлено, що позаштатна постійна діюча районна військово-лікарська комісія при ІНФОРМАЦІЯ_4 створена відповідно до наказу №12 від 03.01.2026 «Про створення позаштатної постійної комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 і порядок її роботи на 2026 рік», та діє як відокремлений відділ.
Таким чином, відповідно до вищенаведеного, ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді Голови позаштатної постійної діючої районної військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_4 , є службовою особою яка займає відповідальне становище, на якого розповсюджено організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції.
Однак, ОСОБА_4 незважаючи на вищезазначені покладені на нього обов'язки як голови Комісії, вирішив вчинити умисний корисливий злочин за наступних обставин.
Так, 20.03.2026 ІНФОРМАЦІЯ_5 для проходження військово-лікарської комісії направлено громадянина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , як особу якій необхідно стати на облік у ІНФОРМАЦІЯ_4 та який має ІІ (другу) групу інвалідності за загальними захворюваннями.
Тоді ж, ОСОБА_6 звернувся до Голови Комісії ОСОБА_4 , з приводу проходження Комісії, де в ході спілкування ОСОБА_6 розповів про свої можливі проблеми під час проходження Комісії, а саме, що на даний час його стан здоров'я та аналізи покращились та він в ході проходження медичних обстежень може бути встановленим як такий, що придатний до військової служби без зазначення відповідних захворювань, що надалі не дадуть йому можливості отримати відстрочку за станом здоров'я та неможливість виїзду за кордон.
В той час, у ОСОБА_4 виник злочинний умисел на незаконне збагачення, шляхом отримання від ОСОБА_6 неправомірної вигоди за сприяння в проходженні останнім Комісії та отримання довідки даної Комісії із підтвердженням наявності відповідних хвороб та обмежень щодо служби. Після чого, ОСОБА_4 перебуваючи у себе в службовому кабінеті №232 КНП «Берегівська лікарня ім. Б. Ліннера», що в м. Берегово, вул. Б. Ліннера, 2, повідомив ОСОБА_6 , що він надалі посприяє у проходженні Комісії, маючи на меті в подальшому отримати неправомірну вигоду за вчинені ним дії, як Голови Комісії, та в подальшому, зустрівши ОСОБА_6 в каридорі лікарні зазначеної лікарні висловив громадянину ОСОБА_6 вимогу у наданні за вищевказані дії неправомірної вигоди в розмірі 6000 доларів США.
Надалі, ОСОБА_6 згідно направлення розпочав проходити позаштатну постійну діючу районну військово-лікарську комісію при ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Встановлено, що 25.03.2026 о 10:58 годин в приміщенні КНП «Берегівська лікарня ім. Б. Ліннера» до ОСОБА_4 , звернувся вчергове ОСОБА_6 , з приводу виникнення проблем під час проходження Комісії, так як членами комісії встановлено, що останній є здоровий та надана попередньо ним медична документація щодо наявності хвороб не підтверджується в ході оглядів.
Тоді ж, ОСОБА_4 діючи умисно, керуючись корисливим мотивом, з метою сприяння в проходженні Комісії та отриманні відповідної довідки військово-лікарської комісії (Далі - ВЛК) ОСОБА_6 та з метою подальшого отримання неправомірної вигоди, вказав останньому отримати самостійно довідки (медичну документацію) де буде зазначено недостовірні його захворювання (хронічний виразковий коліт, захворювання товстої кишки, наявність кровотечі…), після чого він як Голова Комісії зможе підписати спільно із іншими членами Комісії відповідну довідку ВЛК щодо наявності захворювань та наявності відповідних обмежень у несенні військової служби.
Надалі, в ході проведення негласних слідчих (розшукових) дій в порядку ст.ст. 271, 273 КПК України, було здійснено виготовлення (утворення) несправжніх (імітаційних) засобів, а саме в ході оперативно-розшукових засобів та методів утворено медичну документацію в якій було вказано медичні показники захворювань ОСОБА_6 , які попередньо вказав отримати ОСОБА_4 для проходження Комісії.
Надалі, у період із 30.03.2026 по 02.04.2026 ОСОБА_6 було надано до матеріалів Комісії медичну документацію (несправжні (імітаційні) засоби) з приводу наявності у нього захворювань товстої кишки.
Після чого, 02.04.2026 в ході проходження Комісії, членом Комісії - лікарем терапевтом були виявлені невідповідності у наданих ОСОБА_6 медичних документах у формі довідки та відомостях щодо лабораторних досліджень, які не відповідали фактичним обстеженням ОСОБА_6 , з приводу чого терапевтом не було взято до уваги дані довідки та висунуто вимогу пройти повторні обстеження в комунальних (державних) медичних закладах охорони здоров'я.
Надалі, 02.04.2026 о 13:36 годин з даного приводу ОСОБА_6 звернувся до ОСОБА_4 , вказавши свої проблеми щодо проходження обстеження у лікаря терапевта, на що ОСОБА_4 діючи умисно вказав, що він з даного приводу посприяє та переконає терапевта, як Голова Комісії, у достовірності вказаних медичних документів та у необхідності зазначення вказаних у довідках медичних показників щодо захворювання ОСОБА_6 .
Тоді ж, ОСОБА_4 у зв'язку із спливом строку проходження Комісії, вказав ОСОБА_6 взяти повторне направлення на ВЛК, в ході проходження якого він вже сам, як Голова Комісії, підпише у членів Комісії всі обстеження, без фактичного проходження ОСОБА_6 зазначеної Комісії.
Надалі, ОСОБА_6 отримав повторне направлення на проходження ВЛК із ІНФОРМАЦІЯ_3 та 14.04.2026 прибувши до службового кабінету №232 ОСОБА_4 передав останньому нове вказане направлення та ввесь пакет медичної документації з попередньої Комісії.
Тоді ж, ОСОБА_4 перебуваючи у своєму службовому кабінеті №232, що в приміщенні КНП «Берегівська лікарня ім. Б Ліннера» за адресою: м. Берегово, Б. Ліннера, 2 Закарпатської області, діючи умисно, керуючись корисливим мотивом, дотримуючись заходів конспірації, поставив категоричну вимогу надати йому неправомірну вигоду у розумінні грошових коштів, не вказавши суми коштів, яка мала бути вирішена самостійно ОСОБА_6 , для подальшої нібито передачі члену Комісії - лікарю терапевту за підписання останнім довідки ВЛК із зазначенням відповідних захворювань.
15.04.2026 о 10.31 годин ОСОБА_4 перебуваючи у своєму службовому кабінеті №232, що знаходиться в приміщенні КНП «Берегівська лікарня ім. Б. Ліннера» за адресою: м. Берегово, Б. Ліннера, 2 Закарпатської області, діючи умисно, керуючись корисливим мотивом, попередньо вимагаючи, отримав від ОСОБА_6 неправомірну вигоду у розмірі 400 доларів США для нібито передачі даних коштів члену Комісії - лікарю терапевту за внесення недостовірних відомостей до довідки ВЛК про нібито наявність захворювань товстої кишки та інших захворювань у ОСОБА_6 , про надання інших, раніше озвучених ним грошових коштів, не зазначив, у зв'язку з невиконанням ОСОБА_4 всіх взятих на себе зобов'язань.
Надалі, ОСОБА_4 з метою доведення свого умислу до кінця, виконуючи взяті на себе злочинні зобов'язання, в той же день, самостійно підписав у всіх членів комісії картку обстеження та медичного огляду військовозобов'язаного, придатність до військової служби на ім'я ОСОБА_6 , без фактичного проходження останнім обстеження лікарями.
Після чого, у період із 15.04.2026 по 16.04.2026 ОСОБА_4 за отриману вищевказану неправомірну вигоду, здійснив як Голова Комісії підписання та видачу довідки військово-лікарської комісії від 16.04.2026 №2026-0415-1113-0864-0, згідно якої на підставі ст.ст. 52б, 13б грифу ІІ розладу хвороб, ОСОБА_6 «придатний до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони. Такі особи є непридатними до служби у підрозділах спеціального призначення, Десантно-штурмових військах, морській піхоті, на підводних човнах, надводних кораблях, у спецспорудах…»
Окрім цього, згідно вказаної довідки ВЛК, в ході обстежень в ОСОБА_6 виявлено наступний діагноз: хронічний виразковий коліт, рецедивуючий перебіг з переважним ураженням лівих відділів товстої кишки, фаза загострена. Порушення всмоктування, обумовлене непереносимістю, помірно-білково-енергетична недостатність. Недостатня вгодованість (ІМТ - 17,9).
20.04.2026 в ході проведення обшуку по місцю проживання ОСОБА_4 , що за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено та вилучено грошові кошти у сумі 400 доларів США, які ОСОБА_4 отримав 15.04.2026 від ОСОБА_6 для нібито подальшої передачі лікарю терапевту, та тоді ж було вилучено із ІНФОРМАЦІЯ_3 довідку військово-лікарської комісії від 16.04.2026 №2026-0415-1113-0864-0.
Слідчий вказує, що таким чином, ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді голови позаштатної постійної діючої районної військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_4 , будучи службовою особою яка займає відповідальне становище, діючи умисно, керуючись корисливими мотивами, у період із 25.03.2026 по 15.04.2026, попередньо вимагаючи отримав від ОСОБА_6 неправомірну вигоду у розмірі 400 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ 17 396 (сімнадцять тисяч триста дев'яносто шість) грн., за сприяння в проходженні військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_4 та за організацію сприяння у видачі довідки ВЛК від 16.04.2026 №2026-0415-1113-0864-0 із зазначенням відповідних розладів хвроб та діагнозів.
Зазначає, що обґрунтованість підозри ОСОБА_4 підтверджується наступними доказами: показами свідка ОСОБА_6 від 11.03.2026; оглядом, ідентифікації та вручення грошових коштів від 15.04.2026; матеріалами проходження військово-лікарської комісії ОСОБА_6 та довідкою ВЛК; показами свідка ОСОБА_6 від 20.04.2026; протоколом обшуку помешкання від 20.04.2026 за адресою: АДРЕСА_1 в ході якого виявлено та вилучено ідентифіковані грошові кошти згідно протоколу від 15.04.2026; матеріалами негласних слідчих (розшукових) дій, та іншими матеріалами в сукупності.
20.06.2026 на підставі ухвали слідчого судді проведено обшук по місцю проживання ОСОБА_4 , що за адресою: АДРЕСА_1 , в ході чого виявлено та вилучено: 242 098 (двісті сорок дві тисячі дев'яносто вісім) доларів США; 3 310 (три тисячі триста десять) Євро; 266 000 (двісті шістдесят шість тисяч) гривень; 1 295 000 (один мільйон двісті дев'яності п'ять тисяч) Угорських форинти; 400 (чотириста) доларів США які ідентифіковані згідно протоколу огляду та вручення від 15.04.2026, іноземний Угорський документ форми паспорту «UTLEVEL» BS3645475 виданий на ОСОБА_4 .
Вищезазначені вилучені грошові кошти у помешканні ОСОБА_4 не були задекларовані останнім з приводу чого не вказувались відомості до поданих щорічних декларацій.
Також слідчий вказує, що ОСОБА_4 в останній період часу на систематичній основі здійснює виїзд до країни Угорщина в особистісних цілях, та згідно оперативної інформації здійснював вивезення валюти вже як громадянин Угорщини.
Слідчий в клопотанні стверджує, що в ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, заявників та інших учасників кримінального провадження, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Окрім цього слідчий зазначає, що враховуючи той факт, що у помешканні ОСОБА_4 виявлено та вилучено грошові кошти у сумі еквівалентній більше 12 000 000 грн., у разі обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та визначення застави, розмір даної застави має бути співрозмірний вилученому майну.
З огляду на викладене слідчий просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , , тримання під вартою строком на 60 днів, із можливістю внесення застави у розмірі 3 700 (три тисячі сімсот) прожитковий мінімуму для працездатних осіб, що станом на 2026 рік становить 12 313 600 (дванадцять мільйонів триста тринадцять тисяч шістсот) грн.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити. Також просив визначити заставу як альтернативний запобіжний захід в більшому розмірі, ніж це передбачено п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, у зв'язку з тим, що ОСОБА_4 вчинив корисливий злочин, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі, а тому застава в меншому розмірі не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Захисник в судовому засіданні проти обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечив. Зазначив, що клопотання є необґрунтованим, вважає, що ризики не доведені, а доводи прокурора не підтверджені. Просив обрати більш м'який запобіжний захід, врахувавши, вік підзахисного, є інвалідом ІІІ групи.
Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні повністю підтримав позицію свого захисника, причетність до інкримінованого заперечив.
Заслухавши думку прокурора, підозрюваного, його захисника, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Витягом з ЄРДР стверджується, що Шостим слідчим відділом (з дислокацією у м. Ужгороді) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні під № 62025140160001776, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 12.12.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 426-1, ч. 3 ст. 368 КК України.
20.04.2026 о 12 год. 29 хв. громадянин України ОСОБА_4 затриманий уповноваженою особою в порядку ст. 208 КПК України.
21.04.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Згідно зі змістом ст.ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
Стаття 177 КПК України містить правові норми щодо мети та підстав застосовування запобіжних заходів. Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ст. 194 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно в разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу крім наявності ризиків, зазначених у статті 177, враховуються тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа, її вік, стан здоров'я, розмір майнової шкоди, майновий стан, наявність родини та утриманців, місце проживання та інші обставини, що її характеризують.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому правопорушення повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме показами свідка ОСОБА_6 від 11.03.2026; оглядом, ідентифікації та вручення грошових коштів від 15.04.2026; матеріалами проходження військово-лікарської комісії ОСОБА_6 та довідкою ВЛК; показами свідка ОСОБА_6 від 20.04.2026; протоколом обшуку помешкання від 20.04.2026 за адресою: АДРЕСА_1 в ході якого виявлено та вилучено ідентифіковані грошові кошти згідно протоколу від 15.04.2026; матеріалами негласних слідчих (розшукових) дій, та іншими матеріалами в сукупності.
Сукупність фактичних даних, які містяться в наведених доказах, є достатньою для висновку про причетність ОСОБА_4 до злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України. При цьому зазначені у розглядуваному клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на даному етапі розслідування достатньою сукупністю даних, отже за переконанням слідчого судді особа обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого йому.
Разом з тим слідчий суддя зауважує, що стандарт доведення обґрунтованості підозри є нижчим від стандарту доведеності винуватості поза розумним сумнівом та вимагає меншої ваги доказів, ніж для ухвалення обвинувального вироку.
Окрім того, у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» Європейський Суд з прав людини зазначив, що поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя доходить наступного.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.
Слідчий суддя враховує, що при обранні запобіжного заходу підозрюваному зазначений слідчим в клопотанні та заявлений прокурором в судовому засіданні ризик того, що підозрюваний може переховуватися від слідства та суду знайшов своє підтвердження, так як ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого корисливого злочину, вчиненого службовою особою, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, санкція статті якої передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років, а положення КК України унеможливлюють звільнення особи від відбування покарання у разі доведення вини останнього обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.
Слідчий суддя додатково враховує, що у підозрюваного ОСОБА_4 наявний паспорт громадянина Угорщини, а також встановлено, що останній упродовж тривалого часу здійснює виїзди за межі України, зокрема до Угорщини. Зазначені обставини свідчать про реальну можливість безперешкодного виїзду підозрюваного за кордон та переховування від органів досудового розслідування та суду, що додатково підтверджує наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Перевіряючи наявність ризику впливу підозрюваного ОСОБА_4 на свідків, слідчий суддя враховує встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні.
Так, відповідно до вимог ч.4 ст. 95 КПК України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу.
З огляду на вищенаведене слідчий суддя вважає, що ризик незаконного впливу на свідків за відсутності дієвого запобіжного заходу є реальним та наявні достатні підстави вважати, що ОСОБА_4 , може вчиняти незаконний вплив на свідків з метою зміни ними показань та надання свідками показів вигідних для нього.
При цьому вказаний ризик існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Окрім цього слідчий суддя вважає наявним ризик перешкоджання підозрюваним кримінальному провадженню іншим чином, так як досудове розслідування перебуває на початковій стадії, не всі документи, які мають значення для досудового розслідування виявлені та вилучені в ході проведення першочергових слідчих (розшукових) дій, а відтак такі можуть бути знищені, сховані або спотворені.
Таким чином, слідчий суддя доходить висновку, що стороною обвинувачення доведено наявність ризиків, передбачених п.1, 3, 4 ч.1 ст.177 КПК України.
В рішенні у справі «Лабіта проти Італії» Європейський суд з прав людини вказує, що тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи.
В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Так, наразі в Україні триває воєнний стан, вчинення підозрюваним злочину в означений час з корисливих мотивів із використанням службового становища засуджується законом і суспільством.
Застосування альтернативних запобіжних заходів, не пов'язаних з ізоляцією підозрюваного від суспільства, на думку слідчого судді, буде недостатнім для попередження вищевказаних ризиків й забезпечення належної процесуальної поведінки такого.
Більше того, триваюча збройна агресія Російської Федерації проти України та введення правового режиму воєнного стану об'єктивно ускладнюють можливість належного контролю за процесуальною поведінкою підозрюваного у разі його перебування на волі.
Таким чином наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, а також наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання таким ризикам, свідчить про підставність обрання запобіжного заходу підозрюваному у виді тримання під вартою на строк до 60 днів.
Частина 3 ст. 183 КПК України регламентує обов'язок суду визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним/обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України. При цьому за п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної/обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначено в межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, тяжкість кримінального правопорушення, його високого степеня суспільної небезпеки, слідчий суддя вважає, що в даному випадку наявні виключні обставини і застава в максимальному розмірі передбаченому ч. 5 ст. 182 КПК України, не в повній мірі гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, оскільки розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб знеохотити особу щодо якої застосовано заставу будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, і вважає за необхідним визначити її у розмірі, що становить 3005 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
При цьому слідчий суддя враховує майновий стан підозрюваного, зокрема те, що під час проведення обшуку за місцем його проживання було виявлено та вилучено значну суму грошових коштів у різних валютах, загальний розмір яких свідчить про наявність у підозрюваного значних фінансових ресурсів. Вказана обставина дає підстави вважати, що визначення застави у меншому розмірі не буде достатнім стримуючим фактором та не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Саме такий розмір застави, на думку слідчого судді, спонукатиме підозрюваного виконувати процесуальні обов'язки, покладені на нього цією ухвалою, та зможе запобігати встановленим судом ризикам під загрозою звернення застави у дохід держави.
Слідчий суддя зауважує, що підозрюваний або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі. У разі внесення застави на підозрюваного покладаються обов'язки, визначені в резолютивній частині ухвали, строк яких, відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК України, визначено до двох місяців.
Відповідно до ст. 205 КПК України ухвала слідчого судді, суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 184, 186, 193-194, 196, 197, 202,309, 392, 395 КПК України, слідчий суддя
постановив:
Обрати щодо ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до шістдесяти днів до 19 червня 2026 року включно .
Визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 обов'язків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, у 3005 (три тисячі п'ять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить суму 10 000 640 (десять мільйонів шістсот сорок) гривень 00 копійок.
Роз'яснити, що ОСОБА_4 або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У разі внесення застави на ОСОБА_4 покласти наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду на першу вимогу;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він фактично проживає, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді, суду ;
- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд про зміну свого місця проживання та роботи;
- здати на зберігання до Державної міграційної служби України у Закарпатській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що в разі невиконання вищеперерахованих обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення.
Після внесення застави у визначеному розмірі оригінал документу із відміткою банку має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення, яка після його отримання та перевірки має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області.
У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти підозрюваного, він вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Строк дії покладених на ОСОБА_4 обов'язків становить два місяці й визначено до 19.06.2026 року включно.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора у кримінальному провадженні №62025140160001776 від 11.12.2025.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_1