Справа № 308/2026/22
1-в/308/334/25
23 квітня 2025 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участі прокурора ОСОБА_3 ,
засудженого ОСОБА_4 ,
його захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Ужгороді, клопотання захисника засудженого ОСОБА_4 , адвоката ОСОБА_6 про зарахування строку попереднього ув'язнення у строк покарання, -
До Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшло клопотання захисника засудженого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 , в якому захисник просить зарахувати у строк покарання ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначеного вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 17.05.2023 року (справа № 308/2026/22), строк попереднього ув'язнення ОСОБА_4 під час розгляду кримінального провадження № 12020070170001137 від 26.10.2020 року з 26.10.2020 року по 15.02.2021рік включно, тобто 112 днів з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
В судовому засіданні ОСОБА_4 та його захисник адвокат ОСОБА_5 клопотання підтримали просили таке задовольнити.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_7 заперечив проти задоволення клопотання. Зазначив, що не будь-який час перебування у місці попереднього ув'язнення може бути зараховано відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України, оскільки , такий може бути зараховано лише в межах того самого кримінального провадження, у якому до особи було застосовано попереднє ув'язнення, пославшись на судову практику касаційного суду , зокрем, а позицію Верховного Суду викладену в постанові № 523/11745/22 від 04.06.2024 року.
Заслухавши пояснення прокурора ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , його захисника адвоката ОСОБА_5 , дослідивши матеріали справи та оцінивши їх в сукупності, суд дійшов такого висновку.
У судовому засіданні встановлено, що вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15.02.2021 року (справа № 308/13565/20) кримінальне провадження №12020070170001137 від 26.10.2020 року) судом було затверджено угоду про визнання винуватості між прокурором та в тому числі і ОСОБА_4 та останнього визнано винним у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України і призначено йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнено від відбуття призначеного покарання з іспитовим строком у 3 (три ) роки. При цьому, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обраний відносно ОСОБА_4 змінено на домашній арешт із забороною залишати місце свого зареєстрованого та фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , в нічний час з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступної доби до набрання вироком законної сили.
Як встановлено судом, у кримінальному провадженні відомості про яке внесено до ЄРДР за №12020070170001137 від 26.10.2020 року) ОСОБА_4 був затриманий 26.10.2020 року в порядку ст. 208 КПК України та 28.10.2020 року відповідно до ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду до ОСОБА_4 був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який неодноразово продовжувався судом та останній перебував під вартою до звільнення його у залі суду за вироком від 15.02.2021 року, тобто 112 (сто дванадцять днів).
У подальшому, вироком Ужгородського міськрайонного суду від 13 жовтня 2022 року (справа № 308/1184/22, кримінальне провадження № 12021071030001416 від 14.10.2021 року) ОСОБА_4 було визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185 та ч. З ст. 185 КК України та призначено покарання: за ч. 2 ст. 185 КК України - у виді позбавлення волі строком на 3 роки; за ч.3 ст.185 КК України - у виді позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців. На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначено ОСОБА_4 остаточне покарання у виді 3 років 6 місяців позбавлення волі. Одночасно судом відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків шляхом приєднання до покарання, яке призначене цим вироком, приєднано частку невідбутого ОСОБА_4 покарання за вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15.02.2021 року у виді позбавлення волі строком на 3 роки, та остаточно призначено ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки. Обрано відносно ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили, взявши його під варту із зали суду.
Надалі , вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 17.05.2023 року (справа № 308/2026/22) ОСОБА_4 було визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 360 КК України, та призначено йому покарання: за ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки; за ч. 1 ст. 360 КК України у вигляді обмеження волі строком на 1 (один) рік. На підставі ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно обрано засудженому ОСОБА_4 , покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, до покарання призначеного за цим вироком шляхом часткового складання приєднано частково покарання за вироком Ужгородського міськрайонного суду від 13 жовтня 2022 року, справа № 308/1184/22 та остаточно до відбування ОСОБА_4 призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців. Строк відбуття покарання ОСОБА_4 постановлено рахувати з 06 лютого 2022 року 08 год. 40 хв., тобто, з моменту його фактичного затримання. Запобіжний захід щодо ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили залишено попередній - тримання під вартою.
Таким чином судом встановлено, що при призначенні покарання судом ні вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 13.10.2022 року справа № 308/1184/22, кримінальне провадження № 12021071030001416 від 14.10.2021 року, ані вироком від 17.05.2023 року, справа № 308/2026/22, якими ОСОБА_4 було засуджено до покарання у виді позбавлення волі не було враховано строк попереднього ув'язнення ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12020070170001137 від 26.10,2020 за ч. 3 ст.185 КК України, а саме - період перебування ОСОБА_4 під вартою з 26.10.2020 року по 15.02.2021 рік , тобто 112 днів.
Відповідно до ч. 1 ст.1 Закону України «Про попереднє ув'язнення», попереднє ув'язнення є запобіжним заходом, який у випадках, передбачених КПК України, застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого (підсудного) та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 72 КК України попереднє ув'язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті. При призначенні покарань, не зазначених у частині першій цієї статті, суд, враховуючи попереднє ув'язнення, може пом'якшити покарання або повністю звільнити засудженого від його відбування.
Зокрема , згідно з п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК України, у разі визнання особи винуватою в резолютивній частині вироку зазначається, зокрема, початок строку відбування покарання та рішення про залік досудового тримання під вартою.
З аналізу зазначених норм прав убачається, що питання про зарахування строку попереднього ув'язнення у строк відбування покарання вирішується судом під час ухвалення вироку, що зазначається в його резолютивній частині.
Разом з цим, вказане питання також може бути вирішено судом в порядку передбаченому розділом VІІІ «Виконання судових рішень» КПК України. В тому числі і у випадку, коли суд при ухваленні вироку не вирішив питання про зарахування строку попереднього ув'язнення у строк відбування покарання.
З аналізу норми частини 5 ст. 72 КК України не вбачається, що строк попереднього ув'язнення може бути застосований відносно засудженого , виключно у тому кримінальному провадженні, в межах якого особа була попередньо ув'язнена.
Окрім того, як було встановлено судом , згідно вироку судді Ужгородського міськрайонного суду від 13.10.2022 року у справі № 308/1184/22, суд при призначенні покарання приєднав ОСОБА_4 частину невідбутого покарання за першим вироком від 15.02.2021 року справа № 308/13565/20, на підставі ч. 1 ст. 70 та ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим та за сукупністю вироків шляхом приєднання до покарання, яке призначене за цим вироком, частку невідбутого покарання за вироком суду від 15.02.2021 року у виді позбавлення волі 3 роки, та остаточно призначивши ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.
Однак, строк перебування під вартою засудженим ОСОБА_4 - період перебування під вартою з 26.10.2020 року по 15.02.2021 рік , тобто 112 днів судами при призначенні покарання згідно вказаних вище вироків не зараховано.
На переконання суду, посилання сторони обвинувачення на ч. 5 ст. 72 КК України, як на підставу можливості зарахування строку попереднього ув'язнення лише в межах того самого провадження, є помилковим тлумаченням вказаної норми, оскільки, така не містить обмеження застосування такого зарахування виключно у тому кримінальному провадженні, в межах якого особа була попередньо ув'язнена.
Зокрема, у постанові Верховного Суду від 04.06.2024 року № 523/11745/22, про яку зазначив у судовому засіданні прокурор, колегія суддів посилаючись на практику Суду, що не будь-який час перебування особи у слідчому ізоляторі чи іншому місці попереднього ув'язнення може бути зараховано відповідно до частини 5 статті 72 КК України і такий строк може бути зараховано лише в межах того самого кримінального провадження, у якому до особи було застосовано попереднє ув'язнення, відхилив доводи сторони захисту про необхідність зарахування засудженому в строк покарання строк його попереднього ув'язнення, адже тримання під вартою у згаданий період до засудженого було застосовано в межах іншого кримінального провадження, за результатами розгляду якого постановлено обвинувальний вирок.
Натомість , у разі не зарахування засудженому ОСОБА_4 строку перебування його під вартою у кримінальному провадженні № 12020070170001137 від 26.10,2020року за ч. 3 ст.185 КК України, а саме - період з 26.10.2020 року по 15.02.2021 рік , тобто 112 днів , загальний термін фактичного перебування останнього під вартою, то такий перевищить 4 роки 6 місяців, призначененого судом покарання .
У своєму рішенні справа «Влох проти Польщі» ЄСПЛ наголосив, що нечіткість у визначенні того, які саме періоди зараховуються у строк варти, призводить до порушення Статті 5 Європейської Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 539 КПК України, клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається: до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 2-4, 6, 7 (крім клопотання про припинення примусового лікування, яке подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться установа або заклад, в якому засуджений перебуває на лікуванні), 7-1, 13-1, 13-4, 14 частини першої статті 537 цього Кодексу.
За наведених вище обставин , до строку покарання засудженому ОСОБА_4 слід зарахувати строк його попереднього ув'язнення за період з 26.10.2020року по 15.02.2021 рік .
На підставі викладеного, керуючись ч.5 ст.72 КК України, ст.395, 537, 539 КПК України, суд,
Клопотання захисника засудженого ОСОБА_4 , адвоката ОСОБА_5 , про зарахування строку попереднього ув'язнення у строк покарання, задовольнити.
Зарахувати у строк покарання засудженому ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , призначеного вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 17.05.2023 року (справа № 308/2026/22), строк його попереднього ув'язнення під час розгляду кримінального провадження відомості про яке внесено до ЄРДР за №12020070170001137 від 26.10.2020 року у період з 26.10.2020 року по 15.02.2021 року включно, тобто , 112 днів його попереднього ув'язнення, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено та підписано 24.04.2026 року о 16 годині 00 хв.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_1