Справа № 302/528/26
Провадження № 1-кс/302/123/26
24 квітня 2026 року селище Міжгір'я
Слідчий суддя Міжгірського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ ВП № 2 Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3 , погоджене з процесуальним прокурором - начальником Міжгірського відділу Хустської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна в кримінальному провадженні, відомості про яке 24.04.2026 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026071110000084, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 246 КК України,
Слідчий СВ ВП № 2 Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3 , звернувся до слідчого суді з клопотанням, погодженим з процесуальним прокурором - начальником Міжгірського відділу Хустської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна вилученого 23.04.2026 під час проведення огляду місця події.
Клопотання обґрунтоване тим, що 23 квітня 2026 року в чергову частину ВП № 2 Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області надійшло відношення з Національного природного парку «Синевир» про вчинення незаконної порубку дерев породи «бук» у кількості 29 штук у кварталі 9 виділі 11 Квасовецького природоохоронного науково- дослідного відділення у с. Колочава-Мерешор Хустського району Закарпатської області, яка мала місце 22.04.2026.
23 квітня 2026 року в період часу з 16:30 по 17:40 год було проведено огляд місця події у с. Колочава-Мерешор Хустського району Закарпатської області у кварталі № 9 виділу № 11 Квасовецького природоохоронного науково-дослідного Національного природного парку «Синевир», де під час огляду місця події виявлено пні від свіжозрубаної деревини породи «бук» у кількості 29 штук з такими діаметрами: 21 см, 21 см, 23 см, 20 см, 20 см, 18 см, 23 см, 21 см, 15 см, 39 см, 17 см, 17 см, 21 см, 31 см, 19 см, 12 см, 17 см, 46 см, 23 см, 27 см, 15 см, 21 см, 45 см, 25 см, 14 см, 18 см, 15 см, 12 см, 11 см.
Окрім цього, під час огляду в кварталі № 9 виділу № 11 Квасовецького природоохоронного науково-дослідного Національного природного парку «Синевир» на місці вчинення незаконної порубки було виявлено сортимент деревини породи «бук» різної кількості та діаметрів загальною кубомасою 2,99 метрів кубічних, яка вилучена та передана на відповідальне зберігання інспектору з охорони природно-заповідного фонду 1-ї категорії ПНДВ НПП «Синевир» ОСОБА_5 . Також 22.04.2026 працівниками НПП «Синевир» складено протокол про вилучення предметів, знарядь, продукції та документів, яким секвестровано деревину породу «бук» у кількості 2,99 метрів кубічних.
24 квітня 2026 року сортимент деревини у різній кількості та різного діаметру загальною кубомасою 2,99 метрів кубічних, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12026071110000084 від 24.04.2026.
З метою забезпечення кримінального провадження, зокрема, збереження речових доказів, недопущення їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження, а також з'ясування всіх інших обставин справи, в клопотанні висловлено прохання накласти арешт на вказане вище майно.
У клопотанні слідчий СВ ВП № 2 Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3 висловив прохання про розгляд клопотання без його участі. Клопотання підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити.
Прокурор ОСОБА_4 на розгляд клопотання у судове засідання не з'явився, проте подав слідчому судді письмову заяву від 24.04.2026, в якій клопотання підтримав і просив його задовольнити і провести розгляд клопотання без його участі.
Представник власника /законного володільця/ деревини на розгляд клопотання в судове засідання також не з'явилися, хоча повідомлявся належним чином про дату, час і місце його розгляду.
За приписами ч. 4 ст. 107 КПК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень КПК України судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Дослідивши та оцінивши зміст клопотання про арешт майна та додані до нього документи, слідчий суддя доходить висновку, що таке підлягає задоволенню з таких підстав.
Слідчим суддею установлено, що слідчим відділенням ВП № 2 Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026071110000084 від 24.04.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 246 КК України.
На обґрунтування клопотання про арешт майна слідчим надані копії таких документів: витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12026071110000084 від 24.04.2026; протокол огляду місця події від 23.04.2026; постанова про визнання предметів речовими доказами від 24.04.2026; протокол про лісопорушення № 000001 від 22.04.2026; пояснення інспектора обходу № 9 Квасовецького ПНДВ ОСОБА_5 від 22.04.2026; матеріально-грошова оцінка незаконно зрубаного лісу; польова відомість дерев незаконної рубки; відомість заміру діаметрів пнів незаконної порубки та визначення заподіяної шкоди; розрахунок шкоди заподіяної лісу внаслідок незаконної порубки дерев з урахуванням інфляції; план ділянки, де вчинена незаконна порубка дерев; пояснення лісопорушника ОСОБА_6 ; протокол про вилучення предметів, знарядь, продукції та документів; розписка про отримання на зберігання сортименту незаконно зрубаної деревини породи «бук» у кількості 29 штук від 23.04.2026.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
Статтею 131 КПК України визначено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження та арешт майна віднесений до заходів забезпечення кримінального провадження, які у силу приписів ч. 3 ст. 132 КПК України застосовуються у разі доведення стороною обвинувачення про: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; підтвердження того, що потреби досудового розслідування виправдовують саме такий ступінь утручання у права та свободи особи; існування даних, що застосування ініційованого заходу забезпечить виконання поставленого завдання.
Згідно з вимогами частин 1, 2, 10 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження доказів.
Частина 3 статті 170 КПК України передбачає, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч. 11 ст. 170 КПК України).
Як урегульовано ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен урахувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні /якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу/; 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність /якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу/; 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна /якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу/; 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою /якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу/; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
На переконання слідчого судді, оскільки є достатні підстави вважати, що вилучена деревина має відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що установлюються під час кримінального провадження, з метою забезпечення виконання завдань кримінального провадження, збереження від втрати, знищення чи перетворення вилучених речей, для використання їх у доказових цілях, слідчий суддя доходить висновку про обґрунтованість клопотання про арешт майна.
Водночас учасникам процесу, які не були присутніми під час розгляду даного клопотання, роз'яснюється, що арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Керуючись статями 98, 170-173, 175, 309, 376 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого СВ ВП № 2 Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3 , погоджене з процесуальним прокурором - начальником Міжгірського відділу Хустської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на тимчасово вилучене майно, а саме на сортимент деревини породи «бук» сирорростучий у різній кількості та різного діаметру загальною кубомасою 2,99 метрів кубічних, яку вилучено та передано на зберігання під розписку інспектору з охорони природно-заповідного фонду 1-ї категорії ПНДВ НПП «Синевир» ОСОБА_5 , яка 22.04.2026 працівниками НПП «Синевир» секвестрована, загально кубомасою 2, 99 метрів кубічних.
Заборонити будь-яким особам розпоряджатися, відчужувати та користуватися цим майном до прийняття рішення про скасування арешту.
Виконання ухвали покласти на слідчого СВ ВП № 2 Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3 .
Ухвала підлягає негайному виконанню слідчим.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, проте не зупиняє її виконання.
Ухвала може бути оскаржена в Закарпатський апеляційний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня проголошення ухвали; у разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5 днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Повний текст ухвали складено 24.04.2026.
Слідчий суддя ОСОБА_1