Справа № 303/2909/26
1-кп/301/211/26
"24" квітня 2026 р. м. Іршава
Іршавський районний суд Закарпатської області в складі головуючої судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025078040000440 від 06.12.2025, про обвинувачення:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Доробратово Іршавського району Закарпатської області, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , з середньою спеціальної освітою, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України,
На початку березня 2025 року ОСОБА_3 , маючи умисел на самовільне зайняття земельної ділянки, достовірно знаючи, що земельна ділянка у встановленому порядку не надавалася йому у володіння і користування та не передавалася у власність, або оренду, тобто за відсутності правочину щодо такої земельної ділянки, у порушення ст. 13-14 Конституції України, ст. 81, 102-1, 125, 126 ЗК України, якими передбачений правовий порядок користування землями за допомогою спецтехніки самовільно зайняв - розорав та засіяв земельну ділянку площею 1,29 га, з цільовим призначенням -для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 2121983200:03:001:0194, що на праві власності належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та розташована за адресою АДРЕСА_2 , використавши у подальшому її для посіву сільськогосподарської культури (кукурудзи).
Внаслідок самовільного зайняття (розорювання) земельної ділянки приватної форми власності, кадастровий номер 2121983200:03:001:0194, площею 1,29 га з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, ОСОБА_3 заподіяв потерпілому ОСОБА_4 , матеріальну шкоду, згідно висновку експерта в сумі 169000,00 гривень.
Таким чином, органом досудового розслідування ОСОБА_3 інкримінується вчинення кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України - самовільне зайняття земельної ділянки, яким завдано значної шкоди її законному володільцю.
Як встановлено судом, відповідно до положень ч. 2 ст. 302 КПК України обвинувачена ОСОБА_3 в присутності захисника ОСОБА_5 прокурором роз'яснено зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також те, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку вона буде позбавленою права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду кримінального провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини, після чого ОСОБА_3 у заяві підтвердив роз'яснення йому вказаних положень та надав добровільну згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні. При цьому у даній заяві обвинуваченого ОСОБА_3 зазначено, що він беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального проступку за ч. 1 ст. 197-1 КК України, згідний та не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини, згідна з розглядом обвинувального акта за його відсутності у спрощеному провадженні.
Крім того, до суду з обвинувальним актом направлено заяву потерпілого ОСОБА_4 згідно з якою він не заперечує проти розгляду обвинувального акта у спрощеному проваджені за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025078040000440 від 06.12.2025.
Прокурором зазначено клопотання, згідно з яким просить розглянути обвинувальний акт у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
На підставі ч. 2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Враховуючи викладене, а також те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченого, з урахуванням його заяви щодо визнання винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт слід розглянути у порядку, визначеному ст. ст. 381, 382 КПК України.
Згідно з ч. 4 ст. 107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали кримінального провадження, суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України, а саме: самовільного зайняття земельної ділянки, яким завдано значної шкоди її законному володільцю.
Відповідно до ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним проступку, дані про особу винного, який позитивно характеризується за місцем проживання, на обліку у лікарів психіатра, нарколога та фтизіатра не перебуває, раніше не судимий.
Обставинами, визначеними ст. 66 КК України, що пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд визнає: щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому не встановлено.
За положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Враховуючи наведене та конкретні обставини провадження, за яких вчинено діяння, дані про особу обвинуваченого, відповідно до вимог ст. ст. 50, 65 КК України та з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого проступку, за наявності альтернативної санкції, передбаченої ч. 1 ст. 125 КК України, суд дійшов висновку, що ОСОБА_3 слід призначити покарання у виді штрафу в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400,00 (три тисячічотириста) гривень.
Суд вважає, що саме таке покарання буде достатнім, справедливим і необхідним для виправлення обвинуваченої та для запобігання вчиненню кримінальних правопорушень як ним, так і іншими особами.
Цивільний позов не заявлено.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався.
Процесуальних витрат не має.
Кримінальним правопорушення завдано шкоду у розмірі 169000,00 гривень, яка відшкодована шляхом припинення незаконного використання земельної ділянки та її повернення власнику.
Речові докази відсутні.
Керуючись ст. ст. 100, 373, 374, 375, 376, 381, 382 КПК України, суд,
ОСОБА_3 , визнати винною у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України, та призначити йому покарання за ч. 1 ст. 197-1 КК України у виді штрафу в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400,00 (три тисячі чотириста) гривень.
Вирок може бути оскаржений до Закарпатського апеляційного суду через Іршавський районний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, однак відповідно до ч. 1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Відповідно до ч. 4 ст. 382 КПК України, копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.
Суддя Іршавського
районного суду: ОСОБА_1