Справа № 297/65/26
про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
23 квітня 2026 року м. Берегове
Берегівський районний суд Закарпатської області в особі:
головуючого ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62025240020003310 від 23 квітня 2025 року,у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407 та ч. 3 ст. 332 КК України,
В провадженні Берегівського районного суду Закарпатської області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62025240020003310 від 23 квітня 2025 року, по обвинуваченню ОСОБА_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407 та ч. 3 ст. 332 КК України.
Ухвалою Берегівського районного суду Закарпатської області від 04 березня 2026 року вказане кримінальне провадження №62025240020003310 від 23 квітня 2025 року, по обвинуваченню ОСОБА_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407, ч. 3 ст. 332 КК України призначено до судового засідання.
17.04.2026 року до Берегівського районного суду Закарпатської області надійшло клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62025240020003310 від 23 квітня 2025 року,у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407, ч. 3 ст. 332 КК України. Клопотання мотивує тим, що на теперішній час ризики, передбачені пунктами 1, 3 та 5 частини першої статті 177 КПК України, не зменшилися та продовжують існувати, а саме: існує реальна ймовірність переховування обвинуваченого від суду, незаконного впливу на свідків та інших учасників кримінального провадження, а також вчинення іншого кримінального правопорушення. Зазначені ризики зумовлені тяжкістю інкримінованих кримінальних правопорушень, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років, а також тим, що судовий розгляд у кримінальному провадженні не завершено.
Прокурор Закарпатської спеціалізованої прокуратури ОСОБА_3 в судовому засідання підтримав клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 підтримав повністю з підстав викладених у ньому.
Захисник ОСОБА_5 в судовому засідання категорично заперечив щодо клопотання прокурора, просив застосувати до обвинуваченого ОСОБА_4 домашній арешт.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав думку свого захисника.
Заслухавши думку учасників судового засідання, вивчивши матеріали справи, клопотання прокурора, дійшов до наступних висновків.
Так, 18 липня 2025 року відносно підозрюваного ОСОБА_4 слідчий суддя Великоберезнянського районного суду Закарпатської області обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто до 15.09.2025 року з правом внесення застави в розмірі 160 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 454 480 гривень.
18 вересня 2025 року ухвалою слідчого судді Берегівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 18.10.2025 року.
17 жовтня 2025 року ухвалою слідчого судді Берегівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 15.12.2025 року.
10 грудня 2025 року ухвалою Берегівського районного суду Закарпатської області продовжено обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, до 18.01.2026 року.
Ухвалою Берегівського районного суду Закарпатської області продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, до 03.05.2026 року.
Судом встановлено, що під час обрання та продовження запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою, стороною обвинувачення доведено наявність обставин, які свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407, ч. 3 ст. 332 КК України, і є наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, на які вказує прокурор, а саме те, що обвинувачений може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, усвідомлюючи, що йому загрожує реальна міра покарання, та має реальні можливості покинути територію України з цією метою, поза межами пункту пропуску державного кордону України, а також переховуватись на території України; незаконно впливати на свідків та інших осіб в кримінальному провадженні шляхом погрози чи тиску, з метою зміни їх показів чи відмови від надання таких в ході досудового розслідування оскільки покази дані на досудовому розслідуванні, судом до уваги не беруться; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше нового кримінального правопорушення.
Відповідно до ст. 177 КПК України запобіжні заходи застосовуються з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганню спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста в цьому ж кримінальному провадженні: перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України для цього підстав.
Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно в разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти передбаченим статтею 177 цього Кодексу ризикам, крім випадків, передбачених частиною п'ятою ст. 176 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 4 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статі 184 цього Кодексу повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явились нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Відповідно до ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. Незалежно від наявності клопотань, суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
До спливу продовженого строку, суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
У разі закінчення строку дії ухвали суду про тримання під вартою та неможливості розгляду судом питання про продовження строку тримання під вартою в умовах воєнного стану продовження строку тримання під вартою здійснюється у порядку, встановленому статтею 615 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження та з урахуванням тяжкості інкримінованих кримінальних правопорушень, характеру наслідків, стадії судового розгляду, зазначені ризики продовжують існувати та не спростовані стороною захисту належними й допустимими доказами.
Враховуючи вищенаведені обставини, суд вважає, що клопотання прокурора про продовження щодо обвинуваченого ОСОБА_4 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є вмотивованим та таким, що ґрунтуються на вимогах закону та узгоджуються з матеріалами та обставинами кримінального провадження.
Отже, продовження строку дії запобіжного заходу вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_4 з урахуванням тяжкості, характеру та конкретних обставин вчинення кримінального правопорушення, даних про особу, є необхідним із метою забезпечення дієвості кримінального провадження та належної процесуальної поведінки обвинуваченого, у тому числі й запобігання настанню встановлених ризиків.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України передбачено, що суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до п. 2 ч. 5 статті 182 КПК України визначено, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Для того, щоб розмір застави можна було вважати таким, що здатен забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, суд з урахуванням положень ст. ст. 177, 178 КПК України, повинен раціонально спів ставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу обвинуваченого, тяжкістю злочину у вчиненні якого він підозрюється. При цьому, необхідно мати на увазі, що розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб у особи, щодо якої застосовано заставу, не виникло бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Визначаючи розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_4 обов'язків, передбачених КПК України, суд врахував, як характер кримінального правопорушення, у якому обвинувачується особа, кількість та ступінь ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, так і дані про особу обвинуваченого.
За таких обставин, суд дійшов до висновку, що застава в розмірі 80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 265 840 (двісті шістдесят п'ять тисяч вісімсот сорок)гривень, в достатній мірі гарантуватиме виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків.
У разі внесення застави, на ОСОБА_4 , відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, слід покласти наступні обов'язки: прибувати до суду на першу вимогу; не відлучаться за межі Мукачівського району, Закарпатської області, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання.
З урахуванням викладеного, суд приходить до переконання, що заявлене прокурором клопотання є обґрунтованим, а подальше застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 відповідає принципам необхідності, пропорційності та спрямоване на забезпечення належного здійснення кримінального провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Разом з тим, згідно ч. 4 ст. 197 КПК України, суд зобов'язаний визначити в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою дату її закінчення в межах строку, передбаченого цим Кодексом.
Керуючись ст.ст. 331, 369-372 КПК України, суд,-
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №62025240020003310 від 23 квітня 2025 року,у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407 та ч. 3 ст. 332 КК України - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, до 22 червня 2026 року.
На підставі ч. 3 ст. 183, ч. 5 ст. 182 КПК України, визначити обвинуваченому ОСОБА_4 заставу, достатню для забезпечення виконання ним обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, у розмірі 80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 265 840 (двісті шістдесят п'ять тисяч вісімсот сорок) гривень 00 копійок.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у визначеному розмірі. У разі внесення застави у визначеному розмірі ОСОБА_4 повинен бути звільнений з-під варти.
У відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України, у разі внесення застави щодо обвинуваченого ОСОБА_4 покласти наступні обов'язки:
- прибувати до суду на першу вимогу;
- не відлучатись за межі Мукачівського району, Закарпатської області,без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що в разі невиконання вище перерахованих обов'язків до нього може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід.
Копію ухвали вручити обвинуваченому та прокурору.
Ухвала щодо продовження запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_6