Справа № 243/3477/26
Провадження № 1-кп/243/754/2026
24 квітня 2026 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючий - суддя ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026053510000049 від 07.04.2026, за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженця сел Билбасівка Слов'янського району Донецької області, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, маючого на утриманні непрацездатну матір ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , офіційно не працевлаштований, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимий,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України,
Відповідно до рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 07 жовтня 2015 року по справі № 2/243/5065/2015 та на підставі виконавчого листа від 05.11.2015 ОСОБА_4 повинен сплачувати аліменти на користь ОСОБА_7 у розмірі всіх видів доходу, але не менше 30 % прожиткового мінімуму на утримання дитини ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , щомісячно, починаючи з 23.09.2015 року, і до досягнення дитиною повноліття.
Будучи обізнаним про необхідність сплати аліментів, маючи умисел на ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів), ігноруючи рішення суду та ухиляючись від його виконання, ОСОБА_4 , будучи фізично здоровим та працездатним, в період виникнення заборгованості, а саме з 17.08.2024 по 07.04.2026, офіційно не працевлаштувався, заходів до пошуку роботи та працевлаштування не вживав, до центру зайнятості населення не звертався, добровільно допомоги на утримання дитини не надавав, чим порушив та продовжує порушувати право дитини на повноцінне життя та всебічний (фізичний, психічний і соціальний) розвиток, передбачене ст. 51 Конституції України, ст. ст. 3, 18, 27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 (редакція зі змінами, схваленими резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21.12.1995), ратифікованої постановою Верховної Ради № 789-XII від 27.02.1991, відповідно до яких батьки зобов'язані утримувати дітей до повноліття та несуть відповідальність за виховання, розвиток і утримання дитини; у всіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини; кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
В результаті злісного ухилення від сплати аліментів ОСОБА_4 у останнього утворилась заборгованість по сплаті аліментів на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за період з 17.08.2024 по 07.04.2026 у сумі 60664,44 гривень, що перевищує суму сукупно нарахованих відповідних платежів за три місяці.
Таким чином, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , своїми діями (бездіяльністю) вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 164 КК України, тобто злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів).
15.04.2026 між прокурором Слов'янської окружної прокуратури ОСОБА_3 , якій на підставі ст. ст. 36, 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12026053510000049 від 07.04.2026, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, та ОСОБА_4 , за участю захисника, адвоката ОСОБА_5 , укладено угоду про визнання винуватості у відповідності до вимог ст. ст. 468, 468, 472 КПК України.
Згідно укладеної угоди, підозрюваний ОСОБА_4 під час досудового розслідування в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення за обставин, викладених у обвинувальному акті, сторони не мають сумнівів щодо добровільності та істинності їхніх позицій.
ОСОБА_4 зобов'язався беззастережно визнати свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення в обсязі висунутого обвинувачення в судовому провадженні.
Підписуючи зазначену угоду, сторони повністю погодилися з формулюванням фактичних обставин вказаного кримінального правопорушення (проступку) та його правовою кваліфікацією.
З урахуванням обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального проступку, які відобразились у щирому каятті, повному визнанні ОСОБА_4 своєї вини, активній допомозі під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, сторони погоджуються на призначення покарання ОСОБА_4 за вчинення кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік, з покладенням на ОСОБА_4 обов'язків, передбачених ч. 2 ст. 59-1 КК України, вид яких визначається судом.
Потерпіла ОСОБА_7 не заперечувала проти укладання угоди про визнання винуватості, узгодженого виду та міри покарання, та надала прокурору відповідну заяву про згоду на її укладання.
ОСОБА_4 із запропонованим видом та мірою покарання погодився, про що свідчить його підпис в укладеній угоді.
В угоді також передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені статтею 473 КПК України, та наслідки її невиконання.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав свою провину, підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті, розкаявся, просив затвердити угоду про визнання винуватості.
Потерпіла ОСОБА_7 в судовому засіданні не брала участь, спрямувала до суду заяву з проханням розглядати кримінальне провадження без її участі, не заперечувала проти затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної між ОСОБА_4 та прокурором.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Перед ухваленням рішення про затвердження угоди про визнання винуватості суд під час судового засідання з'ясував у обвинуваченого, чи цілком він розуміє, що він має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а також він має такі права:
- мовчати і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення;
- мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно;
- допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь.
Суд роз'яснив ОСОБА_4 наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України, та характер кожного обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим, а також вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Сторони просять затвердити угоду про визнання винуватості.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно з ч. ч. 2, 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого.
Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні в тому числі щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів (крім кримінальних проваджень щодо корупційних кримінальних правопорушень та кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією). (п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України)
Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
В судовому засіданні з достовірністю встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, яке, згідно з ч. 2 ст. 12 КК України, відноситься до категорії кримінальних проступків.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження цієї угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що укладення цієї угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, і що угода відповідає вимогам закону і вважає можливим затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 15.04.2026 між прокурором Слов'янської окружної прокуратури ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , за участю захисника, адвоката ОСОБА_5 , і призначити обвинуваченому узгоджену сторонами міру покарання за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, у виді пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік, з покладенням на нього наступних обов'язків:
??1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжні заходи відносно ОСОБА_4 не застосувались.
Цивільний позов не заявлено.
Долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 314, 369-370, 373, 374, 475 КПК України, суд
Затвердити угоду про визнання винуватості від 15.04.2026, укладену на підставі ст. ст. 468, 469, 472 КПК України між прокурором Слов'янської окружної прокуратури ОСОБА_3 , якій на підставі ст. ст. 36, 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12026053510000049 від 07.04.2026, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, та ОСОБА_4 , за участю захисника, адвоката ОСОБА_5 .
Визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 59-1 КК України, покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Речові докази, зокрема, роздруковані за допомогою пристрою для друку HP LaserJet MFP M28-M31а 28 (двадцять вісім) аркушів з наявною інформацією, - зберігати в матеріалах кримінального провадження протягом усього терміну його зберігання.
Вирок може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Слов'янський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти діб з дня його проголошення з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України, а саме:
- обвинуваченим, його захисником, законним представником - виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених ч.4, ч.6, ч.7 ст. 474 КПК України, у тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди;
- прокурором - виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно ч. 4 ст. 469 КПК України угода не може бути укладена.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1