Справа № 642/1498/26
Провадження № 2/642/1050/26
24 квітня 2026 року м. Харків
Суддя Холодногірського районного суду м. Харкова Проценко Л.Г., розглянувши заяву про відвід головуючого судді в розгляді цивільної справи № 642/1498/26 за позовом ОСОБА_1 до ННЦ «Інститут судових експертиз ім. засл. Проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України про розірвання договору підряду, відшкодування моральної та матеріальної шкоди, -
27.02.2026 до суду через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ННЦ «Інститут судових експертиз ім. засл. Проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України про розірвання договору підряду, відшкодування моральної та матеріальної шкоди.
Ухвалою Холодногірського районного суду м. Харкова від 13.03.2026 року відкрито провадження у справі.
24.04.2026 на адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді.
У вказаній заяві просила прийняти заяву про відвід судді; вирішити питання про відвід у порядку, встановленому ст. 40 ЦПК України, іншим складом суду; витребувати з апарату суду та надати для ознайомлення оригінали електронних протоколів у форматі .p7s та журнал аудиту подій (лог-файли) АСДС щодо справи № 642/1498/26.
Перевіривши матеріали справи, суддя доходить до таких висновків.
Відповідно до ч. 1, ч.2, ч. 3 ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Відповідно до ч. 8 ст. 40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.
Згідно ч. 7 ст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов'язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.
Відповідно до ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Відповідно до п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» визначено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 ЦПК України.
Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод (далі - Конвенція) передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
При цьому, складова безсторонності для забезпечення права на справедливий суд, передбачена статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, визначається як на підставі суб'єктивного критерію - особистих переконань та поведінки певного судді, так і на підставі об'єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності.
Бангалорські принципи поведінки суддів від 19.05.2006 визначають та встановлюють стандарти етичної поведінки суддів. Так, у статті 2 визначено, що суддя підлягає відводу у випадку, зокрема, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви у неупередженості судді.
Пунктом 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007 року "Про незалежність судової влади" визначено, що процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом. А тому, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
Європейський суд з прав людини в п. 49 рішення у справі "Білуха проти України" вказав, що наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Стосовно об'єктивного критерію Європейський суд вказує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (п. 52 рішення у справі "Білуха проти України").
З огляду на підстави заявленого відводу, суддя вважає, що заява про відвід є необґрунтованою, оскільки не містить підтверджень щодо порушення п. 4 ч. 1 ст. 36 ЦПК України та п. 2.3.28. Положення про автоматизовану систему документообігу суду.
З огляду на означене, суд вважає, що заява про відвід підлягає вирішенню суддею, який не входить до складу суду, що розглядає цивільну справу. А відтак, заява ОСОБА_1 про відвід судді Проценко Л.Г. підлягає визначенню в порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 ЦПК України.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 33, 36, 37, 40, 182, 200, 222, 258, 260, 261 ЦПК України, суд,-
Визнати заявлений відвід Шевченко Надії Вікторівни головуючому судді в розгляді цивільної справи № 642/1498/26 за позовом ОСОБА_1 до ННЦ «Інститут судових експертиз ім. засл. Проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України про розірвання договору підряду, відшкодування моральної та матеріальної шкоди - необґрунтованим.
Передати заяву ОСОБА_1 про відвід судді по цій заяві для визначення у порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Л.Г. Проценко