Справа № 203/3970/26
1-кс/0203/2862/2026
22 квітня 2026 року Центральний районний суд міста Дніпра в складі:
слідчого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
за участю представника скаржника - ОСОБА_3
прокурора - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Дніпро скаргу ОСОБА_5 на бездіяльність прокурора щодо не розгляду клопотання,-
До Центрального районного суду міста Дніпра надійшла вищезазначена скарга, подана в порядку ч.1 ст.303 КПК України, в якій скаржник посилався на те, що в рамках кримінального провадження №42025040000000367 його представником до Дніпропетровської обласної прокуратури було подано клопотання в порядку ст.220 КПК України, яке зареєстровано канцелярією Дніпропетровської обласної прокуратури 01.04.2026 року. 07.04.2026 року на адресу представника надійшов лист за підписом начальника відділу Дніпропетровської обласної прокуратури з пропозицією самостійно вирішити порушені в клопотанні питання через звернення до підрозділу внутрішнього контролю органу, що здійснює досудове розслідування. Посилаючись на те, що подане клопотання прокурором фактично в порядку ст.220 КПК України розглянуто не було, скаржник просив зобов'язати уповноваженого прокурора Дніпропетровської обласної прокуратури розглянути по суті клопотання від 31.03.2026 року в порядку, визначеному ст.220 КПК України.
В судовому засіданні представник ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_3 підтримала подану скаргу та посилаючись на викладені в ній підстави, просила задовольнити останню.
Прокурор в судовому засіданні проти задоволення скарги за перечував.
Заслухавши представника скаржника та прокурора, перевіривши викладені в скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Під час розгляду скарги встановлено, що Третім слідчим відділом (з дислокацією у м.Дніпрі) ТУ ДБР,, розташованого у м.Полтаві, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42025040000000367 за ч.1 ст.364 КК України, відомості за яким внесено до ЄРДР на підставі ухвали слідчого судді Соборного районного суду міста Дніпра від 15.09.2025 року у справі №201/11211/25, якою було зобов'язано внести до ЄРДР відомості за заявою адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 від 01.09.2025 року про вчинення кримінального правопорушення співробітниками ВП №9 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області, що виразилось в умисному неналежному здійсненні слідчими досудового розслідування з використанням службового становища всупереч інтересам служби, з метою приховати злочин.
Процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні здійснюється прокурорами Дніпропетровської обласної прокуратури.
В рамках вказаного кримінального провадження представником ОСОБА_5 - адвокатом ОСОБА_3 на адресу Дніпропетровської обласної прокуратури в порядку ст.220 КПК України було подано клопотання від 31.03.2026 року про проведення слідчих та вчинення процесуальних дій у кримінальному провадженні.
У відповідь на вказане клопотання листом начальника відділу Дніпропетровської обласної прокуратури від 07.04.2026 року заявника було повідомлено, що відповідно до ст.40 КПК України слідчий є самостійним в своїй процесуальній діяльності, а також, що відповідно до Закону України «Про Державне бюро розслідувань» заявник має право самостійно звернутись до підрозділу внутрішнього контролю Державного бюро розслідувань з відповідною дисциплінарною скаргою.
Пунктом 1 ч.1 ст.303 КПК України визначено, що під час досудового розслідування може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
За змістом наведених вище положень п.1 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні підлягає оскарженню бездіяльність, яка відповідає трьом обов'язковим ознакам: 1) на слідчого або прокурора покладено обов'язок вчинити певну процесуальну дію; 2) така процесуальна дія має бути вчинена у визначений КПК строк; 3) відповідна процесуальна дія слідчим чи прокурором у встановлений строк не вчинена.
Частиною 1 ст.220 КПК України передбачено, що клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.
Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй.
Згідно ч.ч.1-5 ст.55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.
Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Потерпілому вручається пам'ятка про процесуальні права та обов'язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення.
Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв'язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого.
Потерпілим не може бути особа, якій моральна шкода завдана як представнику юридичної особи чи певної частини суспільства.
За наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.60 КПК України заявником є фізична або юридична особа, яка звернулася із заявою або повідомленням про кримінальне правопорушення до органу державної влади, уповноваженого розпочати досудове розслідування, і не є потерпілим.
Заявник має право: 1) отримати від органу, до якого він подав заяву, документ, що підтверджує її прийняття і реєстрацію; 1-1) отримувати витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань; 2) подавати на підтвердження своєї заяви речі і документи; 3) отримати інформацію про закінчення досудового розслідування.
Слідчий суддя враховує, що відповідно до наведених вище положень ст.55 КПК України особа набуває статусу потерпілого з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.
Виключенням з цього та втрати такого статусу згідно ч.5 ст.55 КПК України є прийняття слідчим або прокурором постанови про відмову у визнанні заявника потерпілим у кримінальному провадженні.
Під час розгляду скарги встановлено, що кримінальне провадження №42025040000000367 за ч.1 ст.364 КК України було розпочато за заявою адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 від 01.09.2025 року про вчинення кримінального правопорушення співробітниками ВП №9 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області, що виразилось в умисному неналежному здійсненні слідчими досудового розслідування з використанням службового становища всупереч інтересам служби, з метою приховати злочин.
В рамках вказаного кримінального провадження 24.09.2025 року подавалась заява про залучення ОСОБА_5 потерпілим у кримінальному провадженні з посиланням на завдання йому матеріальних збитків внаслідок умисних діянь працівників поліції.
Також встановлено, що постанова слідчого від 07.10.2025 року про відмову у визнанні ОСОБА_5 потерпілим у кримінальному провадженні була скасована ухвалою слідчого судді Центрального районного суду міста Дніпра від 26.12.2025 року (справа №203/9450/25, провадження №1-кс/0203/5872/2025).
Відомостей про те, що в подальшому слідчим або прокурором повторно приймались рішення в порядку ч.5 ст.55 КПК України про відмову у визнанні ОСОБА_5 потерпілим у кримінальному провадженні в ході розгляду скарги не встановлено.
Таким чином, з моменту подачі заяви про вчинення відносно нього кримінального правопорушення, а також з урахування подачі в подальшому заяви про визнання потерпілим у кримінальному провадженні, ОСОБА_5 фактично має статус потерпілого у цьому кримінальному провадженні та особою, яка має право на подачу клопотання в порядку ст.220 КПК України.
Надання відповідь на клопотання представника ОСОБА_5 від 31.03.2026 року про проведення слідчий та вчинення процесуальних листом від 07.04.2026 року свідчить про те, що клопотання уповноваженим прокурором - процесуальним керівником у кримінальному провадженні, в передбаченому ст.220 КПК України порядку фактично розглянуто не було.
В зв'язку з цим, слідчий суддя приходить до висновку про обгрунтованість та необхідність задоволення скарги.
Керуючись ст.ст.3,26,55,60,220,303-307,369-372 КПК України, -
Скаргу ОСОБА_5 на бездіяльність прокурора щодо не розгляду клопотання - задовольнити.
Зобов'язати уповноваженого прокурора Дніпропетровської обласної прокуратури розглянути в порядку ст.220 КПК України клопотання адвоката ОСОБА_3 від 31 березня 2026 року, заявлене в рамках кримінального провадження №42025040000000367.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1