Справа № 202/12950/24
Провадження № 1-кс/202/909/2026
09 лютого 2026 року м. Дніпро
слідчий суддя Індустріального районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
старшого слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 ,
представника власника майна - адвоката ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора відділу Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42024052110000034 від 03.04.2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191 КК України, -
До Індустріального районного суду міста Дніпра звернувся прокурор відділу Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_5 із клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні № 42024052110000034 від 03.04.2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191 КК України.
Дане клопотання, згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду, було передано слідчому судді 06 лютого 2026 року.
Відповідно до матеріалів клопотання, під час досудового розслідування встановлено, що службові особи військових частин НОМЕР_1 , НОМЕР_2 та НОМЕР_3 у період 2022-2023 років, діючи за попередньою змовою із посадовими особами суб'єктів господарювання - контрагентів, заволоділи бюджетними коштами, під час здійснення закупівель товарно-матеріальних цінностей для потреб Збройних Сил України, в умовах воєнного стану, чим спричинили економічним інтересам держави майнову шкоду.
Серед іншого встановлено, що Східний відділ з питань запобігання та виявлення корупції призначений для вжиття заходів щодо запобігання і виявлення корупції, здійснення контролю за дотриманням антикорупційного законодавства в діяльності підконтрольних суб'єктів до яких належать органи військового управління, з'єднання, військові частини, установи та організації, які належать до сфери управління Міністерства оборони України, що дислокуються в Дніпропетровській, Донецькій та Запорізькій областях.
В період з 02.01.2024 по 28.03.2024 Східним відділом з питань запобігання та виявлення корупції проведено планові перевірки організації роботи із запобігання і виявлення корупції військових частин НОМЕР_1 , Т0400, НОМЕР_3 .
На теперішній час загальна сума збитків заподіяних державі в особі Міністерства оборони України становить 1 133 530,14 грн.
28.01.2026 року у проміжок часу з 16 год. 31 хв. до 17 год. 44 хв. на підставі ухвали Індустріального районного суду міста Дніпра від 22.01.2026 (справа № 202/12950/24, провадження № 1-кс/202/523/2026) проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в ході якого було виявлено та вилучено: чорнові записи, у вигляді 10 аркушів із рукописним текстом ОСОБА_6 ; ноутбук марки ASUS X54OL, із зарядним пристроєм. Вказане майно належить ОСОБА_6
28.01.2026 перелічені вище предмети та речі визнано речовими доказами, оскільки самостійно чи в сукупності з іншими доказами вони можуть мати суттєве значення для з'ясування обставин кримінального правопорушення, про що винесено відповідну постанову.
Враховуючи викладене, з метою забезпечення збереження речових доказів, а також забезпечення конфіскації майна як виду покарання, просив накласти арешт на вказане вище майно, вилучене в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У судовому засіданні слідчий вимоги клопотання підтримала та наполягала на його задоволенні. Слідчому судді надала пояснення аналогічні тим, що викладені в клопотанні.
Представник власника майна ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечувала проти клопотання прокурора та просила відмовити в його задоволенні.
Слідчий суддя, вислухавши слідчого, представника власника майна, дослідивши матеріали клопотання та долучені до них документи, дійшов наступного висновку.
СУ ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42024052110000034 від 03.04.2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191 КК України.
Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням здійснюється Спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Східного регіону.
У відповідності до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Зокрема, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
За приписами статті 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Згідно ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Як вбачається з матеріалів клопотання та встановлено в судовому засіданні, в ході досудового розслідування встановлено, що до вищевказаного кримінального правопорушення причетний ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований як фізична особа-підприємець, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
В рамках вказаного кримінального провадження № 42024052110000034 від 03.04.2024 року ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпра від 22 січня 2026 року, за наслідками розгляду клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_5 , про надання дозволу на проведення обшуку у кримінальному провадженні № 42024052110000034 від 03.04.2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191 КК України, надано дозвіл на проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , з метою відшукання речей, предметів та документів, які можуть зберігати на собі сліди вчинення злочину або які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
28 січня 2026 року на виконання ухвали слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпра від 22 січня 2026 року про надання дозволу на проведення обшуку, було проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого було виявлено та вилучено: чорнові записи, у вигляді 10 аркушів із рукописним текстом ОСОБА_6 ; ноутбук марки ASUS X54OL, із зарядним пристроєм.
Постановою старшого слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 від 28 січня 2026 року майно вилучене в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_1 , визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 42024052110000034 від 03.04.2024 року.
Відповідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Відповідно до вимог ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Як вбачається з матеріалів справи, вперше клопотання слідчого про арешт майна було скеровано до суду 29 січня 2026 року, проте у зв'язку із наявністю недоліків клопотання було повернуто прокурору ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпра від 02 лютого 2026 року для усунення недоліків протягом 72 годин, яку було отримано слідчим 04 лютого 2026 року. Повторно клопотання подано прокурором через канцелярію суду після усунення недоліків 06 лютого 2026 року, що свідчить про дотримання строків, передбачених ч. 5 ст.171 КПК України.
Згідно статті 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження, до яких у тому числі належить арешт майна, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
На час розгляду клопотання доведено, що ноутбук, вилучений 28 січня 2026 року в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_1 , може містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, з метою збереження речових доказів, проведення необхідних слідчих дій у кримінальному провадженні, встановлення обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та осіб, причетних до скоєння кримінального правопорушення, а також враховуючи те, що є достатні підстави вважати, що він дійсно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, доходжу до висновку, що клопотання прокурора в цій частині є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
При вирішенні питання про арешт чорнових записів із рукописним текстом ОСОБА_6 слідчий суддя вважає недоведеною необхідність накладення арешту в рамках кримінального провадження, оскільки прокурором жодним належним доказом не доведено, що останні містять сліди злочину, та відповідають визначеним ст. 98 КПК України критеріям речових доказів у кримінальному провадженні, а тому причина для подальшого їх арешту відсутня.
Враховуючи викладене, клопотання прокурора підлягає частковому задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 98, 110, 131, 132, 168, 170-175, 309, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання прокурора відділу Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42024052110000034 від 03.04.2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191 КК України - задовольнити частково.
Накласти арешт на майно, шляхом позбавлення права на відчуження, розпорядження та користування, вилучене 28.01.2026 року в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на ноутбук марки ASUS X54OL, із зарядним пристроєм, які належать ОСОБА_6 .
В іншій частині клопотання - відмовити.
Ухвала слідчого судді про арешт майна підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі протягом 5-ти днів з дня проголошення ухвали, апеляційної скарги.
Особи які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення ухвали, можуть подати апеляційну скаргу протягом 5-ти днів з моменту отримання копії цієї ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1