Справа № 202/568/26
Провадження № 1-кс/202/879/2026
06 лютого 2026 року м. Дніпро
слідчий суддя Індустріального районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
представника власника майна - адвоката ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 , погоджене заступником керівника Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_5 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 42026041110000001 від 02.01.2026 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 369, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 408 КК України, -
До Індустріального районного суду міста Дніпра звернулася слідчий СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 з погодженим прокурором клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні № 42026041110000001 від 02.01.2026 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 369, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 408 КК України.
Дане клопотання, згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду, було передано слідчому судді 04 лютого 2026 року.
Відповідно до матеріалів клопотання, СУ ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42026041110000001 від 02.01.2026 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 369, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 408 КК України, в рамках якого 29 січня 2026 року ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було затримано в порядку ст. 208 КПК України та повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 369 КК України - пропозиція та надання службовій особі неправомірної вигоди за вчинення такою службовою особою в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданого службового становища, вчиненого за попередньою змовою групою осіб; ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 408 КК України - пособництво у дезертирстві, тобто самовільному залишенні місця служби з метою ухилитися від військової служби, вчинене в умовах воєнного стану.
29.01.2026, під час особистого обшуку у ОСОБА_6 виявлено та вилучено наступне майно: мобільний телефон марки «Redmi Note 10 Pro»; мобільний телефон «Xiaomi Redmi Note 12 Pro».
Разом із цим, 29.01.2026 на підставі ухвали Індустріального районного суду м. Дніпра від 20.01.2026, поведено обшук за місцем мешкання ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_1 в ході якого виявлено та вилучено: ноутбук марки «lenovo», чорного кольору разом із зарядним пристроєм.
Встановлено, що вилучене в ході затримання ОСОБА_6 , та під час проведення обшуку за місцем мешкання останнього, майно та інформація, яка міститься на вилучених об'єктах, має значення речових доказів у вказаному кримінальному провадженні та відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України є матеріальними об'єктами, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Вказане майно 29.01.2026 визнано речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні відповідною постановою слідчого.
У зв'язку з вищевикладеним, орган досудового розслідування вважає за необхідне в накладенні арешту на майно, яке вилучене під час проведення обшуків, з метою забезпечення збереження речових доказів, та подальшої конфіскації майна.
Просила накласти арешт на вказане вище майно, вилучене 29.01.2026 в ході затримання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та під час проведення обшуку за місцем мешкання останнього, з обов'язковим позбавленням права на відчуження, розпорядження та користування.
Слідчий в судове засідання не з'явилась, через канцелярію суду подала заяву, відповідно до якої просила здійснювати розгляд клопотання без її участі. Клопотання підтримала та просила його задовольнити в повному обсязі.
Представник власника майна, адвокат ОСОБА_3 , в судовому засіданні надала письмові заперечення на клопотання про арешт майна, відповідно до яких просила відмовити в задоволенні клопотання слідчого про арешт майна, посилаючись на невідповідність клопотання вимогам КПК України.
Слідчий суддя, вислухавши представника власника майна, дослідивши матеріали клопотання та долучені до них документи, дійшов наступного висновку.
У відповідності до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Зокрема, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
За приписами статті 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Згідно ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Як вбачається з матеріалів клопотання, СУ ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42026041110000001 від 02.01.2026 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 369, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 408 КК України.
Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням здійснюється Дніпровською спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Східного регіону.
В ході досудового розслідування встановлено причетність ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до вчинення вказаних кримінальних правопорушень, якого 29 січня 2026 року затримано в порядку ст. 208 КПК України та 29 січня 2029 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 369 КК України - пропозиція та надання службовій особі неправомірної вигоди за вчинення такою службовою особою в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданого службового становища, вчиненого за попередньою змовою групою осіб; ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 408 КК України - пособництво у дезертирстві, тобто самовільному залишенні місця служби з метою ухилитися від військової служби, вчинене в умовах воєнного стану.
Санкція ч. 3 ст. 369 КК України, за якою проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42026041110000001 від 02.01.2026 року та, відповідно, у вчиненні якої підозрюється ОСОБА_6 передбачає додаткове покарання у вигляді конфіскації майна або без такої.
Під час затримання 29 січня 2029 року у ОСОБА_6 в ході проведення особистого обшуку слідчим СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_7 було виявлено та вилучено: мобільний телефон марки «Redmi Note 10 Pro», мобільний телефон «Xiaomi Redmi Note 12 Pro», які поміщено до спец пакету WAR1099118.
Постановою слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 від 29 січня 2026 року вказане вище майно вилучене 29.01.2026 року під час затримання ОСОБА_6 визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 42026041110000001 від 02.01.2026 року.
29 січня 2026 року на виконання ухвали слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпра від 20 січня 2026 року про надання дозволу на проведення обшуку, було проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого було виявлено та вилучено: ноутбук марки «lenovo», чорного кольору, разом із зарядним пристроєм, який вилучено та поміщено до спец пакету PSP3030456.
Постановою слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 від 29 січня 2026 року майно вилучене в ході проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_6 визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 42026041110000001 від 02.01.2026 року.
Згідно з ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Відповідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Відповідно до вимог ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Як вбачається з матеріалів справи, вперше клопотання слідчого про арешт майна було подано до суду 30 січня 2026 року, проте у зв'язку із наявністю недоліків клопотання було повернуто прокурору ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпра від 02 лютого 2026 року для усунення недоліків протягом 72 годин та повторно подано слідчим через канцелярію суду після усунення недоліків 04 лютого 2026 року, що свідчить про дотримання строків, передбачених ч. 5 ст.171 КПК України.
Згідно статті 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження, до яких у тому числі належить арешт майна, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Зважаючи, що стороною кримінального провадження доведено наявність підстав для накладення арешту на вищезазначене майно, з метою збереження речових доказів, та можливої подальшої конфіскації майна, як виду покарання, проведення необхідних слідчих дій у кримінальному провадженні, встановлення обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та осіб, причетних до скоєння кримінального правопорушення, а також враховуючи те, що є достатні підстави вважати, що воно дійсно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, слідчий суддя доходить висновку про необхідність задоволення клопотання слідчого.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 98, 110, 131, 132, 168, 170-175, 309, 369-372, 395 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_4 , погоджене заступником керівника Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_5 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 42026041110000001 від 02.01.2026 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 369, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 408 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на майно, шляхом позбавлення права на відчуження, розпорядження та користування, вилучене 29.01.2026 року:
- в ході затримання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: мобільний телефон марки «Redmi Note 10 Pro», мобільний телефон «Xiaomi Redmi Note 12 Pro», які вилучено та поміщено до спец пакету WAR1099118;
- в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме ноутбук марки «lenovo», чорного кольору, разом із зарядним пристроєм, який вилучено та поміщено до спец пакету PSP3030456.
Ухвала слідчого судді про арешт майна підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі протягом 5-ти днів з дня проголошення ухвали, апеляційної скарги.
Особи які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення ухвали, можуть подати апеляційну скаргу протягом 5-ти днів з моменту отримання копії цієї ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1